Справа № 522/11353/20
Провадження по справі № 1-кс/522/10497/20
15 липня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, українця за національністю, громадянина України, такий що офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий -
- вироком Біляївського районного суду Одеської області від 28.04.2009 за ч. 1 ст.115, ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020166500000069 від 13.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим, маючи не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та вчинив нове кримінальне правопорушення майнового характеру.
Так, 11 липня 2020 року близько об 05:00 годин, ОСОБА_7 разом із своїм знайомим ОСОБА_4 та малознайомим ОСОБА_8 , перебуваючи на Аркадійській алеї у місті Одесі, побачили раніше не знайому їм ОСОБА_9 , яка у той час поверталася додому.
Маючи спільний намір на вчинення крадіжки будь-якого майна належного ОСОБА_9 та переслідуючи ціль незаконного збагачення, з метою проникнення у житло, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 під приводом приятельських розмов, подальшого відпочинку, надання допомоги та користуючись тим, що ОСОБА_9 загубила ключі від вхідних дверей до кватири, вмовили останню проїхати з нею до її місця мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки будь-якого майна належного ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , шляхом вибивання замку від вхідних дверей проникли до приміщення вказаної квартири.
Продовжуючи свій злочинний намір, користуючись неуважністю ОСОБА_9 , знаходячись у приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , заздалегідь розподіливши між собою ролі, розійшлись по різним кімнатам зазначеної квартири.
Діючи відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_7 , будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» у корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із серійним номером: НОМЕР_3 .
В свою чергу та згідно своєї ролі ОСОБА_4 , будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав портативну колонку марки «JBL», навушники «HEADSHOT» HS560 GAMEPR чорного кольору, окуляри віртуальної реальності марки «Delta».
Надалі, згідно своєї ролі ОСОБА_8 , будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав ноутбук марки «Acer» у корпусі сірого кольору, ноутбук марки «Lenovo» у корпусі чорного кольору, ноутбук марки «Samsung» у корпусі сірого кольору, мобільний телефон марки «Meizu» у корпусі чорного кольору, бездротовий маршрутизатор марки «TP-LINK» білого кольору.
Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 разом із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдали потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 50 тисяч 605 гривень.
14.07.2020 року уповноваженими працівниками Шевченківського ВП Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області було затримано ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України,
14.07.2020 відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Підозра ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_9 , протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками, протоколом огляду відеозапису, вилученими речовими доказами.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки підозра є необґрунтованою, вказана кваліфікація є невірною, так як до потрапляння у житло потерпілої у підозрюваного не було умислу на крадіжку.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, вислухавши думку прокурора та адвоката, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки не всі наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, доведені, а також не доведено що інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть досягти мети кримінального провадження, а також предявлена підозра за ч.3 ст.185 КК України є необґрунтованою.
Мотиви суду.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
На підставі ч.4 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008р. у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу / досудового розслідування, судового розгляду/ навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року, проголошує одну з основоположних цінностей демократичного суспільства і по суті беззастережно забороняє позбавлення свободи, крім випадків, передбачених і встановлених законом відповідно до певної процедури.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра у інкримінованому йому злочині підтверджується допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_9 , протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками, протоколом огляду відеозапису, вилученими речовими доказами.
Як встановлено в судовому засіданні, в якості доказу щодо наявності ризиків, сторона обвинувачення посилається лише на те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, раніше судимий.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 6 років, ОСОБА_4 , раніше судимий, офіційно не працевлаштований, а тому є достатньо підстав вважати, що запобігти ризикам переховування від слідчого, прокурора, чи суду, незаконного впливу на свідків, потерпілу, вчинення інших злочинів, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання з застосуванням електронного засобу контролю.
Щодо повідомленої підозри за ч.3 ст.185 КК України, слідчий суддя не погоджується з кваліфікацією злочинних дій, які інкримінуються ОСОБА_4 , яка надана органом досудового слідства - за ч.3 ст. 185 КК України, так як згідно фабули підозри вбачається, що ОСОБА_4 мав спільний намір на вчинення крадіжки будь-якого майна, належного потерпілій ОСОБА_9 , проте вказана підстава спростовується показаннями самої потерпілої, яка познайомилась з 3 чоловіками, один з яких є підозрюваний ОСОБА_4 на території Аркадійської алеї, після чого вони поїхали до неї додому. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні. Доказів того, що умисел на здійснення крадіжки у підозрюваного до проникнення в житло потерпілої, матеріали клопотання слідчого не містять, а тому дії підозрюваного повинні кваліфікуватись за ч.2 ст.185 КК України. Показання потерпілої в частині того, що вона не запрошувала підозрюваних до квартири протирічать даним, викладеним в повідомленні про підозру, згідно яких потерпіла загубила ключі від квартири та разом з підозрюваними шляхом вибивання замку в дверях, проникли до квартири потерпілої.
Проте, слідчий суддя не може при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу вийти за межі судового розгляду, встановлені ч.3 ст. 337 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Враховуючи, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 КК України, 14.07.2020 року, то досудове розслідування має бути закінчено до 14.09.2020 року.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 діб, в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 12.09.2020 року включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки на строк проведення досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) не залишати цілодобово місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 14.07.2020 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
15.07.2020