Провадження № 11-сс/803/954/20 Справа № 202/1173/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 липня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2020 року відмовлено в задоволені клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за місцем мешкання, окрім випадків необхідності отримання ОСОБА_6 невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваної у житлі, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Мотивуючи судове рішення, слідчий суддя вказав на наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується вагомістю наявних доказів, а також особу підозрюваної, яка має місце реєстрації, за яким і мешкає, раніше не судима, та дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною покидати місце мешкання цілодобово, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі захисник в інтересах підозрюваної просить ухвалу скасувати та постановити рішення про відмову у задоволення клопотання слідчого в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на незаконність рішення суду. Так, адвокат вказує, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України є необгрунтованою. Окрім цього, клопотання слідчого, в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 України, не містить викладу обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків, та посилання на матеріали, якими вони обґрунтовуються. Адвокат також зазначає, що ОСОБА_6 жодного разу не вчиняла дій, які б свідчили про її намір переховуватися від органів слідства чи суду, інші дані, які б свідчили про наявність цього ризику відсутні, навпаки, підозрювана виявляє належну процесуальну поведінку, з'являється за кожним викликом слідчого, прокурора та суду, та виконує покладені на неї обов"язки. Разом з цим, ОСОБА_6 має матір похилого віку, є її єдиною годувальницею, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, а також тісний зв'язок з місцем, де вона піддається кримінальному переслідуванню. На думку адвоката, в клопотанні слідчий взагалі не наводить мотивів, чому саме неможливо досягти мети запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваної іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки відомості про особу підозрюваної свідчать про те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання і міцні соціальні зв'язки.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрювану та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності ухвали, є необгрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та наданими до них доказами підтверджується, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040000000164 від 13 лютого 2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
17 лютого 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364-1 КК України та 30 червня 2020 року їй повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй злочинів, колегія суддів зважає на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.
Згідно матеріалів, долучених до клопотання, й враховуючи наведену правову позицію, слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри.
Отже, судом наявність долучених до клопотання слідчого доказів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним і таким, що відповідає фактичним обставинам цього провадження, а обґрунтованість підозри підтверджується доказами у провадженні у їх сукупності, що дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що вона могла скоїти ці кримінальні правопорушення.
Разом з цим, перевіряючи висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів, також, вважає їх обґрунтованими, а ризики, визначені у п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, таким що об'єктивно існують.
Отже, твердження захисника в скарзі про те, що слідчий суддя не мотивував наявність та доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є необґрунтованими.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а також дані про особу підозрюваної яка має місце реєстрації, за яким і мешкає, раніше не судима, однак на даний час підозрюється у вчиненні умисних особливо тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості. За таких обставин, з урахуванням права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутня.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , вагомість доказів вчинення нею цих злочинів, особу підозрюваної, яка раніше не судима, має місце реєстрації, за яким і мешкає, колегія суддів вважає, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти наведеним ризикам.
Всі викладені захисником апеляційні доводи, були предметом дослідження суду при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги судом не встановлено.
Отже, слідчий суддя, оцінив всі обставини провадження, у зв'язку з чим, дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м“якого запобіжного заходу або відмови в задоволенні клопотання слідчого не має.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню, з викладених в апеляційній скарзі захисника мотивів, не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4