Єдиний унікальний номер судової справи 201/5483/20
Номер провадження 3/201/2792/2020
09 липня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Соборного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 червня 2020 року серія АПР18 662527, 11 травня 2020 року за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , вчинив конфлікт з ОСОБА_2 в ході якого висловлювався нецензурною лайкою у її бік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти адміністративного правопорушення та пояснив, що дійсно між ним та сусідкою по квартирі напружені відносини, і 10 червня 2020 року у них виник словесний конфлікт, однак своїми діями він не порушував громадський порядок, оскільки все відбувалось квартирі де вони мешкають і сусідка сама провокує його на скандали.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно останнього, якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення в діях останнього, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Так, посадовою особою, якою складено протокол, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лійці у громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є його місце скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема, стадіони, підземні переходи, під'їзди тощо.
Суб'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, при цьому, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушений громадський порядок і прагне до цього, елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не в повному обсязі викладена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ст. 173 КУпАП, зокрема відсутнє посилання на обов'язкову ознаку об'єктивної сторони хуліганства - громадське місце, а також не зазначено наслідки до яких привели інкриміновані дії ОСОБА_1 .
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, посадовою особою надані копії протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15 травня 2020 року, пояснень заявниці ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 .
Однак, виходячи із письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 слідує, що вони проживають в одній квартирі, але у різних кімнатах та протягом тривалого часу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склалися несприятливі стосунки на побутовому ґрунті, у зв'язку з чим, постійно виникали конфлікти, в тому числі, і 11 травня 2020 року виник звичайний конфлікт на побутовому ґрунті, що, у свою чергу, виключає наявність у діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву та відповідно і складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247, КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.Г. Ополинська