Справа № 214/2054/20
3/214/1117/20
Іменем України
13 липня 2020 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого підсобним робітником ТОВ «Кривбастехремонт», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
01 березня 2020 року о 15 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Волгоградська біля буд.11 в Кривому Розі, виконуючи маневр перестроювання, не обрав безпечний боковий інтервал, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21121, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було спричинено матеріальну шкоду. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.10.1, 10.3, 13.1, 13.3 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_2 та його захисник Чеботар С.О. повторно не з'явилися. 13 липня 2020 року на електронну пошту суду надійшло клопотання від захисника про закриття провадження по справі у відношенні ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції долучив копію постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Розгляд справи просить проводити без його участі та ОСОБА_2 .
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Суд зауважує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_2 у судовому засіданні та реалізації останнім права на захист, справа призначалася до розгляду, неодноразово відкладалась за клопотаннями останнього, він та його захисник не з'явилися до суду, подавши заяву про розгляд справи без них, тому з метою уникнення затягування розгляду справи, з огляду на достатність обсягу доказів суд приходить до висновку про необхідність подальшого розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 та його захисника Чеботар С.О., оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової їх участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав письмові пояснення, в яких зазначив, що 01 березня 2020 року о 15.00 год. він рухався за кермом автомобіля марки ВАЗ 21121, р/н НОМЕР_3 , по автодорозі вул. Волгоградська в м. Кривому Розі в другій (середній) смузі руху зі швидкістю 45-50 км/год. Ліворуч рухався автомобіль марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 . Для ОСОБА_4 та ІІ смуг руху ввімкнувся зелений сигнал світлофору, в той час як для ІІІ крайньої смуги - червоне світло для повороту наліво. Раптово водій автомобіля марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 , не впевнившись в безпечності своїх дій, почав різко виконувати маневр перестроювання з ІІІ на ІІ смугу руху, в результаті чого вдарив його автомобіль з лівого боку. Від удару його автомобіль почав рухатись вправо, після натискання на гальма вдалось зупинитись на лінії розмежування І та ІІ смуг руху. На місце ДТП за його викликом прибули поліцейські, які зафіксували обставини пригоди та склали схему ДТП. На його переконання, водій автомобіля марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був перед виконанням маневру перестроювання дати дорогу транспортним засобам, що рухались по смузі руху, на яку він мав намір перестроїтись. Своїми діями саме водій ОСОБА_2 призвів до виникнення ДТП. В результаті наїзду автомобіль, яким керував потерпілий, зазнав значних механічних пошкоджень з лівої сторони. На переконання потерпілого, пояснення ОСОБА_2 є суперечливими, зокрема в тій частині, що його автомобіль начебто було вдарено в задню праву частину. Зазначає, що якби саме він робив маневр перестроювання з правої смуги в середню смугу та вдарив автомобіль GEELY EMGRAND (як про це стверджує водій ОСОБА_2 ), то дзеркало було б відірване зі сторони капоту, а не зі сторони передніх дверцят, що підтверджується наданими фотографіями. Винним в цій дорожньо-транспортній пригоді вважає водія автомобіля GEELY EMGRAND, оскільки водій ОСОБА_2 при зміні напрямку руху та перестроюванні з лівої смуги в середню смугу не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з його автомобілем.
Суд, враховуючи позицію захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, письмові пояснення потерпілого, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Умовами настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є обов'язкова наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортного засобу/засобів) як обов'язкового елементу об'єктивної сторони матеріального складу правопорушення. При цьому, порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів, адже в диспозиції статті йде мова саме про «пошкодження транспортних засобів».
Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком саме порушення Правил дорожнього руху. Об'єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки особи для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди, є також суспільна небезпека вчиненого проступку.
Судовим розглядом встановлено, а протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №415670 від 12 березня 2020 року підтверджується, що 01 березня 2020 року о 15 год. 00 хв. на автодорозі вул. Волгоградська біля буд.11 в Кривому Розі відбулася ДТП за участю автомобіля марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки ВАЗ-21121, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Як слідує зі схеми місця ДТП, транспортні засоби рухались в попутному напрямку руху, при цьому водій автомобіля марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 - у ІІ смузі (середній) руху в напрямку вул. Володимира Великого в м. Кривому Розі, а водій автомобіля марки ВАЗ-21121, р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 - І смузі (крайній правій). Схема місця ДТП підписана обома учасниками ДТП без будь-яких зауважень чи заперечень, що спростовує доводи потерпілого в частині незгоди з нею. Після зіткнення автомобіль марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 , був зупинений в межах середньої смуги руху, на відстані 6,2 м від правих коліс до правого бордюрного каменя, а автомобіль марки ВАЗ-21121, р/н НОМЕР_2 , зупинений на межі правої та середньої смуги руху, на відстані 3,7 - 3,8 м від правих коліс до правого бордюрного каменя, із частковим виїздом лівих коліс автомобіля на середню смугу руху. Гальмівний шлях лівих коліс автомобіля ВАЗ-21121 знаходиться на відстані 5,2 метри від правого бордюрного каменя, при ширині правої смуги руху 4,7 м, що свідчить про те, що цей автомобіль рухався на межі правої та середньої смуги руху, із частковим виїздом лівими колесами на середню смугу руху. На схемі ДТП зафіксовано, що рух на ділянці, де відбулася ДТП, регульований дорожніми знаками (2.3, табличка 7.8) та світлофорним об'єктом, який на момент пригоди працював.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали наступні механічні пошкодження: автомобіль марки ВАЗ-21121, р/н НОМЕР_2 - лівої частини; автомобіль марки GEELY EMGRAND, р/н НОМЕР_1 - правої частини.
Пояснення водія ОСОБА_3 про те, що перше зіткнення автомобілів відбулось при виїзді автомобіля GEELY EMGRAND з лівої смуги в середню смугу руху, після чого автомобіль GEELY EMGRAND зачепив своїми передніми правими дверцятами та переднім правим крилом автомобіль ВАЗ-21121, оцінюються судом критично, оскільки при такому механізмі дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі GEELY EMGRAND на передньому правому крилі та передньому бампері з правої сторони мали б бути механічні пошкодження, однак таких пошкоджень на цьому автомобілі не має, що підтверджується фотознімками, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як слідує з п.10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Згідно з п.13.1 ПДР України, водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як слідує з п.13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Аналізуючи обставини ДТП, механізм та пояснення обох учасників пригоди, суд приходить до висновку, що ДТП сталася в результаті недотримання водієм ОСОБА_2 безпечного бокового інтервалу від транспортного засобу, що рухався обабіч нього, під час виконання маневру перестроювання.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин ДТП за участю водія ОСОБА_2 , що мали місце 01 березня 2020 року.
Посилання захисника Попенка П.І ОСОБА_5 на відсутність в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення з огляду на встановлення вини в ДТП іншого водія - ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки за встановлених судом обставин ДТП, механізму її вчинення, характеру механічних пошкоджень, слідової інформації на схемі місця ДТП, вина водіїв в ДТП є обопільною з прямим наслідком допущення ОСОБА_2 порушень п.п. 10.1, 10.3, 13.1, 13.3 ПДР України.
Приймаючи до уваги викладене, дослідивши зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за ознаками: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Враховуючи, що з моменту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення 01 березня 2020 року на час розгляду судом справи визначений ч.2 ст.38 КУпАП строк для накладення на нього адміністративного стягнення сплинув, тому суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 38, 124, 245, 247 ч.1 п.7, 268, 280, 283, 284 ч.1 п.3, 287-289 КУпАП суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілим протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко