15 липня 2020 року Справа № 915/168/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника прокуратури: Бескровної І.І. - посв. №035058 від 13.08.2015;
представника позивача-1: не з'явився;
представника позивача-2: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника прокурора Миколаївської області
(54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28)
в інтересах держави в особі:
позивача-1: Державного агентства рибного господарства України
(04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.45-А; ідент.код 37472282),
позивача-2: Державного підприємства "Укрриба"
(04050, м.Київ, вул.Тургенєвська, буд.82-А; ідент.код 25592421),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана рибна компанія
"Юг-Аквапром"
(54025, м.Миколаїв, вул.Флотська, буд.163; ідент.код 31821444),
про: розірвання договору оренди державного майна, -
Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа №915/168/20 за позовом Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба" до Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана рибна компанія "Юг-Аквапром" про розірвання договору оренди нерухомого майна №РОФ-135 від 01.02.2002, з урахуванням додаткових угод від 22.01.2003, від 29.07.2003, від 11.04.2007 та від 07.05.2008, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Миколаївській області, в подальшому між ДП "Укрриба" та ТОВ ОРК "Юг-Аквапром".
05.05.2020 від Державного підприємства "Укрриба" до суду надійшло клопотання від 30.04.2020, в якому останній просить зупинити провадження по даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, оскільки існує виключна правова проблема, необхідність забезпечення розвитку права та формування правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, з огляду на що, висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 щодо вказаної проблеми сприятиме єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, а тому заявник вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №912/2385/18 матимуть значення при вирішені справи №915/168/20 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.
Ухвалою суду від 22.06.2020 призначено справу №915/168/20 до розгляду на 15.07.2020.
Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийнято до розгляду справу №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019, оскільки існує виключна правова проблема, необхідність забезпечення розвитку права та формування правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
У справі №915/168/20 обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на положення ст.23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відтак, результат розгляду даної справи пов'язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Представник прокуратури висловив заперечення щодо зупинення провадження у справі.
Згідно п.7) ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч.3 ст.228 ГПК України з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно п.11) ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З метою забезпечення повного, всесторонього і об'єктивного розгляду справи та єдності судової практики, щодо застосування, зокрема, положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, оскільки результат розгляду даної справи пов'язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах, а також з метою недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі, відповідно до п.7) ч.1 ст.228 ГПК України.
Керуючись п.7) ч.1 ст.228, ст.234, 235 ГПК України, суд -
1. Зупинити провадження у справі №915/168/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписано суддею 20 липня 2020 року.
Суддя М.В. Мавродієва