Справа № 758/16478/17
Категорія 58
(ЗАОЧНЕ)
11 червня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Васильченка О. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Поляновській О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати,
У грудні 2017 року до Подільського районного суду м. Києва звернулося Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в подальшому реорганізоване у Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За період з 01.09.2015 по 30.10.2015 відповідачу було надміру виплачено кошти у розмірі 271 грн. 24 коп. Переплата виникла виключно у зв'язку із допущенням рахункової помилки, яка відбулась у період масового перерахунку, а саме: невірно розраховано розмір індексації, що призвело до збільшення розміру пенсії.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму переплати у розмірі 271 грн. 24 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд 11.06.20 р. постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листами, що містяться в матеріалах справи Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києва було повідомлено відповідача про те, що сталась випадкова переплата грошових коштів в рахунок пенсії у розмірі 271 грн. 24 коп., запропоновано повернути вказану переплату.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 Цивільного кодексу України передбачені підстави за яких безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, а саме: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Таким чином, аналізуючи норми даної статті можна стверджувати, що законодавець встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки збоку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності збоку набувача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.07.2014 № 6-91цс14, а саме: за змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності збоку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 Цивільного кодексу У країни, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Разом з тим, суд позбавлений можливості встановити факт помилковості нарахованої пенсії, адже в матеріалах справи відсутні підтверджуючи документи, а саме розрахунок переплати пенсії відповідачу на суму 271,24 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ч. 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що позивачем не було доведено правові підстави позову, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. В. Васильченко