Справа №638/16815/19
Провадження № 2-з/638/302/20
20 липня 2020 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши заяву представника ТОВ «Вердикт Капітал» про забезпечення позову у справі №638/16815/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Наталія Володимирівна про звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться зазначена цивільна справа.
Представник ТОВ «Вердикт Капітал» звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить винести ухвалу про забезпечення позову, шляхом заборони вчинення будь яких дій, щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 , а саме нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-1-:12-3, І в літ. «А-3», загальною площею 90,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розглянувши матеріали справи, зазначену заяву та доводи в її обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.
Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.
Зі змісту заяви та додатку до неї вбачається, що 28.11.2006р. ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 уклали іпотечний договір, відповідно до п. 1.3 «Предметом іпотеки є нерухоме майно: трикімнатна квартира, загальною площею 70,1 кв.м., житловою площею 49,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на яку було накладено обтяження.
Боржник ОСОБА_2 без згоди іпотекодержателя здійснив реконструкцію квартири та зареєстрував право власності на новостворений об'єкт як «нежитлові приміщення 1-го поверху №12-1-:12-3, І в літ. «А-3», об'єкт житлової нерухомості: Ні» та здійснив продаж вказаного майна ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу №2189 від 22.04.2008.
В подальшому ОСОБА_5 вказаний об'єкт нерухомості передав в іпотеку відповідно до договору Іпотеки від 22.04.2020 та Договору відступлення права вимоги від 22.04.2020. Новим іпотекодержателем став ОСОБА_1
15.11.2017 об'єкт нерухомості перейшов у власність останнього, про що свідчать відомості з Інформаційної довідки №185832928 від 23.10.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
З Інформаційної довідки №215258996 від 07.07.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що відповідно до договору дарування від 28.11.2019 право власності на майно, що є предметом спору, перейшло до ОСОБА_4 .
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів заявника про те, що виконання рішення, яке полягає у визнанні права власності та зверненні стягнення на предмет іпотеки, у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.
Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява представника ТОВ «Вердикт Капітал» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України,
постановив:
В задоволенні заяви заяву представника ТОВ «Вердикт Капітал» про забезпечення позову у справі №638/16815/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Наталія Володимирівна про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Д.М. Цвіра