Справа № 420/5141/20
20 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014) в особі Біляївського районного відділу Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Успенська,2, м. Біляївка, Одеська область, 67600) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області в особі Біляївського районного відділу Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області в особі Біляївського районного відділу Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області щодо відмови їй листом від5127-240/5127.1-20 від 20.05.2020 року у обміні паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 у зв'язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Біляївського районного відділу Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області обміняти їй паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 у зв'язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Позивач зазначила, що вона 08.05.2020 року звернулась до Біляївського відділу ГУ ДМС із письмовою заявою про обмін свого паспорту у зв'язку з його непридатністю до використання на новий паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (далі Положення №2503-ХІІ ) без згоди на обробку своїх персональних даних, відмови від отримання паспорту у вигляді пластикової картки через релігійні переконання.
Однак листом Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 5127-240/5127.1-20 від 20.05.2020 р. їй було відмовлено в задоволенні заяви з посиланням на те, що відповідно до п.3 ч. 1,ч.2 розділу 4 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 р. № 456, обмін паспорта здійснюється, зокрема, в разі непридатності паспорта для користування. Для обміну паспорта заявник подає, в тому числі, заяву, дві фотокартки розміром 3,5x4,5 см та відповідне рішення суду.
Позивач вважає, що таке формулювання порушує принцип рівності громадян, встановлений ст. 21 Конституції України. На сьогоднішній день правовідносини у сфері оформлення та видачі паспорта громадянина України регламентуються Положенням 2503-ХІІ. Зазначений законодавчий документ Верховної Ради України є чинним, його дія не припинена в установленому законодавством порядку. Наявність правової колізії між нормативними актами не повинна порушувати права громадянина і у спірній ситуації повинен застосовуватися нормативний акт, який найбільш повно сприяє реалізації саме прав громадянина у її випадку -постанова Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач також посилалась на правові висновки Верховного Суду по зразковій справі №806/3265/17.
Позивач просила задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 19.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник ГУ ДМС надав до суду відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що дійсно 08.05.2020 до Біляївського відділу ГУ ДМС звернулась ОСОБА_1 із заявою написаною власноруч про обмін і видачу паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР), у зв'язку із непридатністю до користування свого старого паспорту та просила роз'яснити чи є її паспорт дійсним.
20.05.2020 року Біляївським РВ у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» надано позивачу письмову відповідь на їх заяву із відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України, в якій зазначено, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ, паспорт позивача є непридатним до користування.
Представник відповідача стверджує, що на день звернення позивача із заявою, у Біляївського відділу ГУ ДМС були відсутні правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.
Представник відповідача зазначив, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду. Постановою Верховного суду від 19.09. 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18. Проте на думку представника дана справа не підпадає під ознаки типової справи з огляду на наступне.
Стосовно першої ознаки зразкової справи, а саме позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, слід зазначити наступне.
Враховуючи те, що позивач не звернувся із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (фотокартки, свідоцтва про народження тощо), то можливо дійти до висновку про відсутність факту відмови у видачі паспорту у формі книжечки. Заяву позивача було розглянуто Біляївським відділом ГУ ДМС у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України.
Стосовно другої ознаки зразкової справи, а саме відповідач - територіальні органи ДМС України, слід зазначити наступне.
Згідно з Постановою Кабінету міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби» від 15.06.2011 № 658, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області є територіальним органом Державної міграційної служби України.
Відповідно до пункту 7 Положення про Головне управління затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 14.02.2015 № 19, Головне управління здійснює свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні підрозділи, а також шляхом взаємодії з пунктами тимчасового розміщення біженців, пунктами тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та центрами надання адміністративних послуг.
Біляївський РВ є територіальним підрозділом Головного управління та не є юридичною особою публічного права відповідно до зазначеного Положення.
Враховуючи той факт, що Біляївський РВ є територіальним підрозділом Головного управління, а не територіальним органом ДМС, адміністративна справа № 420/4980/19 не підпадає під ознаки зразкової справи.
Стосовно третьої ознаки, зразкової справи, а саме предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Проаналізувавши вказані ознаки можливо дійти до висновку, що вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов'язана саме з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.
Слід зазначити, що під час надання відповіді Біляївським РВ ГУ ДМС України в Одеській області не було зазначено, що відмова позивачу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов'язана саме з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.
Позивач надав відповідь на відзив (а.с.76-85), в якому позивач просила задовольнити позовні вимоги, оскільки доводи відповідача у відзиві на позов зводяться лише до формального виконання вимог Закону України по ЄДДР, проте чинне законодавство передбачає альтернативу в оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Також позивач не згодний з думкою представника відповідача щодо того, що справа за її позовом не є типовою. У зразковій справі №806/3265/17 чітко визначені ознаки типової справи, які повністю підпадають під ознаки справи за її позовом.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України. Паспорт серії НОМЕР_1 виданий їй Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 23.11.2006 року.
08.05.2020 позивач звернулась до Біляївського відділу ГУ ДМС із заявою написаною власноруч про обмін і видачу паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР), у зв'язку із непридатністю до користування свого старого паспорту та просила роз'яснити чи є її паспорт дійсним.
20.05.2020 року Біляївським РВ листом за №5127-240/5127.1 позивача повідомлено, що її паспорт непридатний для використання, проте у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ. Відповідно до Тимчасового порядку оформлення видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456, для обміну паспорту, крім іншого, необхідно надати рішення суду.
Позивач не погодившись із відповіддю Біляївського відділу ГУ ДМС звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року .
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України про ЄДДР документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є , зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 ст.21 Закону України про ЄДДР визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно із ч. 3 ст.13 Закону паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, п. 1 Постанови КМУ№ 302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п.3 Постанови КМУ№ 302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
Судом встановлено, що по спірним правовідносинам розглянута зразкова справа № 806/3265/17.
Суд критично оцінює твердження представника відповідачів, як таке, що не відповідає дійсним обставинам, що дана справа не підпадає під ознаки типової справи, з огляду на розгляд Великою Палатою Верховного Суду 19.09. 2018 року зразковій справі Пз/9901/2/18 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду.
В постанові Великою Палатою Верховного Суду визначено, що ознаками цієї типової справи є:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Посилання представника відповідача на те, що Біляївський відділ ГУ ДМС є територіальним підрозділом Головного управління та не є юридичною особою, є неспроможними з огляду на перечачу повноважень щодо вирішення вказаного питання територіальним органом своїм структурним підрозділам.
Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що позивач не звертався із заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки та не наводив мотивів відмови від отримання паспорти у формі ІD-картки у зв'язку з ненаданням згоди на обробку персональних даних, що спростовується доказами по справі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказана справа є типовою та не приймає до уваги твердження представника відповідача, що справа не є типовою. Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові від 19.09. 2018 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону України № 5492-VI.
Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ.
В той же час, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачці паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
З огляду на зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду знайшла, що існують підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позову.
З урахуванням викладеного, правових висновків Великої Палати Верховного Суду, встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Біляївського відділу ГУ ДМС щодо відмови в оформленні та видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Біляївського відділу ГУ ДМС щодо відмови в оформленні та видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень на виконання делегованих йому повноважень відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача ГУ ДМС, що а ні Біляївським відділом ГУ ДМС, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки, а заява позивача була розглянута Біляївським відділом ГУ ДМС як звернення у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву. Позивачем до заяви була надана заява про видачу паспорта та копії необхідних документів, фотокартки, а тому відповідь Біляїіського відділу обґрунтовано розцінена позивачем як відмова у оформленні і видачі паспорту у формі паспортної книжечки. Крім того, у вказаній відповіді чітко зазначено, що без відповідного рішення суду у Біляївського відділу відсутні підстави для видачі паспорту.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Біляївського відділу ГУ ДМС обміняти їй паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 у зв'язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ДМС обміняти, оформити та видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень є юридичною особою та делегував свої повноваження територіальному органу.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача - ГУ ДМС, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній через релігійні переконання) до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) в особі Біляївського районного відділу Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Успенська,2, м. Біляївка, Одеська область, 67600) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Біляївського районного відділу Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (відповідь №5127-372/5127.1-19 від 24.07.2019) щодо відмови в обміні, оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 замість непридатного до використання паспорту серії НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська,44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) обміняти, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість непридатного до використання паспорту серії НОМЕР_1 .
Стягнути Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В.Катаєва
.