17 липня 2020 року Справа № 280/3220/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
15 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №000015 від 23.12.2019 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою суду від 20.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна постанова є протиправною та такою, що прийнята в супереч вимог чинного законодавства України. Так, позивач вказувала на те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, оскільки її не було повідомлено про проведення перевірки, а перевірка проведена за її відсутності. Також, позивач вказувала на те, що вона не уповноважувала жодну іншу особу представляти її інтереси, а тому посилання відповідача на те, що перевірка була проведена з відома представника позивача Ірини вважає безпідставними. Також позивач вказувала на те, що їй не вручались жодні документи за результатами перевірки, а про їх існування вона дізналась лише після накладання арешту на коштів органом ДВС. Крім того, позивач вказувала на те, що вона не порушувала вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» підчас продажу товару громадянці ОСОБА_2 , оскільки на вимогу ОСОБА_2 нею було здійснено обмін придбаного товару на інший, проте саме покупець - ОСОБА_2 відмовилась його забирати з відділення Нової Пошти. Таким чином, позивач вважає, що відсутні підстави для застосування до неї штрафних санкцій. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач послався на те, що співробітниками Держпродспоживслужби відповідно до вимог чинного законодавства України здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 для проведення перевірки за скаргою ОСОБА_2 . Зазначає, що під час проведення перевірки представнику позивача, яка назвалась ОСОБА_3 , було роз'яснено причини та підставки перевірки та надано відповідні підтверджуючі документи, що надають право на проведення перевірки. Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки ОСОБА_3 зізналася, що покупцю ОСОБА_2 позивачем було направлено поштою костюм вартістю 1800,00 грн. не чорного кольору, як замовила споживач, а синього. При цьому, представник позивача - Ірини також підтвердила, що повторно споживачу також було направлено костюм синього кольору, оскільки чорного не було в наявності.
Відповідач зазначає, що за результатами проведеного заходу було складено Акт та припис, в якому позивача зобов'язано усунути порушення вимог законодавства та здійснити обмін товару неналежної якості або повернути кошти, а про виконання припису повідомити Держпродспоживслужбу до 07.10.2019. Разом з тим, у встановлений строк позивачем вимоги припису виконано не було, порушення прав споживача усунуто не було, що зумовило накладення на позивача штрафної санкції та винесення спірної постанови. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
20.09.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_2 та погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.08.2019 №3633-065/34278-03, від 15.08.2019 №3633-06/34277-03, видано наказ №1443 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», яким наказано здійснити позаплановий захід з державного нагляду (контролю) на предмет додержання законодавства про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1 , в термін з 25.09.2019 по 26.09.2019.
Крім того, 20.09.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області виписано направлення на проведення перевірки №1792.
25.09.2019 співробітниками ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері прав споживачів складено Акт №1792/05.
Відповідно до висновків Акту перевірки від 25.09.2019 №1792/05 встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме встановлено, що позивач відмовила споживачу ОСОБА_2 в реалізації його права установленого п.1 ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме після звернення споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритом, фасоном, кольором, розміром, або з інших причин та не може бути ним використаний за призначенням якщо на момент обміну аналогічного товару не має у продажу, розірвати договір та повернути назад гроші у розмірі вартості товару.
Також, за результатами перевірки ГУ Держпродспоживслужби складено Припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 25.09.2019 №1792/05, яким позивача зобов'язано здійснити у термін до 04.10.2019 обмін товару належної якості, який не був у використанні, який не задовольнив споживача гр. ОСОБА_2 за кольором, якщо на момент обміну аналогічний товар відсутній повернути назад гроші розмірі вартості товару.
23.12.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято постанову про накладення стягнень, передбачений статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за відмову споживачу ( ОСОБА_2 ) в реалізації її прав установлених ч.1 ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано до ФОП ОСОБА_5 штраф у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції у сумі 18000,00 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст.6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
З матеріалів справи судом встановлено, що позаплановий захід був призначений відповідачем, за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, у зв'язку із отриманням скарги споживача - ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд вважає, що відповідач мав право та обов'язок призначити та провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) відносно ФОП ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд за результатами розгляду адміністративної справи дійшов висновку, що відповідачем грубо порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час здійснення позапланового заходу, з огляду на таке.
Так, частиною 11 статті 4 Закону №877-V визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Як визначено у ч.1 ст.6 Закону №877-V, у разі проведення позапланового заходу за зверненням фізичної особи, перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Водночас, відповідно до ст. 10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до вищезазначених норм, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
В свою чергу, суб'єкт господарювання за результатами отриманих документів має право вирішувати чи допускати перевіряючих до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) чи ні.
Отже, аналіз вказаних норм свідчить про обов'язок органу контролю вжити усіх заходів щодо повідомлення суб'єкта господарювання щодо початку позапланової перевірки у день її проведення, та неможливість її проведення без відповідного повідомлення та за відсутності суб'єкта господарювання чи його повноважного представника.
Неповідомлення встановленими законом способами суб'єкта перевірки про перевірку спричиняє порушення гарантованих законом прав суб'єкта господарювання, що відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» унеможливлює застосування органом контролю будь-яких заходів та призводить до їх незаконності у випадку застосування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 26.05.2020 по справі №820/1710/17, яка враховуються судом під час ухвалення рішення у даній справі.
Суд зазначає, що в даному випадку відповідачем було грубо порушено права ФОП ОСОБА_1 на участь у позаплановому заході державного нагляду (контролю), оскільки на день його проведення позивача не було повідомлено про його проведення, не було вручено/пред'явлено документів, які надають право на початок проведення позапланового заходу, що безумовно позбавило позивача можливості не тільки реалізувати надане право на недопуск відповідача до позапланового заходу, а і брати участь у такому заході (надавати пояснення, документи, докази).
Щодо посилань відповідача на те, що про проведення позапланового заходу було повідомлено представника ФОП ОСОБА_1 . - Ірину, то суд такі доводи відхиляє, з огляду на те, що під повноважним представником слід розуміти особу, яка уповноважена на здійснення дій від імені та інтересах іншої особи, в даному випадку ФОП ОСОБА_1 , відповідно до довіреності, трудового договору, тощо.
В даному випадку, відповідач у відзиві навіть не зазначає повного прізвища, ім'я та по-батькові особи, яка на його думку є уповноваженим представником ФОП ОСОБА_1 , як і не надає відповідач до матеріалів справи жодного документу на підтвердження повноважень такої особи діяти в інтересах ФОП ОСОБА_1 (довіреність, трудовий договір, письмові пояснення).
Та обставина, що особа, яка перебуває у приміщенні суб'єкта господарювання спілкується з інспекторами та надає пояснення з поставлених питань не робить її уповноваженим представником суб'єкта господарювання та не може надавати права на проведення позапланового заходу у сфері державного нагляду (контролю) без повідомлення суб'єкта господарювання.
Більш того, відповідач самостійно зазначає та знайшло своє відображення у письмових доказах (закордонний паспорт позивача), що на момент початку позапланового заходу, ФОП ОСОБА_1 перебувала закордоном, про що особа, як зазначає відповідач - ОСОБА_3 , повідомляла інспекторів та вказувала, що не зможе зв'язатися з позивачем для її повідомлення про проведення перевірки.
Також, суд переглянувши відео надане відповідачем на диску зауважує, що відео починається з моменту коли інспектори представляються якійсь особі, проте, на відео відсутня інформація про те, що інспекторами пред'являвся наказ про призначення перевірки, дозвіл центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки, та інші документи, що надають право на проведення перевірки.
При цьому, на відео видно, що особа, яка назвалася інспекторам як ОСОБА_3 вказувала на те, що вона не має довіреностей на представництво інтересів позивача.
За таких обставин, Акт перевірки не може бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ порушення законодавства України, а порушення в ньому встановленні дослідженню не підлягають, оскільки перевірка проведена з порушенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому її результати є нікчемними та не можуть нести правових наслідків для суб'єкта господарювання.
Щодо не усунення вимог припису від 26.09.2019 №05-11-16/5926, суд зазначає, що дійсно вимоги припису є обов'язковими для виконання суб'єктом господарювання, проте, суд звертає увагу на те, що позивача не було притягнуто до відповідальності за невиконання припису, відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», за яким у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи судом встановлено, що оскільки відповідачем порушено порядок проведення перевірки, то відповідно спірна постанова прийнята за її результатами є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 23.12.2019 №000015.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова