Справа № 686/5063/20
Провадження № 2-а/686/220/20
22.05.2020 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі Кшановській Є.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення
21 лютого 20209 року до Хмельницького міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області з вказаним позовом в якому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В позові зазначив, що 10 лютого 2020 року постановою старшого лейтенанта поліції Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області Гончарука М.М. серії ЕАК №2092089 його було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень. Згідно вказаної постанови його було визнаний винуватим у тому, що 10.02.2020 року в м. Хмельницький по вул. Незалежності, 20 не увімкнув покажчик лівого повороту перед початком руху, чим порушив вимоги п.9.2.а. ПДР України. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою.
Ухвалою суду від 06.03.2020 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
10.04.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позов у якому заперечуються позовні вимоги.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч.5 ст.261 КАС України.
Згідно вимог ч.3 ст.261 КАС України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 лютого 2020 року постановою старшого лейтенанта поліції Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області Гончарука М.М. серії ЕАК №2092089 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень. Згідно вказаної постанови його було визнано винуватим у тому, що 10.02.2020 року в м. Хмельницький по вул. Незалежності, 20 не увімкнув покажчик лівого повороту перед початком руху транспортного засобу, чим порушив вимоги п.9.2.а. ПДР України.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказів в підтвердження факту порушення позивачем вимог ПДР відповідачем по справу, не представлено.
З урахування викладеного суд приходить до переконання, що постанова старшого лейтенанта поліції Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області Гончарука М.М. серії ЕАК №2092089 про визнання ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень винесена незаконно та не обґрунтовано, не у відповідності до вимог КУпАП тому достатньо підстав для її скасування та відповідно до задоволення поданого позову.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1 - 4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В рішенні суду від 28.01.2020 судом вирішено питання стосовно розподілу судового збору.
Стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач скористався своїм правом, визначеним ч. 7 ст. 139 КАС України.
Представник позивача 22.05.2020 року звернувся до суду з заявою про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, на підтвердження вказаної суми представник надав договір про надання правничої допомоги від 12.02.2020 року, додаткову угоду від 12.02.2020 до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2020 року.
Крім того, до поданої заяви надано також Акт №1 від 22.05.2020 приймання передачі наданої правової допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 12.02.2020 року, а також Звіт про витрачений час на надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Між Позивачем та адвокатом Бейликом А.Б. 22.05.2020 було укладено Акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 12.02.2020 року , що Адвокатом надана правова допомога Позивачу у розмірі 5000 грн. Вказана сума гонорару відповідає витраченому часу роботи адвоката.
Відповідно до пунктом 3 вказаного акту встановлено, що "Замовник підтверджує, що вказана у Звіті (що є додатком № 1 до даного Акту) правнича допомога, надана Адвокатом у повному обсязі, належної якості, претензій та зауважень щодо об'єму та якості надання правничої допомоги Замовник до Адвоката не має". У додатку №1 до акту № 1 наводиться детальний розрахунок наданої правової допомоги як при підготовці до позовної заяви, збір доказів, підготовки до розгляду справи так і у межах справи №686/5063/20.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що згідно статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Отже, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому, такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, погоджений сторонами гонорар за надання Адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у розмірі 5000,00 грн підлягає оплаті позивачем не пізніше 120 днів з дня укладення акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) до Договору.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Дослідивши надані представником позивача докази щодо витрат позивача на правничу допомогу, з врахуванням вимог частини 5 статті 134 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246, 257- 258, 260, 268 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову старшого лейтенанта поліції Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області Гончарука М.М. серії ЕАК №2092089 про визнання ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 гривень, справу закрити.
Стягнути з ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 40108824).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С. Стефанишин