Справа № 686/27071/19
Провадження № 2-а/686/40/20
10 липня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Потравному І.С.
за участі представника позивача Кара В.Г.
представника відповідача Мельничук О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюка Юрія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюка Юрія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування позовних вимог вказала, що постановою №64 по справі про адміністративне правопорушення від 18.09.2019 року за підписом головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Гаврилюка Ю.В. позивача було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за п.1 ч.1 та ч. 7 ст. 34, ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10 200 грн. Винесенню постанови передувало проведення позапланової перевірки.
Позапланову перевірку проведено з порушенням законодавства, в т. ч. Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №53 від 23.05.2011 р., яким регламентовано в тому числі процедуру його проведення та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки (правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду по справі №210/3059/17).
Відповідно до п. 12 Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку, проте такої інформації розміщено не було.
Відповідно до п. 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, проте копії направлення позивачу надано не було, що ставить під сумнів його наявність. Таким чином, відповідачем порушено також ч. З ст. 6, ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні «сади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Викликає сумнів дотримання відповідачем п. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», щодо отримання погодження на проведення позапланової перевірки з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням вимог статті 268 КУПАП, оскільки позивача не було повідомлено про місце і час розгляду справи, відповідно постанову винесено за її відсутності, що фактично позбавило позивача права на захист.
В постанові зазначено, що позивач на розгляд справи не з'явилась, але була повідомлена про дату, час та місце належним чином, що не відповідає дійсності, оскільки матеріали перевірки були відправлені позивачу Укрпоштою р/в № 3260000230890, 05.09.2019 року, а отримано позивачем 26.09.2019 року, що свідчить про те, що матеріали перевірки позивач отримала після прийняття постанови від 18.09.2019 року. Таким чином порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування результатів такої перевірки. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №686/21230/16-а від 19.09.2019 року.
Також позивач вказує на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення. У постанові вказано, що позивач самочинно здійснює реконструкцію частини напівпідвального приміщення шляхом демонтажу перегородок в приміщеннях, що знаходяться у її власності та самозахвату приміщенні розміром 3,50х1,90 м., яке знаходиться у спільній власності жителів будинку, без належним чином затвердженої проектної документації та без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме без зареєстрованого Держархбудінспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Станом на день проведення позапланової перевірки позивач не здійснювала будь-яких реконструкцій; дані реконструкції були здійснені невідомими та невстановленими особами в невідомий період часу. Про те, що було здійснено реконструкцію позивач дізналась під час позачергової перевірки від головного інспектора. Позивач не є первісним власником частини нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 . Право власності позивач отримала 06.02.2018 року за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом О.В. Кохан, 26.09.2011 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Поліховською Л.В. Матеріали адміністративної справи не містять доказів, які б доводили наявність вини позивача, а тому відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУПАП.
Представник відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України 10.12.2019 р. надала суду відзив на позов, в якому вказала, що вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, просить відмовити у його задоволенні. Зазначила, що у період з 22.08.2019 р. по 05.09.2019 р. на підставі направлення на для проведення планового (позапланового) заходу № 350 від 21.08.2019 р. проведено позапланову перевірку реконструкції підвального приміщення по Подільській, 20 смт. Нова Ушиця. З направленням ОСОБА_1 ознайомилася та підписала. Перевірка проводилася в її присутності. Твердження позивача про недотримання Інспекцією порядку проведення перевірки, з порушенням вимог Закону України «Про основні засади держави нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відповідає дійсності. Підставою для проведення зазначеної перевірки стало звернення ОСОБА_2 до Держархбудінспекції України про проведення ОСОБА_1 незаконного перепланування, що може призвести до руйнації будинку. Під час позапланової перевірки посадовою особою Управління було встановлено, що позивач самочинно здійснює реконструкцію частини напівпідвального приміщення шляхом демонтажу перегородок в приміщеннях, що знаходяться у її власності та самозахвату приміщення розміром 3,50х1,90 м., яке знаходиться у спільній власності жителів будинку, без належно затвердженої проектної документації та без дозвільного документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме без зареєстрованого Держархбудінспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги п.1 ч.1, ч. 7 ст. 34, ч.1 та ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки поадовою особою управління було складено акт перевірки, протокол та винесено припис з вимогою усунути виявлені порушення. Вказані документи ОСОБА_1 відмовилася отримувати і підписувати, у зв'язку із чим вони були направлені рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення було зазначено в надісланому протоколі, а саме на 18.09.2019 р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримала його 09.09.2019 р., а тому була повідомлена про дату та час розгляду справи. Позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явилася, заперечень не подала, заяви про відкладення розгляду справи від неї не надходило, а тому справа розглядался у її відсутності.
За результатами розгляду ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені правопорушення та винесено постанову, яку було направлено рекомендованим листом. Позивач отримала вказану постанову 25.09.2019 р.
Представник позивача 13..12.2019 р. направила відповідь на відзив, вказавши, що позапланову перевірку проведено з порушенням законодавства, в т. ч. Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №53 від 23.05.2011 р. Відповідно до п. 12 Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку, проте такої інформації розміщено не було. Акцентує увагу, що в наданій відповідачем копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.08.2019 р. зазначено дату ознайомлення позивача не в день початку проведення позапланової перевірки та складення акту перевірки, тобто 22.08.2019 р., а 29.08.2019 р. тобто позивача не було повідомлено про позачергову перевірку, що є порушення Порядку.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням вимог статті 268 КУПАП, оскільки позивача не було повідомлено про місце і час розгляду справи, відповідно постанову винесено за її відсутності, що фактично позбавило позивача права на захист. Таким чином порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування результатів такої перевірки. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі справі №686/21230/16-а від 19.09.2019 року.
Зазначення в постанові про те, що позивач на розгляд справи не з'явилась, але була повідомлена про дату, час та місце належним чином не відповідає дійсності, оскільки матеріали перевірки були відправлені позивачу Укрпоштою р/в № 3260000230890, 05.09.2019 року, проте отримані позивачем не 09.09.2019 року, як стверджує в відзиві відповідач, а 26.09.2019 року що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти про дату отримання позивачем р/в № 3260000230890. Вказане свідчить про те, що матеріали перевірки позивач отримала після прийняття постанови від 18.09.2019 року.
Заперечує твердження відповідача про те, що датою вручення позивачу р/в №3260000230890 є 09.09.2019 року та звертає увагу, що в даній копії дата вручення зазначена розмито, в результаті взагалі неможливо визначити що там міститься цифри чи літери. Окрім того, в даному повідомленні відсутній підпис позивача в його отриманні. Позивач звернулась на Укрпошту в смт. Нова Ушиця щодо уточнення інформації про дату вручення їй вищезазначеного відправлення та отримала довідку від 11.12.2019 року, згідно якої р/в №3260000230890 отримано 26.09.2019 року.
Станом на день проведення позапланової перевірки позивач не здійснювала будь-яких реконструкцій; дані реконструкції були здійснені невідомими та невстановленими особами в невідомий період часу. Про те, що було здійснено реконструкцію позивач дізналась під час позачергової перевірки від головного інспектора. Позивач не є первісним власником частини нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 .
Представник позивача у судовому засідання вимоги позовної заяви підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості та безпідставності.
Відповідач - головний інспектор інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюк Ю.В. у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом об'єктивно встановлено, що постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 64 від 18.09.2019 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 самочинно здійснює реконструкцію частини напівпідвального приміщення шляхом демонтажу перегородок в приміщеннях, які знаходяться у її приватній власності та самозахвату приміщення (розміром 3.50*1,90), яке знаходиться у спільній власності жителів будинку без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, а саме без зареєстрованого Управлінням повідомлення про виконання будівельних робіт.
Згідно реєстраційної картки звернення підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення 16.08.2019 р. ОСОБА_3 із скаргою на те, що за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_4 здійснює незаконне перепланування підвального приміщення внаслідок чого відбувається руйнування перестінок приміщення, що може призвести до руйнування будинку.
21.08.2019 р. заступником начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Хмельницькій області було надано направлення № 350 для проведення позапланового заходу, а саме позапланової перевірки реконструкції підвального приміщення по АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобування зі строком дії з 22.08.2019 р. по 05.09.2019 р. У вказаному направленні міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з ним 29.08.2019 р.
За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було складено акт № 350 від 22.08.2019 р., згідно якого було виявлено порушення п.1 ч.1 та ч. 7 ст. 34, ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 самочинно здійснює реконструкцію частини напівпідвального приміщення шляхом демонтажу перегородок в приміщеннях, що знаходяться у її власності та самозахвату приміщенні розміром 3,50х1,90 м., яке знаходиться у спільній власності жителів будинку, без належно затвердженої проектної документації та без наявності документа, що дає право на виконання будівельних робіт, а саме без зареєстрованого Держархбудінспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Від надання пояснень та підписання акта ОСОБА_1 відмовилася.
05.09.2019 р. відносно ОСОБА_1 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що 18.09.2019 р. о 15 го. 30 хв. відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення. Від підписання та отримання протоколу ОСОБА_1 відмовилася.
05.09.2019 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В. ОСОБА_1 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з вимогою усунути виявлені порушення, а саме подати до управління повідомлення про початок будівельних робіт; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою припинити виконання будівельних робіт з реконструкції частини напівпідвального приміщення по АДРЕСА_1 до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління та приведення приміщення, яке знаходиться у її власності у відповідність до технічної документації, а саме відновити перегородку між приміщеннями ОСОБА_1 та приміщенням, яке знаходиться у спільній власності жителів будинку. Від підписання та отримання приписів ОСОБА_1 відмовилася.
Постановою № 64 від 18.09.2019 р. було встановлено порушення ОСОБА_1 п. 1 ч. 1 та ч. 7 ст. 34, ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та визнано її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
П. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Статтею 41 Закону Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Ч. 5 ст. 96 КУпАП встановлює відповідальність у виді штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З наведених вище правових положень видно, що виконувати будівельні роботи замовник має право після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДАБІ або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а у разі невиконання вимог закону правопорушник притягається до адміністративної відповідальності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку).
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку (п. 12 Порядку).
Таким чином, у порушення п. 7, 12 Порядку відповідачем не було розміщено на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. Направлення заступника начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Хмельницькій області № 350 для проведення позапланової перевірки від 21.08.2019 р. було вручено ОСОБА_1 29.08.2019 р., тобто після проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п.20-21 Порядку, протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Вказані документи 05.09.2019 р. були направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом № 3260000230890 із повідомленням про вручення та отримані нею 09.09.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, довідкою начальника ЦВПЗ смт. Нова Ушиця Хмельницької дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» та копією журналу про видачу вказаного рекомендованого листа, надісланого на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 18.12.2019 р. про витребування доказів. Вказаними належними та допустимим доказами спростовуються твердження позивача про те, що вказане повідомлення ОСОБА_1 отримала 26.09.2019 р., після розгляду справи про адміністративне правопорушення. Надана позивачем довідка ЦВПЗ смт. Нова Ушиця від 11.12.2019 р. суперечить витягу із журналу про видачу рекомендованих листів, а тому не є достовірним доказом у розмінні ст.. 75 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду адміністративної справи, проте на розгляд справи не з'явилася, клопотань про її відкладення не заявляла, а тому суд приходить до висновку, що її права не були порушені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 12 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, зокрема: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.
Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру прав від 12.10.2011 р. договору купівлі-продажу від 26.09.2011 р. ОСОБА_1 є власником 43/100 частин нежилого приміщення по АДРЕСА_1 та згідно договору дарування від 06.02.2018 р. власником 11/100 нежилого приміщення по АДРЕСА_1 .
Норми ст. 7 КУпАП вказують на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Акт перевірки та протокол не містять жодних фактичних даних та/або доказів, на підставі яких інспектором встановлено обставини, що саме ОСОБА_1 (а не інші особи, які є співвласниками названого вище об'єкту нерухомого майна) здійснила реконструкцію частини напівпідвального приміщення шляхом демонтажу перегородок в приміщеннях, що знаходяться у її власності та самозахвату приміщенні розміром 3,50х1,90 м., яке знаходиться у спільній власності жителів будинку.
На подібні підстави, поряд з іншими, які стали підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ст.96 ч.5 КУпАП вказує і Верховний Суд у постанові №279/3537/16-а від 14 листопада 2019 року.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що відповідач не надав суду жодних допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірність винесеної ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зі сторони відповідача до суду не надано доказів правомірності свого рішення.
При цьому суд виходить з того, що відповідач у цій справі як суб'єкт владних повноважень не позбавлений права здійснити повторну перевірку позивача (за наявності підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), безумовно дотримуючись процедури проведення таких контрольних заходів.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Враховуючи, що позивач отримав оскаржувану постанову від 18.09.2019 року лише 23.09.2019 року, суд вважає, що строк звернення до суду з даним позовом пропущений з поважних причин, тому слід поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись 34 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 , ст. ст. 77, 78, 96, 241 - 246, 257, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з приводу оскарження постанови №64 від 18.09.2019 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюка Юрія Вікторовича.
Скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюка Юрія Вікторовича №64 від 18.09.2019 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 10200 гривень.
На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачі: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, юридична адреса: 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912.
- головний інспектор інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюка Юрія Вікторовича, м. Хмельницький вул.. Грушевського, 87/2.
Повний текст рішення складено 13.07.2020 року.
Суддя