Дата документу 09.07.2020 Справа № 554/2921/20
Номер провадження 2-адр/554/63/2019
09 липня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі :
головуючого судді - Січиокно Т.О.
за участю секретаря - Ромахової В.В.,
розглянувши заяву представника позивача Малофєєва Артема Івановича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кулика Михайла Борисовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
11.06.2020 до суду надійшла вказана вище заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки в рішенні суду за наслідками розгляду справи не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме розподілу витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання представники учасників справи не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали, про причини неявки не повідомляли. Їхня неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат приймається до уваги:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
05.06.2020 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кулика Михайла Борисовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задоволено.
Визнано незаконною та скасувано постанову про накладення адміністративного стягненнясерії БАА № 318190 від 26.03.2020 року, винесену поліцейським СРПП № 1 Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Куликом М.Б.,якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425, 00 гривень, провадження у справі закрити.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що представник позивача Малофєєв А. І . має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва № 2700 від 09.04.2019 року, виданого Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 6 від 09 квітня 2019 року.
На підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, представником позивача надано до суду ордер, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 26.03.2020 року, звіт № 06/04 про виконані роботи як додаток до договору, квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт на суму 4020 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне частково стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати в сумі 1000 грн на відшкодування витрат на правову допомогу, виходячи з того, що дана справа не є складною; час, витрачений адвокатом не є значним; на теперішній час у даній категорії справ вже напрацьовано сталу практику з їх розгляду вищестоящими судовими інстанціями, а тому вказаний адвокатом обсяг наданих послуг та виконаних робіт не відповідає дійсності, а розмір витрат на правову допомогу є значно завищеним.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача Малофєєва Артема Івановича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кулика Михайла Борисовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області ( м.Полтава, вул. Пушкіна, 83) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1000 (одна тисяча) грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя: Т.О. Січиокно