вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2412/13
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 17-1/03 від 17.03.2020 р. (вх. № 47/20 від 19.03.2020 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП”
та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Устименка
про стягнення 52348,07 грн.
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Демідова А.А.
за участю представників:
від позивача (скаржник): не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від ДВС: не з'явився.
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2013 р. у справі № 911/2412/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп” та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Устименка про стягнення 52348,07 грн. було задоволено частково.
03.09.2013 р. на виконання рішення від 25.07.2013 р. господарським судом Київської області було видано відповідні накази.
До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” надійшла скарга № 17-1/03 від 17.03.2020 р. (вх. № 47/20 від 19.03.2020 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у даній справі, за змістом якої скаржник просить суд прийняти до розгляду та задовольнити вказану скаргу, а також визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 за період з 26.12.2019 р. по 04.03.2020 р., яка полягає в порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, з урахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.
Поряд з цим, ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129, 344 ГПК України, повідомляло суд про те, що у майбутньому, із урахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) додатково змушене буде понести витрати, пов'язані із розглядом відповідної скарги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” на дії та бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 об'єм, розмір та обсяг яких на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести заявник - ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”. З огляду на зазначене, ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” в порядку статті 124 ГПК України зазначає та просить врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом скарги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” на бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 не буде перевищувати як вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендованих ставок аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт. З огляду на зазначене, ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” зобов'язується із врахуванням п. 8 ст. 129 ГПК України, у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд.
В обґрунтування скарги стягувач зазначав, що постановою Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 16.12.2019 р. виконавче провадження ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 було прийнято до подальшого примусового виконання Черкаським РВДВС ГТУЮ у Черкаській області та перебувало на примусовому виконанні у Черкаському РВДВС Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) по 04 березня 2020 року. Проте, станом на 04 березня 2020 року наказ господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, в період із 26 грудня 2019 року по 04 березня 2020 року виконавчі дії не вчинялись.
Згідно з приписами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2020 р. було призначено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 17-1/03 від 17.03.2020 р. (вх. № 47/20 від 19.03.2020 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. до розгляду. Водночас, у зв'язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи та відділ ДВС було повідомлено, що про дату і час судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.
27.03.2020 р. засобами електронного зв'язку до господарського суду Київської області від Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява № 12033 від 26.03.2020 р. (вх. № 6643/20 від 27.03.2020 р.), за змістом якої відділ ДВС зазначає, що виконавче провадження ВП № 60370578 на виконанні в останнього відсутнє.
Натомість, як стверджує відділ ДВС, за результатами проведеної перевірки журналів обліку виконавчих документів, переданих державним виконавцем до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено, що вказане виконавче провадження ВП № 60370578 станом на даний час перебуває на виконанні у Чорнобаївському районному відділі Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а відтак, провадження з розгляду поданої ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” скарги, на думку Черкаського районного відділу ДВС, підлягає закриттю.
03.04.2020 р. засобами поштового зв'язку до господарського суду Київської області від Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява № 12033 від 26.03.2020 р. (вх. № 6643/20 від 03.04.2020 р.), яка за своїм змістом є тотожною заяві № 12033 від 26.03.2020 р. (вх. № 6643/20 від 27.03.2020 р.), що надійшла до суду 27.03.2020 р. засобами електронного зв'язку.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р. було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” шляхом продовження встановленого вказаною постановою строку дії карантину до 22.06.2020 р.
Враховуючи викладене, ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2020 р. було повідомлено учасників процесу, що судове засідання з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 17-2/03 від 17.03.2020 р. (вх. № 49/20 від 19.03.2020 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. відбудеться 16.07.2020 р. о 15:20.
У судове засідання 16.07.2020 р. представники належно повідомлених про судове засідання скаржника, відповідачів та відділу ДВС до суду не з'явились.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 17-1/03 від 17.03.2020 р. (вх. № 47/20 від 19.03.2020 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної скарги з огляду на таке.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно із статтею 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У відповідності до ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Частиною 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
У ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Слід зазначити, що ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2019 р. у даній справі було задоволено скаргу ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” та визнано дії державного виконавця Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2412/13 від 03.09.2013 р., які виразились у винесені постанови Чорнобаївського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 24.10.2019 р. про передачу виконавчого провадження ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2412/13 від 03.09.2013 р. до Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області протиправними, передчасними та незаконними; визнано недійсною та скасовано постанову Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 24.10.2019 р. про передачу виконавчого провадження ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 до Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області; визнано неправомірною бездіяльність Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, з урахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до постанови Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 16.12.2019 р. виконавче провадження ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 було прийнято до подальшого примусового виконання Черкаським РВДВС ГТУЮ у Черкаській області (на час розгляду скарги - Черкаський районний відділ Державної виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ)).
Постановою від 04.03.2020 р. Черкаським РВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) виконавче провадження ВП № 60370578 було передане до Чорнобаївського РВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).
Як стверджує скаржник, за період з 26.12.2019 р. до 04.03.2020 р. Черкаським районного відділу Державної виконавчої служби РВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) не було вчинено достатніх виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13.
Зокрема, державний виконавець, на переконання скаржника, зобов'язаний був, з урахуванням приписів частини 8 статті 48 Закону України “Про виконавче провадження”, здійснювати періодичну перевірку та виявлення рахунків боржника, та в подальшому, накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; 2) з урахуванням приписів частини 8 статті 48 Закону України “Про виконавче провадження”, здійснювати перевірку та виявлення джерел доходів боржника; 3) здійснити виїзд до місця розташування боржника, виявити та встановити наявність каси боржника, накласти арешт на касу підприємства, а також заборонити рух коштів по ній; 4) направити запити до фіскальних органів щодо встановлення та/або підтвердження факту наявності у боржника касової книги, та/або здійснення боржником господарської діяльності під час проведення діяльності, використовуючи при цьому касу; 5) накласти арешт на кошти, що надходять до каси боржника; 6) направити запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАІ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції) щодо наявності у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, котрі містяться в електронних базах даних державних реєстрів, створених після 01 січня 2012-2013 років, з урахуванням Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1141 “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно”, тощо, та котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років, з урахуванням наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року “Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно”; 7) врахувати той факт, що боржник є суб'єктом господарювання, зареєстрований як юридична особа, здійснює свою діяльність із обов'язковим здійсненням сплати податків, ЄСВ, військового збору, тощо (навіть при мінусових показниках), та відповідно до офіційного онлайн-сервісу ДФС України (http://sfs.gov.ua/businesspartner), заборгованості по будь-яким податкам не має; 8) направити запити до реєстраційних органів (Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів) щодо наявність у власності боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 9) витребувати від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи в оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, з метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту; 10) здійснити заходи щодо виявлення та встановлення посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника; 11) здійснити вихід за місцем знаходження земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника, з метою встановлення та підтвердження дійсності та достовірності здійснення посіву с/г культур з метою збору врожаю; 12) здійснити звернення стягнення на майно боржника у вигляді посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності боржника, в тому числі - арешту посівів с/г культур, їх опису, оцінці та реалізації майна боржника; 13) винести постанову, котрою з метою недопущення пошкодження вказаного майна попередити керівництво та/або відповідальних осіб боржника про відповідальність за пошкодження (знищення) вказаного майна, передбачену чинним законодавством України; 14) витребувати від ДП “Держреєстри України” відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних “Реєстр сільськогосподарської техніки” даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належних боржнику на праві власності, та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; 15) витребувати від ДП “Держреєстри України” відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних “ЗЕРНО” даних про здане боржником зерно з ідентифікуючими даними володільця зерна, відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), та, у позитивному випадку, вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 16) витребувати від ДП “Аграрні Реєстри” Міністерства аграрної політики та продовольства України (є адміністратором-держателем відповідного реєстру) відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних реєстру даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та, у позитивному випадку, вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 17) витребувати від державного реєстратора районного/обласного рівня структурного підрозділу Міністерства юстиції України та/або приватного нотаріуса, як суб'єкта здійснення реєстрації аграрних розписок, котрому надано повноваження такої реєстрації під час нотаріальних дій, відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних ДП “Аграрні Реєстри” даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та, у позитивному випадку, вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 18) направити запити до ДП “НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ” щодо встановлення факту видання боржником довіреностей на ім'я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику; 19) невідкладно, з урахуванням вимог статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” від 28.12.2014 р. за № 77-VІІI, направити до територіального (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців (в даному випадку боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійснення фінансування страхувальника (боржника) та на надання матеріального забезпечення, в тому числі й соціальних послуг застрахованій особі - боржнику, що в кінцевому випадку надасть змогу ВДВС належним чином, об'єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списання грошових коштів, належних боржнику, направлених на задоволення вимог стягувача; 20) направити запити до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про надання інформації стосовно зібраного боржником врожаю та проведення посівних робіт, з метою встановлення наявності майна, його опису та арешту; 21) направити до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю інформацію про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос), про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами, про підсумки сівби під урожай, про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб, з метою встановлення наявності майна, його опису та арешту; 22) здійснити виконавчі заходи, направлені на виявлення та встановлення факту використання у власній господарській діяльності боржника аграрних розписок, шляхом направлення відповідних та належних запитів, зокрема, та не обмежуючись, до банківських установ; 23) направити запити до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України; 24) витребувати від ДП “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин” відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби), та вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 25) витребувати від фіскальних (податкових) та/або інших компетентних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави; 26) направити запити до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника; 27) з метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника витребувати від обслуговуючого банку боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку; 28) направити запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому майна в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та, звісно, при його виявлені накласти арешти на виявлене майно; 29) направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та, звісно, при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 30) направити запити до Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, та, звісно, при їх виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 31) направити запити до Міністерства доходів і зборів України про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та, звісно, при їх виявленні вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 32) направити запити до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії “Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг” про наявність та/або відсутність боржника серед власників об'єктів промислової власності, та, звісно, при їх виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 33) направити запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржника, та, звісно, при їх виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 34) направити запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та, звісно, при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 35) направити запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та, звісно, при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 36) направити запити до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу “ЛІСКИ” ПАТ “УКРЗАЛІЗНИЦІ”, ДП “Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці” із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись, контейнери, електровози, тепловози, моторвагонний рухомий склад - вагони всіх видів, локомотиви, монорейковий транспорт, тощо, та, звісно, при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; 37) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, плата за користування надрами, рентна плата за об'єкти використання, тощо; 38) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників місцевих податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок для юридичних осіб, транспортний податок, єдиний податок для юридичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, плата за землю (у складі податку на майно), тощо; 39) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у боржника ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО); 40) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника у реєстрі осіб, котрі здійснюють операції з товарами; 41) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника у реєстрі осіб, котрим має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету суми податку на додану вартість; 42) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників загальнодержавних зборів, у відповідності до норм чинного законодавства України: збір за першу реєстрацію транспортного засобу, збір за користування радіочастотним ресурсом України, збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, плата за використання інших природних ресурсів, тощо; 43) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність боржника серед платників місцевих зборів, у відповідності до норм чинного законодавства України: туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, тощо; 44) з метою встановлення та/або перевірки факту здійснення боржником господарської діяльності, перевірки та встановлення майнового стану боржника, встановлення та/або перевірки наявності вигодонабувачів від діяльності боржника, направити запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання інформації щодо суб'єктів, відповідно до правовідносин із котрими боржник виступає податковим агентом; у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу вжити дій щодо захисту прав та обов'язків органу ДВС та стягувача, звернувшись до суду з вимогами відповідного характеру; 45) направити боржнику вимоги про з'явлення до ВДВС та надання документів, котрі підтверджують та/або спростовують можливість виконання виконавчого документу, зокрема, довідку про доходи, податковий звіт за формою 1-ДФ, бухгалтерські, податкові документи, тощо; 46) з урахуванням приписів статті 22 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, здійснити звернення стягнення на частку боржника як учасника Товариства, з урахуванням особливостей того факту, що поряд із часткою боржника у Товаристві у сфері корпоративного права кореспондується об'єктивна фінансова можливість, як на майновий актив - частку у Товаристві, на виплату дивідендів, інших сум; 47) вжити заходи щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб'єктів господарювання; 48) звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районної реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника; 49) направити на встановлену адресу боржника вимоги про з'явлення до ДВС та надання документів боржника, зокрема, бухгалтерських, установчих, а також відомостей про фактичне перебування майна боржника, інших пояснень; 50) звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районної реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення боржника; 51) вжити заходи щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування) керівника боржника; 52) направити до Державної прикордонної служби України запитів з метою з'ясування факту перетинання керівником боржника державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника боржника поза межами України; 53) звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; 54) звернутись до правоохоронних органів з поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та/або ухилення від його виконання, приховування майна, належного до примусового стягнення в рахунок погашення існуючого боргу; 55) вчинити інші дії, що направлені на виконання наказу суду.
Суд відзначає, що відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі - на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Водночас, серед обов'язків державного виконавця, яких той в силу п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" має дотримуватись під час виконавчого провадження, міститься обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. № 2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Суд погоджується із доводами стягувача щодо порушення державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 порядку та строків вчинення виконавчих дій, зокрема, строків перевірки майнового стану боржника, яка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"), оскільки станом на момент розгляду даної скарги в суді в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про перевірку державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 60370578 за оскаржуваний період майнового стану боржника в порядку та строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Водночас, відділ ДВС вищевказаних доводів не спростував, належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 за оскаржуваний період до матеріалів справи не надав.
Приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено у ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Скаржник посилається на те, що Черкаським РВДВС Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) жодних належних, своєчасних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 60370578 за оскаржуваний період здійснено не було.
Судом встановлено, що в матеріалах господарської справи № 911/2412/13 відсутні докази в підтвердження належного та своєчасного вчинення державним виконавцем Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в період 26.12.2019 р. до 04.03.2020 р. виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо виконання рішення суду у даній справі.
Слід зазначити також, що згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Поряд з цим, розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009 р.).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у пар. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З урахуванням вище викладеного, зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення, широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог скаржника в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 340-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 17-1/03 від 17.03.2020 р. (вх. № 47/20 від 19.03.2020 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. задовольнити.
2. Визнати за період з 26.12.2019 р. до 04.03.2020 р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП № 60370578 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р., яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.
3. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та Черкаському районному відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4).
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.
Ухвалу підписано 21.07.2020 р.
Суддя В.М. Бабкіна