Справа № 522/20123/17
Провадження № 2/522/1538/20
08 липня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Полегенького В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Рита Юріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом,-
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Рита Юріївна приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, ОСОБА_3 , про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Кравчук Т.С. та ухвалою суду від 27.10.2017 року провадження по справі відкрито.
23.01.2018 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в який він просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом.
31.01.2018 року Одеська міська рада надала відзив на позовну заяву, в який зазначено, що жодних доказів проживання позивачки ОСОБА_1. за адресою АДРЕСА_1 у листі КП ЖКС «ПортоФранківський» не надано, що спростовує додану до позовної заяви довідку щодо проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем реєстрації і проживання померлої ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому просили суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
02 лютого 2018 року винесено ухвалу суду про забезпечення позову, в якій приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Риті Юріївни заборонено видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також заборонити приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Журавлю Миколі Володимировичу видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02 лютого 2018 року ухвалою суду до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом у якості третьої особи залучено: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Риту Юріївну ( АДРЕСА_2 ); приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколу Володимировича ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26.02.2018 року від позивача ОСОБА_1. надійшла відповідь на відзив Одеської міської ради та ОСОБА_2 .
На підставі розпорядження керівника апарату суду Німас І.Я. від 08.05.2018 року № 3241/18, про передачу нерозглянутих справ, автоматичним перерозподілом вказана цивільна справа передана судді Науменко А.В. для розгляду по суті.
20 червня 2018 року ухвала суду про витребування доказів за заявою позивача ОСОБА_1 .
25 липня 2018 року ухвала суду про витребування доказів за заявою відповідача ОСОБА_2 .
14.11.2018 року позивач звернулася до суду із заявою про заміну предмету позову, в якій просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з жовтня 2010 року та визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 січня 2019 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
04.03.2019 року від відповідача ОСОБА_2 наданий відзив на доповнений позов ОСОБА_1.
05 березня 2019 року ухвалою суду в призначенні судово-технічної експертизи, з участю спеціалістів в електронній галузі за клопотанням відповідача ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
22.01.2020 року від відповідача ОСОБА_2 наданий відзив на доповнений позов ОСОБА_1 .
Позовні вимоги ОСОБА_1. , згідно позовної заяви від 14.11.2018 року, обґрунтовуються наступними фактичними обставинами справи. Позивач вказує що приїхала з м. Мелітополя в м.Одесу працювати в травні 2004 року. Влаштувалась на роботу в кафе «Ластівка» барменом. Директором кафе була ОСОБА_4. Спочатку ОСОБА_1. працювала не офіційно, а пізніше її оформили на роботу в кафе офіційно, що підтверджується записом в трудовій книжці №8 від 01.09.2007 року (а.с. 130 том №1).
В цей час син позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. залишився проживати разом з батьками ОСОБА_1. в м. Мелітополь, де навчався в школі, яку закінчив 31.05.2013 р.
Також факт того, що ОСОБА_5 не проживав із ОСОБА_1. в місті Одесі, а навчався у школі саме у місті Мелітополь підтверджується довідкою №068 від 21.02.2018 року Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 (а.с.135 том №1).
Факт того, що ОСОБА_1. з 01.01.2008 року не проживає у місті Мелітополі за адресою: АДРЕСА_4 підтверджується довідкою, виданою 13.10.2017 року старшою будинку №402, підпис якої посвідчено директором КП «Жилмасив» (а.с.129 том №1).
У липні 2013р. син позивача ОСОБА_5 , вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ, що підтверджується листом університету №2774 від 04.07.2013 року про допуск до складання внутрішніх випробувань (а.с.136 том №1), розпискою секретаря приймальної комісії про прийняття документів (а.с.137 том №1) та клопотанням університету про доручення матеріалів від 06.09.2018 року, в якому зазначено що ОСОБА_5 з 2013 по 2016 рік навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ. Перший рік навчання син позивача постійно проживав в казармі Університету за адресою: АДРЕСА_5 . що також підтверджується клопотанням університету про доручення матеріалів від 06.09.2018 року (том №2).
На другому курсі курсантам дозволили жити за межами Університету, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4. були вже літніми людьми та мали постійні проблеми зі здоров'ям, забрати сина жити до ОСОБА_2 позивач не могла. При цьому, ОСОБА_4 дуже боялась, щоб ОСОБА_1. не пішла від них жити разом зі своїм сином, а тому наполягла на тому, щоб ОСОБА_1. орендувала для сина квартиру неподалік від них, та оплачувати за рахунок спільних грошей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Останні два роки навчання, син, навчаючись в Університеті, проживав у орендованій однокімнатній квартирі, неподалеку від квартири ОСОБА_2 - на АДРЕСА_6 .
25.06.2016 року ОСОБА_5 отримав диплом бакалавра і далі проживає разом з батьками ОСОБА_1. в м. Мелітополі й працює поліцейським.
В травні 2008 року ОСОБА_1. вийшла заміж за ОСОБА_6 , який є громадянином Сирійської Арабської Республіки, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.138 том №1).
З ОСОБА_6 позивач зустрічалась з 2005 року і за час їх спілкування ОСОБА_2 його дуже полюбили. ОСОБА_6 навчався в Одеській національній морський академії, що підтверджується студентським квитком іноземця серії НОМЕР_2 (а.с.139 том №1).
Після закінчення академії в 2010 році, отримавши диплом моряка, ОСОБА_6 повернувся на батьківщину в Сирію, що підтверджується паспортом моряка та паспортом громадянина Сирійської Арабської Республіки з перекладом (а.с.140-155 том №1).
Позивач вказує, що відмовилась їхати з чоловіком до Сирії і їхній шлюб, фактично, розпався. ОСОБА_2 допоміг ОСОБА_6 піти в перший закордонний рейс, оплатив йому всі необхідні для цього витрати. У подальшому ОСОБА_6 приїжджав в Одесу для оновлення документів для рейсів. З ОСОБА_6 ОСОБА_1. й досі підтримує дружні стосунки, проте не шлюбні. У 2014 році ОСОБА_6 одружився в Сирії, що підтверджується шлюбним контрактом (а.с.156-157 том №1). Від цього шлюбу в нього двоє дітей .
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.01.2016 року по справі №320/9704/15-ц шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був розірваний. Рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили, В позові вказано, що судом було помилково зазначено, що сторони не проживають однією сім'єю останні два роки, оскільки фактично позивач з ОСОБА_6 не проживали однією сім'ю з 2010 року, що підтверджується заявою ОСОБА_6 від 08.11.2018 року, посвідченою капітаном морського судна. Також позивач зазначає, що після припинення відносин з ОСОБА_6 ОСОБА_1. вирішила залишити Одесу і повернутися в Мелітополь. Однак, в 2009 році стан здоров'я ОСОБА_2. погіршився. ОСОБА_4. від хвилювань також стала себе погано почувати, ослабла і попросила ОСОБА_1. , яку вони з ОСОБА_2 знали з 2004 року, доглянути за ними та допомогти деякий час, поки їм не стане краще. Спочатку, ОСОБА_1. тільки провідувала їх, купувала ліки, продукти, готувала їжу, прибирала в квартирі, робила їм масажі, а потім, у жовтні 2010 року, на прохання ОСОБА_7. , ОСОБА_1. оселилась у ОСОБА_2 .
Позивач вказує, що коли ОСОБА_2 потрапив в лікарню з раком шлунку вона доглядала за ним, після чого останній в лікарні став називати ОСОБА_1. своєю онучкою.
В позові зазначене, що коли ОСОБА_2 потрапив в лікарню, в сім'ї ОСОБА_2 було тяжке матеріальне становище. В цей час в Одесу приїхав ОСОБА_6 для поновлення документів моряка. Він відвідував ОСОБА_2. в лікарні, дав їм 1000 доларів США і допоміг ОСОБА_1. з доглядом за ОСОБА_2
Позивач вказує, що після операції ОСОБА_2 , окрім неї до себе нікого не пускав, вона робила уколи водила його на роботу в офіс на вул. Дерибасівській, ходила на базар, готувала окремо дієтичну їжу, у зв'язку з чим ОСОБА_2 прийняли ОСОБА_1. як рідну дитину.
Із ОСОБА_7 ОСОБА_1. разом ходила на прогулянки до моря, в магазини. В позові зазначено, що вдома їй не дозволяли прибирати, для цього ОСОБА_2 запрошували іншу жінку.
Позивач вказує, що в літку вона з ОСОБА_2 переїжджала жити на їх дачу, де разом відпочивали і запрошували гостей, що підтверджується заявою 5-х сусідів, дачі яких також знаходяться в ДБК "Отлічник", підписи яких посвідчені 26.08.2018 року головою ДБК "Отлічник" (том №2 ). Також позивач зазначила, що ОСОБА_2 довіряли їй всі свої гроші, вона могла ними розпоряджалась. При цьому вказує, що також заробляла. Маючи свідоцтво масажиста (а.с.161 том №1) та сертифікат рудотерапевта (а.с.160 том №1), робила людям масажі та ставила п'явки. Також ОСОБА_6 ОСОБА_1 передавав позивачці гроші, які вони з ОСОБА_2 витрачали на спільне життя та побут.
В липні 2015 року ОСОБА_4 через похилий вік та стан здоров'я вже не могла здійснювати керівництво кафе «Ластівка». 30.07.2015 року учасниками у ТОВ «Ластівка» ОСОБА_2. та ОСОБА_4. було прийнято рішення, оформлене протоколом №1/07-15, яким звільнили з посади директора МП ТОВ «Ластівка» ОСОБА_4. та призначили на посаду директора ОСОБА_1 , доручили їй провести державну реєстрацію статуту у новій редакції та зміну директора. На виконання рішення загальних зборів учасників МП ТОВ «Ластівка», 30.07.2015 року директором підприємства був винесений наказ №3 про звільнення ОСОБА_7. з посади директора підприємства (а.с.132 том №1), а наказом №4 від 31.07.2015 року директором підприємства призначено ОСОБА_1. (а.с.131 том №1). Також даний факт підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1. (а.с.130 том №1) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том №2).
Позивач вказує, що у неї та ОСОБА_2 був спільний бюджет, що підтверджується наявністю ОСОБА_1. оригіналів пенсійної та корпоративної банківських карток ОСОБА_7 .. Позивач зазначає, що безперешкодно та на власний розсуд розпоряджалась грошима ОСОБА_2, що підтверджує довіру до неї та ставлення до неї як до члена сім'ї.
Пізніше у ОСОБА_2. погіршився слух, він носив слуховий апарат, потім йому зробили операцію і позивач знову доглядала за ним у лікарні.
ОСОБА_4 також перенесла мікроінсульт в травні 2015 року. Позивач вказує, що саме вона викликала їй карету швидкої медичної допомоги, що підтверджується листом «Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» №503 від 12.07.2018 року (том №2) та №576 від 03.08.2018 року (том №2). В даних листах чітко вбачається, що виклик карети швидкої допомоги здійснювався саме з номеру телефону, яким користувалась позивачка, що на її думку підтверджує те, що вона в 2015 році піклувалась про ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис про смерть №3756 (а.с. 6 том №1). Згідно лікарського свідоцтва про смерть №70 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у віці 92 роки від хронічної серцево-судинної недостатності, атеросклеротичної хвороби серця, гіпертонічної хвороби 11 ступеня (а.с. 10 том №1). Позивач посилається на те, що організувала поховання ОСОБА_2. та поминальні обіди, що підтверджується договором - замовленням на надання товарів та послуг для поховання (а.с. 13 том №1).
Після смерті ОСОБА_2. позивач вказує, що ОСОБА_4. стало гірше, тому вона робила їй клізми, уколи, слідкувала за тим, щоб вона приймала вчасно ліки, щоб не було пролежнів, робила їй масажі. Позивач вказує, що ОСОБА_4 також страждала на гіпертонію 2 ступеня, артеріальний тиск у неї підвищувався до 180-200 од, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого, наданою суду КУ «Поліклінка №12» (том №2), тому позивач ОСОБА_1. слідкувала за її тиском, вимірюючи його кожен день та змушуючи її приймати ліки.
Позивач вказала у позові, що періодично їздила до Мелітополя лікувати свою маму п'явками. На час її відлучення, вона не залишала ОСОБА_2 самих і запрошувала іншу жінку доглядати за ними.
В липні 2017р. мамі ОСОБА_1. стало погано зі здоров'ям і ОСОБА_1. треба було відлучитися до неї. Крім того, в пам'ять про свого загиблого брата ОСОБА_1. мріяла побудувати дитячий майданчик у м. Мелітополь, і на той час у неї було все готово для будівництва. Однак жінка, яку позивач раніше запрошувала доглядати за ОСОБА_2 , на час відсутності ОСОБА_1. , приїхати не змогла. Позивач зазначає, що поділилась цією проблемою із адвокатом ОСОБА_31 , який в той час займався,, переоформленням реєстраційних документів на ТОВ «Ластівка», що належала ОСОБА_4. відповідно до довіреності від 03.09.2015 року (а.с. 162 том №1).
ОСОБА_3 (мати ОСОБА_31 ) запропонувала свою допомогу, сказала, що живе одна, а декілька років тому у неї від раку помер чоловік і їй з ОСОБА_7 буде про що спілкуватися. Після знайомства ОСОБА_3 з ОСОБА_2, ОСОБА_4 сказала позивачу, щоб вона спокійно їхала до Мелітополя, а ОСОБА_4 побуде з ОСОБА_3 поки позивач не повернеться.
17 липня 2017р. ОСОБА_1. поїхала до Мелітополя, де зайнялась лікуванням мами, та будівництвом дитячого майданчика біля церкви Андрія Первозванного. 27 серпня 2017р. відбулося відкриття цього майданчика, про що в місцевій газеті «Новий день» від 30.08.2017р. надруковано невеличку статтю, що підтверджується копією самої газети (копія газети додається до даної заяви).
За час перебування позивача в Мелітополі вона спілкувалася декілька разів з ОСОБА_4. , а потім ОСОБА_3 відповідала на дзвінки та говорила, щоб позивач не хвилювалася, що ОСОБА_4 відпочиває або не бажає говорити.
В позові позивач зазначила, що повернулась 01 вересня 2017р. до Одеси. Коли вона прийшла до ОСОБА_7. , то остання просила залишитись, а ОСОБА_3 сказала, що позивачу тут робити нічого і вигнала її. Наступного дня, двері в квартирі ОСОБА_7. ОСОБА_1. ніхто не відчиняв, на дзвінки не відповідали. В квартиру ОСОБА_2 позивач потрапити не змогла. 05 вересня 2017р. року до позивача подзвонила ОСОБА_3 і сказала, що ОСОБА_4 потрапила до лікарні, тому позивач негайно прибула до міської лікарні №5, поговорила з лікарем, однак допомогти нічим вже не змогла і ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим року Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області (а.с.7 том №1).
Як вбачається з довідки про причину смерті №00226, ОСОБА_4. померла у віці 81 року у зв'язку із внутрішньомозкового та внутрішньошлункового крововиливу (а.с.14 том №1).
Позивач вказує, що забрала тіло ОСОБА_7. з лікарні і поховала її, оплатила поховання і організувала поминальні обіди, що підтверджується договором на організацію та проведення поховання №031992 від 07.09.2017 року (а.с.15 том №1), рахунком- фактурою №16092 від 07.09.2017 року (а.с.19 том №1), договором доручення на отримання праху від 07.09.2017 року (а.с.16 том №1), договором-замовлення на організацію і проведення поховання від 07.09.2017 року (а.с.17 том №1), довідкою на одержання та підпоховання праху №2923 (а.с.18 том №1).
Тільки після смерті ОСОБА_7. ОСОБА_3 пустила позивача в квартиру, де вона з'ясувала, що багато цінних речей в квартирі відсутні, коштовності зникли, в квартирі не було жодної копійки, хоча вдома завжди був запас грошей. Позивач негайно подзвонила відповідачу ОСОБА_2. і повідомила про смерть ОСОБА_7. та про обставини пропажі речей і документів.
На підставі викладеного позивач вказує, що проживала однією сім'єю із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час свого життя ОСОБА_4. відносилась до ОСОБА_1. , як до онучки та обіцяла все своє майно залишити ОСОБА_1. 20.11.2017 року у вказану квартиру вселився син ОСОБА_2 , який вигнав позивача із квартири.
Позивач вказує у позові, що факт проживання ОСОБА_1. із ОСОБА_4. однією сім'єю більше п'яти років та ведення спільного господарство, що підтверджується довідкою, виданою 8-ма сусідами по квартирі де мешкали ОСОБА_2 , підписи яких були посвідчені начальником діл.№4 Любенко С.А. 17.09.2017 року (а.с.128). Такі ж обставини були підтверджені й начальником ділянки №4 Любенко С.А. в своєму листі від 17.09.2017 року (а.с20 гом №1). Факт проживання ОСОБА_1. більше п'яти років однією сімєю із ОСОБА_4. підтверджується на думку позивача показами свідків, які були допитані судом у судовому засіданні.
В позові зазначено, що позивач з 2004 року знайома із ОСОБА_2 , та з 2010 року проживала з ними в квартирі та на дачі, доглядала за ними, годувала їх, надавала їм всю необхідну допомогу, в свою чергу вони довіряли позивачу, призначили її директором свого підприємства, мали з нею спільний бюджет. Тому позивач вказує, що проживала однією сім'єю сім років з ОСОБА_4. до часу відкриття спадщини, що дає суду підстави встановити даний факт проживання та визнати позивача спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . Тому у позові просить встановити факт, що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_5 , проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 - яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , однією сім'єю більше п'яти років з часу відкриття спадщини, а саме з жовтня 2010 року . Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 . спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
В ході судового розгляду позивач та її представники ОСОБА_8. , ОСОБА_9. підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві. На обгрнутування своїх доводів надали Письмові покази свідків сторін, з їх аналізом ( т. 7 а.с. 79) та письмовий Список документальних доказів по справі, з посиланням на докази та обставини які вони доводять по справі ( т. 7 а.с. 126).
У своїх Відзивах відповідач ОСОБА_2 наполягає на тому, що позивачем не надані належні докази проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 . Поставили під сумнів показання свідків допитаних за клопотанням позивача, тому як вони мають протиріччя з письмовими доказами по справі та показаннями свідків, що були допитані за клопотанням відповідача. Наполягали на тому, що по справі доведене, що сім'я ОСОБА_2 , людей похилого віку, була дуже замкнута, але дуже заможна. Тому у них було багато працівників, як у бізнесі, так по домашнім питанням. ОСОБА_2 добре та культурно відносилися до ОСОБА_1. , яка фактично вела домогосподарство та їй довіряли деякі питання по бізнесу. Але не вважали її членом своєї сім'ї, про що свідчить те, що ОСОБА_2 хоча і називав позивача онучкою після того як вона доглядала його у лікрні, але включив у заповіт на все майно тільки дружину ОСОБА_4 . Крім того, за весь час коли ОСОБА_1 знаходилася у квартирі ОСОБА_2 їй не обладнали спальне ліжко, тому під час коли вона залишалася за необхідністю на ніч, то спала на надувному матраці, як до смерті та і після смерті ОСОБА_2 . Напоягав на тому, що після смерті ОСОБА_2. у його дружини погіршився стан здоров'я, але це не зупинило ОСОБА_1 від від'їзду з Одеси та залишення ОСОБА_7. з іншою жінкою. Вказав, що сам від'їзд позивача був пов'язаний не з черговою поїздкою до мами у Мілітополь, а з тим, що вона за власною ініціативою припинила вести домогосподарство та доглядати за ОСОБА_4 .. Послалися, що ОСОБА_1. біля двох місяців не проживала в м.Одесі до смерті ОСОБА_7 , а проживала зі своєю сім'єю (батьками та сином) за місцем постійної реєстрації. Також у письмовому Аналізі добутих доказів та письмову Виступі у судових дебатах відповідача наданий повний аналіз показань свідків по справі.
Представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання з'явилися, проти задоволення позову заперечували, просили суд позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись не те що позивач ніколи постійно не проживала в сім'ї ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_7 , не могла бути членом сім'ї спадкодавця, бо у кожного з них були окремі сім'ї. Наполягали на тому, що пояснення позивача ОСОБА_1. свідчать, що це були взаємовідносини роботодавця та найманого працівника. Окремо звернули увагу, що ОСОБА_1. підтвердила, що при від'їзді в липні 2017 року у Мелітополь залишила ключі від квартири, де мешкала ОСОБА_4. , що є підтвердженням її закінчення відносин з останньою.
Представник відповідача Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував у задоволенні позовних вимог та просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем жодних доказів її проживання в сім'ї ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_7 не надано, згідно довідки з місця проживання від 21.12.2017 року та листа КП ЖКС «Порто-Франківський» за зазначеною адресою були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4 .
Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Рита Юріївна в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала, проти задоволення позову не заперечувала.
Треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
По справі судом допитані наступні свідки, за клопотанням позивача: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
Також судом допитні наступні свідки за клопотанням відповідача: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 .
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, як окремо так і в сукупності, вислухавши думку сторін, допитавши свідків, дійшов наступних висновків.
Під час слухання справи сторона позивача наполягала, а відповідачі заперечували щодо факту спільного проживання ОСОБА_1. з померлими ОСОБА_2 однією сім'єю.
Сторони визнали факт смерті ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується спадковою справою, після чого відкрилася спадщина на спадкове нерухоме майно ( земельну ділянку, з дачним будинком, та двох квартир). Згідно заповіту від 23.09.2009 року ОСОБА_2 все своє майно заповів тільки своїй дружині ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва на право на спадщину від 18.10.2017 року обов'язкову частку у спадковому майні отримав відповідач ОСОБА_2. ОСОБА_32. звернулася з заявою про прийняття спадщини, але оформити її не встигла. Після смерті ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується спадковою справою, спадкоємці окрім ОСОБА_1. та ОСОБА_3 (як спадкоємці четвертої черги) до нотаріальної контори не зверталися.
Сторони не спростовували факт того, що ОСОБА_1. займалася організацією поховань ОСОБА_2. так і ОСОБА_7 .. Але позивач вказувала, що витрати на похованні були здійснені нею за власні кошти. В свою чергу відповідачі наполягали на тому, що по справі доведено, що у ОСОБА_1. не було ні яких доходів, тому витрати на поховання ОСОБА_2. були за рахунок коштів, які дала ОСОБА_4. та на підставі її прохання. А поховання ОСОБА_7. були здійснені ОСОБА_1. за проханням відповідача ОСОБА_2. , за рахунок орендних коштів, які вона отримувала після смерті останньої з орендаря, що сама ОСОБА_1. підтвердила у своїх поясненнях.
Водночас сторони не спростовували факти того, що позивач дійсно допомагала ОСОБА_2 по домогосподарству і в бізнесі, а також доглядала за ними обома у зв'язку з їх похилим віком та загостренням хвороби. Також не спростовували, що ОСОБА_1. залишалася на ніч, але сторона позивача наполягала на тому, що це носило постійний характер, у зв'язку з чим стверджували, що постійно там проживала, а відповідачі вказували на періодичність ночівлі у квартирі ОСОБА_2 , про що свідчить відсутність постійного ліжка ОСОБА_1. у квартирі. При цьому, суд звертає увагу на власні пояснення ОСОБА_1. про те, що вона дійсно іноді ночувала у орендованій квартирі з сином, окрім того поясняла, що ОСОБА_2 як люди похилого, гучно в ночі переглядали телевізор, тому як у ОСОБА_2. погіршувався слух.
Сторони не спростовували той факт, що ОСОБА_2 мали доходи від кафе «Ластівка» та крюінгової фірми, але позивач вказувала, що останнім часом доходи у ОСОБА_2 впали і вона зі своїм чоловіком давали кошти на операцію та на інші розходи, які віднесла до спільних витрат. В свою чергу відповідачі категорично заперечували вказаним твердженням, наполягали на протиріччі заяв позивача та письмовим доказам зібраним по справі щодо доходів ОСОБА_2 та відсутністю доходів у ОСОБА_1 .
Сторони не спростовували, що ОСОБА_1. виїжджала до своїх батьків та сина у м. Мелітополь де вона постійно зареєстрована. В свою чергу такі поїздки позивач пояснювала необхідністю допомоги у лікуванні матері, у тому числі при від'їзді в липні 2017 року. Відповідачі вказували на те, що під час коли ОСОБА_1. надавала допомогу ОСОБА_2 ,- то виїжджала на короткі строки (підтверджується даними телефонних розмов та місця знаходження), а коли поїхала в липні 2017 року то залишала ключі від квартирі іншій особі, яка залишалася доглядати за ОСОБА_4. та знаходилася у Мелітополі біля двох місяців. При цьому суд звертає увагу на пояснення сторони відповідача, що ОСОБА_1. в липні 2017 року поїхала з Одеси саме з причин того, що припинила повністю доглядати за ОСОБА_4. тобто останні місяці до смерті, з нею не находилася. Суд також враховує пояснення сторони відповідача, що після смерті чоловіка ОСОБА_4. знаходилася у хворому стані, це підтвердила сама позивач в позові, але саме в такому стані ОСОБА_1. залишила її та поїхала, нібито, лікувати мати, при цьому докази хвороби матері по справі не надала.
Сторона позивача у таблиці виклала усі письмові докази на які посилається як на обґрунтування та доведення своєї позиції.
Суд в рішенні, без зміни змісту вказаної таблиці, надає оцінку зазначеним письмовим доказам:
1.- Договір-замовлення від 07.09.2017 року для отримання товару та послуг для поховання ОСОБА_2. (а.с.13 т.1) - 07.09.2017 року договір на організацію та проведення поховання №031992 відроку (а.с.15 том №1) -договір доручення на отримання праху від 07.09.2017 року (а.с.16 том №1) -договір-замовлення на організацію і проведення поховання ОСОБА_7. від 07.09.2017 року (а.с.17 том №1) -довідка №2923 на одержання та підпоховання праху ОСОБА_7. (а.с. 18 том №1) -рахунок-фактура №16092 від 07.09.2017 року на організацію та проведення поховання ОСОБА_7. (а.с. 19 том №1)На думку відповідача дані письмові докази підтверджують факт того, що всіма питаннями організації та проведення поховання ОСОБА_2. та ОСОБА_7. займалась ОСОБА_1 . Суд встановлює, що виходячи зі змісту даних письмових доказів підтверджується лише факти, які не спростовані сторонами, що позивач ОСОБА_1. дійсно допомагала ОСОБА_2 . Факт здійснення ОСОБА_1. поховання ОСОБА_7. не є свідченням спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4. до її смерті.
2.Довідка №167 начальника дільниці №4 Любенко С.А. від 17.09.2017 року (а.с. 20 том №1)На думку відповідача, підтверджує факт проживання ОСОБА_1. без реєстрації з 2010 року за адресою АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_2. і ОСОБА_4. та ведення спільного господарства. Суд визнає, що дана довідка видана начальником дільниці без передбачених повноважень на її оформлення, тому цей документ не є належним доказом по справі.
3.Лист начальника Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 12.12.2017 року на ім'я ОСОБА_2. (а.с.95 т.1, а.с.240 т.2)В довідці зазначено, що ОСОБА_2 дав згоду ОСОБА_1. , яка була домогосподаркою батька заявника, деякий час мешкала у квартирі АДРЕСА_1 . Під час телефонної розмови ОСОБА_1. пояснила, що після смерті батька заявника, залишившись без роботи домогосподарки, вона була змушена переїхати до міста Мелітополь на постійне місце проживання. Відомості, вказані в цій довідці повністю
спростовані рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року по справі №815/1414/18, яке набрало законної сили 12.11.2018 року (а.с.116 т.3)
4.Довідка, видана 8-ма сусідами ОСОБА_2, підписи яких були посвідчені начальником діл.№4 Любенко С.А. 17.09.2017 року (а.с.128 том №1)На думку відповідача підтверджує факт проживання ОСОБА_1. без реєстрації з 2010 року за адресою АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_2 і ОСОБА_4. та ведення спільного господарства. Суд вказує, що дана довідка видана начальником дільниці без передбачених повноважень на її оформлення. Крім того свідок ОСОБА_30. , оглянувши зміст довідки пояснила, що підписала не читаючи за проханням ОСОБА_1. , а тепер вона та інші сусіди жалкують про це, що ставить під сумнів зміст даної довідки, тому суд визнає її неналежним доказом.
5.Довідка, видана 13.10.2017 року старшою будинку №402, підпис якої посвідчено директором КП «Жилмасив» (а.с.129 том №1)На думку відповідача підтверджує факт того, що ОСОБА_1. з 01.01.2008 року не проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Суд вказує, що згідно пояснень позивача та матеріалів справи, ОСОБА_1. з 17.05.2007 року має реєстрацію у м. Мелітополь. Згідно довідки (додаток № 2 ) Про склад сім'ї, що у спадкових справах, Карянови проживали тільки у двох.
6.- трудова книжка ОСОБА_1. (а.с.130 т.1) -наказ №4 директора МП ТОВ «Ластівка» про прийняття на роботу (а.с.131 т.1) -наказ №3 директора МП ТОВ «Ластівка» про звільнення ОСОБА_7. з посади директора (а.с.132 т.1)На думку позивача підтверджує факт, що в період з 01.09.2007 року по 11.04.2010 року ОСОБА_1. працювала в МП ТОВ «Ластівка» на посаді бармена, а в період з 31.07.2015 року по 02.03.2017 року працювала в МП ТОВ «Ластівка» на посаді директора. Вказані обставини не спростовані відповідачем. Суд визнає, що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
7.Студентський квиток ОСОБА_6 (а.с. 138 т. 1)Підтверджує факт навчання ОСОБА_6 в Одеській національній морській академії в період з 2006 по 2010 рік.
8.Паспорт моряка ОСОБА_6 (а.с. 140 т.1)Підтверджує факт, що в період з 28.01.2010 року по 16.06.2010 року ОСОБА_6 ОСОБА_1 перебував в закордонному рейсі на суховантажному судні на посаді помічника капітана
9.Свідоцтво про укладення шлюбу від 23.01.2014 року між ОСОБА_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_33 (а.с. 156 т.1)Підтверджує факт того, що ОСОБА_6 ОСОБА_1 з 23.01.2014 року перебував в офіційному шлюбі з іншою особою і не перебував у шлюбних стосунках із ОСОБА_1. від 08.11.2018 року, посвідченою капітаном морського судна. Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.01.2016 року по справі №320/9704/15-ц шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був розірваний. Рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили, В позові вказано, що судом було помилково зазначено, що сторони не проживають однією сім'єю останні два роки, оскільки фактично позивач з ОСОБА_6 не проживали однією сім'ю з 2010 року, що підтверджується заявою ОСОБА_6 від 08.11.2018 року, посвідченою капітаном морського судна.
10.- Диплом спеціаліста від 08.07.2011 року (а.с.159 т.1) - Сертифікат про проходження курсу гірудотерапії в червні 2011 року (а.с. 160 т.1) - свідоцтво про отримання спеціальності масажиста від 10.02.2010 року(а.с. 161 т.1)Підтверджує факт того, що ОСОБА_1. має спеціальність «Психолог. Викладач психології» за спеціалізацією «Психологічне консультування», пройшла курс гірудотерапії та отримала спеціальність масажиста, а тому вона мала можливість протягом часу проживання із ОСОБА_2. та ОСОБА_4 надавати відповідні послуги своїм клієнтам та отримувати дохід від своєї діяльності. Суд визнає, що згідно матеріалів справи суд визнає не підтвердженим отримання доходів ОСОБА_1. окрім тих, що підтверджені по справі офіційними довідками фіскальної служби та пенсійного фонду.
11.- Акти про обсяги спожитої електричної енергіїПідтверджують той факт, що ОСОБА_1. , навіть, після смерті ОСОБА_7. продовжувала
(а.с.165-167 т. 1) - звіти про водоспоживання (а.с. 168-170 т. 1) - рахунки-фактури та квитанції про оплату за спожиту електричну енергію і водопостачання (а.с.171-191 т. 1)опікуватись господарством сім'ї ОСОБА_2 . зокрема, оплачувати комунальні послуги за приміщення кафе, а також той факт, що саме ОСОБА_1. була довіреною особою ОСОБА_2 та могла представляти їх інтереси, зокрема, в організаціях, які постачають комунальні послуги. Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
12.Довіреність від ОСОБА_7. на ім'я ОСОБА_31 від 03.09.2015 року (а.с.36 т.2) Підтверджує той факт, що юрист ОСОБА_31 надавав юридичні послуги ОСОБА_4. лише з 2015 року, а не з 2010 року, як він зазначив у своїх показах у якості свідка. Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
13.Спадкова справа №16/2017 щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2. (а.с.56 т.2)Підтверджує той факт, що ОСОБА_2 не підтримував жодних стосунків зі своїм сином - відповідачем по справі і все своє майно заповідав своїй дружині - ОСОБА_4 . Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
14.Заява ОСОБА_1. , наявна в матеріалах ЖЄО №53209 (а.с.217 т.2)Підтверджує факт проживання ОСОБА_1. за адресою АДРЕСА_1 однією сім'єю з ОСОБА_2. і ОСОБА_4 . Суд вказує, що цей доказ не є належним доказом по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4. , тому як заява оформлена самою ОСОБА_1. , яка є заінтересованою особою
15.Медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_7. в КУ Поліклініка №12 (а.с.200 т.2)Підтверджує факт того, що саме ОСОБА_1. доглядала та піклувалась станом здоров'я ОСОБА_7. , оскільки на першому аркуші медичної карти для зв'язку із пацієнтом залишений номер телефону ОСОБА_1. та зазначено її імя, а в дужках написано, що вона є племінницею ОСОБА_7 . Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
16.Довідка №503 від 12.07.2018 року «Одеської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги» (а.с213 т.2)Підтверджує факт того, що ОСОБА_1. піклувалась про стан здоров'я ОСОБА_7. , оскільки виклик швидкої допомоги був здійснений з телефону, який належить ОСОБА_1. ( НОМЕР_7 ) Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
17.Відомості з державного реєстру платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відносно ОСОБА_1. від 24.07.2018 року №55716 (а.с.273-274 т.2)Підтверджує факт того, що з січня 2009 року по червень 2010 року і з липня 2015 року по вересень 2016 року мала офіційний дохід. Суд звертає увагу що ОСОБА_1. з 2010 по 2015 рік та у 2017 році не отримувала офіційних доходів, тому дійшов висновку, що участь у спільних витратах ОСОБА_1. з ОСОБА_2 не доведена по справі. Факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
18.Довідка №253 від 05.09.2018 року Мелітопольської загальноосвітньої школи I- III ступенів №7 (а.с.286т.2)Підтверджує факт того, що син ОСОБА_1 . ОСОБА_5 в період з 2010 по 2013 роки мешкав у місті Мелітополі разом із бабусею та дідусем. Вихованням ОСОБА_5 займались бабуся та дідусь. Дані факти свідчать, що ОСОБА_1. в цей період не проживала в місті Мелітополь. Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
19.Оборотна відомість по о/р 51191 від 06.09.2018 року по оплаті послуг з утримання будинку АДРЕСА_4 (а.с.8 т.З, а.с.161 т.З)Підтверджує факт того, що послуги з утримання квартири у місті Мелітополь, в якій зареєстрована ОСОБА_1. , оплачує її мати - ОСОБА_34 , оскільки особовий рахунок відкритий на її імя. Також є підтвердженням того, що ОСОБА_1. не проживала фактично у місті Мелітополь за адресою своєї реєстрації.
20.Спадкова справа №5/2017 щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7. (а.с.12 т.З)Підтверджує факт того, що ОСОБА_1. звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7. , як спадкоємець 4-ї черги, оскільки більше 5-ти років проживала із спадкодавцем однією сім'єю. Суд вказує, що цей факт не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
21.Подяка, видана ОСОБА_34. 31.05.2006 року (а.с.46 т.З)Підтверджує факт того, що вже в 2006 році питаннями навчання та виховання сина ОСОБА_1. - ОСОБА_5. займалась бабуся, а не мати. Суд вказує, що цей факт не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
22.Заява 5-х сусідів, підписи яких посвідчені 26.08.2018 року головою ДБК "Отлічник" (т.З а.с.47)Підтверджує факт проживання ОСОБА_1. з ОСОБА_2. та ОСОБА_4. з 2010 по 2016 роки, в літній період - з червня по серпень, на дачі за адресою ОСОБА_5 . ОСОБА_1. доглядала за будинком, ходила з ОСОБА_2 на прогулянки, спілкувалась з сусідами, приймала гостей. Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4.
23.Заява ОСОБА_6 (т.З а.с.121)На думку позивача підтверджує факт того, що шлюбні відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_1. припинились у 2010 році. А ОСОБА_1. з 2010 року по 2017 рік постійно проживала із ОСОБА_2. та ОСОБА_4 , які відносились до неї як до члена своєї родини. Суд вказує, що Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.01.2016 року по справі №320/9704/15-ц шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був розірваний. Рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили, В рішенні суду зазначено, що сторони не проживають однією сім'єю останні два роки до прийняття рішення ( з 2014 року). Таким чином зазначена заява колишнього чоловіка має протиріччя з фактом встановленим відносно ОСОБА_1. рішенням суду.
24.Стаття в газеті «Новий день» від 30.08.2017 року (а.с.123 т.З)На думку позивача підтверджує факт того, що ОСОБА_1. в липні- серпні 2017 року не звільнилась з роботи хатньої робітниці і поїхала жити в місто Мелітополь, а поїхала в м. Мелітополь для того, що побудувати дитячий майданчик в пам'ять про загиблого брата Суд вказує, що ці факти не спростовують відповідачі, але що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4 .. Крім того, зазначений факт свідчить що позивач не проживала з ОСОБА_4. до її смерті.
25. Телефонні дзвінки ОСОБА_1 .На думку позивача підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 у місті Одесі в період з 2015 по 2017 роки Факт перебування ОСОБА_1. в період з 01.01.2017 року по 07.01.2017 року в м. Мелітополь, 08.01.2017 року в Миколаївській області, 09.01.2017 року - на вулиці Кузнечній, а в період з липня по вересень 2017 року в місті Мелітополь та інших місцях, на який посилається відповідач у своєму відзиві від 22.01.2020 року, жодним чином не спростовує ту обставину, що ОСОБА_1. постійно проживала із ОСОБА_4. однією сім'єю, оскільки вона могла виїжджати у різні міста по різних справах на деякий час, адже проживання однією сім'єю не означає перебування в одній квартирі 365 днів на рік 24 години на добу Розглянувши у якості доказів зазначені телефоні роздруківки з номерів які належать ОСОБА_1 , суд встановлює, що цими доказами підтверджується територіальне знаходження ОСОБА_1. або в м. Одесі, або дати виїздів з м. Одеси. В свою чергу встановити місце знаходження ОСОБА_1. за конкретною адресою, зокрема у квартирі ОСОБА_2 у відповідні години не є можливим. Тому суд визнає, що зазначені докази не є належними доказами по доведенню проживання однією сім'єю ОСОБА_1. з ОСОБА_4 .
Оцінюючи показання свідків, суд по-перше вказує на наявність протирічь між показанням свідків з обох сторін.
Суд зазначає, що ці показання безумовно не були «єдиним» доказом по справі на які посилалися сторони. Тому суд визнає, що нічого не вказує на те, що показання свідків є «вирішальними» для результату розгляду справи (див. рішення у справі «Шачашвілі проти Німеччини» (Schatschaschwili v. Germany), пункт 123).
Науковці вказують, що поняття «свідок» трапляється в ньому щонайменше у трьох, певним чином, споріднених значеннях: 1) Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; 2) Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин; 3) Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. Цінність та відмінність свідка від інших учасників процесу полягає, крім іншого, в юридичній незацікавленості щодо результатів вирішення справи.
Отже, юридична сила доказів - це здатність доказів служити законним засобом встановлення обставин справи та обґрунтуванням висновків суду про ці обставини. Показання свідків мають юридичну силу за таких умов: 1) отримання доказової інформації від належного свідка; 2) отримання відомостей про обставини справи у встановлений законом спосіб.
Виходячи з усталеної практики Верховного Суду ( постанова від 11.12.2018 року по справі 521/17175\15-ц), суд приймає до уваги при оцінці наявних показань свідків по справі можливість добросовісної помилки (ненавмисного перекручування об'єктивної дійсності) на користь сторони, яка базується на бажанні свідків допомогти стороні.
Показання свідків зі сторони позивача про те, що сторони проживали разом та вели спільне господарство суд розцінює критично та відхиляє, оскільки покази є неконкретними, суперечливими та не підтверджують факт відносин, притаманних сімейним відносинам, тому у суду наявні обґрунтовані сумніви у достовірності і правдивості фактів, повідомлених цими свідками, які не можуть вважатися беззаперечливими доказами заявлених вимог.
Також суд визнає, що докази, надані позивачем, не підтверджують наявність у неї відповідних доходів та участь у спільних витратах для проживання спільно однією сім'єю з ОСОБА_4 .
Виходячи з вище зазначеного аналізу письмових доказів, суд вказує, що у ОСОБА_1. наявне постійне місце проживання у м. Мелітополі де проживає її родинаЮ, а саме батьки та син, крім того, згідно рішення суду до 2014 року у неїї були шлюбні (сімейні) стосунки з ОСОБА_6. , який під час допиту у якості свідка заявив, що він і до цього часу вважає ОСОБА_1. своєю сім'єю, та постійно допомагає їй грошами.
В судовому засіданні, позивачем не було надано жодних доказів того, що вона безпосередньо приймала участь у закупівлі та придбанні будь-якого майна для спільного використання за свої доходи.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупністю осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Судом встановлено, що згідно наданих сторонами доказів сторони не вели спільного господарства, не мали спільного сімейного бюджету та спільно не вирішували побутові проблеми. Доказів проживання однією сім'єю, спрямованого на довготривалі відносини в спірний період, про те що між сторонами склалися усталені відносини, що притаманні сімейним відносинам, що за спільні кошти вони надбали будь-яке рухоме чи нерухоме майно для спільного використання, крім своїх пояснень та пояснень заінтересованих свідків сторони зі сторони позивача не надані.
За таких обставин, суд вважає, що лише факти надання допомоги по домогосподарсту та догляд за похилими людьми, періодичного спільного відпочинку на дачі, без доведення факту ведення спільного господарства, спільного проживання, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних сімейним відносинам , не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні сімейним відносинам
Ст. 1264 ЦК України передбачає, що у четверту чергу право на спадкування з законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Відповідно до п. 15 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, до створення реєстру територіальної громади картотеки з питань реєстрації осіб, які передані відповідному органу реєстрації, ДМС, житлово-експлуатаційними організаціями та іншими підприємствами, установами та організаціями, що забезпечували ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, підтримуються в актуальному стані за карткою реєстрації особи та адресною карткою особи за відповідними формами згідно з додатками 4 та 5.
Відповідно до п. 1.6 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 р. №1077, у територіальному підрозділі ДМС картотеки складаються з відомостей про реєстрацію у формі картки реєстрації особи та адресної картки, а в адресно-довідковому підрозділі територіального органу ДМС - талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні та відомостей про реєстрацію місця проживання особи.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 (далі - Постанова) до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, а й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема: вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Відповідно до п. 2 вказаної Постанови, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка за відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди мають розглядати заяви про встановлення родинних відносин зі спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 р ., тощо.
З вище наведеного, суд встановлює, що зі змісту усіх наявних у справі письмових доказів, на які послалася позивач по справі, як окремо так у їх взаємному зв'язку та сукупності, а також з показань свідків по справі, факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4. їх пов'язаністю спільним побутом, за адресую вказаної квартири, понад п'яти років, до відкриття спадщини - є не доведеним. Тому, вимога заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю та похідна від неї вимога про визнання черги у спадкуванні за законом не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVTN AND OTHERS v. UKRAINE. № 4909/04, § 58, ССПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Рита Юріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із врахуванням положень ЦПК України щодо карантину. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 20.07.2020 року.
Суддя А.В. Науменко
08.07.20