Провадження № 11-кп/803/2344/20 Справа № 180/870/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 липня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040330000140 12 березня 2020 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганця Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, -
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2020 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040330000140 12 березня 2020 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.
Обґрунтовуючи свої висновки суд першої інстанції зазначив, що в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить будь-яких відомостей щодо процесуальних рішень, прийнятих відносно невстановленої особи, у якої було придбано ОСОБА_7 психотропні речовини та наркотичні засоби, а саме щодо виділення матеріалів в окреме провадження стосовно вказаної особи. Також суд зазначає, що з обвинувального акту не зрозуміло, чи наявне на момент складення обвинувального акту обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім того, судом вказано, що при складанні слідчим обвинувального акту не було дотримано вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки він не містить належним чином сформульованого обвинувачення. Також суд вважає, що прокурор, затверджуючи та направляючи обвинувальний акт до суду, при цьому вказавши в ньому, що стосовно обвинуваченого 29 грудня 2017 року та 24 березня 2018 року було направлено до суду обвинувальні акти за ч. 2 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України, не врахував, що за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України 19 лютого 2020 року було ухвалено виправдувальний вирок.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що положення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України не передбачають, що обвинувальний акт повинен містити відомості про якісь процесуальні рішення, а також в обвинувальному акті взагалі не зазначається, що обвинувачений придбав психотропні речовини та наркотичні засоби у якоїсь особи, оскільки обвинувачений відмовився від дачі пояснень з цього приводу та у зв'язку з чим в обвинувальному акті зазначено саме придбання у невстановлений спосіб. Звертає увагу, що попри відсутність в обвинувальному акті конкретної вказівки на те, що особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано, обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, викладені чітко та конкретно. Вказує, що на час подання апеляційної скарги виправдувальний вирок щодо обвинуваченого оскаржується в апеляційному порядку та у разі якщо виправдувальний вирок буде залишено без зміни, відповідні зміни до обвинувального акту прокурор може внести в порядку ст. 338 КПК Украни.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про дату та час розгляду провадження, клопотань про відкладення розгляду провадження до суду не надходило.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення за наявними у справі матеріалами в межах поданої апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних вимог, апеляційний суд вважає переконливими доводи прокурора в апеляційній скарзі про допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання і ухвалення рішення про повернення обвинувального акта.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, суд має право прийняти таке рішення, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, або не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону та формулювання обвинувачення.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
В ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, тобто підводиться підсумок стадії досудового розслідування шляхом формулювання офіційного обвинувачення.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12020040330000140 щодо ОСОБА_7 , апеляційний суд приходить до висновку, що при його складанні дотримано вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Суд в порушення вимог ст. 372 КПК України не навів мотивів, з яких він дійшов висновку щодо невідповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Так, при перевірці матеріалів провадження встановлено, що до Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040330000140за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.
З пред'явленого обвинувачення слідує, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які слідчі вважали встановленими, викладені так, як це відомо органам досудового розслідування на підставі доказів, що є в матеріалах кримінального провадження.
Попри відсутність в обвинувальному акті конкретної вказівки на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.
При цьому необхідно зазначити, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Наведені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
З огляду на це конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже, і обвинувачення ОСОБА_7 не викликає сумнівів.
Висновки суду на предмет того, що на відсутність відомостей щодо процесуальних рішень, прийнятих щодо невстановленої особи, у якої обвинувачений ОСОБА_7 придбав психотропні речовини та наркотичні засоби, суд апеляційної інстанції вважає передчасними без врахування доводів сторони обвинувачення, до того ж ці обставини є предметом перевірки при розгляді провадження по суті і не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки наведені обставини не стосуються безпосередньо змісту обвинувального акту чи реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно до вимог статей 338-340 КПК України в судовому засіданні прокурор може змінити обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що рішення суду, прийняте за результатами підготовчого засідання, є незаконним, оскільки при його постановлені були порушені вимоги кримінального процесуального закону.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що приймаючи рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне та обгрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК є підставою для скасування ухвали і повернення провадження на новий розгляд у суд першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого провадження суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, після чого прийняти відповідне рішення, передбачене ст. 314 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4