16.07.2020 Справа № 920/402/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Долфі-Україна»
до - фізичної особи-підприємця Степаненко Ольги Михайлівни,
про стягнення 37747 грн 26 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 28.04.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 24785 грн 51 коп. основного боргу, 5993 грн 93 коп. 30% річних, 6843 грн 89 коп. пені, 123 грн 93 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 26.10.2017 договору поставки № 49/С.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар, відповідачем товар було прийнято, однак за нього не сплачено. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, пені, інфляційних втрат та відсотків річних.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Щодо повідомлення відповідача.
Ухвалою суду від 17.04.2020 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 25.06.2020 було відкладено розгляд справи. 08.07.2020 на адресу суду суду була повернута зазначена ухвала, яка направлялась на адресу відповідача: АДРЕСА_1.
28.05.2020 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006691580, яким була підтверджена адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_1.
Крім того, згідно Розпорядження Краснопільського селищного голови від 19.02.2016 № 5 «Про перейменування вулиць, провулків в смт. Краснопілля» АДРЕСА_1 був перейменований в АДРЕСА_1.
Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України,
Враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
26.10.2017 між сторонами було укладено договір поставки № 49/с (надалі - Договір) (а.с.7-9).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити його.
Позивач на виконання Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 24785 грн 51 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін (а.с.10-13).
Відповідно до п. 4.4 Договору відповідач сплачує 100% вартості кожної партії товару на протязі 30 календарних днів з моменту його отримання. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами.
Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Щодо основної суми боргу.
Між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони при виконанні договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови договору, а не ухилятись від виконання обов'язків з формальних причин.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір поставки. Позивач поставив товар, а відповідачем товар був прийнятий. Відповідачем зобов'язання по оплаті товару не виконано - не сплачено 24785 грн 51 коп., чим порушено умови п.1.1 та п. 4.4 Договору, а також вищезазначені норми матеріального права.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24785 грн 51 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення 30 % відсотків річних та інфляційних втрат.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розділом 5 Договору визначено порядок відповідальності сторін. У відповідності до п. 5.3 Договору за порушення строку оплати товару відповідач сплачує позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат (а.с.1-2).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 123 грн 93 коп. інфляційних втрат (за період з червня 2019 по березень 2020) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В той же час, суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 30% річних та дійшов висновку, що позивачем при розрахунку була допущена арифметична помилка.
Враховуючи перерахунок 30% річних, який здійснений судом, то вимога позивача про стягнення з відповідача 30 % річних підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 29.06.2019 по 21.04.2020 підлягає стягненню 5555 грн 42 коп.
В частині стягнення з відповідача 438 грн 51 коп. 30% річних, суд відмовляє позивачу, в зв'язку з необгрунтованістю вказаної вимоги.
Щодо стягнення суми пені.
Згідно з ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 5.4 Договору визначено, що якщо заборгованість відповідача перед позивачем триває більше 2 місяців відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому нарахування пені починається від самого першого дня прострочення відповідача перед позивачем. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.1-2).
Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку суми пені та дійшов висновку, що позивачем при розрахунку була допущена арифметична помилка.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі та враховуючи перерахунок пені, який здійснений судом, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 29.06.2019 по 21.04.2020 є правомірними та підлягають стягненню 5214 грн 98 коп.
В частині стягнення з відповідача 1628 грн 97 коп. пені, суд відмовляє позивачу, в зв'язку з необгрунтованістю вказаної вимоги.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Долфі-Україна» до фізичної особи-підприємця Степаненко Ольги Михайлівни про стягнення 37747 грн 26 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Степаненко Ольги Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Долфі-Україна» (вул. Березинська, 24-А, м. Дніпро, 49130, код ЄДРПОУ 37068787) 24785 грн 51 коп. боргу, 5214 грн 92 коп. пені, 123 грн 93 коп. інфляційних втрат, 5555 грн 42 коп. 30% річних, 2011 грн 39 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення з фізичної особи-підприємця Степаненко Ольги Михайлівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Долфі-Україна» 1628 грн 97 коп. пені та 438 грн 51 коп. 30% річних - в позові відмовити.
4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 90 грн 61 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Долфі-Україна».
5. Видати Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Долфі-Україна» наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 20.07.2020.
Суддя О.Ю. Резніченко