“16” липня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12019150230001129
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 березня 2020 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соснівка Шумського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1. - 20.11.2002 р. Шумським районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покаранні у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
2. - 23.09.2003 р. Шумським районним судом Тернопільської області за ч. 3 ст.185, ч.2 ст.263 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнився 20.10.2006 р. умовно-достроково на 5 місяців 11 днів;
3. - 14.04.2009 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст.187, ч.1 ст. 125 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився 21.12.2012 р. за відбуттям строку покарання;
4. - 27.11.2013 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.2 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, 03.07.2018 р. звільнений від відбуття покарання умовно-достроково на 6 місяців 29 днів,
-обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 березня 2020 року Гук засуджений за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього майна засудженого.
Визначено початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 14 листопада 2019 року.У відбутий строк покарання ОСОБА_5 зараховано строк його тримання під вартою з 14 листопада 2019 року до дня постановлення вироку - 16 березня 2020 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок скасувати та кримінальне провадження направити на нове розслідування.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі посилається на те, що його обвинувачення за ч.3 ст. 187 КК України є недоведеним. На його думку, суд першої інстанції не врахував матеріали кримінального провадження, не узяв до уваги його показання та показання свідків про те, що він наніс один удар потерпілому;
Вважає, що допущено порушення права на захист, оскільки коли його доставили до поліції, він просив надати йому захисника, але дане клопотання не було задоволено, а також він допитувався слідчим без участі захисника.
На думку апелянта, йому призначено занадто суворе покарання.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
11 листопада 2019 року, близько 15 години, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення прийшов до будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає його знайомий ОСОБА_8 , знаючи завчасно, що в даному будинку є цінні речі, які можна викрасти, оскільки напередодні ОСОБА_5 вживав спиртні напої з господарем даного будинку.
Через незачинені двері ОСОБА_5 проник до будинку, в якому на той момент відпочивав ОСОБА_8 , та почав збирати у пакет знайдені поряд та потрібні йому речі. В цей час, прокинувся потерпілий ОСОБА_8 та це побачив. ОСОБА_5 , розуміючи, що він може бути викритий у момент заволодіння майном, умисно наніс потерпілому два удари кулаком в область обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження, від чого потерпілий ОСОБА_8 втратив свідомість.
В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи непритомний стан ОСОБА_8 , заволодів особистими речами останнього вартістю 4029 грн.
ОСОБА_5 судом першої інстанції визнаний винним у нападі на потерпілого ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій, та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені дослідженими судом першої інстанції доказами, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку.
Дії ОСОБА_5 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, не доведена є неспроможними, оскільки спростовуються доказами, на які суд першої послався у вироку.
Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 11 листопада 2019 року він прийшов до сусідки ОСОБА_9 з метою придбання спиртного. На той час там вже знаходився ОСОБА_5 , який вживав спиртні напої. Вони разом вжили ще по невеликій кількості самогону та купили пляшку і пішли до нього додому, де вживали спиртне. Він повідомив обвинуваченому, щоб той йшов додому, так як він буде відпочивати. Зачинив за ним двері та ліг спати. Через деякий час прокинувся від того, що хтось був у хаті. Коли відкрив очі, то побачив ОСОБА_5 , який збирав у пакет належні йому речі. Від ОСОБА_10 отримав удар в область лівої скроні, після чого втратив свідомість. У подальшому виявив, що ОСОБА_9 були викрадені його речі.
Таким чином, потерпілий прямо вказав на ОСОБА_5 як на особу, що вчинила злочин відносно нього. Підстав не довіряти його показанням у суду немає.
Показання потерпілого підтвердив свідок ОСОБА_11 , який суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_8 проживає у належному його сім'ї будинку АДРЕСА_2 . 11 листопада 2019 року у післяобідній час, він разом з ОСОБА_12 приїхали до потерпілого додому. Коли зайшли до будинку, то потерпілий лежав на дивані в стані алкогольного сп'яніння та його обличчя було в крові, в хаті був безлад. На запитання що сталося, потерпілий їм повідомив, що він разом з ОСОБА_5 вживали спиртні напої. Розповів, що він сказав ОСОБА_5 , що буде відпочивати, і щоб той ішов додому. Коли обвинувачений пішов, потерпілий зачинив за ним двері та заснув. Коли ОСОБА_8 прокинувся, побачив ОСОБА_5 , який збирав його речі до пакету. Після цього ОСОБА_5 ударив потерпілого в область лівої скроні, в результаті чого потерпілий втратив свідомість. Після нанесення ударів зникло майно потерпілого.
Свідок ОСОБА_13 надав суду аналогічні показання.
Таким чином, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13 повністю підтвердили показання потерпілого ОСОБА_8 про вчинений розбійний напад.
Крім того, як слідує з протоколу огляду місця події та фототаблиці до неї, від 12.11.2019 року оглянуто частина місцевості, розташована між огородами будинку АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , на якій знайдено тканинний пакет, в якому виявлено чорну шкіряну куртку, полімерний пакет, в якому знаходилися кросівки, гель для душу, піна для гоління, чоловічі парфуми, рулон туалетного паперу, бруски туалетного мила, дистанційний пульт, зарядний пристрій до телефону. При обробці флаконів піни для гоління, гелю для душу, пульту дистанційного управління спеціальним порошком, знято три фрагменти папілярних узорів пальців рук. Всі вилучені речі визнані речовими доказами та передані під розписку потерпілому за належністю (а.п. 56-62).
Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи №863 від 20 листопада 2019 року, проведеної за результатами вилучення слідів пальців рук на косметичних флаконах при огляді місця події від 12.11.2019 року на таблиці до протоколу огляду місця події від названої дати за фактом розбійного нападу на ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , виявлені чотири сліди папілярних узорів пальців рук, які залишені великим пальцем лівої руки ОСОБА_5 , слід папілярного узору пальця руки, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_5 , та слід папілярного узору пальця руки залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_5 (а.п.78-88).
Згідно висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження, у вигляді синців в ділянці обличчя, крововиливів у слизовій оболонці губ, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження утворилися від не менш ніж двох ударних дій тупими твердими предметами, які могли бути руки, ноги та інші. Утворення даних тілесних ушкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину малоймовірно. Після отримання тілесних ушкоджень при обставинах, на які вказує потерпілий, останній міг втратити свідомість ( а.п. 64-65).
Судом першої інстанції за результатами дослідження доказів, зокрема показань потерпілого та свідків, висновку судово-медичної експертизи беззаперечно встановлено, що вчинення даного злочину супроводжувалося насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, який зазнав нападу, внаслідок завданих йому ударів потерпілий втрачав свідомість.
За встановлених фактичних обставин, мав місце розбій, який передбачає напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я.
Отже, наведені докази, на які послався суд першої інстанції, узгоджуються між собою, протиріч не мають, є не спростованими та і повністю доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій, та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.
Доводи обвинуваченого про призначення йому занадто суворого покарання є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. ст. 65-67 КК України, та достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме особливо тяжкого злочину, дані про особу винного, який неодноразово судимий, у тому числі за вчинення злочинів проти власності, та який характеризується негативно.
Обставини, які пом'якшують покарання, судом першої інстанції не встановлені. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд першої інстанції визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_5 покарання визначено у межах санкції ч.3 ст.187 КК України, у мінімальному розмірі.
З урахуванням того, що суд першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України призначив покарання у мінімальному розмірі, та враховуючи негативні відомості про його особу, який раніше неодноразово судимий, суд вважає, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_5 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особу, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для його пом'якшення не вбачається.
Крім того, право обвинуваченого ОСОБА_5 на захист під час досудового розслідування не порушено, такі відомості у матеріалах судового провадження відсутні. Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_5 судом першої інстанції не враховувався, а наявні у матеріалах судового провадження докази отримані у передбаченому законом порядку без порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 , якому був забезпечений захисник під час досудового розслідування.
Крім того, показання ОСОБА_5 , які він надавав під час досудового розслідування, судом першої інстанції не бралися до уваги, а тому апеляційні доводи про його допит без захисника судом не перевіряються.
Враховуючи викладене, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 березня 2020 року у відношенні ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3