21.07.2020 місто Дніпро Справа № 908/580/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Чус О.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Trioning Business Limited на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №908/580/18
за позовом: Національного банку України, м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Відрадненське", с. Відрадне, Запорізький район, Запорізька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №908/580/18
- звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 12.06.2014 між Національним Банком України та Публічним акціонерним товариством "Відрадненське", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазурчуком В.В. та зареєстрованим за №1888, в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” перед Національним банком України за Кредитним договором від 04.06.2014 № 12/09/6 з додатковими договорами: № 1 від 01.12.2014, № 2 від 23.12.2014, № 3 від 26.02.2015, в загальній суми 2 135 863 013 грн. 70 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 2 000 000 000 грн., сума заборгованості по процентам - 135 863 013 грн. 70 коп., - на нерухоме майно:
- вагову з навісом літ. А; зерносховище літ. Б; зерносклад літ. В, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, сел. Відрадне, вул. Горького, буд. 1а, площею 2330,9 кв.м., що належить Публічному акціонерному товариству “Відрадненське” на підставі свідоцтва про право власності серія САА № 092369, виданого 21.02.2005 виконавчим комітетом Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором нерухомого майна реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області Лагно М.Ю. 04.06.2013 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 77369923221, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2013, індексний №4531803, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за початковою ціною 758 300 грн. (без ПДВ);
- насосну станцію літ. Т інв. № 337; будівля санпропускнику літ. Б1, будівлі: літ. Ф, літ. Х; яйцесклад літ. Ж1, які знаходяться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, сел. Відрадне, вул. Шістдесят років ВЛКСМ, буд. 2-а, площею 1579,1 кв.м, що належить Публічному акціонерному товариству “Відрадненське” на підставі Мирової угоди, затвердженої ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.04.2008 № 2-629/08 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором нерухомого майна реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області Лагно М.Ю. 16.12.2013 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 257920323221, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2013, індексний №15589967, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за початковою ціною 513 700 грн. (без ПДВ);
- об'єкти нерухомості: інв. № 172, 158, 170, 160, які знаходяться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, сел. Відрадне, вул. Шістдесят років ВЛКСМ, буд.2-б, площею 6201 кв.м, що належать Публічному акціонерному товариству “Відрадненське” на підставі Мирової угоди, затвердженої ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.04.2008 №2-629/08 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором нерухомого майна реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області Ткаліч В.О. 10.11.2014 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 264606523221, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.01.2014, індексний № 16003470, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за початковою ціною 2 017 400 грн. (без ПДВ);
- об'єкти нерухомості: інв. № 187, 190, 168, 180, 156, 176, 166, 164, 179, 154, 162, 90, 94, 174, 96, 192, 183, 517, 23, 457, 8, 617, 191, 185, 92, які знаходяться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, сел. Відрадне, вул. Шістдесят років ВЛКСМ, буд.2-а, площею 41272,6 кв.м, що належать Публічному акціонерному товариству “Відрадненське” на підставі Мирової угоди, затвердженої ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.04.2008 №2-629/08 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором нерухомого майна реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області Лагно М.Ю. 04.06.2013 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 77550023221, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2013, індексний №4542559, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною 13 427 400 грн. (без ПДВ);
- з Публічного акціонерного товариства “Відрадненське” на користь Національного банку України стягнуто 250 752 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Trioning Business Limited подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Центральний апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху; Trioning Business Limited надано право протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір в розмірі 376 128 грн. та вказати підстави для поновлення пропущеного строку з наданням відповідних доказів на звернення з апеляційною скаргою.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2019 провадження у справі №908/580/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Відрадненське" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №908/580/18 зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Trioning Business Limited на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі №908/580/18; справу направлено до Верховного Суду.
26.11.2019 на адресу Центрального апеляційного господарського суду повернулася поштова кореспонденція (копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №908/580/18) без вручення адресату Trioning Business Limited.
17.07.2020 справа №908/580/18 повернулася на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 визначено (для вирішення питання про повернення апеляційної скарги) №908/580/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Чус О.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Trioning Business Limited на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №908/580/18.
Так, копію ухвали від 28.08.2019 про залишення апеляційної скарги без руху Центральним апеляційним господарським судом було надіслано Trioning Business Limitedза вказаною ним в апеляційній скарзі адресою: Стасандроу, 20, 1 поверх, офіс 101, П/с 1060, Нікосія, Кіпр (Stassandrow, 20, 1st floor, office 101, mailbox 1060, Hcosia, Cyprus).
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено частинами першою та другою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
За приписами до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою та другою статті 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Водночас, слід враховувати, що названою нормою встановлено право, а не обов'язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000.
Відповідно до частини першої статті 1 Конвенції ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Згідно з частиною першою статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3- 6.
Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
Водночас статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
З інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net, вбачається, що Нотою, датованою 05.01.1984, уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів особам, які перебувають на території його країни безпосередньо поштою, відповідно до положень статті 10 Конвенції.
Відповідно до статті 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Разом з тим відповідно до положень статті 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.
Тобто положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки саме відповідача, а не будь-якого іншого учасника провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №911/165/18 та від 27.01.2020 у справі №910/29287/15.
Відповідач у справі є резидентом України, на якого не поширюються положення статті 15 Конвенції, в той час як апелянт не має статусу учасника справи, до якого має бути застосовано стаття 15 Конвенції, якою визначено, що судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, насамперед, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У поданому до Центрального апеляційного господарського суду 27.08.2019 запереченні Національного Банку України (позивача у цій справі) зазначено, що подана нерезидентом апеляційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджено належними доказами, спрямована на затягування розгляду справи та не містить посилання на те, які саме права, інтереси та обов'язки порушені оскаржуваним судовим рішенням.
За змістом частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Будь-яких відомостей щодо наявності у скаржника інших поштових адрес ані матеріали касаційної скарги, ані матеріали справи не містять.
Враховуючи, що направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №908/580/18 про залишення апеляційної скарги без руху здійснювалось на адресу Trioning Business Limited, яка зазначена в апеляційній скарзі, вказана поштова кореспонденція повернулася на адресу суду із відміткою пошти "unclaimed" ("незатребуваний"), вказана ухвала є такою, що вручена адресату відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України 26.11.2019.
Разом з тим, ані протягом встановленого строку, ані протягом терміну, який суд визначає як достатній для даної справи, апелянт не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги, зокрема не надав: доказів сплати судового збору у сумі 376 128 грн.; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною першою статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" №3262-IV від 22.12.2005.
Учасники справи з метою дотримання своїх процесуальних прав мають стежити за подальшим рухом справи як шляхом отримання кореспонденції ними або уповноваженими представниками, так і за допомогою офіційних джерел, зокрема, Єдиний державний реєстр судових рішень.
При цьому, апеляційний господарський суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі "Пономарьов проти України" та у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою сторони в розумні "інтервали часу" мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Trioning Business Limited на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №908/580/18.
Керуючись статтями 234, 235, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Trioning Business Limited на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №908/580/18.
Додаток: на 18 арк., в т.ч. конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.В. Чус