17.07.2020
Справа № 522/11116/20
Провадження № 1-кп/522/1855/20
17 липня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020162500001198 від 07.07.2020 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який не має судимості в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
24.06.2020 року приблизно о 3 годині ночі, ОСОБА_3 разом з особою чоловічої статі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, перебували біля будинку №68-А по вулиці Новосельського в м.Одесі, де діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи ціль особистого збагачення, підшукували чуже майно, яким можливо таємно заволодіти з метою подальшого перепродажу. При цьому, вказані особи заздалегідь погодили, що будуть заволодівати акумуляторними батареями автомобілів, а також майном, яке їх власники залишили всередині автомобіля, заздалегідь заготувавши дві пари ножиць та складний ніж, за допомогою яких планували відчиняти замки старих автомобілів вітчизняного виробництва з метою забезпечення проникнення всередину зачинених моторного та багажних відділень автомобілів.
Помітивши біля вказаного будинку припаркований автомобіль марки «ВАЗ», моделі 21099, державний номерний знак: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому останній залишив належне йому майно, зачинивши всі замки автомобіля, тобто обмежив доступ до вказаного сховища сторонніх осіб, ОСОБА_3 діючи спільно, разом з вказаною особою, вирішили таємно заволодіти чужим майном, яке перебувало всередині вказаного автомобіля.
Діючи з вказаною метою згідно з вищеописаного плану, ОСОБА_3 разом з вказаною особою, переконавшись, що їх дії непомітні для інших громадян, підійшли до капоту вказаного автомобіля де ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць та ножа та застосування фізичної сили, відчинив капот автомобіля проникнувши до моторного відділення у той час як вказана особа знаходитись поряд та спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи співробітників поліції чи громадян, які можуть їх затримати, попередити про вказану небезпеку спільника, а також надати допомогу спільнику в транспортуванні викрадених речей.
В результаті пошуків у моторному відділенні автомобіля ОСОБА_3 виявив акумулятором марки «EVROSTART Maximum power blue», 12V/ 60Аh/ 480А вартістю 2000 гривень, який дістав з місця його перебування, від'єднавши клеми батареї та передавши його вказаній особі для переміщення від місця його заволодіння для подальшого транспортування.
Продовжуючи свої спільні дії з пошуку цінного чужого майна, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць та ножа з застосуванням фізичної сили відчинив дверцята багажного відділення та проник до багажного відділення вказаного автомобіля де в результаті пошуків виявив спортивну сумку сіро-чорного кольору з написом «Sport» вартістю 200 гривень, в якій знаходився повітряний насос вартістю 150 гривень, домкрат вартістю 500 гривень та гайковий ключ вартістю 150 гривень.
Таємно спільно заволодівши вказаним чужим майном чужим майном та завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 3000 гривень, ОСОБА_3 разом з вказаною особою покинули місце де його залишив власник у вказаному сховищі (автомобілі), розпорядившись ним на власний розсуд.
24.06.2020 року приблизно о 4 годині ночі, більш точно час під час проведення слідства не встановлений, ОСОБА_3 разом з особою чоловічої статі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, перебували біля будинку №43 по вулиці Ковальській в м.Одесі, де діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи ціль особистого збагачення, підшукували чуже майно, яким можливо таємно заволодіти з метою подальшого перепродажу. При цьому, вказані особи заздалегідь погодили, що будуть заволодівати акумуляторними батареями автомобілів, а також майном, яке їх власники залишили всередині автомобіля, заздалегідь заготувавши дві пари ножиць та складний ніж, за допомогою яких планували відчиняти замки старих автомобілів вітчизняного виробництва з метою забезпечення проникнення всередину зачинених моторного та багажних відділень автомобілів.
Помітивши біля вказаного будинку припаркований автомобіль марки «ВАЗ», моделі 2101, державний номерний знак: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому останній залишив належне йому майно, зачинивши всі замки автомобіля, тобто обмежив доступ до вказаного сховища сторонніх осіб, ОСОБА_3 діючи спільно, разом з вказаною особою, вирішили таємно заволодіти чужим майном, яке перебувало всередині вказаного автомобіля.
Діючи з вказаною метою згідно з вищеописаного плану, ОСОБА_3 разом з вказаною особою, діючи повторно, переконавшись, що їх дії непомітні для інших громадян, підійшли до капоту вказаного автомобіля де ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць та ножа та застосування фізичної сили, відчинив капот автомобіля проникнувши до моторного відділення у той час як вказана особа знаходитись поряд та спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи співробітників поліції чи громадян, які можуть їх затримати, попередити про вказану небезпеку спільника, а також надати допомогу спільнику в транспортуванні викрадених речей.
В результаті пошуків у моторному відділенні автомобіля ОСОБА_3 виявив акумулятором марки «SRT», 6CT-60A 12B/ 60Ач/ 510А вартістю 1280 гривень, який він дістав з місця його перебування, від'єднавши клеми батареї та передавши його вказаній особі для переміщення від місця його заволодіння для подальшого транспортування.
Продовжуючи свої спільні дії з пошуку цінного чужого майна, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць та ножа з застосуванням фізичної сили відчинив дверцята багажного відділення та проник до багажного відділення вказаного автомобіля, однак не виявив цінного майна.
Таємно спільно заволодівши вказаним чужим майном та завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 1280 гривень, ОСОБА_3 разом з вказаною особою покинули місце де його залишив власник у вказаному сховищі (автомобілі), розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаного з проникненням до сховища.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано вірно.
Згідно угоди про визнання винуватості від 07.07.2020р., укладеної між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , з одного боку, діючого на підставі письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 та між підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку, останній під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується співпрацювати з правоохоронними органами з метою встановлення всіх обставин вказаного кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення, надавши правдиві свідчення про обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи визнання своєї вини під час досудового та судового розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, щирого каяття, сторони прийшли до згоди призначити покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на термін та з обов'язками, які покладе суд при ухваленні вироку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на її затвердженні.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 07.07.2020 року, укладену між ним та та підозрюваним ОСОБА_3 .
Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти затвердження угоди між прокурором та підозрюваним від 07.07.2020р.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 07.07.2020 року, укладену між прокурором та підозрюваним.
Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника приходить до наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
За таких обставин суд вважає, що виправлення можливе без ізоляції від суспільства і до ОСОБА_3 при усіх зазначених обставинах, можливо застосувати покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки
Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості від 07.07.2020р., укладена між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , з одного боку, діючого на підставі письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 та між підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку, відповідають вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості від 07.07.2020р., укладену між прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , з одного боку, діючого на підставі письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 та між підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити у вигляді домашнього арешту.
Скасувати арешт накладений ухвалами судді Приморського районного суду м.Одесі від 26.06.2020р. на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «Daewoo», моделі «Nexia», д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_4 жовтого кольору; сумка спортивна сіро-чорного кольору з елементами білого кольору (у вигляді напису «Sport» та білих смуг) у якій наявні: повітряний насос з металевого матеріалу чорного та червоного кольору; домкрат з металевого матеріалу чорного кольору; гаєчний ключ, акумулятор марки «SRT», 6СТ-60А 12В/ 60Ач (ЕN) чорного кольору з наліпками жовтого та сірого кольорів (у вигляді написів); дві пари ножиць металевого матеріалу розміром 13 см у довжину та 16 см у довжину на яких наявні пошкодження, а також складний ніж.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд, апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Суддя: ОСОБА_1