проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
судді Східного апеляційного господарського суду Слободіна М.М. стосовно постанови колегії суддів САГС від 15.07.2020
15.07.2020 Справа № 905/707/16
Постановою колегії суддів САГС від 15.07.2020 у справі № 905/707/16 була задоволена апеляційна скарга головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.04.2020 у справі №905/707/16, скасована ухвала господарського суду Донецької області від 27.04.2020 у справі №905/707/16 та прийняте рішення про задоволення заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. №59957236/16 від 23.03.2020 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать АТ “ДТЕК Донецькі електромережі”, які розміщені на рахунках ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”.
Звернуте стягнення на грошові кошти у розмірі 134 684 505, 00 грн., які належать АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” ЄДРПОУ 00131268 та знаходяться на рахунках ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля” (ЄДРПОУ 37014600) на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги від 27.08.2019 № 19/08 ФП-1.
Опираючись на сукупність досліджених в ході вирішення спору доказів вважаю, що постанова САГС від 15.07.2020 у справі № 905/707/16 є помилковою, а заява Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. №59957236/16 від 23.03.2020 про звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться у третіх осіб, підлягала відхиленню.
Зокрема, такий висновок випливає з двох окремих, самостійних підстав.
По-перше, з огляду на юридичну сутність безготівкових грошових коштів, які знаходяться на рахунках третьої особи, можна стверджувати, що вони є власністю суб'єкта, якому належить поточний рахунок, і жодний інший суб'єкт, в тому числі кредитор за договором позики, не має і не може мати жодних речових прав на вказані кошти.
Після настання строку повернення позики (повернення зворотної фінансової допомоги) у кредитора виникає право вимагати поверненя позики.
За таких умов, на мою думку, суд не може прийти до висновку про належність безготівкових коштів кредитору у зобов'язанні позики (боржнику у справі №905/707/16) до настання строку повернення коштів.
Окрім того, тлумачення положень ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» як безумовного права виконавця звертати стягнення на майно боржника, яке знаходиться у третіх осіб, не відповідає приписам ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, майно боржника знаходиться у третіх осіб на різних правових підставах, перелік яких не є виключним.
Наприклад, у даній справі підстава набуття коштів третьою особою (ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”) є зобов'язальною.
Якщо припустити, що державний (приватний) виконавець має безумовне право звернення стягнення на майно боржника незалежно від того, на який правовій підставі воно отримане третьою особою і використовується нею, то слід констатувати, що право мирного володіння майном підлягає обмеженню лише за фактом з'явлення відповідної вимоги державним (приватним) виконавцем.
На мою думку, таке обмеження права мирного володіння майном не відповідає змісту і духу ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
По-друге, слід врахувати обставину укладення боржником правочинів уступки права вимоги.
В цій частині я погоджуюся із висновками інших суддів колегії суддів про те, що укладення цих договорів боржником має ознаки юридичної маніпуляції, спрямованої на ухилення від виконання цивільного зобов'язання.
Однак, вказані правочини ніким не оскаржені та не визнані недійсними судом, тому в силу презумпції, встановленої ст. 204 ЦК України, вони мають здатність до створення правових наслідків.
Оскільки презумпція не спростована у встановленому законом порядку, вказана обставина підлягала врахуванню при прийнятті судового рішення.
Опираючись на викладене, вважаю, що апеляційна скарга не підлягала задоволенню, а в задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. №59957236/16 від 23.03.2020 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать АТ “ДТЕК Донецькі електромережі”, які розміщені на рахунках ТОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”, слід було відмовити.
Суддя М.М. Слободін