Справа № 522/15037/15-ц
Провадження № 4-с/522/95/20
20 липня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, стягувач ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 19 березня 2019 року звернулась до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, стягувач ОСОБА_2 , за якою оскаржила звіт про оцінку майна.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19.12.2019 року, скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Постановою Верховного суду від 15 квітня 2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08.05.2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19.12.2019 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа в порядку авторозподілу надійшла до провадження ОСОБА_3 ..
Ухвалою суду від 07 травня 2020 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2020 року.
Через неявку сторін 19.06.2020 року розгляд справи був відкладений на 15.07.2020 року.
У судове засідання 15.07.2020 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляд справи належним чином.
ОСОБА_1 подала 14.07.2020 року до суду заяву, згідно якої просила відкласти розгляд справи через існування карантинних обмежень.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича 15.07.2020 року подав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності та заперечував проти задоволення скарги.
ОСОБА_2 поважність причин своєї неявки суду не повідомив.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, до 31 липня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
У редакції постанови Кабінету Міністрів України, що є чинною на момент розгляду справи, центральним органом виконавчої влади також встановлено, що у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяються з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; з 01 червня 2020 року - перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
З огляду на викладене, станом на 15 липня 2020 року протиепідемічні заходи послаблено та, зокрема, відновлено перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами, міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами, що свідчить про можливість осіб, які беруть участь у розгляді справи, прибути в судове засідання.
Заявником, у свою чергу, не наведено жодних доказів про неможливість із поважних причин, зокрема, у зв'язку з запровадженням карантинних заходів, прибути в судові засідання.
У відповідності до ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").
Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Оскільки заявниця, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явились у судове засідання, не надала суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання, від неї не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, суд вважає, що причини неявки заявниці є неповажними та вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 20.07.2020 року.
У матеріалах справи наявна заява стягувача ОСОБА_2 від 12.05.2020 року, згідно якої просив закрити провадження по даній справі з тих підстав, що заявниця ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження ВП№ 56863748, за яким нею оскаржуються дії приватного виконавця, а отже не наділена процесуальним правом щодо оскарження таких дій та постанов виконавця у порядку ст. 447 ЦПК України та має право на звернення до суду з відповідним позовом у порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить із наступного.
Фактично встановлені судом обставини.
04 жовтня 2016 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі № 522/15037/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Порто-Франко» заборгованості за кредитним договором від 20 квітня 2011 року у розмірі 259 763 грн. 59 коп..
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2018 року було змінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - з ПАТ «Порто-франко» на правонаступника - ОСОБА_2 ..
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. від 26 липня 2018 року було відкрито виконавче провадження № 56863748 про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_4 ..
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. від 26 липня 2018 року було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 ..
Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. здійснено запити до банківських установ з метою отримання інформації про залишки коштів на рахунках та інформації щодо договорів ОСОБА_4 про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм індивідуального банківського сейфу, що охороняється банком та накладення арешту на кошти боржника.
На рахунок боржника - ОСОБА_4 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», було накладено арешт у розмірі 293 000 грн..
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. від 08 жовтня 2018 року накладено арешт на грошові кошти усіх видів на всіх рахунках боржника ОСОБА_4 ..
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. від 11 жовтня 2018 року здійснено опис майна боржника та накладено арешт на його майно, зокрема квартиру АДРЕСА_1 .
11 жовтня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. направляв сторонам виконавчого провадження, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 лист, відповідно до якого було повідомлено про накладений арешт на квартиру та роз'яснено про можливість досягти згоди щодо вартості майна.
16 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені з метою отримання письмового висновку з питань оцінки ринкової вартості арештованого нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Згідно зі звітом про вартість майна товарної біржи «Профі-Т» вартість вищевказаної квартири становить 455 993 грн., звіт отриманий приватним виконавцем 20 грудня 2018 року.
14 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, що належить на праві приватної власності боржнику - ОСОБА_4
14 лютого 2019 року приватний виконавець направив ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
При цьому, суд вбачає, що ОСОБА_1 оскаржує дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області у виконавчому провадженні № 56863748, відкритому щодо ОСОБА_4 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у разі оскарження дій приватного, державного виконавця особою, яка не є стороною виконавчого провадження.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 30 травня 2018 року у справі № 815/2255/16 (провадження № 11-177апп18), від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18 (провадження № 11-1470апп18) та від 05 червня 2019 року у справі № 676/5081/16-ц (провадження № 14-547цс18).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, із врахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, у рамках якої в порядку розділу 7 ЦПК України оскаржує дії приватного виконавця, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви стягувача ОСОБА_2 та наявність підстав для закриття провадження, оскільки дана справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства у порядку ст. 287 КАС України.
Керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1, 3, 4, 19, 43, 49, ч.1 ст.223, 247, п.1 ч.1 ст.255, 258, 260, 263, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, стягувач ОСОБА_2 - закрити.
Роз'яснити заявнику її право звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду виготовлено 20.07.2020 року.
Суддя: Домусчі Л.В.