вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/235/19
Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС»
Державного реєстратора філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві Тимошенко Анастасія Володимирівна
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2
про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
За участю представників:
від позивача: Петренко С.В (ордер КС № 765113 від 01.06.2020 року); Динесенко Б.М.(ордер КС № 193449 від 05.07.2019 року) .
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», державного реєстратора філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві Тимошенко Анастасія Володимирівна за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», державного реєстратора філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві Тимошенко Анастасія Володимирівна за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1 - ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій залишино без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.05.2019 року у справі № 911/235/19 задоволено, ухвалу від 08.05.2019 року у справі № 911/235/19 скасовано, а справу № 911/235/19 передано для подальшого розгляду до Господарського суду Київської області.
Після повернення матеріалів справи № 911/235/19 до Господарського суду Київської області, справу № 911/235/19 передано для розгляду судді Карпечкіну Т.П.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2020 року провадження у справі № 911/235/19 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1671/19, зобов'язано сторони повідомити про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 911/235/19.
До Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 21.02.2020 року про поновлення провадження у справі № 911/235/19. До заяви додана копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 року у справі № 911/1671/19.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2020 року поновлено провадження у справі № 911/235/19, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 18.03.2020 року.
Судове засідання, призначене на 18.03.2020 року не відбулось у зв'язку з запровадженням карантину.
Ухвалою від 06.04.2020 року розгляд справи по суті було призначено на 29.04.2020 року.
В судовому засіданні 29.04.2020 року оголошувалась перерва в розгляді справи по суті на 18.05.2020 року.
В судовому засіданні 18.05.2020 року розгляд справи по суті відкладався на 01.06.2020 року.
В судовому засіданні 01.06.2020 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представники відповідачі та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 01.06.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як вбачається з викладених у позові обставин, ОСОБА_1 зазначає, що з моменту заснування (код ЄДРПОУ 35725096) є його учасником з часткою 50% статутного капіталу і обіймав посаду директора ТОВ «Плато Плюс» .
Позивач стверджує, що у січні 2015 року відбулось рейдерське захоплення Товариства та неповноважними загальними зборами прийнято протиправне рішення про звільнення ОСОБА_1 минулим днем з посади директора, на його місце призначили ОСОБА_3 , чим повністю усунуто ОСОБА_1 від доступу до території та документації Товариства.
Питання про новлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Плато Плюс» розглядалось в цивільній справі № 370/890/15-ц, в якій 05.12.2018 року Великою Палатою Верховного Суду було залишено в силі рішення Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/890/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства. Однак, відповідач ухиляється від виконання наведеного судового рішення.
18.12.2018 року ОСОБА_1 дізнався, що 13.12.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Плато Плюс» за реєстраційною дією № 10681050029022051; Тимошенко Анастасія Володимирівна; Філія Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві, внесено зміни до органу управління, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників, якою виключено ОСОБА_1. з числа засновників ТОВ «Плато Плюс», а 14.12.2018 року реєстраційною дією № 10681070030022051 призначено директором ТОВ «Плато Плюс» ОСОБА_7 та змінено юридичну адресу Товариства.
Звернувшись до державного реєстратора ОСОБА_1 дізнався, що 13 та 14 грудня 2018 року були проведені загальні збори учасників ТОВ «Плато Плюс», оформлені протоколами від 13.12.2018 року № 13-12/18 та від 14.12.2018 року № 14-12/18.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» від 13.12.2018 року, оформленим протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18, виключено ОСОБА_1 з числа учасників ТОВ «Плато Плюс», здійснено перерозподіл часток учасників в статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_2 , частка якого склала 100%, що еквівалентно 3 000 000 грн.
Окрім того, було внесено зміни до статуту ТОВ «Плато Плюс» шляхом викладення його в новій редакції, для приведення у відповідність згідно з Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» від 14.12.2018 року, оформленим протоколом від 14.12.2018 року № 14-12/18, припинено повноваження директора ОСОБА_3 за згодою сторін; припинено повноваження директора ОСОБА_1 з правом переведення на іншу роботу; призначено ОСОБА_7 директором ТОВ «Плато Плюс» з 14.12.2018 року; змінено юридичну адресу Товариства.
Позивач зазначає, що зазначені рішення загальних зборів учасників ТОВ «Плато Плюс» приймались без наявності достатньої кількості голосів (кворуму) загальних зборів, а тому є незаконними. ОСОБА_1 , як учасник товариства, що володіє 50% частки статутного капіталу, не було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення загальних зборів. Таким чином, ОСОБА_2 не мав повноважень та достатньої кількості голосів самостійно голосувати на загальних зборах.
У постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 року у справі № 2-39гс14 зазначено, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст.10 Закону України «Про господарські товариства».
Позивач пояснив, що підставою виключення його зі складу учасників товариства на загальних зборах учасників ТОВ «Плато Плюс» від 13.12.2018 року було визначено несплату ним своєї частки в статутному капіталі та неналежне виконання обов'язків перед Товариством.
В протоколі від 13.12.2018 року № 14-12/18 ОСОБА_2 . та ОСОБА_7 , безпідставно посилаючись нате, що ОСОБА_1 нібито не в повному обсязі вніс свою частку до статутного капіталу товариства, за відсутності кворуму перерозподілили частки учасників, та визначили чомусь вирішили, що ОСОБА_1 належить 33,63% статутного капіталу ТОВ «Плато Плюс».
Водночас, позивач стверджує, що частка ОСОБА_1 станом на 13.12.2018 року була сплачена в повному розмірі, що підтверджується довідкою Міжрайонного відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» від 04.02.2008 року № 29-29/79 про внесення 750 000 грн. до статутного фонду ТОВ «Плато Плюс», та квитанцією ПАТ «Кредобанк» від 02.06.2016 року про внесення 750 000 грн. до статутного фонду ТОВ «Плато Плюс».
Щодо посилання в спірному рішенні загальних зборів від 13.12.2018 року № 14-12/18 на систематичне невиконання ОСОБА_1 обов'язків перед ТОВ «Плато Плюс» та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, позивач пояснив, що відповідні твердження є безпідставними, в протоколі відсутні викладені факти невиконання статутних обов'язків ОСОБА_1, які можуть бути достатньою підставою виключення його з товариства та яким чином дії ОСОБА_1 перешкоджали досягненню цілей товариства.
Посилання в протоколі від 13.12.2018 року, що починаючи з 2015 року ОСОБА_1 систематично був відсутнім на загальних зборах, не є достатньою підставою для виключення учасника зі складу Товариства, оскільки участь в загальних зборах є правом, а не обов"язком учасника.
При цьому, позивач наголошує, що як визначено у постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2017 року № 903/1325/15, систематичне нез'явлення на загальні збори учасника товариства не є підставою для виключення останнього з учасників товариства.
Приписами ст. 116 Цивільного кодексу України, з якою кореспондується ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», унормовано, що прийняття участі в управлінні товариством є правом, а не обов'язком учасника.
Крім того, як вказав Вищий господарський суд України у постанові від 19.04.2017 року № 903/1325/15, у законі відсутні норми, які б зобов'язували учасників брати участь у загальних зборах учасників товариства.
Також, позивач пояснив, що його відсутність на загальних зборах мала поважні причини. Зокрема, за твердженням позивача, з січня 2015 року ТОВ «Плато Плюс» блокується рейдерами ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , які перешкоджають ОСОБА_1 вільно входити на територію ТОВ «Плато Плюс» та вільно виконувати свої обов'язки як учасника та директора, вчиняють незаконні дії, спрямовані на усунення ОСОБА_1 від доступу та участі у справах Товариства, самостійно, потаємно та протиправно визначають долю товариства, а саме: створюють заборгованості з метою домогтися банкрутства, що дасть їм можливість заволодіти майном ТОВ «Плато Плюс».
Крім того, позивач зазначає, що корпоративні права ОСОБА_2 були заарештовані в інших судових справх, тому не можливо проводити будь-які зміни у статуті ТОВ «Плато Плюс» щодо перерозподілу часток між учасниками, щодо зміни розміру статутного капіталу, зміни засновників та кінцевого бенефіціару та інше.
Слідчим управлінням ГУНП у Київській області за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12018110000000800 за ч.4 ст. 190 КК України щодо заволодіння ОСОБА_2 часткою ОСОБА_1 вартістю 1 500 000 грн.
Також, з протоколу загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 13.12.2018 року вбачається, що не було внесено питання до порядку денного про примусове виключення з числа учасників саме ОСОБА_1 .
Постановою від 27.04.2017 року № 910/16828/16 Вищий господарський суд України залишив без змін рішення суду першої інстанції і погодився з висновками, про відсутність доказів повідомлення позивача про дату та місце проведення загальних зборів Товариства, документів про реєстрацію учасників, повідомлення про порядок денний, доказів присутності позивача на вказаних зборах, відсутністю кворуму при проведенні загальних зборів Товариства.
Також ВГСУ погодився, що в протоколі загальних зборів не обґрунтовані обставини неналежного виконання позивачем своїх обов'язків як учасника відповідача, що покладені в основу прийнятого рішення про виключення позивача зі складу учасників.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини.
Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Пунктом 4.24. постанови Пленуму Вищогогосподарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 7 від 14.07.2016 року передбачено, що суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.
У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збориу часників зазначаються дата, час, місцепроведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів»).
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів» при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (засновникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими рарушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Таким чином, позивач вважає рішення загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 13.12.2018 року, оформлені протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18 незаконним і просить визнати його недійсним.
З огляду на викладене незаконними і не правомочними є рішення загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 14.12.2018 року, оскільки вони також проведені без відома ОСОБА_1 який володіє 50% частки статутного капіталу.
Зокрема до такого висновку у подібних правовідносинах прийшов Вищий господарський суд України у постанові від 27.04.2017 року № 910/16828/16 ВГСУ погодився з рішенням суду першої інстанції про скасування рішень загальних зборів, які були прийняті після виключення учасника з товариства.
Крім того, статут юридичної особи за змістом ч. 2 ст. 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відповідні роз'яснення наведено в п. 14 постанови № 13 від 24.10.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
З огляду на викладене та незаконність рішень загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 13.12.2018 року оформлені протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18 та від 14.12.2018 року, оформлені протоколом від 14.12.2018 року № 14-12/18, позивач в позові також просить визнати недійсним Статут ТОВ «Плато Плюс» в редакції, затвердженій спірними рішеннями загальних зборів, та скасувати реєстраційні дії, вчинені на підставі спірних рішень загальних зборів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При зверненні до суду ОСОБА_1 зазначив, що не має можливості подати належним чином завірену копію Статуту ТОВ «Плато Плюс» у новій редакції та оригінали протоколів від 13.12.2018 року № 13-12/18 та від 14.12.2018 року № 14-12/18, так як ці докази знаходяться безпосередньо у ТОВ «Плато Плюс» і ОСОБА_1 не надавались.
В позові позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Плато Плюс» від 13.12.2018 року оформлені протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18 та від 14.12.2018 року, оформлені протоколом від 14.12.2018 року № 14-12/18; визнати недійсним Статут в редакції, затвердженій спірним рішеннями загальних зборів; скасувати реєстраційні дії, вчинені на підставі спірних рішень загальних зборів.
Відповідач в ході розгляду спору подав пояснення, в яких позовні вимоги заперечував, надав пояснення щодо обставин розгляду справ № 370/890/15, № 910/3353/15 та № 910/21717/17,.
Однак, у справі №370/890/15 триває касаційне провадження і досліджувані у такій справі обставини, як і у справах № 910/3353/15, № 910/21717/17, не мають безпосереднього відношення до спору, що розглядається, тому не підлягають дослідженню судом.
Також відповідач в заперечення позовних вимог посилався на невнесення ОСОБА_1 своєї частки до статутного капіталу Товариства. Відповідні твердження відповідача грунтуються на тому, що згідно банківських виписок 02.06.2016 року позивач отримав від відповідача поворотну фінансову допомогу в розмірі 400 000,00 грн. В той же день ОСОБА_1 вніс отримані з каси грошові кошти, в якості поповнення статутного капіталу Товариства, а 03.06.2016 року знову отримав від Товариства поворотну фінансову допомогу в розмірі 340 000,00 грн. Станом на 16.04.2019 р. ОСОБА_1 так і не повернув зазначену фінансову допомогу ТОВ «Плато Плюс». Тобто, як вбачається, поповнення статутного капіталу носить фіктивний характер, оскільки фактично відповідач так і не отримав грошові кошти від ОСОБА_1 , як учасника товариства, в якості поповнення (сплати) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс».
Крім того, в обгрунтування порушення позивачем обов'язків учасника Товариства відповідач1 зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато плюс» є потерпілим в рамках кримінальних проваджень внесених до ЄРДР за номерами: 12017110030001017 від 23.02.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.І ст,190, ч.3 ст.365, ч.І ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, підозрюваний - ОСОБА_1 ; 42015100010000016 від 06.05.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, КК України, підозрюваний - ОСОБА_1 .
Також, щодо порушення ОСОБА_1 обов'язків учасника товариства відповідач зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово ігнорував повідомлення відповідача про проведення загальних зборів, а також прохання товариства про надання документів, необхідних для ведення господарської діяльності.
В якості доказів відповідач надав надіслані позивачу повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства та запити № 0705 від 07.05.2015 року, № 3 від 13.11.2017 року, № 18 від 24.11.2017 року.
Відповідач1 зазначає, що ОСОБА_1 було вчинено розкрадання грошових коштів, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» та іншому учаснику товариства. ОСОБА_1 перешкоджає діяльності товариства, подаючи безпідставні позови, зловживає своїми корпоративними правами, чим порушує чинне законодавство України та статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс».
Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем подано до суду декілька однакових позовів у справах № 911/235/19, № 911/1844/19, № 911/1672/19, судом відхилено таке клопотання як безпідставне, оскільки факт подання позовів у справах № 911/1844/19, № 911/1672/19, що відбулось після відкриття провадження у справі № 911/235/19, не перешкоджає розгляду такої справи.
В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що як вбачається з обставин спору, у справі № 911/235/19 ОСОБА_1 в позові заявлено вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», оформлених протоколом № 13-12/18 від 13.12.2018 року та № 14-12/18 від 14.12.2018 року, також, позивач просить в позові визнання недійсною нову редакцію статуту, затверджену спірними рішеннями, та скасувати реєстраційні дії № 10681050029022051 від 13.12.2018 року внесення змін до установчих документів юридичної особи та № 10681070030022051 від 14.12.2018 року внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами до установчих документів, проведені державним реєстратором філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м.Києві Тимошенко Анастасією Володимирівною на підставі спірних рішень загальних зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач - ОСОБА_1 посилається на порушення його корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» (відповідач1) як учасника, що володіє 50% статутного капіталу відповідача1, щодо участі та управління справами товариства та безпідставне виключення зі складу учасників Товариства.
Як вбачається зі спірного рішення загальних зборів від 13.12.2018 року № 13-12/18 та з'ясовано в ході розгляду спору, однією з підстав для виключення позивача зі складу учасників Товариства було невнесення ним частки до статутного капіталу в сумі 750 000,00 грн.
Позивач в ході розгляду спору заперечував відповідні обставини, оскільки частка в розмірі 750 000,00 грн. була сплачена ним до статутного капіталу Товариства в повному обсязі, в підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи квитанцію від 02.06.2016 року. Також, позивачем до позову додано копію довідки Міжрайонного відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» від 04.02.2008 року № 29.29/79 про сплату ним 750 000,00 грн. першого внеску до статного капіталу. Позивач в позові стверджує, що ним повністю виконано зобов'язання зі сплати до статутного капіталу 1500 000,000 грн. статутного внеску, що складає 50% статутного капіталу.
В заперечення викладених у позові обставини, відповідач1 не погоджується з фактом внесення позивачем у 2016 році внеску до статного капіталу в сумі 750 000,00 грн., зазначає, що внесення позивачем в 2016 році частки до статутного капіталу в сумі 750 000,00 грн. мало фіктивний характер внаслідок махінацій з коштами самого Товариства.
Питання недійсності правочину щодо внесення позивачем у 2016 році внеску до статного капіталу в сумі 750 000,00 грн., було заявлено за позовом ОСОБА_2 , як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» і розглядалось по суті в матеріалах справи № 911/1671/19, до вирішення якої зупинялось провадження у даній справі, оскільки під час розгляду справи № 911/1671/19 підлягало встановленню чи дійсно ОСОБА_1 сплатив свою частку до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», що впливає на визначення часток учасників, наявності кворуму та правомірності виключення позивача зі складу учасників товариства.
За результатами розгляду спору у справі № 911/1671/19 рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2019 року, яке підтримане постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 року у справі № 911/1671/19, в задоволенні позову було відмовлено.
Таким чином, за результатами розгляду справи №911/1671/19 не спростовано факт внесення ОСОБА_1 частки до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс».
Факт внесення ОСОБА_1 частки до статутного капіталу Товариства в повному обсязі підтверджується довідкою Міжрайонного відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» від 04.02.2008 року № 29-29/79 про внесення першого внеску 750 000 грн. до статутного фонду ТОВ «Плато Плюс», та квитанцією ПАТ «Кредобанк» від 02.06.2016 року про внесення другого внеску 750 000 грн. до статутного фонду ТОВ «Плато Плюс».
Щодо наведених відповідачаем1 обставин щодо фіктивності правочину внесення частки до статутного капіталу в сумі 750 000 грн., сплачених за рахунок отриманої від Товариства фінансової допомоги, яка не повернута позивачем, судом досліджено та встановлено, що наведені обставини можуть свідчити про виникнення у позивача зобов'язань щодо повернення фінансової допомоги, порушення якого має наслідком виникнення у Товариства права на стягнення з позивача сум відповідної фінансової допомоги.
Таким чином, за наслідками розгляду справи спростовано наявність підстави для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства у зв'язку з невнесенням ним частки до статутного капіталу, що також свідчить про безпідставність та незаконність перерозподілу часток за рішенням загальних зборів від 13.12.2018 року, оформлених протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18.
Щодо інших підстав виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, а саме порушення ним обов'язків учасника товариства, судом досліджено та встановлено, що наведені в спірному рішенні загальних зборів підстави та обґрунтування полягають в нез'явленні позивача на загальні збори, що з огляду на норми чинного законодавства, яке регулює корпоративні відносини, не є порушенням і підставою для виключення.
Наведені відповідачем1 факти протиправних дій ОСОБА_1 щодо Товтариства розслідуються у відповідних кримінальних справах, які не розглянуті і відповідні факти не вважаються встановленими.
Крім того, за наслідками розгляду спору судом встановлено, що відповідачем1 не надано доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про проведення 13.12.2018 року та 14.12.2018 року загальних зборів Товариства. В той же час, відповідачем1 надано докази повідомлення позивача про проведення попердніх загальних зборів у 2017 році, на які позивач не з'являвся. При цьому, відповідачем1 не надано жодних пояснень щодо поважності причин неповідомлення позивача, який на відповідний момент був чинним учасником з часткою 50% статутного капіталу, про проведення загальних зборів 13.12.2018 року, на яких серед іншого планувався розгляд питань, які безпосередньо стосувались корпоративних прав позивача.
Таким чином, проведення13.12.2018 року загальних зборів відбулось з порушенням порядку їх скликання, за відсутності достатнього кворуму, на таких загальних зборах прийнято рішення, які безпосередньо стосуються корпоративних прав позивача, тому відповідне рішення загальних зборів є незаконним і порушує корпоративні права позивача.
Як визначено п. 1.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», сторонами у корпоративному спорі є:
1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув;
2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
Згідно з п. 1.3. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них належать до корпоративних спорів, оскільки установчі документи юридичної особи затверджуються під час її створення, подаються для державної реєстрації та в подальшому регулюють відносини щодо управління нею. Корпоративними також є спори про ліквідацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації за позовами учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 року у справі № 2-39гс14, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст.10 Закону України «Про господарські товариства».
З огляду на зміст висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 19.04.2017 року № 903/1325/15, систематичне нез'явлення на загальні збори учасника товариства не є підставою для виключення останнього з учасників товариства.
Приписами ст. 116 Цивільного кодексу України, з якою кореспондується ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 5 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю», унормовано, що прийняття участі в управлінні товариством є правом, а не обов'язком учасника.
Крім того, як вказав Вищий господарський суд України у постанові від 19.04.2017 року № 903/1325/15, у законі відсутні норми, які б зобов'язували учасників брати участь у загальних зборах учасників товариства.
Обов'язку брати участь в загальних зборах не передбачено і в ст. 6 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Також, як визначено п. 2.20. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають право брати участь в управлінні справами товариства.
Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника (акціонера, члена).
Незалежно від кількості акцій (часток), якими володіє учасник (акціонер), у господарського суду немає підстав для прийняття рішень про спонукання учасника (акціонера) зареєструватися та взяти участь у загальних зборах.
Водночас судам слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про акціонерні товариства» статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання.
З огляду на зміст Статуту відповідача1, зокрема, положення, якими відповідач1 керувався під час виключення позивача зі складу учасників Товариства, не передбаченого окремого зобов'язання учасників бути присутнім на всіх загальних зборах та відповідальності у вигляді виключення зі складу учасників товариства.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачео статутом.
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
З огляду на зміст викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» роз'яснень:
2.12. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
2.13. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
2.14. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
2.16. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Таким чином, враховуючи, що під час проведення 13.12.2018 року та 14.12.2018 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс» було порушено порядок їхз скликання та проведення, оскільки позивача, який володіє частакою в розмірі 50% статутного капіталу Товариства не було повідомлено про загальні збори, чим позбавлено можливості прийняти участь в таких зборах, на яких серед іншого було розглянуто питання про корпоративні права позивача та безпідставно вивключено його зі складу учасників товариства.
Крім того, за відсутності на загальних зборах позивача, який володіє частакою в розмірі 50% статутного капіталу Товариства, відповідні загальні збори не мали кворуму.
З огляду на викладене рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато Плюс», оформлені протоколами № 13-12/18 від 13.12.2018 року та № 14-12/18 від 14.12.2018 року є незаконними і підлягають визнанню недійсними, тому позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Оскільки на підставі вищенаведених незаконних рішень загальних зборів Товариства було затверджено нову редакцію Статуту та проведено реєстраційні дії, вимога позивача про визнання недійсною нової редакції Статуту, затвердженої спірними рішеннями, та скасування реєстраційних дій № 10681050029022051 від 13.12.2018 року про внесення змін до установчих документів юридичної особи та № 10681070030022051 від 14.12.2018 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, проведених державним реєстратором філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м.Києві Тимошенко Анастасією Володимирівною на підставі спірних рішень загальних зборів, які є похідними від задоволених судом вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів, підлягають задоволенню.
Щодо припущень відповідача1, що позов подано від імені ОСОБА_1 іншою невідомою особою, відповідним обставинам надано правову оцінку в постанові Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 року у справі № 911/235/19.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС», державного реєстратора філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві Тимошенко Анастасії Володимирівни за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» від 13.12.2018 року, оформлені протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18.
3. Визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» від 14.12.2018 року, оформлені протоколом від 14.12.2018 року № 14-12/18.
4. Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС», затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» від 13.12.2018 року, оформленими протоколом від 13.12.2018 року № 13-12/18.
5. Скасувати реєстраційну дію № 10681050029022051 від 13.12.2018 року державного реєстратора Філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві Тимошенко Анастасії Володимирівни про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» щодо зміни органу управління, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.
6. Скасувати реєстраційну дію № 10681070030022051 від 14.12.2018 року державного реєстратора Філії Комунального підприємства «ПУТРІВСЬКЕ» у м. Києві Тимошенко Анастасії Володимирівни про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» щодо зміни місцезнаходження, зміни керівника юридичної особи.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТО ПЛЮС» (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 40, код 35725096) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 605 грн. 00 коп. судового збору.
8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін