Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 липня 2020 р. № 520/2271/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,
за участю:
представника позивача - Бикової О.Ю.,
представника відповідача - Наумецької Е.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення на загальну суму 208645,36 грн. від 29.08.2019 №20-40-57-06-1671 на суму 59409,71 грн із позначкою за 2016 рік, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 18010300; від 29.08.2019 №20-40-57-06-1672 на суму 68980,80 грн. із позначкою за 2016 рік, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 18010300; від 29.08.2019 №0123155-5706-2011 на суму 80254,85 грн із позначкою за 2016 рік, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 18010300, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №450-53 від 14.01.2020.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 29.08.2019 Головним управлінням ДПС у Харківській області були винесені податкові повідомлення - рішення №20-40-57-06-1671 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за 2016 рік на суму 59409,71 грн., №20-40-57-06-1672 про визначення суми податкового зобов'язання за 2017 рік на суму 68980,80 грн., №0123155-5706-2011 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за 2018 рік на суму 59409,71 грн.
В обґрунтування адміністративного позову ОСОБА_1 зазначила, що вказані податкові повідомлення - рішення були винесені ГУ ДФС в Харківській області та підписані в.о. керівника ГУ ДФС в Харківській області. Згідно ПКМУ від 19.06.2019 №537 до внесення до неї змін 25.09.2019 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби. Згідно з витягом №1006362128 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 20.08.2019 зареєстровано внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи - ГУ ДФС в Харківській області в результаті реорганізації. Згідно з наказом №18 від 29.08.2019, який розміщено на офіційному сайті ГУ ДПС у Харківській області - з 29.08.2019 розпочато виконання ГУ ДПС в Харківській області функцій і повноважень ГУ ДФС Харківської області, що припиняється. Позивач вважає, що станом на 29.08.2019 ГУ ДФС у Харківській області, яке вже перебувало у стані припинення, не мало встановлених законом повноважень на здійснення функцій контролюючого органу, а тому особи, які підписали від імені ГУ ДФС у Харківській області оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 29.08.2019 вже не мали права підписувати відповідні документи. Крім того, позивач вказує, що у жодному з оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не зазначено, за який саме об'єкт та на підставі якої саме норми ПК України вони винесені. Крім того, позивач зазначає, що є незрозумілим, як обраховано та з яких підстав обраховано суму податку, чи застосовано передбачені законом та/або рішенням органу місцевого самоврядування встановлені пільги; відсутня будь-яка інформація щодо здійснення відповідних аналітичних досліджень.
Надаючи правову оцінку доводам адміністративного позову та доказам, які надані до матеріалів справи, суд зазначає.
19 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», пунктом 1, 2 якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
Згідно додатку 1 до вказаної постанови утворено Головне управління ДПС у Харківській області.
Головне управління ДФС у Харківській області реорганізовано у Головне управління ДПС у Харківській області (додаток 2 до постанови КМУ №537 від 19.06.2019).
За правилами ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи (ч.3 ст.105 ЦК України).
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів» виконавчої влади" орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі по тексту ДПС України).
Згідно з п.1 цього Положення Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 р. № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
29.08.2019 в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області було винесено наказ № 18 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Харківській області».
З урахуванням вищевказаних положень нормативно-правових актів Головним управлінням ДПС у Харківській області розпочато виконання області функцій і повноважень ГУ ДФС у Харківській області, що припиняється.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України») передбачено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Як установлено пунктом 3 постанови КМУ №537 від 19.06.2019, територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на викладені положення норм права, твердження позивача, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені у відсутність повноважень на здійснення функцій контролюючого органу, є необґрунтованими.
Згідно інформації Департаменту територіального контролю та довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, загальною площею 4311,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до п.п 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог ПК України вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно пп. 266.7.1 п. 266.6 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Разом з тим, 07.12.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII (далі - Закон №2245), яким пункт 266.10 статті 266 ПК України доповнено підпунктами 266.10.2 і 266.10.3.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (п.266.10.2 ПК України).
Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу" (266.10.3 ПК України).
Таким чином, вказаним Законом № 2245 надано право контролюючим органам визначати грошове зобов'язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні податкові періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 ст.102 ПК України.
Разом з тим, змін до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України щодо строків надіслання податкових повідомлень-рішень цим Законом не внесено.
Положення вказаного Закону набрали чинності з 01.01.2018, тобто, після закінчення податкових періодів, за які визначено грошові зобов'язання (2016-2018 роки).
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 надано офіційне тлумачення принципу дії закону в часі.
Зокрема, зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У даному рішенні також акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом'якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.
Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що норми пп.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України надають повноваження відповідачу визначати грошове зобов'язання в межах 1095-денного строку, який починає відлік з того звітного періоду, в якому такі повноваження надані (з 2018 звітного року), і не спростовує обов'язку контролюючого органу винести відповідне податкове повідомлення-рішення до 01 липня року, наступного за звітним.
Тобто, вказані норми не підлягають застосуванню до спірних відносин щодо визначення позивачу грошового зобов'язання за 2016, 2017, 2018 роки та не виправдовують тієї обставини, що вказані вище податкові повідомлення-рішення винесені після 01 липня 2018 року, що вказує на порушення відповідачем пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість податкової вимоги, складеної ГУ ДПС у Харківській області від 14.01.2020 №450-53 на підставі оскаржуваних податкових повідомлень рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 29.08.2019 №20-40-57-06-1671; №20-40-57-06-1672; №0123155-5706-2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 29.08.2019 №20-40-57-06-1671; №20-40-57-06-1672; №0123155-5706-2011.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 14.01.2020 №450-53.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2889,45 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 45 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.07.2020.
Суддя В.В. Єгупенко