ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/708/19
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Молодов В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року
у справі № 923/708/19 (суддя Нікітенко С.В.)
за позовом: Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Херсоні,
до відповідача-1: Фермерського господарства "ТЕЛЛУС-ЮГ"
до відповідача-2: ОСОБА_2
до відповідача-3: ОСОБА_1
про стягнення 1 759 678,80 грн.,
за участю представників учасників процесу :
Від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Херсоні - Буковська Л.В., довіреність № 0001000/3026-20, дата видачі : 03.02.20;
Від ОСОБА_1 - Іванюта Т . О . , Ордер № 136037, дата видачі : 16.03.2020р;
Інші представники в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
19 серпня 2019 року АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства "ТЕЛЛУС-ЮГ", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1578851,97 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем і відповідачем-1 було укладено Генеральну кредитну угоду від 18.06.2014 № 6914N8. в рамках якої укладено Кредитний договір-1 від 28.12.2017 №69117К50, згідно умов якого ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" було надано кредит у розмірі 1120000,00 грн., що підтверджується заявками на переказ кредитних коштів. Відповідно, у відповідача-1 виник обов'язок щодо повернення суми кредиту. В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором-1 між позивачем і ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" були укладені: договори застави, іпотечний договір між позивачем та відповідачем-3 та договір поруки між позивачем і відповідачем-2 та відповідачем-3. Між зазначеними учасниками було укладено договір поруки № 6914Р19 від 18.06.2014, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 та відповідачем-3 за виконання зобов'язань відповідачем-1, що випливають з умов зазначеного вище кредитного договору. Проте, оскільки всупереч умов зазначеного вище договору ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" не було виконано свого обов'язку з повернення кредитних коштів, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 595689,17 грн. заборгованості за кредитним договором-1.
Крім того, між позивачем і відповідачем-1 було укладено кредитний договір від №6916К13 (надалі кредитний договір-2) від 18.03.2016 в рамках якого останньому було надано кредит у сумі 990000,00 грн. В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором-2 між позивачем і ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" були укладені: договір застави та договори поруки між позивачем та відповідачем-2 та відповідачем-3. Між зазначеними учасниками було укладено договір поруки № 6916Р12 від 18.03.2016 та договір поруки № 6916Р13 від 18.03.2016. Проте, оскільки всупереч умов зазначеного вище договору ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" не було виконано свого обов'язку з повернення кредитних коштів, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 509296,71 грн. заборгованості за кредитним договором-2.
Також між позивачем і відповідачем-1 було укладено кредитний договір від №6916К46 (надалі кредитний договір-3) від 21.09.2016 в рамках якого останньому було надано кредит у сумі 860000,00 грн. В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором-3 між позивачем і ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" були укладені: договір застави та договори поруки між позивачем та відповідачем-2 та відповідачем-3. Між зазначеними учасниками було укладено договір поруки № 6916Р42 від 21.09.2016 та договір поруки №6916Р43 від 21.09.2016. Проте, оскільки всупереч умов зазначеного вище договору ФГ "ТЕЛЛУС-ЮГ" не було виконано свого обов'язку з повернення кредитних коштів, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 443195,24 грн. заборгованості за кредитним договором-3.
Згідно останньої заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" про збільшення та уточнення позовних вимог від 20 листопада 2019 року, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за: генеральною кредитною угодою №6914N8 від 18.06.2014 - кредитним договором від 28.12.2017 № 69117К50, Кредитний договір-1 в розмірі 662619,46 гри., в т.ч.:
Залишок заборгованості відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості - 489178,41 грн.;
Пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості згідно із графіком зміни ліміту заборгованості - 102593,53 грн.;
Відсотки, нараховані за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 30863,52 грн.;
Штраф за порушення умови щодо проведення щорічного страхування на користь Кредитора предметів забезпечення на суму заставної вартості, але не менше суми основного боргу, на умовах погоджених з Кредитором (п.9.2.12 Кредитного договору-1) - 3 808,00 грн.;
Штраф за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу (п.9.2.10 Кредитного договору-1) - 22848,00 грн.;
Штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) (п.7.2.21 Генеральної кредитної угоди №6914Ш від 18.06.2014) - 13328,00 грн.
Стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за: Кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13, Кредитний договір-2 в розмірі 570273,94 грн., в т.ч.:
Залишок заборгованості відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості - 462000,00 грн.;
Пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості згідно із графіком зміни ліміту заборгованості - 34445,65 грн.;
Відсотки, нараховані за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 37568,29 грн.;
Комісія за управління після надання коштів за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 3960,00 грн.;
Штраф за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу (п.9.2.22 Кредитного договору-2) - 20400,00 грн.
Штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) (п.9.2.26 Кредитного договору-2) - 11900,00 грн..
Стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за: Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46, Кредитний договір-3 в розмірі 526785, 40 грн., в т.ч.:
Залишок заборгованості відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості - 443195,24 грн.;
Пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості згідно із графіком зміни ліміту заборгованості - 30296,62 грн.;
Відсотки, нараховані за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 32253,54 грн.;
Комісія за управління після надання коштів за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 3440,00 грн.;
Штраф за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу (п.9.2.26 Кредитного договору-3) - 17600,00 грн., та судовий збір.
Таким чином загальна сума заборгованості за зазначеними вище кредитними угодами за твердженням позивача становить 1 759 678,80 грн.
Ухвалою від 21.11.2019р. господарським судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року у справі № 923/708/19 (суддя Нікітенко С.В.):
1. Позов задоволено повністю.
2. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Теллус-Юг", (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 7, код ЄДРПОУ 37478546), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні (73000, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 46, код ЄДРПОУ 21296105) заборгованість за: генеральною кредитною угодою №6914N8 від 18.06.2014 - кредитним договором від 28.12.2017 № 69117К50, Кредитний договір-1 в розмірі 662619,46 грн., в т.ч.:
Залишок заборгованості відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості - 489178,41 (чотириста вісімдесят дев'ять сто сімдесят вісім гривень 41 коп.) гривень;
Пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості згідно із графіком зміни ліміту заборгованості - 102593,53 (сто дві тисячі п'ятсот дев'яносто три гривень 53 коп.) гривень;
Відсотки, нараховані за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 30863,52 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят три гривень 52 коп.) гривень;
Штраф за порушення умови щодо проведення щорічного страхування на користь Кредитора предметів забезпечення на суму заставної вартості, але не менше суми основного боргу, на умовах погоджених з Кредитором (п.9.2.12 Кредитного договору-1) - 3808,00 (три тисячі вісімсот вісім гривень 00 коп.) гривень;
Штраф за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу (п.9.2.10 Кредитного договору-1) - 22848,00 (двадцять дві тисяч вісімсот сорок вісім гривень 00 коп.) гривень;
Штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) (п.7.2.21 Генеральної кредитної угоди №6914Ш від 18.06.2014) - 13328,00 (тринадцять тисяч триста двадцять вісім гривень 00 коп.) гривень.
3. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Теллус-Юг", (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 7, код ЄДРПОУ 37478546), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні (73000, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 46, код ЄДРПОУ 21296105) заборгованість за: Кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13, Кредитний договір-2 в розмірі 570273,94 гри., в т.ч.:
Залишок заборгованості відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості - 462000, 00 (чотириста шістдесят дві тисячі 00 кой.) гривень;
Пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості згідно із графіком зміни ліміту заборгованості - 34445,65 (тридцять чотири тисячі чотириста сорок п'ять гривень 65 кой.) гривень;
Відсотки, нараховані за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 37568,29 (тридцять сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 29 коп.) гривень;
Комісія за управління після надання коштів за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 3960,00 (три тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень;
Штраф за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу (п.9.2.22 Кредитного договору - 2) - 20400,00 (двадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.) гривень.
Штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) (п.9.2.26 Кредитного договору - 2) - 11900,00 (одинадцять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.) гривень.
4. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Теллус-Юг", (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 7, код ЄДРПОУ 37478546), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні (73000, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 46, код ЄДРПОУ 21296105) заборгованість за: Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46, Кредитний договір-3 в розмірі 526785,40 гривень, в т.ч.:
Залишок заборгованості відповідно до графіку зміни ліміту заборгованості - 443195,24 (чотириста сорок три тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 24 коп.) гривень;
Пеня, нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості згідно із графіком зміни ліміту заборгованості - 30296,62 (тридцять тисяч двісті дев'яносто шість гривень 62 коп.) гривень;
Відсотки, нараховані за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 32253,54 (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят три гривень 54 коп.) гривень;
Комісія за управління після надання коштів за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 3440,00 (три тисячі чотириста сорок гривень 00 коп.) гривень;
Штраф за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу (п.9.2.26 Кредитного договору - 3) - 17600,00 (сімнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) гривень.
5. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Теллус-Юг", (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 7, код ЄДРПОУ 37478546), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні (73000, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 46, код ЄДРПОУ 21296105) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 26395,18 (двадцять шість тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 18 коп.) гривень судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягають задоволенню, оскільки уклавши Договори поруки, відповідач-2 та відповідач-3 поручились перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (ФГ "Теллус-Юг") своїх зобов'язань за Кредитним договором. Проте будь-яких доказів виконання відповідачами вказаної вимоги позивача, суду не надано.
З огляду на наведене, оскільки порука відповідача-2 та відповідача-3 щодо зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором є чинною, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як солідарних з ФГ "Теллус-Юг" боржників на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" боргу у розмірі 1759678,80 грн. підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 з вказаним рішенням не погодилась та звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.01.2020 р. і ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, неправильно установивши обставини, які мають значення для справи та порушивши норми матеріального та процесуального права, суд дійшов до невірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача.
Так, апелянт зазначає, що відповідно до укладеного договору поруки № 6914Р19 від 18.06.2014 р., вона, як поручитель, зобов'язалась перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання (п. 3.1. договору поруки № 6914Р19 від 18.06.2014 р.) Під Основним зобов'язанням, згідно статті 1 договору поруки № 6914Р19 від 18.06.2014 р. слід розуміти Генеральну кредитну угоду № 6914N8 від 18.06.2014 р. з усіма чинними кредитними договорами.
Апелянт зазначає, що з рішення незрозуміло, за яким правочином стягнутий борг: за генеральною кредитною угодою № 6914N8 від 18.06.2014 р. або кредитним договором від 28.12.2017 р. №69117К50.
Ознайомившись з цими документами, можна дійти висновку, що всі істотні умови правочину містить кредитний договір від 28.12.2017 р. № 69117К50. Генеральна кредитна угода № 6914N8 від 18.06.2014 р., навпаки, не містить всіх істотних умов кредитного договору, наприклад, відсоткової ставки за користування кредитними коштами. Крім того надані Позивачем документи не підтверджують надання кредиту на підставі Генеральної кредитної угоди № 6914N8 від 18.06.2014 р.
Таким чином, за доводами апелянта, у ФГ «Теллус-Юг», у разі отримання кредитних коштів від банку, могли виникнути зобов'язання щодо їх повернення не на підставі Генеральної кредитної угоди № 6914N8 від 18.06.2014 р., а на підставі Кредитного договору від 28.12.2017 р. № 69117К50, за яким вона не виступає поручителем та не повинна солідарно з позичальником відповідати за повернення кредитних коштів, виданих на підставі кредитного договору від 28.12.2017 р. № 69117К50.
Також скаржниця зазначає, що з наданих Позивачем заявок на переказ кредитних коштів не вбачається, що кредитні кошти перераховувались в рамках виконання зобов'язання за кредитним договором від 18.03.2016 р. № 6916К13, Позивачем не надано Суду доказів того, що позичальник ФГ «Теллус- Юг» отримав від ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 990000 грн. саме на підставі Кредитного договору від 18.03.2016 р. № 6916К13.
За доводами апелянта, надані до позовної заяви Позивача копії заявок про перерахування кредитних коштів вказують не на отримання позичальником коштів від банку, а перерахування коштів ФГ «Теллус- Юг» своїм контрагентам. Отримані до цього кошти, могли бути надані позичальнику за іншими кредитними договорами, які не забезпечені порукою.
Крім того, скаржник наголошує, що кінцевою датою погашення заборгованості за Кредитним договором від 18.03.2016 р. №6916К13 є 30.11.2020 р. позивач звернувся до Суду 19.08.2019 р., тобто до закінчення терміну повернення позичальником кредитних коштів. В якості доказу відправлення відповідного повідомлення, позивач надав копії письмових повідомлень від 06.05.2019 р. за № 069-13/109, № 069-13/110, № 069-13/111 та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, позивач надав до Суду три копії письмових повідомлень про дострокове повернення кредитних коштів за кожним кредитним договором № 69117К50 від 28.12.2017 р., №6916К13 від 18.03.2016 р., № 6916К47 від 21.09.2016 р. окремо та одне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого не вбачається, яке саме письмове повідомлення про дострокове повернення кредиту за яким саме кредитним договором було відправлене апелянту.
Також апелянт вважає, що нараховані та стягнуті судом- комісія за управління після надання коштів з 01.07.2019 р. по 31.10.2019 р.; - штрафи за порушення умов проведення щорічного страхування, - порушення умов щодо переведення чистих грошових потоків, - порушення умов надання звіту про незалежну оцінку вартості діючого забезпечення з 10.07.2019 р., є необґрунтованими з наступних підстав.
За кредитним договором № 69117К50 від 28.12.2017 р. п.9.2.12. кредитного договору містить умову про проведення щорічного страхування, але розмір штрафу за невиконання п. 9.2.12. кредитним договором не передбачений. Крім того, банк займає позицію про дострокове повернення кредитних коштів з ініціативи кредитодавця, а тому позичальник не зобов'язаний після закінчення строку дії кредитного договору проводити щорічне страхування за неповний рік; п. 9.2.10. кредитного договору містить обов'язок позикодавця спрямовувати надходження на рахунки відкриті у банку, у розмірі не менше 90 % чистих грошових потоків позичальника. Але позичальник не спрямовував надходження на рахунки Позивача у зв'язку із відсутністю коштів, Позивач зі свого боку не довів належними доказами про надходження коштів від позичальника в інші банківські установи.
За кредитним договором № 6916К13 від 18.03.2016 р. п. 9.2.31. кредитного договору містить умову про щорічне надання звіту про незалежну оцінку вартості предмету забезпечення, але кредитування закінчилось достроково з ініціативи кредитодавця, більш того на момент звернення до суду, річний строк у позичальника ще не закінчувався; п. 9.2.22. кредитного договору містить обов'язок позикодавця спрямовувати надходження на рахунки відкриті у банку, у розмірі не менше 90 % чистих грошових надходжень позичальника. Але позичальник не спрямовував надходження на рахунки Позивача у зв'язку із відсутністю коштів, Позивач зі свого боку не довів належними доказами про надходження коштів від позичальника в інші банківські установи.
Скаржник також критично оцінює правову природу нарахованої комісії за управління кредитом після надання коштів за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 р., оскільки правова природа кредитного договору не передбачає оплату комісії за управління кредитними коштами, крім того, у кредитному договорі також не зазначається, які саме дії здійснює банк для управління кредитом, за що вимагає сплату так званої комісії.
За кредитним договором № 6916К47 від 21.09.2016 р. п. 9.2.26. кредитного договору містить обов'язок позикодавця спрямовувати надходження на рахунки відкриті у банку, у розмірі не менше 90 % чистих грошових надходжень позичальника. Але позичальник не спрямовував надходження на рахунки Позивача у зв'язку із відсутністю коштів, Позивач зі свого боку не довів належними доказами про надходження коштів від позичальника в інші банківські установи; також скаржник вважає протиправним нарахування комісії.
Крім того, зазначає, що стягнутий судом штраф за порушення умови надання до банку документів (довідок з інших банків)(п. 7.2.21 Генеральної кредитної угоди № 6914Ш8 від 18.06.2014 р. в розмірі 13328 грн. взагалі не стосується предмету спору, оскільки генеральна угода під таким номер взагалі відсутня у матеріалах справи.
Крім того, скаржник зауважує, що позивач використав своє право вимагати дострокового повернення частини кредитних коштів, що залишились, тому відповідно, припинилось право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом. Отже, у Позивача не було підстав нараховувати відсотки, після закінчення 10-тиденного терміну повернення кредитних коштів відповідно до ст. 1048 ЦК України, а у Суду, законних підстав стягувати відсотки за користування кредитними коштами.
Стосовно нарахованої Позивачем пені з 26.10.2018 р. - по 31.10.2019 р., апелянт вважає, що заявлені Позивачем вимоги розраховані невірно та вийшли за межі строку позовної давності.
Крім викладеного, апелянт також зауважує про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права - до суду звернулась Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Херсоні, але захисту підлягають права або охоронювані законом інтереси іншої юридичної особи (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код 00032112), оскільки кредитні договори та договори поруки укладались безпосередньо з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ідентифікаційний код 00032112, а не з Філією АТ «Укрексімбанк» у м. Херсоні, ідентифікаційний код 21296105;
суд першої інстанції, в порушення ст. 120 ГПК України, належним чином не повідомляв відповідачку про дату,час та місце судових засідань, надсилаючи кореспонденцію не за її, а за іншою адресою: АДРЕСА_3, та за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року у справі №923/708/19, призначено її розгляд на 17 березня 2020 року о 10-30 год.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкладено розгляд справи № 923/708/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року на 12 травня 2020 року о 10-30 год.
12.03.2020 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Херсоні, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду без змін.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкладено розгляд справи на 12.05.2020 року о 10.30 год.
07.05.2020 року до суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи копії листа Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.03.2020 року №2-16/585, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з 22.12.2015 року (т.2 а.с.175).
Враховуючи, що неналежне повідомлення ОСОБА_4 про судовий розгляд є одним із доводів апеляційної скарги, судом долучено зазначений лист до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року у справі № 923/708/19 на 26 травня 2020 року о 12-30 год.
Ухвалою суду від 20.05.2020 року призначено розгляд справи в режимі відеоконференції, доручено її проведення господарському суду Херсонської області.
25.05.2020 року до суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи арифметичних розрахунків нарахування штрафних санкцій, роздруківку витягів з веб-сайтів, в якій зазначає, що ОСОБА_1 навмисно не отримувала ані судову кореспонденцію, ані документи, які направлялись позивачем, крім того, є дружиною ОСОБА_2 та веде бухгалтерію ФГ «Теллус-юг», особисто приймала участь у перевірці предмету іпотеки, приймала особисту участь у зустрічах по обговоренню погашення заборгованості. Тому, на думку позивача, посилання апелянта на необізнаність із існуванням даної судової справи не відповідають дійсним обставинам справи.
В судовому засіданні 26.05.2020 року оголошено перерву по справі до 16.06.2020 року о 14-30 год., про що повідомлено представників учасників справи, присутніх в судовому засіданні.
12.06.2020 року до суду надійшли пояснення АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в яких викладено розрахунок пені, відсотків і штрафів.
В судовому засіданні 16.06.2020 року оголошено перерву до 14.07.2020 року о 12-00 год. Запропоновано позивачу надати до суду пояснення з детальним обґрунтуванням кожної складової заборгованості із зазначенням конкретного періоду для нарахування сум до стягнення.
07.07.2020 року (06.07.20 на електронну пошту суду) до суду надійшли пояснення позивача по розрахункам заборгованості з додатками, у поясненнях Банк просить змінити оскаржуване рішення в частині пені, зменшивши її на 19,96 грн по кредитному договору-1, на 327,75 грн. по договору-2, на 206,99 грн. по договору-3, посилаючись на допущення технічних помилок при розрахунку пені у програмному комплексі та коригуванні строків нарахування пені.
В судове засідання 14.07.2020 року не з'явились представники ФГ «Теллус-Юг» та ОСОБА_2 , вказані учасники процесу повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.
Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник Банку просила змінити рішення в частині помилково нарахованої пені.
Згідно з ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перш за все, судова колегія вважає за необхідне дослідити питання належного повідомлення судом ОСОБА_1 про судовий розгляд, зважаючи на доводи апелянта про те, що вона не була обізнана та не повідомлялась належним чином про розгляд справи №923/708/19.
За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, у випадку, коли відповідач стверджує про неналежне повідомлення судом першої інстанції інформації про дату, час та місце розгляду справи, з'ясування цих обставин має першочергове значення для правильного вирішення спору. Оскільки вирішення спору за відсутності відповідача, якого належним чином не повідомили про судовий розгляд, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Так, з матеріалів справи вбачається, що перед відкриттям провадження у справі, на виконання приписів ч.6 ст. 176 ГПК України, Господарським судом Херсонської області було направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Гладківської сільської ради та Таврійської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади / Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.218-220).
10 вересня 2019 року до суду від Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області надійшли листи, з яких слідує, що інформація щодо місця реєстрації запитуваних осіб підтверджена.
Зокрема, листом Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.08.2019 №12-10/41 інформовано, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 (т.1 а.с.222).
З копії паспорту ОСОБА_1 , який було додано до позовної заяви, та договорів поруки, вбачається , що останнє місце її реєстрації - АДРЕСА_3 .
В ухвалах суду першої інстанції від 16.09.19 та від 21.11.2019 року явка представників визнавалась обов'язковою.
Разом з тим, з рекомендованих поштових повідомлень, згідно яких судом направлялась судова кореспонденція ОСОБА_1 вбачається наступне.
Ухвала про відкриття провадження від 16.09.19 направлена на адресу АДРЕСА_3 (т.1 а.с.229);
Згідно матеріалів справи, наступна ухвала суду від 15.10.19 року була направлена ОСОБА_4 - на конверті зазначена адреса, АДРЕСА_3 , тоді як на поштовому повідомленні зазначена інша адреса - АДРЕСА_1 (т.2 а.с.21-22).
Ухвали від 21.11.2019 року та від 12.12.2019 року - на конвертах зазначена адреса АДРЕСА_1, на поштових повідомленнях - АДРЕСА_1 (т.2 а.с.37-39, 59-61).
Таким чином, судова колегія зазначає про невідповідність адреси, на які суд першої інстанції направляв судові ухвали ОСОБА_1 , її адресі реєстрації та проживання - АДРЕСА_2 , наявність розбіжностей на конвертах та поштових повідомленнях унеможливлює точне встановлення адреси, на яку направлялись ухвали, та відповідно, свідчить про її неналежне повідомлення про розгляд справи.
Відтак, здійснивши посилання на те, що сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд, та неявка відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, місцевий господарський суд помилково розглянув справу за наявними у ній матеріалами без участі відповідачів, зокрема і фізичної особи ОСОБА_1 , не повідомивши її належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи, у якій вона є відповідачем.
Переглянувши оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог, наведених в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 серпня 2014 року між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - Позивач або Кредитор), який є правонаступником Публічного акціонерного товариство "Державний експортно-імпортний банк України" і Фермерським господарством "Теллус-Юг" (надалі - Відповідач-1 або Боржник) було укладено генеральну кредитну угоду від 18.06.2014р. №6914ІN8 (надалі - Генеральна угода) в рамках якої укладено кредитний договір від 28.12.2017 № 69117К50 (надалі - Кредитний договір-1) відповідно до умов яких, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.
В рамках кредитної угоди у відповідності до п. 2.1, п.п.2.2.1 Генеральної угоди, п.2.2, п.п.2.3.1 Кредитного договору-1, Боржнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1120000,00 гривень (п.п.2.3.1 Кредитного договору-1).
Сторонами погоджено кінцевий термін погашення кредиту - 27.12.2018р. (п.2.4 Кредитного договору-1), цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів з метою фінансування поточної виробничої діяльності (п.п.2.5.1 Кредитного договору-1).
За умовами вказаного кредитного договору-1 погашення кредиту здійснюється Позичальником на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (а) пункту 5.11. цього Договору. У випадку порушення термінів/строків погашення кредиту, несплачена у встановлений термін/строк частина заборгованості за кредитом погашається Позичальником на рахунок з обліку простроченої заборгованості за кредитом, про який Банк повідомляє Позичальника відповідно до пункту 6.15 цього Договору. Погашення Кредиту протягом дії Договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни Ліміту заборгованості ( п. 6.2. та п.6.3. Договору).
Відповідно до умов кредитного договору-1, Боржник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банку кредит, сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за Кредитним договором-1.(п.п.9.2.2 Кредитного договору-1).
Згідно до умов Кредитного договору-1 визначено наступні проценти за кредитом та комісії за користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 17,5% річних,
У відповідності до п.п.3.2.1.1 Кредитного договору-1 за управління кредитною лінією Боржник зобов'язаний щомісячно сплачувати Кредитору комісію за управління кредитом у розмірі 1,2% річних від ліміту кредитної лінії.
Згідно з п.п.3.2.1.2 вказаного вище договору комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до п.п.14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з п.6.4 цього Договору.
Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) - кожний календарний місяць. Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії суми кредиту, зазначеної (-го) у п.п.2.3.1 Кредитного договору-1, кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління. Сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись Боржником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць (п.6.7 Кредитного договору-1).
Крім того, за умовами вказаного договору Боржник сплачує комісію за зобов'язання, розмір якої становить 2,4% від різниці між сумою Ліміту заборгованості та фактичною заборгованістю, у тому числі податок на додану вартість.
Відповідно до п.6.6 Кредитного договору-1, Боржник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти, нараховані за користуванням кредитними коштами, з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені Боржником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення основного боргу.
Сторонами договору погодження статтею 10 Кредитного договору-1 відповідальність сторін.
Так, у відповідності до п. 10.2. Кредитного договору-1 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим Договором, Позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.
За невиконання Позичальником зобов'язання щодо надання до Банку документів, визначеного підпунктом 7.2.21. Генеральної угоди, Позичальник сплачує Банку - штрафну санкцію у розмірі 1904,00 грн. за кожен факт порушення виконання зобов'язання щомісячно протягом строку невиконання зобов'язання. Зобов'язання щодо надання документів, зазначені у підпункті 7.2.21. Генеральної угоди, вважаються виконаними, якщо Позичальник надав до Банку всі документи з переліку документів, передбаченого підпунктом 7.2.21. Генеральної угоди, на кожну окрему дату надання документів до Банку. У разі, якщо Позичальник не надав до Банку декілька документів, строк надання за якими співпадає, це вважається одним порушенням, та, відповідно, застосовується штрафна санкція як за одне порушення (п.10.4. Кредитного договору-1).
За невиконання Позичальником зобов'язання, визначеного підпунктом 9.2.12. цього Договору, Позичальник сплачує Банку - штрафну санкцію у розмірі 1904,00 грн. за кожен факт порушення виконання зобов'язання щомісячно протягом строку невиконання зобов'язання.
Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (б) пункту 5.11 цього Договору, протягом 10 Банківських днів з далі, у яку мало бути виконано зобов'язання, визначене підпунктом 9.2.12 цього Договору, тау подальшому (за кожний місяць невиконання зобов'язання) - протягом 10 Банківських днів з дати закінчення кожного місяця, в якому не виконано відповідне зобов'язання (п.10.5. Кредитного договору-1).
За невиконання Позичальником зобов'язання, визначеного підпунктом 9.2.10. цього Договору, Позичальник сплачує Банку штрафну санкцію у розмірі 5712,00 грн. за кожен факт порушення виконання зобов'язання. Ненадання Позичальником до Банку довідок про обсяги грошових надходжень на рахунки Позичальника в інших банках, довідок щодо Чистих грошових потоків у строки, зазначені у підпункті 7.2.21. Генеральної угоди, а також ненадання відповідних документів після закінчення строку сплати штрафної санкції, передбаченого цим пунктом Договору, вважається невиконанням зобов'язання, визначеного підпунктом 9.2.10 цього Договору.
Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (б) пункту 5.11 цього Договору, протягом місяця (не пізніше останнього Банківського дня місяця), наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені підпунктом 9.2.10 цього Договору (п.10.6. Кредитного договору-1).
На виконання умов генеральної угоди та кредитного договору-1, Банком надано Боржнику кредитні кошти, що підтверджується заявками на переказ кредитних коштів: №29 від 27.03.2018, №28 від 19.03.2018, №27 від 13.03.2018, №24 від №24 від 06 03.2018, №26 від 06.03.2018, №25 від 06.03.2018, №22 від 06.02-2018, №19 від 30.01.2018, №17 від 30.01.2018, №18 від 30.01.2018, №20 від 30.01.2018, №16 від 24.01.2018, №15 від 23.01.2018, №14 від 15.01.2018, №13 від 09.01.2018, №12 від 09.01.2018, №11 від 09.01.2018, №10 від 05.01.2018, №9 від 28.12.2017, меморіальний ордер №410555 від 15.03.2018 на загальну суму 1 119 992,81 грн.
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-1, між Позивачем та Боржником були укладені договори застави.
Договір застави №6917Z7 від 21.02.2017 (надалі - Договір застави-1). У відповідності до п.1.2 Договору застави-1, Позивачу була надана у заставу Борона дискова БНЛ-3,6 "Акула", зав. №0021, 2016 р.в., заставна вартість 51364,00 грн.
Договір застави №6916Z9 від 22.02.2016 (надалі - Договір застави-2). У відповідності до п.1.2 Договору застави-2, Позивачу були Трактор колісний NEW HOLLAND TL105, заставна вартість 337654,00 грн., Трактор колісний NEW HOLLAND TL5060, заставна вартість 241213,00 грн.; Агрегат ґрунтообробний навісний СТЕП-2,8-20М, - заставна вартість 36196,00 грн.; Глибокорозпушувач СТЕП- 1,9 ВАSЕ (активний каток), заставна вартість 26904,00 грн.; Сівалка зерно-трав'яна СЗТ-5,4, заставна вартість 121146,00 грн., що разом по договору складає 763113,00 грн. Обтяження майна заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.02.2016 за реєстраційним №15711055.
Крім того, в забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-1, між Позивачем і Відповідачем-3 майновим поручителем був укладений іпотечний договір №6914Z38 від 19.06.2014. У відповідності до п.1.3 зазначеного вище Іпотечного договору, Позивачу ОСОБА_1 (надалі - Майновим поручителем) були надані: Житловий будинок та земельна ділянка загальною площею 0,2500 га, заставна вартість майна складає 367350,00 грн. Зареєстроване обтяження права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 19.06.2014 за реєстраційним №6061934 заборона на нерухоме майно - житловий будинок; 19,06.2014 за реєстраційним №6062265 заборона на нерухоме майно - земельна ділянка.
Також в забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-1 між Позивачем, Відповідачем-2 та Відповідачем-3 був укладений договір поруки №6914Р19 від 18.06.2014 (надалі - Договір поруки-1) з ОСОБА_2 (Поручитель-1), з ОСОБА_1 (Поручитель-2).
За умовами договору поруки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як поручителі зобов'язались перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником ФГ «Теллус-юг» основного зобов'язання, передбаченого Генеральною кредитною угодою №6914N8 від 18.06.2014 року з усіма чинними кредитними договорами.
У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання або його частини кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.
Матеріали справи також свідчать, що 18.03.2016 між Позивачем та Фермерським господарством "Теллус-Юг" було укладено кредитний договір №6916К13 (надалі - Кредитний договір -2), за умовами якого Боржнику було надано кредит у сумі 990000,00 грн. (п.п.2.3.1 Кредитного договору-2).
Строк погашення кредиту згідно п.2.4 Кредитного договору-2 встановлений 30.11.2020р., цільове призначення кредиту - придбання сівалки Marisa 8R Fert) за договором купівлі-продажу, укладеним з ТОВ "Агроресурс" від 16.02.2016р. (п.п.2.5.1 Кредитного договору-2).
Надання Кредитором кредиту Боржнику підтверджується заявою на переказ кредитних коштів №37 від 23,03.2016р., платіжним дорученням №244 від 23.03.2016р. на суму 964806,32 грн.
Відповідно до п.6.3 Кредитного договору-2 погашення кредиту протягом дії Кредитного договору-2 здійснюються Боржником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості. За змістом п.п.9.2.2 Кредитного договору-2, Боржник взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі погашати банку кредит, сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за Кредитним договором-2.
На підставі Кредитною договору-2 за користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 23,8% річних. При цьому згідно з п.6.6 Кредитного договору-2, Боржник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти, нараховані за користуванням кредитними коштами, з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені Боржником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення основного боргу.
У відповідності до п.п.3.2.1.1 Кредитного договору-2 за управління кредитною лінією Боржник зобов'язаний щомісячно сплачувати Кредитору комісію за управління кредитом у розмірі 0,1% від ліміту кредитної лінії. Згідно з п.п.3.2.1.2 Кредитного договору - 2 комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до п.п.14.1.1 і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з п.6.4 цього Договору.
Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності договором, Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) - кожний календарний місяць. Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії суми кредиту, зазначеної (-го) у п.п.2.3.1 Кредитного договору-2, кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління. Сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись Боржником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць (п.6.7 Кредитного договору-2).
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-2, між Позивачем та Боржником був укладений: Договір застави № 6916218 від 18.03.2016 (надалі - Договір застави-3).
У відповідності до п.1.2 Договору застави-3, Позивачу була надана сівалка Marisa 8R Fert з внесенням добрив, заставна вартість 672180,00 грн. Обтяження майна заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.03.2016 за реєстраційним №15742826.
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-2, між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 був укладений договір поруки №6916Р12 (надалі - Договір поруки-2) з ОСОБА_2 (Поручитель-1); договір поруки №6916Р13 від 18.03.2016р. (далі - Договір поруки-3) з ОСОБА_1 (Поручитель-2), за якими також поручителі зобов'язались перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником ФГ «Теллус-юг» основного зобов'язання, передбаченого Генеральною кредитною угодою №6914N8 від 18.06.2014 року з усіма чинними кредитними договорами.
Також 21.09.2016 між Позивачем і Фермерським господарством "Теллус-Юг" було укладено кредитний договір №6916К46 (надалі - Кредитний договір-3).
У відповідності до п.2.2 Кредитного договору-3, Боржнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 860000,00 гривень (п.п.2.3.1 Кредитного договору-3).
За змістом п.2.4 Кредитного договору-3 кінцевий строк погашення кредиту встановлений 31.08.2021 року, цільове призначення кредиту - фінансування придбання нового трактору NEW HOLLAND TD 110, 2016р.в. за договором купівлі - продажу, що був укладений з ТОВ "Європейська аграрна компанія" - на суму не більше 718530,00 грн. та рефінансування витрат на придбання подрібнювача тракторного навісного 3,3 м. за договором купівлі - продажу від 23.08.2016 №41/7 455, що укладений Позичальником з ТОВ "Техноторг" у сумі не більше 141470,00 грн.) (п.п.2.5.1, п.п.2.5.2 Кредитного договору-3).
Надання Кредитором Боржнику коштів підтверджується: заявою на переказ кредитних коштів №51 від 22.09.2016р., заявкою на виплату кредитних коштів від 21.09.2016., заявою на переказ кредитних коштів №50 від 22.09.2016р., заявкою на виплату кредитних коштів від 21.09.2016 на суму 860000,00 грн.
Відповідно до п.6.3 Кредитного договору-3 погашення кредиту протягом дії Кредитного договору-3 здійснюються Боржником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості.
За змістом п.п.9.2.4 Кредитного договору-3, Боржник приймав на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі погашати банку кредит, сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за Кредитним договором-3.
На підставі Кредитного договору-3 за користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 21,3% річних. При цьому, згідно з п.6.6 Кредитного договору-3, Боржник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти, нараховані за користуванням кредитними коштами, з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені Боржником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення основного боргу.
У відповідності до п.п.3.2.2.1 Кредитного договору-3 за управління кредитною лінією Боржник зобов'язаний щомісячно сплачувати Кредитору комісію за управління кредитом у розмірі 0,1% від ліміту кредитної лінії. Згідно з п.п.3.2.2.2 Кредитного договору-3 комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до п.п. 14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з п.6.4 цього Договору.
Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності договором. Наступні нараховується пропорційно кількості днів дії суми кредиту, зазначеної (-го) у п.п.2.3.1 Кредитного договору-3, кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління. Сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії -) має здійснюватись Боржником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць (п.6.8 Кредитного договору-3).
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-3, між Позивачем та Боржником був укладений: Договір застави №6916Z59 від 21.09.2016р., (надалі - Договір застави-4). У відповідності до п.1.2. Договору застави-4, Позивачу були надані у заставу: трактор колісний NEW HOLLAND TD 110, заставна вартість 634590,00 грн.; подрібнювач тракторний навісний, 2016 р.в., заставна вартість 126730,00 грн., а всього за Договором застави -4 заставна вартість майна становить 761320,00 грн.. Обтяження майна заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21.09.2016 за реєстраційним №15980530.
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-3, між Позивачем, Відповідачем-2 та Відповідачем-3 був укладений: договір поруки №6916Р42 від 21.09.2016р. (надалі - Договір поруки-4) з ОСОБА_2 (Поручитель-1); договір поруки №6916Р43 від 21.09.2016р. (надалі - Договір поруки-5) з ОСОБА_1 (Поручитель-2), за яким поручителі зобов'язались перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником ФГ «Теллус-юг» основного зобов'язання, передбаченого Генеральною кредитною угодою №6914N8 від 18.06.2014 року з усіма чинними кредитними договорами.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань з погашення заборгованості, Банк направляв Відповідачам вимоги про погашення заборгованості за Договорами, які ними залишені без відповіді та задоволення, зокрема, Банком були направлені повідомлення Позичальнику та Поручителям (Відповідачу - 2 та Відповідачу - 3) про порушення Позичальником зобов'язань з вимогою погасити заборгованість за всіма Кредитними договорами протягом 10 банківських днів:
- за вих.№069-13/110 від 06.05.2019 (т.1 арк. справи 161) ;
- за вих.№069-13/109 від 06.05.2019 (т.1 арк. справи 160);
- за вих.№069-13/111 від 06.05.2019(т.1 арк. справи 162).
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, ФГ ФГ «Теллус-юг» та поручителі отримали вимоги 14.05.2019 року (т.1 арк.справи 163).
Також Банком було направлено:
- рекомендований лист з претензією за вих.№0690907/11493-19 від 22.05.2019р., в якій Банк, у зв'язку з непогашенням Відповідачами заборгованості по Кредитному договору - 1, вимагав від останніх погасити заборгованість в сумі 754 685,17 грн. (т.1 арк. справи 164);
- рекомендований лист з претензією за вих.№0690907/11477-19 від 22.05.2019, в якій Банк, у зв'язку з непогашенням Відповідачами заборгованості по Кредитному договору - 2, вимагав від останніх сплати заборгованість в сумі 499 153,19 грн. (т.1 арк. справи 165);
- рекомендований лист з претензією за вих.№0690907/11491-19 від 22.05.2019, в якій Банк, у зв'язку з непогашенням Відповідачами заборгованості по Кредитному договору - 3, вимагав від останніх сплати заборгованість в сумі 466 647,87 грн. (т.1 арк. справи 166).
- Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 арк. справи 167).
Зазначені претензії Відповідачами отримані, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях (т.1 арк. справи 163, 167).
08.07.2019 Банком направлено рекомендований лист з претензією за вих.№069-13/134, в якій Банк, у зв'язку з непогашенням Відповідачами заборгованості по Кредитному договору - 2, вимагав від останніх сплати заборгованість в сумі 517 040,71 грн. (т.1 арк. справи 169).
08.07.2019 Банком направлено рекомендований лист з претензією за вих.№069-13/135, в якій Банк, у зв'язку з непогашенням Відповідачами заборгованості по Кредитному договору - 3, вимагав від останніх сплати заборгованість в сумі 480 620,19 грн. (т.1 арк. справи 168).
Зазначені претензії Відповідачами отримані, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях(т.1 арк. справи 170-173), однак залишені без відповіді та реагування.
Таким чином, за твердженням позивача, загальна сума заборгованості за зазначеними вище кредитними угодами становить 1759678,80 грн., яка відповідачами не сплачена у добровільному порядку, чим порушено права та інтереси Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України". Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 05.06.2019р. №567 назву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» змінено на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО - ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ».
Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Відповідно до ст.ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК країни).
До відносин за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судовою колегією встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 ФГ «Теллус-юг» було укладено Генеральну кредитну угоду від 18.06.2014 №6914N8, в рамках якої укладено кредитний договір № 69117К50 від 28.12.2017 з лімітом 1120000,00 грн., кредитний договір № 6916К13 від 18.03.2016 за умовами якого боржнику було надано кредит у сумі 990000,00 грн., кредитний договір № 6916К46 від 21.09.2016 за умовами якого боржнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 860000,00 грн.
Надання Банком Боржнику кредиту підтверджується заявками на переказ кредитних коштів: №29 від 27.03.2018, №28 від 19.03.2018, №27 від 13.03.2018, №24 від №24 від 06 03.2018, №26 від 06.03.2018, №25 від 06.03.2018, №22 від 06.02-2018, №19 від 30.01.2018, №17 від 30.01.2018, №18 від 30.01.2018, №20 від 30.01.2018, №16 від 24.01.2018, №15 від 23.01.2018, №14 від 15.01.2018, №13 від 09.01.2018, №12 від 09.01.2018, №11 від 09.01.2018, №10 від 05.01.2018, №9 від 28.12.2017, меморіальний ордер №410555 від 15.03.2018 на загальну суму 1119992,81 грн.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов'язку з повернення кредитних коштів.
В забезпечення своєчасності та повного виконання зобов'язань за зазначеними вище кредитними договорами було укладено окремо до кожного договору договори застави та договори поруки. Поручителями за виконання ФГ «Теллус-юг» своїх зобов'язань виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Як встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" і Фермерським господарством "ТЕЛЛУС-ЮГ", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов'язались солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне виконання позичальником основного зобов'язання (усі та будь-які грошові зобов'язання позичальника перед кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов'язань за кредитним договором та усіх витрат кредитора, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту) в повному обсязі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, уклавши Договори поруки, відповідач-2 та відповідач-3 поручились перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (ФГ "Теллус-Юг") своїх зобов'язань за Кредитним договором.
Умовами Договору поруки передбачено, що не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником (його правонаступниками) основного зобов'язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора, без будь-яких заперечень сплатити кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов'язання.
Позивачем з метою спонукання відповідачів до виконання умов договору було направлено на адресу останніх листи повідомлення та претензії з вимогою здійснити повне погашення суми заборгованості. Зазначені вимоги залишені відповідачами без реагування, доказів погашення існуючої заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом, забезпечене порукою за Договором поруки зобов'язання (повернення кредиту за Кредитним договором) не є припиненим, так як відсутні докази виконання вказаного зобов'язання боржником.
З огляду на наведене, оскільки порука відповідача-2 та відповідача-3 щодо зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором є чинною, судова колегія доходить висновку про наявність солідарного обов'язку поручителів та позичальника за невиконання зобов'язань позичальника по поверненню кредитних коштів, процентів, а також нарахованих штрафів та неустойки.
Перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача - за кредитним договором від 28.12.2017 № 69117К50 - основна заборгованість в сумі 489178,41 гривень; за Кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13 - основна заборгованість в сумі 462000, 00 гривень; за Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46 - основна заборгованість в сумі 443195,24 гривень.
При цьому, судовою колегією відхиляються доводи апелянта про те, що з наданих Позивачем заявок на переказ кредитних коштів не вбачається, що кредитні кошти » 990000 грн. перераховувались саме в рамках виконання зобов'язання за кредитним договором від 18.03.2016 р. № 6916К13, оскільки віднесення наданих кредитних коштів до відповідного кредитного договору відноситься до повноважень банку.
Апелянтом не надано відповідних доказів в підтвердження того, що отримані позичальником від банку кошти були надані позичальнику за іншими кредитними договорами, які не забезпечені порукою.
Також позивачем заявлено до стягнення відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.07.2019 по 31.10.2019:
за кредитним договором від 28.12.2017 № 69117К50 - 30863,52 грн.;
за Кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13 - 37568,29 грн.;
за Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46 - 32253,54 грн.
Зважаючи на доводи апелянта про те, що позивач використав своє право вимагати дострокового повернення частини кредитних коштів, що залишились, тому, відповідно, припинилось право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом, судова колегія доходить наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.
Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.
У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Як зазначалось вище, повідомлення датоване 06.05.19, однак матеріали справи не містять квитанції з датою відправлення, також і поштове повідомлення не містить дати відправлення вимоги.
Повідомлення з вимогою сплати заборгованості вручено відповідачам 14.05.19.
Водночас, в уточненій позовній заяві позивачем проценти за користування кредитними коштами нараховано з 01.07.2019 по 31.10.19.
З огляду на викладене, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, Банком пред'явлено вимогу та отримано відповідачами 14.05.2019 року, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 року.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення процентів в сумі 30863,52 грн. за Кредитним договором-1, 37568,29 за Кредитним договором-2, 32253,54 грн. за Кредитним договором-3 слід відмовити.
Що стосується пені, нарахованої на відсотки, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно додатків №2, 5, 8 до пояснень щодо розрахунку заборгованості, від 06.07.20 року, позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне погашення відсотків:
за кредитним договором-1 у розмірі 1375,42 грн. за період з 08.11.2018 по 11.11.2019 року;
за кредитним договором-2 у розмірі 1457,53 грн. за період з 09.10.2018 по 11.11.2019 року;
за кредитним договором-3 у розмірі 1249,74 грн. за період з 08.11.2018 по 11.11.2019 року.
Однак, оскільки у задоволенні вимоги про стягнення відсотків за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 року судовою колегією відмовлено, відсутні підстави для нарахування пені за цей період на відсотки за користування кредитом.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом у розмірі:
за кредитним договором-1 в сумі 451,81 грн. за період з 08.11.2018 по 14.05.2019 року;
за кредитним договором-2 в сумі 436,34 грн. за період з 09.10.2018 по 14.05.2019 року;
за кредитним договором-3 в сумі 372,88 грн. за період з 08.11.2018 по 14.05.2019 року.
Також судовою колегією перевірено розрахунки позивача пені за несвоєчасне погашення кредиту (додатки №№1, 4, 7 до пояснень від 06.07.20) та встановлено вірне нарахування пені у розмірі :
за кредитним договором-1 в сумі 101 154,64 грн.,
за кредитним договором-2 в сумі 32508,89 грн.,
за кредитним договором-3 в сумі 28713,86 грн.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у вищезазначеному розмірі.
Судова колегія не приймає позицію апелянта про те, що з копій письмових повідомлень від 06.05.2019 р. за № 069-13/109, № 069-13/110, № 069-13/111 та поштових повідомлень не вбачається, яке саме письмове повідомлення про дострокове повернення кредиту за яким саме кредитним договором було відправлене апелянту, оскільки ним не доведено, що цим відправленням отримано інші документі, ніж повідомлення.
Судовою колегією досліджено доводи скаржника про необґрунтованість та неправомірність заявлених позовних вимог Банку про нарахування комісії за управління після надання коштів з 01.07.2019 р. по 31.10.2019 р., проте, надання даного виду послуг передбачено п. 4.4. Генеральної кредитної угоди від 18.06.2014 №6914Щ, в рамках якої укладено кредитний договір від 28.12.2017 № 69117К50 п.п. 3.2.1.1. та далі по договору, те ж саме передбачено, зокрема п.п. 3.2.1.1. Кредитного договору 2 від 18.03.2016 №6916К13 та п.п. 3.2.1.1. Кредитного договору 3 від 21.09.2016 №6916К46.
Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта про те, що правова природа кредитного договору не передбачає оплату комісії за управління кредитними коштами, у кредитному договорі також не зазначається, які саме дії здійснює банк для управління кредитом, оскільки нарахування комісії за управління коштами передбачено умовами укладеної між банком та позичальником генеральної кредитної угоди.
У відповідності до п.п.3.2.1.1 Кредитного договору - 1 за управління кредитною лінією Боржник зобов'язаний щомісячно сплачувати Кредитору комісію за управління кредитом у розмірі 1,2% від ліміту кредитної лінії. Згідно з п.п.3.2.1.2 Кредитного договору - 1 комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до п.п.14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з п.6.4 цього Договору.
Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) - кожний календарний місяць. Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії суми кредиту, зазначеної (-го) у п.п.2.3.1 Кредитного договору - 1, кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління. Сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись Боржником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць (п.6.7 Кредитного договору - 1) (арк. справи 47-48).
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення комісії за управління після надання коштів за період з 01.07.2019 по 31.10.2019за кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13 у розмірі 3960,00 грн.; та за Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46 - 3440,00 грн.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта про неправомірність нарахування штрафів за порушення умов проведення щорічного страхування, оскільки апелянтом не доведено наявності договорів страхування у вказані періоди, матеріали справи не містять доказів страхування предмету застави. В той же час, обов'язок позичальника страхувати заставлене майно передбачено кредитними договорами.
Доводи апелянта про те, що банк займає позицію про дострокове повернення кредитних коштів з ініціативи кредитодавця, а тому позичальник не зобов'язаний після закінчення строку дії кредитного договору проводити щорічне страхування за неповний рік, судовою колегією відхиляються, оскільки до моменту погашення заборгованості за позичальником залишається обов'язок страхування предметів забезпечення на повну їх вартість (страхова сума повинна бути не меншою ніж сума основного зобов'язання за договором або заставна вартість предметі забезпечення) в акредитованій Банком страховій компанії (р.9.2.12 кредитного договору-1).
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що позивач правомірно нараховував штраф за порушення умов проведення щорічного страхування.
Апелянт помилково зазначає, що розмір штрафу за невиконання п. 9.2.12. кредитним договором не передбачений. Відповідно до п.10.5 Кредитного договору - 1, за невиконання Позичальником зобов'язання, визначеного п.п.9.2.12 цього Договору (щорічно, протягом строку кредитування за договором за власні кошти проводити страхування на користь Банку предмету забезпечення на повну їх вартість), Позичальник сплачує Банку штрафну санкцію у розмірі 1 904,00 гривні за кожен факт порушення виконання зобов'язання щомісячно протягом строку невиконання зобов'язання.
Таким чином Відповідачем - 1 двічі не виконано вимоги Кредитного договору в частині обов'язку щорічного страхування заставного майна, не зважаючи на перебування у договірних відносинах та не виконання зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим на нього було накладено штраф у сумі 3 808,00 грн. , з чим погоджується судова колегія.
Щодо доводів апелянта стосовно неправомірності нарахування позивачем штрафу за порушення умов щодо переведення чистих грошових потоків, судова колегія зазначає наступне.
Пункт 9.2.10. кредитного договору-1, п. 9.2.22. кредитного договору-2, п. 9.2.26. кредитного договору-3 містить обов'язок позикодавця спрямовувати надходження на рахунки відкриті у банку, у розмірі не менше 90 % чистих грошових потоків позичальника.
Проте, судова колегія погоджується з доводами апелянта в цій частині, стосовно того, що позичальник не спрямовував надходження на рахунки Позивача у зв'язку із відсутністю коштів, позивач зі свого боку не довів належними доказами про надходження коштів від позичальника в інші банківські установи, що не було враховано судом першої інстанції.
Колегія суддів зауважує, що стягнення зазначеного штрафу можливо було б у разі підтвердження належними та допустимими доказами факту спрямування позичальником менше 90% своїх грошових потоків в інші банківські установи, проте матеріали справи таких доказів не містять.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення штрафів за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу, що передбачено п.9.2.10 Кредитного договору-1, п.9.2.22 Кредитного договору-2, п.9.2.26 Кредитного договору-3 у розмірі - 22848,00 грн., 20400,00 грн. та 17600,00 грн. відповідно.
Що стосується вимог Банку про стягнення штрафів за невиконання обов'язку з надання до банку довідок інших банків про обсяги грошових надходжень на рахунки позичальника та укладені кредитні договори, судова колегія зазначає наступне.
Зобов'язання щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) Позичальником передбачено, зокрема п.7.2.21 Генеральної угоди (арк. справи 27, 42).
Пунктом 7.2.21.8 Генеральної кредитної угоди передбачено, що позичальник зобов'язується надавати до Банку довідки про обсяги чистих грошових потоків на рахунках позичальника в інших банках (в розрізі валют), надані позичальником (у довільній формі) до 10 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним. (т.1 а.с.27)
Пунктом 10.4 кредитного договору-1, визначено, що за невиконання обов'язку, передбаченого п.7.2.21 Генеральної кредитної угоди №6914N8 від 18.06.2014 передбачено штраф у розмірі 1904, 00 грн. за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) т.1 а.с.54).
Пунктом 10.5 кредитного договору-2 визначено, за невиконання обов'язку, передбаченого п.7.2.21 Генеральної кредитної угоди №6914N8 від 18.06.2014 передбачено штраф у розмірі 1700, 00 грн. за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) (т.1 а.с.97 зв.с.)
Позичальник зобов'язаний щоквартально (до 10 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним) надавати до Банку довідки інших банків про обсяги грошових надходжень на рахунки Позичальника та укладені кредитні договори (арк. справи 27, 42).
Довідки за 1 квартал 2019 до 10.04.2019 позичальником не надано, що не спростовано відповідачами.
Відповідно до п.10.4, 10.5 кредитних договорів -1 та -2, нарахована штрафна санкція підлягає сплаті протягом 10 Банківських днів з дати, у яку мало бути виконано зобов'язання, визначене 7.2.21 Генеральної кредитної угоди, та у подальшому (за кожний місяць невиконання зобов'язання) - протягом 10 Банківських днів з дати закінчення кожного місяця, в якому не виконано відповідне зобов'язання.
Позивач зазначає, що станом на 11.11.2019 Довідки інших банків Відповідачем до Банку не надавались, що не спростовано відповідачами.
Штраф нарахований позивачем за договором-1 - за період починаючи з 24.04.2019 року та щомісячно до 14.09.2019 року по 1904 грн., що становить разом 13 328,00 гривень,
За договором-2 - за період з 24.04.2019 по 14.09.2019 року по 1700 грн., що загалом становить 11900 грн.
Матеріали справи не містять відповідних довідок про обсяги чистих грошових потоків на рахунках позичальника в інших банках, та їх наявності не доведено апелянтом.
Банком надано пояснення та розрахунок, викладений у додатках №10, 11, 12 до пояснень, з детальним обґрунтуванням нарахованих штрафів.
Разом з тим, судова колегія вважає необґрунтованим нарахування та застосування вищезазначених штрафів за невиконання позичальником пункту 7.2.21.8 Генеральної кредитної угоди з 14.05.2019 року, оскільки з дати отримання позичальником та поручителями вимоги про дострокову оплату всієї заборгованості кредитні правовідносини припинились, змінився порядок, умови і строк дії кредитного договору.
Оскільки з направленням вимоги фактично настав строк виконання договору в повному обсязі, судова колегія доходить висновку, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати штрафи за невиконання обов'язку з надання до банку довідок інших банків про обсяги грошових надходжень на рахунки позичальника та укладені кредитні договори.
За таких обставин, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф за договором-1 - за період з 24.04.2019 року до 14.05.2019 року по 1904 грн., що становить 3 808,00 гривень, за договором-2 - за період з 24.04.2019 по 14.05.2019 року по 1700 грн., що загалом становить 3400 грн.
Посилання апелянта на відсутність Генеральної кредитної угоди № 6914Ш8 від 18.06.2014 р. в матеріалах справи судовою колегією не приймається до уваги, оскільки судом першої інстанції допущено описку в рішенні, помилково зазначивши «Генеральної кредитної угоди № 6914Ш8», замість вірного «Генеральної кредитної угоди № 6914N8 від 18.06.2014 р.».
Проте, зазначена описка підлягає виправленню шляхом винесення відповідної ухвали та не є підставою для скасування рішення в цій частині.
Доводи скаржника про безпідставне нарахування позивачем штрафу за порушення умов надання звіту про незалежну оцінку вартості діючого забезпечення з 10.07.2019 р. За кредитним договором № 6916К13 від 18.03.2016 р. судовою колегією відхиляються, оскільки уточнена позовна заява, подана до господарського суду Херсонської області 20.11.2019 року, зазначеної вимоги не містять, також і рішенням суду першої інстанції не було стягнуто зазначений штраф,
Доводи апелянта про пропуск позивачем строку позовної давності для вимог про нарахування пені судовою колегією відхиляються, з огляду на те, що пеню нараховано з 09.10.2018 року, позовну заяву подано до суду 19.08.2019 року, до того ж п.12.5.1 Генеральної кредитної угоди сторони домовились про збільшення позовної давності до 10 років. Відповідно, апеляційний суд доходить висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.
Доводи апелянта про неналежного позивача у справі, з огляду на те, що кредитні договори та договори поруки укладались безпосередньо з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», а не з Філією АТ «Укрексімбанк» у м. Херсоні, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 46 Статуту акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2000р. №1250 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 567), представництво прав та охоронюваних законом інтересів Банку в судах загальної юрисдикції або третейських судах може здійснюватися філією Банку на підставі затвердженого Банком положення про філію. Пунктом 89 та пункту 91 Статуту, Банк з усіма своїми філіями, представництвами та відділеннями є єдиною системою, філії, відділення та представництва Банку не є юридичними особами і діють від імені Банку на підставі положення про них.
Те саме, відображено у Положенні про філію АТ «Укрексімбанк» у м. Херсоні, зокрема пунктом 3.3 визначено, що філія має право подавати позови до судів загальної юрисдикції, відзиви, вчиняти інші процесуальні дії, які передбачені законом та інше.
Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. В тому числі позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Доводи апелянта про те, що вона як поручитель, зобов'язалась перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Генеральної кредитної угоди № 6914N8 від 18.06.2014 р. та не є поручителем за кредитним договором від 28.12.2017 р. № 69117К50, судова колегія відхиляє, оскільки кредитний договір від 28.12.2017 р. № 69117К50 укладено в рамках Генеральної кредитної угоди № 6914N8 від 18.06.2014 р. , а у договорі поруки №6914Р19 від 18.06.2014 сторони передбачили, що поручитель ( ОСОБА_1 ) зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, під яким розуміється Генеральна кредитна угода № 6914N8 від 18.06.2014 р. з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної кредитної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до угоди, є невід'ємними частинами та складають єдиний документ.
Додатковою угодою №6914N8-4 до Генеральної кредитної угоди від 28.12.2017 внесено зміни до Додатку №1 угоди, якими визначено Перелік Кредитних договорів, що діятимуть у межах цієї Генеральної угоди, і є невід'ємними Додатками до неї, у тому числі зазначено і кредитний договір від 28.12.2017 №69117К50.
Таким чином, в самому Договорі поруки - 1, закріплено відповідальність поручителів, в тому числі ОСОБА_1 за всіма зобов'язаннями, які викладені у генеральній угоді, в рамках якої укладено Кредитний договір -1.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновків про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь Банку:
- за кредитним договором від 28.12.2017 № 69117К50, в розмірі 598400,86 грн., в т.ч.: основна заборгованість в сумі 489178,41 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 101 154,64 грн., пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 451,81 грн., штраф за порушення умови щодо проведення щорічного страхування у розмірі 3808,00 гривень; штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів - 3808,00 гривень.
- за: Кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13, в розмірі 502305,23 гри., в т.ч.:
Основна заборгованість в сумі 462000, 00 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 32508,89 грн., пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 436,34 грн., комісія за управління після надання коштів - 3960,00 гривень; штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів в сумі 3400,00 гривень.
- за: Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46, в розмірі 475 721,98 гривень, в т.ч.: основна заборгованість в сумі 443 195,24 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 28 713,86 грн., пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 372,88 грн., комісія за управління після надання коштів - 3 440,00 гривень.
В решті позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих за користування кредитом, штрафів за порушення умови щодо переведення чистих грошових потоків Позичальника у розмірі не менше 90% за результатами звітного кварталу, частково штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів (довідок з інших банків) (п.7.2.21 Генеральної кредитної угоди №6914Ш від 18.06.2014) та частково пені, нарахованої на відсотки - слід відмовити.
Крім того, судова колегія зазначає, що здійснивши посилання на те, що сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд, та неявка відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, місцевий господарський суд помилково розглянув справу за наявними у ній матеріалами без участі відповідачів, зокрема і фізичної особи ОСОБА_1 , не повідомивши її належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи, у якій вона є відповідачем, що є окремою підставою для скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 09.01.2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Підсумовуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року у справі №923/708/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Херсоні до Фермерського господарства "ТЕЛЛУС-ЮГ", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, ч.3 ст.277, 282, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 09 січня 2020 року у справі №923/708/19 скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Херсоні до Фермерського господарства "ТЕЛЛУС-ЮГ", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення 1 759 678,80 грн. задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Теллус-Юг", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Херсоні заборгованість за генеральною кредитною угодою №6914N8 від 18.06.2014 року у розмірі 1 576 428,07 грн., яка складається із заборгованості:
- за кредитним договором від 28.12.2017 № 69117К50, в розмірі 598400,86 грн., в т.ч.:
основна заборгованість в сумі 489178,41 гривень;
пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 101 154,64 грн.
пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 451,81 грн.
штраф за порушення умови щодо проведення щорічного страхування у розмірі 3808,00 гривень;
штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів - 3808,00 гривень;
- за: Кредитним договором від 18.03.2016 №6916К13, в розмірі 502305,23 гри., в т.ч.:
Основна заборгованість в сумі 462000, 00 гривень;
Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 32508,89 грн.
пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 436,34 грн.
Комісія за управління після надання коштів - 3960,00 гривень;
Штраф за порушення умови щодо надання до Банку документів в сумі 3400,00 гривень;
-за: Кредитним договором від 21.09.2016 №6916К46, в розмірі 475 721,98 гривень, в т.ч.:
Основна заборгованість в сумі 443195,24 гривень;
Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 28713,86 грн.
пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом в сумі 372,88 грн.
Комісія за управління після надання коштів - 3440,00 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.07.2020 року .
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська