Справа № 420/5219/20
20 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014) в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Ак. Філатова, буд.23в, м. Одеса, 65080) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (далі ГУ ДМС) в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (далі Малиновський РВ), в якому позивач просить: -визнати протиправною відмову ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Малиновського РВ (відповідь №5114-662/5114.1-20 від 05.06.2020) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов'язати ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Малиновського РВ оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначила, що вона є матір'ю та законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , у зв'язку з досягненням якого 16-ти річчя, вони звернулись у червні 2020 року до Малиновського РВ з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, проте отримали відповідь про відмову в оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки № 5114-662/5114.1-20 від 05.06.2020, незважаючи на те, що з моменту досягнення 16-річчя особа має законне право на отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Позитивної відповіді по суті поставлених питань не було отримано, листи-відповіді містять перелік нормативно- правових актів та цитують окремі їх норми, що не вирішує проблеми з отримання на законних підставах паспорта громадянина України у формі книжечки.
Позивач вважає, що порушені права її неповнолітнього сина, оскільки зразок та форма паспорта книжечки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», ця постанова є чинною.
Позивач зазначила, що на сьогоднішній день існує два законодавчих акти України, що встановлюють правовідносини у сфері оформлення та видачі паспортів України та які за юридичною силою вищі за вищезгадані постанови Кабінету Міністрів України. Це Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (із змінами, у т. ч. згідно з Законом України від 03.07.2012 № 5029-VI), та Закон України «Про Єдиний Державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», (далі - Закон про ЄДДР). Зазначені обидва законодавчі документи Верховної Ради України є чинними, їх дія не припинена в установленому законодавством порядку.
Позивач зазначила, що вона та її син сповідують Православ'я, їх вимоги ґрунтуються на положеннях Конституції України та законів України, проте порушення норм чинного законодавства з боку органів міграційної служби, які дитину змушують отримати паспорт у вигляді пластикової картки, з боку органів Державної міграційної служби України змусили її звернутися до суду для захисту прав та свобод.
В обґрунтування позовних вимог позивач також посилалась на правові висновки Верховного Суду по зразковій справі №806/3265/17.
Позивач просила задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 19.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник ГУ ДМС надав до суду відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що 04.06.2020 до Малиновського РВ звернулася ОСОБА_1 із заявою про оформлення і видачу його неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР), замість паспорту громадянина України у вигляді ГО-картки. У поданій заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказали, що просять повідомити конкретну відмову та повідомити про це письмово на їх адресу. До зазначеної заяви було додано копію свідоцтва про народження і дві фотокартки для оформлення паспорта у формі книжечки.
Малиновський РВ у межах строку визначеного ЗУ ''Про звернення громадян" надав позивачам письмову відповідь на їх заяву з відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді Малиновський РВ зазначив, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Представник відповідача стверджує, що на день звернення позивача та її сина із заявою, у Малиновського відділу ГУ ДМС були відсутні правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки. Представник вважає, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України, не може відмовитись від виконання обов'язку отримання паспорту посилаючись на релігійні переконання.
Представник відповідача зазначив, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду. Постановою Верховного суду від 19.09. 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18. Проте на думку представника дана справа не підпадає під ознаки типової справи, оскільки позивач не звернувся із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (фотокартки, свідоцтва про народження тощо), то можливо дійти до висновку про відсутність факту відмови у видачі паспорту у формі книжечки. Заяву позивача було розглянуто Малиновським РВ у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України. Рішення про відмову у видачі паспорту не приймалось.
Щодо предмету спору, то слід зазначити, що під час надання відповіді Малиновським РВ ГУ ДМС України в Одеській області не було зазначено, що відмова позивачу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов'язана саме з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому позивач просила задовольнити позовні вимоги, оскільки доводи відповідача у відзиві на позов зводяться лише до формального виконання вимог Закону України по ЄДДР, проте чинне законодавство передбачає альтернативу в оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Також позивач не згодний з думкою представника відповідача щодо того, що справа за її позовом не є типовою.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю та законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ), у зв'язку з досягненням якого 16-ти річчя, звернулись у 04.06.2020 року до Малиновського РВ з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, додавши до заяви фотокартки, свідоцтво про народження та інші документи.
Малиновський РВ листом № 5114-662/5114.1-20 від 05.06.2020 повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ. Відповідно до Тимчасового порядку оформлення видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456, для обміну паспорту, крім іншого, необхідно надати рішення суду.
Про необхідність надати рішення суду відповідно до вказаного Тимчасового порядку повідомлено позивача та її сина також листом ГУ ДМС від 10.06.2020 року.
Позивач не погодившись із відповіддю Малиноського РВ звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року .
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України про ЄДДР документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є , зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 ст.21 Закону України про ЄДДР визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно із ч. 3 ст.13 Закону паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, п. 1 Постанови КМУ№ 302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п.3 Постанови КМУ№ 302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
Судом встановлено, що по спірним правовідносинам розглянута зразкова справа № 806/3265/17.
Суд критично оцінює твердження представника відповідачів, як таке, що не відповідає дійсним обставинам, що дана справа не підпадає під ознаки типової справи, з огляду на розгляд Великою Палатою Верховного Суду 19.09. 2018 року зразковій справі Пз/9901/2/18 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду.
В постанові Великою Палатою Верховного Суду визначено, що ознаками цієї типової справи є:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Посилання представника відповідача на те, що Біляївський відділ ГУ ДМС є територіальним підрозділом Головного управління та не є юридичною особою, є неспроможними з огляду на перечачу повноважень щодо вирішення вказаного питання територіальним органом своїм структурним підрозділам.
Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що позивач не звертався із заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки та не наводив мотивів відмови від отримання паспорти у формі ІD-картки у зв'язку з ненаданням згоди на обробку персональних даних, що спростовується доказами по справі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказана справа є типовою та не приймає до уваги твердження представника відповідача, що справа не є типовою. Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові від 19.09. 2018 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону України № 5492-VI.
Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ.
В той же час, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачці паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
З огляду на зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду знайшла, що існують підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позову.
З урахуванням викладеного, правових висновків Великої Палати Верховного Суду, встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Малиновського РВ (відповідь №5114-662/5114.1-20 від 05.06.2020) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Малиновського РВ (відповідь №5114-662/5114.1-20 від 05.06.2020) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень на виконання делегованих йому повноважень відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача ГУ ДМС, що а ні Малиновським РВ, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки, а заява позивача була розглянута Малиновським РВ як звернення у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву. Позивачем до заяви про видачу паспорта та копії необхідних документів, фотокартки, а тому відповідь Малиновського РВ обґрунтовано розцінена позивачем як відмова у оформленні і видачі паспорту у формі паспортної книжечки. Крім того, у вказаній відповіді чітко зазначено, що без відповідного рішення суду у Малиновського РВ відсутні підстави для видачі паспорту.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Малиновського РВ оформити та паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ДМС оформити та видати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень є юридичною особою та делегував свої повноваження територіальному органу.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014) в особі Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Ак. Філатова, буд.23в, м. Одеса, 65080) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною відмову Малиновського районного відділу у м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (відповідь №5114-662/5114.1-20 від 05.06.2020) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська,44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В.Катаєва
.