Копія
Справа № 560/3172/20
іменем України
20 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати моєї пенсії із врахуванням ст. ст. 49, 50, частини 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції цієї норми станом на 01 січня 2014 року), ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції цієї норми станом на 01 січня 2014 року) у розмірі: основна пенсія - не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням ст. ст. 49, 50, частини 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції цієї норми станом на 01 січня 2014 року), ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції цієї норми станом на 01 січня 2014 року) визначивши її у розмірі: основна пенсія - не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 травня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про здійснення нарахування та виплати пенсії у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі основна пенсія - вісім мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Позивач зазначає, що 16 червня 2020 року була надана відповідь, що пенсія за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року обрахована та виплачена у відповідності до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для розрахунку пенсії у більшому розмірі. Розрахунок пенсії у розмірі більшому, ніж виплачений не передбачено Державним бюджетом України.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 25 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
14 липня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що складові пенсійної виплати позивачки, а саме: пенсія по інвалідності II групи та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, що належать до 1 категорії, обчислено відповідно до чинного законодавства. Підстави для виплати пенсії по II групі інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до І категорії, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в інших розмірах, ніж передбачено чинним законодавством, відсутні.
Крім цього, разом із відзивом на позовну заяву, представником відповідача подано клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що в межах даної справи позовні вимоги стосуються періоду з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року при цьому, оскільки пенсія є періодичним платежем, тому представник відповідача вказує, що її розмір був відомий позивачці щомісячно при її отриманні, а не після отримання відповіді відповідача від 16 червня 2020 року № 2861-2312/Т-03/8-2200/20.
Вирішуючи подане представником відповідача клопотання, суд виходить з наступного.
24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17 Верховний Суд розглянув питання дотримання строків подання адміністративного позову з вимогами про виплату/перерахунок сум пенсії. У цій справі Верховний суд зазначив, що у справах, де ставиться питання про виплату/перерахунок пенсії, застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого нормою КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, Верховний суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 28 серпня 2007 року ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю 2 групи від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та призначено пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі фактичних збитків (втрата професійної працездатності - 70%).
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 січня 2011 року по справі № 2а/1735/11, яка звернута до негайного виконання, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі: основної пенсії - не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - не нижче 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 листопада 2010 року.
На виконання постанови суду, управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому проведено перерахунок пенсії позивачки за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року, доплату розміру пенсії позивачка отримала в квітні 2011 року.
18 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про здійснення нарахування та виплати пенсії у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі основна пенсія - вісім мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
16 червня 2020 листом відповідача від 16 червня 2020 року № 2861-2312/Т-03/8-2200/20 позивача повідомлено, що пенсія за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року обрахована та виплачена у відповідності до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для розрахунку пенсії у більшому розмірі. Розрахунок пенсії у розмірі більшому, ніж виплачений не передбачено Державним бюджетом України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796).
Відповідно до статті 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону №796 (в редакції від 09 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 - рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 8 мінімальних пенсій за віком (для ІІ групи інвалідності).
Частиною першою статті 50 Закону №796 передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: 75 процентів мінімальної пенсії за віком (для інвалідів II групи).
Отже, критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04 червня 2011 року № 3491-VI (який набрав чинності 19 червня 2011 року) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
З метою реалізації вказаних положень закону постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року були визначені мінімальні розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (який набрав чинності 01 січня 2012 року) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (який набрав чинності 01 січня 2013 року) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
З аналізу наведених норм випливає висновок про те, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності з 01 січня 2014 року) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Відтак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01 січня 2014 року нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, має здійснюватися у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності 03 серпня 2014 року) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, лише з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23 листопада 2011 року.
Вказаний правовий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі №344/14522/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №522/6810/17.
Враховуючи ту обставину, що спірним у цій справі є період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ П.І. Салюк
Рішення не набрало законної сили
"Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду"
Помічник судді В.М. Тимчишин