Справа № 2-н-19/2009
Номер провадження: 6/511/46/20
20.07.2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Панчук А. І.,
за участю секретаря судового засідання - Томчук Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Роздільна , розглянувши заяву ТОВ «ФК «АССІСТО», про заміну с сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником по справі №2н-19/2009 ,
ТОВ «ФК «АССІСТО» звернулося до Роздільнянського районного суду з заявою про заміну сторони у справі , шляхом заміни стягувача його правонаступником по справі №2н-19/2009. В обгрунтування своїх вимог зазначили, що 06.02.2009 року Роздільнянським районним судом Одеської області був виданий судовий наказ №2н-19/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на корить ВАТ «Всеукраїнського Акціонерного Банку» заборгованість за кредитним договором №26/06ф. 25.03.2020 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «ФК «АССІСТО» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 616802.272, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступило ТОВ «ФК «АССІСТО», а ТОВ «ФК «АССІСТО» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 26/06ф. У зв'язку з викладеним просили заяву задовольнити та замінити стягувача по вище зазначеній справі на правонаступника - ТОВ «ФК «АССІСТО».
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про дату та час судового засідання.
Враховуючи, що неявка учасників судового розгляду не перешкоджає вирішенню питання, яке ставиться у заяві, суд вважає за можливе вирішити це питання без їх участі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
06.02.2009 року Роздільнянським районним судом Одеської області був виданий судовий наказ №2н-19/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на корить ВАТ «Всеукраїнського Акціонерного Банку» заборгованість за кредитним договором №26/06ф від 14.03.2006 року у розмірі 106708,17 грн, держмита у розмірі 533,54грн та 15 грн витрат на ІТЗ розгляду справи (а.с.22).
08.02.2010 року на адресу стягувача ВАТ «ВіЕйБі Банк» на підставі їх заяви було надіслано судовий наказ №2н-19/09 (а.с.145).
В подальшому на адресу суду 23.04.2010 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 06.02.2009 року (а.с.30-32).
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.04.2010 року в задоволені зазначеної заяви ОСОБА_1 від 23.04.2010 року було відмовлено (а.с.36).
08.06.2010 року на ухвалу суду від 27.04.2010 року боржником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Одеської області (а.с.38-42).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.11.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, ухвалу Роздільнянського районного суду від 27.04.2010 року - скасовано та направлено до того ж суду першої інстанції для розгляду заяви ОСОБА_1 по суті.(а.с.67-68).
30.06.2010 року ВАТ «ВіЕйБі Банк» було подано заперечення на заяву про скасування судового наказу №2н-19/09.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.01.2011 року заява ОСОБА_1 була задоволена повністю, судовий наказ від 06.09.2009 року, виданий ВАТ «ВіЕйБі Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №26/06ф від 14.03.2006 року у сумі 106708,17 грн та судових витрат по сплаті судового збору 533,54грн та витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн - скасовано. Роз'яснено ВАТ «ВіЕйБі Банк», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянути у позовному проваджені з додержанням загальних правил щодо прд'явлення позову (а.с.85).
Зазначена ухвала суду від 27.01.2011 року була отримана ВАТ «ВіЕйБі Банк» 01.02.2011 року (а.с.86-87).
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Пунктом 5 ст. 442 ЦПК України, передбачено, що положення цієї статті застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження.
Однак , враховуючи, судовий наказ від 06.02.2009 року по справі №2н-19/2009 був скасований ухвалою суду від 27.01.2010 року(зазначена ухвала набрала законної сили ) не виявляється можливим замінити вибулого стягувача на правонаступника - ТОВ «ФК «АССІСТО» .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неодхідність відмови в задоволенні заяви про заміну сторони у справі, оскільки судовий наказ № 2н-19/09 - скасовано.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.55,247, 259,260,442 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ТОВ «ФК «АССІСТО», про заміну с сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником по справі №2н-19/2009 -відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя - А. І. Панчук