20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 420/6459/19
адміністративне провадження № К/9901/16666/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом Департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
Департамент інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області щодо безспірного списання з рахунку Департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 надмірної суми бюджетних коштів у розмірі 14073,91 грн;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації (на рахунок 35214054003955, відкритий в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 820172) надмірно стягнуту суму бюджетних коштів у розмірі 14073,91 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, позовну заяву задоволено.
Спірні правовідносини розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 06 липня 2020 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, як відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
- особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
- справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
- суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом першої інстанції вказану справу віднесено до справ незначної складності, що, в свою чергу, підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (в чинній редакції).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом Департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської обласної державної адміністрації до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко