13 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 163/1146/19 пров. № Н-857/11304/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Бруновської Н.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №163/1146/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанов в справах про порушення митних правил та закриття провадження у справах, прийнятої в складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І.В., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І. у м. Львові за наслідками апеляційного перегляду рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23 вересня 2019 року за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС.-
У червні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд із позовами до відповідача - Волинської митниці ДФС, у якому просила визнати протиправними та скасувати постанови: в справі про порушення митних правил №1198/20500/19 від 24.04.2019, в справі про порушення митних правил № 1285/20500/19 від 08.05.2019, в справі про порушення митних правил № 1286/20500/19 від 22.05.2019, в справі про порушення митних правил №1287/20500/19 від 15.05.2019, а провадження у справах закрити.
Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 05 липня 2019 року справи за позовами ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанов в справах про порушення митних правил № 1198/20500/19, № 1285/20500/19, № 1286/20500/19, №1287/20500/19 об'єднано в одне провадження.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 23 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23 вересня 2019 року у справі №163/1146/19 - скасовано. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанов в справах про порушення митних правил відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Вимоги заяви обгрунтовує тим, що підставою для притягнення її як митного брокера до відповідальності за порушення митних правил слугувало заявлення при митному оформленні невірного номеру коду товарів згідно УКТЗЕД. Вказує, що відповідно до ст. 489 МК України до обов'язків посадової особи при розгляді справи про порушення митних правил відноситься з'ясування ряду обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема встановлення факту вчинення особою, яка притягується до відповідальності, адміністративного правопорушення, наявність у даної особи вини у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно доводів заявника, код товару згідно УКТ ЗЕД при митному оформленні транспортних засобів визначався та вказувався замовниками за Договорами про надання послуг по їх декларуванню. До обов'язків митного брокера ПП «РЕСПЕКТ БРОК» при митному оформленні цих транспортних засобів не входило визначення їх коду за УКТ ЗЕД. Відповідальність за достовірність внесення даних до митної декларації декларантом ПП «РЕСПЕКТ БРОК» несе посадова особа даного підприємства, до посадових обов'язків якої відноситься вирішення питання щодо внесення даних у митні декларації, в тому числі до графи щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД. Заявник наголошує, що в даному випадку такою особою є директор ПП «РЕСПЕКТ БРОК».
В підтвердження наведених обставин заявник покликається на отриману на адвокатський запит відповідь директора ПП «РЕСПЕКТ БРОК», зі змісту якої слідує, що між підприємством в особі директора та фізичними особами, що звернулись за послугами по декларуванню, було укладено Договори-доручення про надання послуг по декларуванню товарів, а також на вимогу замовників Додаткові угоди до таких договорів. Істотні умови правочинів, особливості митного оформлення товарів із замовниками обумовлювались директором. Керівник ПП «РЕСПЕКТ БРОК» несе відповідальність за достовірність внесення даних до митних декларацій та інших документів, що подаються митним органам при митному оформленні товарів виключно в межах дотримання вимог чинного законодавства стосовно оформлення та подання таких документів. Директор та інші посадові особи підприємства не несуть відповідальності за достовірність наданих замовником даних (договорів, інвойсів, рахунків-фактур, експертних висновків, довідок тощо) при наданні послуг по декларуванню товарів. При митному оформленні запитуваних транспортних засобів код товарів згідно УКТ ЗЕД замовниками було визначено самостійно. Відповідно до посадових обов'язків митного брокера ПП «РЕСПЕКТ БРОК» ОСОБА_1 при наданні послуг по декларуванню товарів, остання не несе відповідальності за достовірність повідомлених замовником даних та наданих документів. Також митний брокер підприємства не несе відповідальності за визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у випадку, коли такий самостійно визначається замовником і останній наполягав саме на ньому.
Оскільки Договори в інтересах юридичної особи укладались та підписувались директором та саме до його повноважень відноситься погодження умов договорів та їх підписання, такі договори брокеру, до посадових обов'язків якого входить виключно виконання технічної роботи - заповнення митних декларацій, не надавались та з їх змістом не ознайомлено. При розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанцій заявнику не було відомо про підписання між ПП «РЕСПЕКТ БРОК» за замовниками Додаткових угод до Договорів-доручення про надання послуг по декларуванню товарів.
Відтак, та обставина, що код транспортних засобів згідно УКТ ЗЕД було визначено не декларантом юридичною особою ПП «РЕСПЕКТ БРОК», а самостійно замовниками послуг по декларуванню транспортних засобів, на думку заявника є нововиявленою, не була відома і не могла бути відомою під час розгляду справи з огляду на те, що підписантом за цими правочинами вона не була та у неї згідно посадових обов'язків відсутній доступ до наведеного переліку документів.
Відповідно до ч.2 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України неявка заявника або інших учасників справи не перешкожає судовому розгляду, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи та вимоги заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.
Відмову в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції у постанові від 02 грудня 2019 року мотивував тим, що дії, передбачені гіпотезою ст. 485 МК України, вчинені саме митним брокером ОСОБА_1 брокерської компанії, яка за договорами про надання відповідних послуг за законом відповідальна за достовірність заявлених при розмитненні товару відомостей. Суд вказав, що матеріали справи не містять доказів в обгрунтування відсутності у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст.485 МК України, а доводами позивача, наведеними у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, не спростовуються висновки, викладені посадовою особою Волинської митниці ДФС в оскаржуваних постановах.
Крім того, з огляду на покликання позивача про неналежне повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справ про порушення митних правил, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваних постанов посадовою особою Волинської митниці ДФС було надано належну оцінку щодо наявності підстав для розгляду справ про порушення митних правил №1198/20500/19, №1285/20500/19, №1286/20500/19, №1287/20500/19 без участі ОСОБА_1 .
Саме факт неналежного повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності вказаний судом першої інстанції як безумовна підстава для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов відповідно до положень п.4 ч.1 ст.531 МК України, а тому колегія суддів вказала на помилковість висновків стосовно наявності передбачених ст. 531 МК України підстав для скасування оскаржуваних постанов у справах про порушення митних правил, оскільки наведені вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції при перевірці законності та обгрунтованості постанов у справах про порушення митних правил на відповідність визначених ч.2 ст. 2 КАС України критеріям оцінювання рішення суб'єкта владних повноважень.
ОСОБА_1 , вказуючи на наявність істотних обставин, що існували на час розгляду справи, які на її думку є нововиявленими, просить переглянути рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
При цьому наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина шоста статті 361 КАС).
У розумінні КАС України до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Тобто, з вищевикладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Водночас не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Також, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.01.2019 декларантом (митним брокером) малого ПП "Респект Брок" ОСОБА_1 відповідно до Договору-доручення про надання послуг по декларуванню № 25/01/1 від 25.01.2019, який укладений між ПП "Респект Брок" та ОСОБА_2 , посадовій особі митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС поданою митну декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2019/012109, відповідно до якої в митному режимі "імпорт" переміщувався легковий автомобіль марки вживаний "Мерседес Бенц", моделі "Спрінтер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пасажирський для використання по дорогах загального призначення, кількість місць - 6, із зазначеним кодом товару 8703329030 згідно УКТЗЕД.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зазначено марку автомобіля "Мерседес Бенц", модель "Спрінтер", номер кузова НОМЕР_1 , посадочних місць з водієм - 5.
За митне оформлення цього автомобіля було нараховано та сплачено 56278,53 грн митних платежів.
В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, проведеного 30.01.2019 (далі - Акт про проведення огляду від 30.01.2019), зазначено, що в салоні автомобіля відсутні ознаки комфорту, відсутні отвори для кріплення ременів безпеки, задній ряд сидінь закріплений не заводським методом, перегородка за сидіннями встановлена кустарним способом.
В рішенні про визначення коду товару від 08.02.2019 № КТ-UA205000-0005-2019 відділу УАМП та МТР Волинської митниці ДФС (далі - Рішення від 08.02.2019) зазначено, що автомобіль марки "Мерседес Бенц", моделі "Спрінтер", номер кузова НОМЕР_1 , призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, категорії ТЗ-N1. Згідно VIN-коду та даних CARInfo транспортний засіб є вантажним автомобілем типу "фургон", заводом виробником не передбачено встановлення 2 раду сидіть, код товару (графа 33 ВМД) - 8704219900 .
З огляду на різний код товару згідно УКТЗЕД, заявлений і встановлений Рішенням від 08.02.2019, різниця розміру митних платежів становить 35536,87 грн, що визначено службовою запискою УАМП та МТР Волинської митниці №473/03-70-19-02-25 від 25.02.2019.
19.03.2019 інспектором Волинської митниці ДФС складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1198/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , декларант (митний брокер) ПП "Респект Брок", під час митного оформлення транспортного засобу марки "Мерседес Бенц", моделі "Спрінтер", номер кузова НОМЕР_1 , за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/ 2019/012109 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 35 536,87 грн, тобто заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
24.04.2019 заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову №1198/20500/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 1198/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 106 610,61 грн.
25.01.2019 декларантом (митним брокером) ПП "Респект Брок" ОСОБА_1 відповідно до Договору-доручення про надання послуг по декларуванню №25/01/3 від 25.01.2019, який укладений між ПП "Респект Брок" та ОСОБА_3 , посадовій особі митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС поданою митну декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2019/012115, відповідно до якої в митному режимі "імпорт" переміщувався вживаний легковий автомобіль марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , тип кузова - універсал, пасажирський для використання по дорогах загального призначення, кількість місць - 5, із зазначеним кодом товару 8703329030 згідно УКТЗЕД.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 зазначено марка автомобіля "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , кількість сидячих місць не вказана.
За митне оформлення цього автомобіля було нараховано та сплачено 62936,38 грн митних платежів.
В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.03.2019 (далі - Акт від 01.03.2019) зазначено, що під час проведення митного огляду встановлено, що в автомобілі наявна перегородка, що відділяє пасажирський відділ від вантажного, яка закріплена не заводським способом; наявний ряд сидінь; наявні ознаки комфорту пасажирів ряду задніх сидінь: ремені безпеки, лампи освітлення; обшивка дверей для пасажирів задніх сидінь відрізняється від обшивки передніх дверей.
В рішенні про визначення коду товару від 05.03.2019 № КТ-UA205000-0014-2019 відділу УАМП та МТР Волинської митниці ДФС (далі - Рішення від 05.03.2019) зазначено, що автомобіль марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , є вантажним автомобілем типу "фургон", призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, VIN-коду та даних CARInfo транспортний засіб є вантажним автомобілем (категорії N1), код товару (графа 33 ВМД) за УКТЗЕД 8704219900.
З огляду на різний код товару згідно УКТЗЕД, заявлений і встановлений Рішенням від 05.03.2019, різниця розміру митних платежів становить 40715,20 грн, що визначено службовою запискою УАМП та МТР Волинської митниці №578/03-70-19-02-46 від 06.03.2019.
20.03.2019 інспектором Волинської митниці ДФС складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1285/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , декларант (митний брокер) ПП "Респект Брок", під час митного оформлення транспортного засобу марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/ 2019/0121115 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 40715,20 грн, тобто заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
08.05.2019 заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. винесено оскаржувану постанову № 1285/20500/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 1285/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 122145,60 грн.
25.01.2019 декларантом (митним брокером) ПП "Респект Брок" ОСОБА_1 відповідно до Договору-доручення про надання послуг по декларуванню №25/01/1 від 25.01.2019, який укладений між ПП "Респект Брок" та ОСОБА_4 , посадовій особі митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС подано митну декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2019/012077, відповідно до якої в митному режимі "імпорт" переміщувався вживаний легковий автомобіль марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , тип кузова - універсал, пасажирський для використання по дорогах загального призначення, кількість місць - 5, із зазначеним кодом товару 8703329030 згідно УКТЗЕД.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 зазначено марка автомобіля "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , кількість сидячих місць не вказана.
За митне оформлення цього автомобіля було нараховано та сплачено 50918,22 грн митних платежів.
В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30.01.2019 зазначено, що в автомобілі наявна перегородка, яка відділяє пасажирський відсік від вантажного; наявні ремені безпеки та плафони з освітленням; пристрій для кондиціонування та обігріву салону.
В рішенні про визначення коду товару від 08.02.2019 № КТ-UA205000-0006-2019 відділу УАМП та МТР Волинської митниці ДФС (далі - Рішення від 08.02.2019) зазначено, що автомобіль марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , є вантажним автомобілем типу "фургон", призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, VIN-коду та даних CARInfo транспортний засіб є вантажним автомобілем (категорії N1), код товару (графа 33 ВМД) - 8704219900 .
З огляду на різний код товару згідно УКТЗЕД, заявлений і встановлений Рішенням від 08.02.2019, різниця розміру митних платежів становить 31367,74 грн, що визначено службовою запискою УАМП та МТР Волинської митниці №473/03-70-19-02-46 від 25.02.2019.
20.03.2019 інспектором Волинської митниці ДФС складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1286/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , декларант (митний брокер) ПП "Респект Брок", під час митного оформлення транспортного засобу марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/ 2019/012077 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 31367,74 грн, тобто заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
22.05.2019 заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. винесено оскаржувану постанову № 1286/20500/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу №1286/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 94 103,22 грн.
28.01.2019 декларантом (митним брокером) малого ПП "Респект Брок" ОСОБА_1 відповідно до Договору-доручення про надання послуг по декларуванню № 28/01/1 від 28.01.2019, який укладений між ПП "Респект Брок" та ОСОБА_5 , посадовій особі митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС подано митну декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205090/2019/012742, відповідно до якої в митному режимі "імпорт" переміщувався вживаний легковий автомобіль марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , тип кузова - універсал, призначення - пасажирський для використання по дорогах загального призначення, кількість місць - 5, із зазначеним кодом товару 8703329030 згідно УКТЗЕД.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 зазначено марку автомобіля "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , кількість сидячих місць не вказана.
За митне оформлення цього автомобіля було нараховано та сплачено 74 658,55 гривень митних платежів.
В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 31.01.2019 року зазначено, що автомобіль вантажопасажирський; наявна перегородка, яка відділяє пасажирський відсік від вантажного; наявні ознаки комфорту: ремені безпеки та лампи освітленням.
В рішенні про визначення коду товару від 08.02.2019 № КТ-UA205000-0007-2019 відділу УАМП та МТР Волинської митниці ДФС (далі - Рішення від 08.02.2019) зазначено, що автомобіль марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , є вантажним автомобілем типу "фургон", призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, VIN-коду та даних CARInfo транспортний засіб є вантажним автомобілем (категорії N1), код товару (графа 33 ВМД) - НОМЕР_9 .
З огляду на різний код товару згідно УКТЗЕД, заявлений і встановлений Рішенням від 08.02.2019, різниця розміру митних платежів становить 40778,23 грн, що визначено службовою запискою УАМП та МТР Волинської митниці №473/03-70-19-02-25 від 25.02.2019.
20.03.2019 інспектором Волинської митниці ДФС складено відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1287/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , декларант (митний брокер) ПП "Респект Брок" під час митного оформлення транспортного засобу марки "Фольксваген", моделі "Транспортер", ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/ 2019/012742 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 40778,23 грн, тобто заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
15.05.2019 заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. винесено оскаржувану постанову №1287/20500/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу №1287/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 122 334,69 грн.
Правомірність прийняття постанов в справах про порушення митних правил №1198/20500/19 від 24.04.2019, № 1285/20500/19 від 08.05.2019, № 1286/20500/19 від 22.05.2019, №1287/20500/19 від 15.05.2019 є предметом розгляду цієї справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, з урахуванням доводів заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, зміст виявлених відповідачем правопорушень, що слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності згідно з оскаржуваними постановами в справі про порушення митних правил №1198/20500/19 від 24.04.2019, в справі про порушення митних правил № 1285/20500/19 від 08.05.2019, в справі про порушення митних правил № 1286/20500/19 від 22.05.2019, в справі про порушення митних правил №1287/20500/19 від 15.05.2019 полягає у неправильному визначенні позивачем у митних деклараціях UA205090/2019/012109, UA205090/2019/012115, №UA205090/2019/012077, №UA205090/2019/012742 полягає у неправильному визначенні позивачем у митних деклараціях коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 Митного кодексу України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об'єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
На підтвердження доводів заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення позивачем надано:
- довідки про ідентифікацію колісних транспортних засобів, складені судовим експертом Панасюком В.С. №21/01/2019 від 24.01.2019; №22/01/2019 від 24.01.2019, №23/01/2019 від 24.01.2019; №24/01/2019 від 24.01.2019, згідно яких код УКТ ЗЕД, за яким мали б класифікуватись представлені до ідентифікації транспортні засоби - 8703329030;
-Додаткову угоду №25/01/1-1 до Договору про надання послуг по декларуванню товарів №25/01/1 від 25.01.2019; Додаткову угоду №28/01/1-1 до Договору про надання послуг по декларуванню товарів №25/01/1 від 25.01.2019; Додаткову угоду №25/01/1-1 до Договору про надання послуг по декларуванню товарів №25/013-1 від 25.01.2019; Додаткову угоду №25/01/1-1 до Договору про надання послуг по декларуванню товарів №25/01/1 від 25.01.2019, за умовами яких сторони погодили викласти п.2.1.1 розділу 2 Договору у новій редакції, згідно якої на вимогу замовника виконавець зобов'язується при поданні митної декларації та митному оформленні товару класифікувати його за кодом УКТЗЕД 8703329030;
-відповіді замовників послуг декларування на адвокатські запити представника позивача, якими підтверджуються обставини, що саме замовники наполягали на визначені коду товару згідно УКТЗЕД, та факт погодження таких умов Додатковими угодами до Договорів, укладеними між замовниками та ПП «РЕСПЕКТ БРОК» в особі директора ОСОБА_6 ;
-відповідь директора ПП «РЕСПЕКТ БРОК» ОСОБА_6 на адвокатський запит представника позивача, зі змісту якого слідує, що обов'язковою умовою декларування товарів (транспортних засобів) згідно наведених вище Договорів-доручень про надання послуг по декларуванню було використання визначеного Замовниками самостійно коду товару згідно УКТ ЗЕД;
-посадову інструкцію, якою визначаються функціональні обов'язки, права і відповідальність митного брокера ПП «РЕСПЕКТ БРОК».
Долученими до заяви доказами підтверджується, що саме замовники послуг з декларування транспортних засобів наполягали на митному оформленні транспортних засобів за кодом УКТ ЗЕД 8703329030, про що погоджено між замовниками та виконавцем - брокерською компанією ПП «РЕСПЕКТ БРОК» в особі директора Додатковими угодами до укладених між цими сторонами Договорів. При цьому як слідує зі змісту долучених доказів згідно умов укладених договорів саме керівник ПП «РЕСПЕКТ БРОК» несе відповідальність за достовірність внесення даних до митних декларацій та інших документів, що подаються митним органам при митному оформленні, однак директор та інші особи не несуть відповідальність за достовірність наданих замовником даних (договорів, інвойсів, рахунків-фактур, експертних висновків, довідок тощо) при наданні послуг по декларуванню. Крім того, відповідно до посадових обов'язків митного брокера - виконавець послуг з декларування, в даному випадку ОСОБА_1 , не несе відповідальність за достовірність повідомлених замовником даних, достовірність наданих замовником документів та не була обізнана із існуванням додаткових договорів.
Разом із тим, ні в протоколах про порушення митних правил, ні в оскаржуваних постановах у справах про порушення митних правил не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність у діях позивача як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, тому оскаржувані постанови у справах про порушення митних правил є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому вищевказані обставини є нововиявленими, не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, оскільки про такі обставини вона дізналась з отриманих на адвокатські запити її представника доказів та інформаційних листів, які отримала після набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що заявник довела існування нововиявленої обставини, яка є підставою для скасування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №163/1146/19 та прийняття нової.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Водночас підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно з статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанов в справі про порушення митних правил №1198/20500/19 від 24.04.2019, в справі про порушення митних правил № 1285/20500/19 від 08.05.2019, в справі про порушення митних правил № 1286/20500/19 від 22.05.2019, в справі про порушення митних правил №1287/20500/19 від 15.05.2019 та закриття провадження у справах, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.
Слід зазначити, що наведені обставини (нововиявлені) також не були та не могли бути враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанов у справах про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст.2 КАС України, та стосовно наявності передбачених статтею 531 МК України підстав для їх скасування.
Згідно з п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.317 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, разом з тим встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити постанову суду першої інстанції з вищевикладених мотивів.
Керуючись статтями 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за пововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №163/1146/19 задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №163/1146/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити частково, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 23 вересня 2019 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний
Постанова складена в повному обсязі 20.07.2020.