20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 824/774/16-а
адміністративне провадження № К/9901/21007/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача -Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №824/774/16-а
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" до Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Левицького В.К., ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О.,
І. Обставини справи
1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" (далі - СТОВ "Свіженька-Мілк", позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області (далі - Управління Держпраці, відповідач) із вимогою скасувати постанову про накладення штрафу №24-07-37/216-26/114 від 17 серпня 2016 року.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що дві особи, за непрацевлаштування яких притягнуто до відповідальності та накладено штраф, у трудових відносинах з товариством не перебувають та не звертались з такими вимогами, заробітна плата за виконання будь-якої роботи, зокрема випасання овець і кіз, їм не виплачувалась.
3. Позивач указує, що Управління Держпраці діяло не у порядку та спосіб, передбачені законодавством, а його висновки не відповідають фактичним обставинам і доводи ґрунтуються на припущеннях.
4. Із актом №24-07-37/216-26 від 29 липня 2016 року, складеним за результатом проведеної перевірки, не ознайомлено та не було направлено на адресу товариства.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Основним видом діяльності СТОВ "Свіженька-Мілк" є розведення великої рогатої худоби молочних порід.
6. 15 червня 2016 року до Прокуратури Чернівецької області від працівників СТОВ "Свіженька-Мілк" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшла колективна заява щодо грубих порушень вимог трудового законодавства України, спричинення їм тілесних ушкоджень завідуючим товариства ОСОБА_6
7. 16 червня 2016 року Прокуратурою Чернівецької області вказана заява направлена Управлінню Держпраці, Управлінню захисту економіки у Чернівецькій області Департаменту захисту Національної поліції, Заставнівській районній державній адміністрації (далі - Заставнівська РДА) та Заставнівському відділенню поліції Кіцманського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (далі - Заставнівське ВП Кіцманського ВП ГУНП у Чернівецькій області).
8. 02 липня 2016 року Управління Держпраці звернулось до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці з листом, у якому просило надати згоду на здійснення перевірки СТОВ "Свіженька-Мілк".
9. Листом №7108/4.3/4.2-ДП-16 від 04 липня 2016 року Департаментом з питань праці Управлінню Держпраці надано згоду на проведення позапланової перевірки позивача.
10. 22 липня 2016 року Управлінням Держпраці: видано наказ № 177-пп26 про проведення позапланової перевірки з дотримання законодавства про працю стосовно працівників СТОВ "Свіженька-Мілк" у період з 25 липня 2016 року по 29 липня 2016 року; оформлено направлення для проведення позапланової перевірки №04-72, яким направлено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці ОСОБА_8 (далі - державний інспектор ОСОБА_8 .) здійснити позапланову перевірку з питань дотримання законодавства про працю стосовно працівників СТОВ "Свіженька-Мілк" зі строком дії з 25 липня 2016 року по 29 липня 2016 року.
11. 25 липня 2016 року на виконання листа Прокуратури Чернівецької області щодо розгляду колективної заяви працівників СТОВ "Свіженька-Мілк" Заставнівська РДА на підставі доручення №18-К доручила державному інспектору ОСОБА_8 спільно із головним спеціалістом з питань взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату Заставнівської РДА ОСОБА_9. (далі - головний спеціаліст ОСОБА_9.) здійснити перевірку щодо дотримання позивачем вимог трудового законодавства.
12. 26 липня 2016 року державним інспектором ОСОБА_8 спільно із головним спеціалістом ОСОБА_9 в присутності дільничного офіцера поліції Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП у Чернівецькій області ОСОБА_17., у порядку розгляду колективного звернення громадян, скерованого Прокуратурою Чернівецької області, проведено перевірку дотримання трудового законодавства у СТОВ "Свіженька-Мілк".
13. За результатом перевірки складено акт б/н, у якому зафіксовано, що виявлено дві особи чоловічої статі, які після телефонних розмов із керівництвом товариства відмовились представитись та надавати письмові пояснення з приводу трудових відносин.
14. 27 липня 2016 року за результатом продовженої перевірки виявлено тих самих двох осіб, які доглядали і випасали кіз і овець. Випас кіз здійснював ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ), а догляд та утримання овець - ОСОБА_13 (далі - ОСОБА_13 ).
15. 27 липня 2016 року державний інспектор ОСОБА_8 . у складі робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення суб'єктів господарювання і фізичних осіб-підприємців щодо дотримання ними вимог чинного законодавства України з питань праці, утвореної розпорядженням Заставнівської РДА №122р, зі змінами та доповненнями, та начальника відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної, тендерної політики та протидії торгівлі людьми управління праці та соцзахисту населення райдержадміністрації ОСОБА_16., заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі ОСОБА_18. у СТОВ "Свіженька - Мілк" здійснено обстеження і проведено роз'яснювальну роботу з питань змін до трудового законодавства та відповідальності за порушення законодавства про працю.
16. За цим фактом складено акт №9, у якому зафіксовано: в результаті обстеження території виявлено двох працівників: ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , які здійснювали догляд кіз та овець; доказів належного працевлаштування зазначених осіб керівництво СТОВ "Свіженька-Мілк" не надало.
17. На запитання членів робочої групи про період роботи по догляду за худобою ОСОБА_13 та ОСОБА_11 після телефонних консультацій із невідомою особою надавати пояснення відмовились.
18. 29 липня 2016 року за результатом проведеної перевірки державним інспектором ОСОБА_8. складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування №24-07-37/216-26, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
19. 05 серпня 2016 року Управлінням Держпраці на адресу СТОВ "Свіженька-Мілк" направлено повідомлення про розгляд справи про порушення вимог трудового законодавства за статтею 265 КЗпП України, який відбудеться 17 серпня 2016 року об 11 годині 00 хвилин за адресою: місто Чернівці, вулиця Поповича, будинок 2, кабінет 35, яке згідно із відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення отримано позивачем 11 серпня 2016 року.
20. На підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України Управлінням Держпраці складено постанову про накладення штрафу №24-07-37/216-26/114 від 17 серпня 2016 року, якою на СТОВ "Свіженька-Мілк" накладено штраф в розмірі 87000 грн.
21. Не погоджуючись із указаною постановою, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
22. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
23. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався дотриманням відповідачем порядку проведення перевірки, наявністю доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог трудового законодавства.
24. Отож суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що постанова про накладення штрафу №24-07-37/216-26/114 від 17 серпня 2016 року прийнята правомірно та відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги - необґрунтованими.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
25. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СТОВ "Свіженька-Мілк" подало касаційну скаргу.
26. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "Свіженька-Мілк" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року.
27. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), 13 лютого 2018 року матеріали зазначеної заяви передано на розгляд до Верховного Суду.
28. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
29. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року №766/0/78-20, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М., призначено повторний автоматизований розподіл указаної справи.
30. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
31. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2020 року №1258/0/78-20, у зв'язку з відпусткою судді Шевцової Н.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл указаної справи.
32. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.
33. У касаційній скарзі СТОВ "Свіженька-Мілк", посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
34. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що порушення, виявлені посадовими особами Управління Держпраці, не були підставою для проведення перевірки, а тому не могли з'ясовуватись.
35. Суди взяли до уваги недопустимі докази, оскільки надали оцінку не легалізованому відеозапису; не допитали ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , за не працевлаштування яких складено спірну постанову; не врахували наявність постанови слідчого відділення поліції про закриття провадження в справі за статтею 172 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо службових осіб товариства.
36. Висновки, указані в акті перевірки та постанові про накладення штрафу, не відповідають фактичним обставинам, прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях.
37. У наказі та направленні на проведення перевірки відсутня підстава, за якої вона повинна проводитись - згода Державної служби України з питань праці.
38. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
39. Статтею 327 КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
40. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
41. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
42. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
43. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
44. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. За змістом пунктів 1, 2, 4, 6, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (далі -Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
47. Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
48. Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держпраці.
49. Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
50. Наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02 липня 2012 року, чинним на час спірних правовідносин, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок №390).
51. Згідно з пунктами 2, 3, 4, 6, 7 Порядку №390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).
52. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
53. Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
54. Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.
55. За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
56. Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України, визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).
57. Відповідно до пунктів 2-7 Порядку №509 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються Головою Держпраці України, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці України та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці України та їх заступниками.
58. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці України чи її територіального органу.
59. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
60. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
61. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці України, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.
62. Про розгляд справи Держпраці України та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці України чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
63. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
64. Відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
65. У абзаці другому частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
VI. Позиція Верховного Суду
66. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави уважати, що органу Держпраці України надано можливість накладати на юридичних осіб, які використовують найману працю, штрафи за порушення вимог трудового законодавства, зокрема щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
67. Як убачається з матеріалів справи, позапланова перевірка СТОВ "Свіженька-Мілк" з питань додержання законодавства про працю була проведена на підставі колективного звернення громадян, згоди Держпраці України від 04 липня 2016 року №7108/4.3/4.2-ДП-16 на проведення позапланової перевірки та наказу № 171-пп від 22 липня 2016 року, що відповідає вимогам Порядку №390.
68. 05 серпня 2016 року Управлінням Держпраці України на адресу СТОВ "Свіженька-Мілк" направлено повідомлення про розгляд справи про порушення вимог трудового законодавства, яке згідно з відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення отримано позивачем 11 серпня 2016 року. Тобто позивача повідомлено в межах установленого строку - не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду, що узгоджується із вимогами Порядку №509.
69. Оскільки позивача належним чином поінформовано про розгляд справи, а обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду не надходило, справу розглянуто без його участі.
70. За змістом статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАСУ) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
71. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
72. Відповідно до частини першої статті 65 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
73. Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
74. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
75. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
76. Згідно з поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , які є посадовими особами Управління Держпраці, вони під час проведення перевірки позивача виявили громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , що виконували трудову діяльність по догляду та випасанню овець і кіз.
77. Указана обставина підтверджена дослідженим у судових засіданнях відеозаписом на цифровому носії DVD-R.
78. Згідно з вимогами підпункту 53 пункту 4 Положенням №96 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює фіксацію процесу проведення інспекційних відвідувань з використанням засобів відеотехніки.
79. Що стосується твердження позивача, викладеного у касаційній скарзі, про недопустимість указаного доказу, слід зазначити, що він належним чином був досліджений судами попередніх інстанцій, жодних доказів на підтвердження його незаконності не надано.
80. Щодо аргументу скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не допитано свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , слід указати, що їх показання зафіксовано в акті перевірки. Водночас під час розгляду справи судами питання про неналежність указаного доказу, так само як і необхідність виклику цих осіб для допиту, не порушувалось.
81. У частині першій статті 71 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
82. Також слід указати, що обставини, які підтверджуються показаннями свідка, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
83. Аргумент скаржника, викладений у касаційній скарзі, про те, що у наказі та направленні на проведення перевірки відсутня підстава, за якої вона повинна проводитись - згода Державної служби України з питань праці, спростовується дослідженими матеріалами справи.
84. З їхнього змісту убачається, що вони складені на підставі наданої Департаментом з питань праці Держпраці згоди, викладеної у листі №7108/4.3/4.2-ДП-16 від 04 липня 2016 року.
85. Наявність описки у наказі та направленні в номері указаного листа, а саме: пропущення цифри « 3», не спростовують допущених позивачем порушень норм трудового законодавства.
86. Будь-які процедурні порушення (в тому числі описки), пов'язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб'єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб'єктом приватного права вимог законодавства, оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників.
87. Такі формальні неточності не можуть бути самостійною підставою для скасування по суті правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, спрямованого на забезпечення законності та захист інтересів працівників в процесі реалізації ними конституційного права на працю.
88. Щодо аргументу скаржника про наявність постанови слідчого відділення поліції про закриття провадження в справі за статтею 172 КК України щодо службових осіб товариства, слід зазначити, що ця обставина не може вплинути на правильність вирішення спору, оскільки цією нормою передбачено інший вид відповідальності.
89. Установлені судами обставини справи свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем при проведенні перевірки не допущено порушень вказаних правових норм і доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Позивач допустив порушення вимог законодавства про працю, у зв'язку з чим до нього правомірно застосовано штрафні санкції.
90. Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, та є аналогічними тим, які зазначені в позовній заяві, так і поданій позивачем апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на наведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.
91. З урахуванням викладеного Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про необґрунтованість позовних вимог.
92. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
93. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
94. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
1. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
2. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" залишити без задоволення.
3. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко