Справа № 521/8628/20
Номер провадження:1-кп/521/1058/20
Іменем України
17 липня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020160470001139 від 24 квітня 2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Каконд, Узбекестан, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без місця реєстрації, який постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
заяву потерпілої про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася потерпіла ОСОБА_5 з заявою про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. У заяві потерпіла просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , у зв'язку з її відмовою від обвинувачення.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення заяви потерпілої про закриття кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 просили заяву задовольнити та закрити кримінальне провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши заяву та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку.
Законом №2227-VIII, який набрав чинності 11.01.2019, унесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
Зокрема, п.7 ч.1 ст. 284 КПК, яким передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, було доповнено словами: «крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством».
Кримінальний кодекс також було доповнено ст.126-1, якою передбачено кримінальну відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Крім того, було внесено зміни й до ч.1 ст.67 КК України, яку доповнено п.6-1 і визначено, що при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються, зокрема, скоєння злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, а в деяких складах злочинів таку обставину передбачено як кваліфікуючу ознаку.
Водночас у п.«b» ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами визначає домашнє насильство як усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Оскільки із самої назви закону №2227-VIII, яким п.7 ч.1 ст.284 КПК був доповнений словами «крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством», випливає, що він має на меті реалізацію положень Стамбульської конвенції, то саме таке широке тлумачення слів «злочину, пов'язаного з домашнім насильством» найбільше відповідає цілям прийняття названого закону.
Саме такий підхід узгоджується із висновком об'єднаної палати ККС від 12.02.2020 у справі №453/225/19, згідно з яким злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст.1 закону №2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.
З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Таким чином, судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов'язує можливість задоволення заяви потерпілої, оскільки прохання потерпілої, про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення суперечить змісту вказаної норми КПК.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд -
У задоволенні заяви потерпілої ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1