"20" липня 2020 р.
м. Київ
справа № 755/9851/20
провадження № 2/755/4497/20
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем цивільного процесуального законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно статті 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, видають свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії тощо. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. (ст. 49 Закону України «Про нотаріат»)
Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3 без шлюбу у період з 01.01.2004 року по 01.04.2020 року, позивачем зауважено, що даний факт їй необхідний для отримання у нотаріуса свідоцтва на половину майна, а саме: вкладу у АТ «ПриватБанк», який, відповідно, належить до спадкової маси. Однак, позивачем не здійснено всіх заходів обов'язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва на спірне рухоме майно після смерті ОСОБА_3 , за наслідками чого нотаріусом підлягають до вчинення відповідні нотаріальні дії, задля встановлення наявності підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину або відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначення підстав такої відмови. Таким чином, за відсутності в матеріалах позовної заяви доказів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину на ім'я позивача з підстав відсутності заявленого позивачем факту спільного проживання із спадкодавцем - відсутні правові підстави розгляду такого питання у судовому порядку, що відповідає вищенаведеним роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».
З огляду на вищевстановлені обставини щодо звернення позивача з позовом до суду про встановлення факту з метою отримання у нотаріуса свідоцтва про право на майно, яке є складовою спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями185, 258-261, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган