Справа № 214/2974/20
3/214/1551/20
Іменем України
16 липня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гринь Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
05.05.2020 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №415833 від 20.10.2019 року згідно з яким, 22.04.2020 року о 02 год. 55 хв. на проспекті Гагаріна біля буд. №51 у м. Кривий Ріг, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA Magеntis державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 , у судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що він не керував транспортним засобом, пройшов освідування на місці приладом "Драгер", оскільки злякався працівників поліції, також зазначим, що свідків при проходженні огляду не було.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Визначаючи склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, обов'язково необхідно встановлювати наявність дійсних підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, передбаченими п.п.3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Саме наявність/відсутність таких підстав зумовлює правомірність/неправомірність дій працівників поліції щодо вимоги пройти огляд на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючої ознаки цього правопорушення, зокрема, ухилення особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а відтак спеціального суб'єкта - водія.
Так, згідно з п.1.10 ПДР України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Разом з тим, згідно оглянутого відеозапису вбачається рух транспортного засобу о 02:55 год., з якого неможливо ідентифікувати транспортний засіб та факт керування ним саме ОСОБА_1 .
Особливої уваги заслуговує хронологічність обставин, що мали місце 22.04.2020 року, із зафіксованими в протоколі та доданих до нього письмових доказах, з тими, що зафіксовані з відеозаписом із боді-камери інспектора. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ПДР 18 №415833 від 22.04.2020 року зазначено, що він складений о 03-47 год., тоді як згідно запису вже 03-40 год. ОСОБА_1 відмовивився від отримання протоколу про адміністративне правопорушення. Більш того, перший запис на розпочинається о 02-55 год., а наступний вже о 03:16 год.
Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд за допомогою газоаналізатора "Драгер» з висновками якого не погодився, при цьому з переглянутих відеозаписі неможливо встановити присутніх пр складенні протоколу свідків, що є порушенням вимог п. 6 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, згідно якого огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Після чого, інспектор запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі та не роз'яснив, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є порушенням п.2.5 ПДР та тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП за окремим складом правопорушення.
При цьому, на відеозаписі не вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному огляді, оскільки останній не відповідав на питання поліцейського та повідомив, що соромиться їхати до КПНД (час запису 03:28 год.), більш того на відеозаписі знов таки не видно понятих у присутності яких зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а на виклик суду свідки не з'явились.
Такий формалізований підхід поліцейських до оформлення матеріалів, фіксації відмови водія від проходження огляду, допущення грубих порушень процесуального порядку та процедури оформлення матеріалів, хронологічності процесуальних дій, суд розцінює як свідчення необ'єктивності під час вирішення питання про можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Враховуючи, що встановлені судом обставини в своїй сукупності з наявними доказами не доводять винність ОСОБА_1 вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33-35, ч. 3 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-287, 291, 292 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Н.Г. Гринь