ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.07.2020Справа № 910/5516/20
За позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове
управління «Укрбургаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акфілд»
про стягнення 911.037,06 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Кимлик Ю.В.
за участю представників сторін
від позивача Тищенко А.І., адвокат за довіреністю № 2-869д від 27.05.2020
від відповідача Маковій В.В., ордер серії КС № 758513 від 25.05.2020
Суть спору :
22.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акфілд» про стягнення 911.037,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки № УБГ 46/015-19 від 31.01.2019, умовами якого встановлено, що відповідач зобов'язаний у строк до 30.06.2019 поставити позивачу товар у кількості 3 комплекти, на загальну суму 8.931.735,90 грн. Відповідно до накладної № 18 від 02.08.2019 відповідачем поставлено позивачу передбачений договором товар, проте з порушення строків на 32 дні. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 911.037,06 грн, з яких 285.815,55 грн пені та 625.221,51 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/556/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.05.2020.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.04.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473347020 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, прим. 329, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2020 є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 29.04.2020 (номер відправлення 0105473347020) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 04.05.2020 з позначкою «не зареєстровано».
В підготовчому засіданні 26.05.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.06.2020.
03.06.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме пеню за прострочення поставки товару за три дні в сумі 26.795,19 грн. Пунктом 3 Специфікації визначено, що постачальник зобов'язаний поставити весь товар згідно рознарядки покупця, але не пізніше 150 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 30.06.2019. Відповідач поставив товар 03.07.2019, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 17 від 03.07.2019, яка підписана сторонами. 11.07.2019 сторонами складено акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції відповідно до договору. В ході огляду товару та складання даного акту, комісією було виявлено недоліки, які було усунуто і 02.08.2019 відповідно до товарно-транспортної накладної № 20, яка підписана сторонами. Відповідно до п. 5.9. договору у випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові наклад ну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов'язаний усунути недоліки. Позивач не скористався таким право і підписав накладну № 17 від 03.07.2020, а отже фактично товар поставлений з простроченням 3 (трьох) днів.
В підготовчому засіданні 11.06.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2020.
Позивач в судовому засіданні 09.07.2020 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 09.07.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 09.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акфілд» (постачальник, відповідач) та Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» (покупець, позивач) було укладено договір поставки № УБГ46/015-19 (далі - договір).
Відповідно до п. 11. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві керновідбірний пристрій 6 ѕ '' (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставку товару здійснив не своєчасно, в зв'язку з чим має сплатити пеню в розмірі 911.037,06 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 10.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умов надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору, і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Згідно з п. 1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до специфікації № 1 від 31.01.2019 (додаток № 1 до договору) поставці підлягає товар - керновідбірний пристрій 6 ѕ '' для відображення керна діаметром 4 '' (101,6 мм), УКТ ЗЕД 8431430000 у кількості 3 комплектів, загальною вартістю 8.931.735,90 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації до цього договору.
Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 3 специфікації № 1 від 31.01.2019 строк поставки товару встановлений згідно рознарядки покупця, але не пізніше 150 календарних днів з дня підписання договору.
Отже, відповідач мав поставити за договором товар позивачу у строк до 30.06.2019 включно.
Згідно товарно-транспортної накладної № 17 від 03.07.2019 на замовлення відповідача автомобільним транспортом на склад отримувача - позивача доставлено вантаж, а саме керновідбірний пристрій 6 ѕ '' для відображення керна діаметром 4 '' (101,6 мм), УКТ ЗЕД 8431430000 у кількості 3 комплектів, загальною вартістю 8.931.735,90 грн.
Згідно з п. 5.9 договору передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладених. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця спричинені такими недоліками.
Згідно з п. 6.1.2 договору покупець зобов'язаний приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.
Позивач доставлений 03.07.2019 вантаж, як це передбачено умовами договору, не прийняв, що підтверджується відсутністю складеного відповідного акту приймання-передачі або видаткової накладної, у зв'язку із наявністю зауважень позивача щодо товару.
Так, матеріали справи свідчать, що відповідач звертався до позивача з листом № 08/07-1 від 08.07.2019, в якому зазначено, що під час проведення вхідного контролю доставленого 03.07.2019 обладнання фахівцями приймальної комісії було виявлено ряд недоліків та недокомплектність вказаного обладнання, у зв'язку з чим відповідач просив 11.07.2019 прийняти представника ТОВ «Акфілд» Гайдаш Ю.О. для спільного огляду продукції.
11.07.2019 комісією у складі представників позивача і відповідача (Гайдаш Ю.О.) складено акт по фактичну якість та комплектність отриманої продукції, згідно якого встановлено ряд дефектів в продукції, а саме керновідбірний пристрій 6 ѕ '' для відображення керна діаметром 4 '' (101,6 мм) у кількості 3 комплектівмають такі недоліки: на зовнішній частині корпусу керновідбірного пристрою 6 ѕ знятий шар металу; під шаром лако-фарбового покриття спостерігається корозія металу; надані не оригінальні технічні паспорта. Керновідбірні пристрої 6 ѕ в кількості 3-х комлектів, які не відповідають якісним характеристикам, підлягають поверненню постачальнику - ТОВ «Акфілд».
В акті зазначено, що директор ТОВ «Акфілд» був присутнім під час проведення огляду товару та складанні даного акту та погодився з недоліками, які були виявлені, і зобов'язався в двотижневий термін, від дати складення акту, провести заміну керновідбірних пристроїв 6 ѕ для відбору керна діаметром 4 (101,6 мм) в кількості 3-х комплектів.
Відповідно до п. 5.3 договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 3 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. (При наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач передав, а позивач прийняв товар за договором загальною вартістю 8.931.735,90 грн у відповідності до умов договору на підставі видаткової накладної № 18 від 02.08.2019.
Таким чином, мало місце прострочення поставки товару у період з 01.07.2019 до 02.08.2019, тобто у кількості 32 дні.
Посилання відповідача на те, що товар поставлено позивачу 03.07.2019 згідно товарно-транспортної накладної № 17 не приймається судом до уваги, оскільки за умовами договору підтвердженням поставки товару є акт приймання-передачі або видаткова накладена, тоді як товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку ТМЦ на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи, та є одним із документів, який можуть використовувати для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 032-03-13898-1 від 09.12.2019 з вимогою сплатити нараховані за прострочення поставки товару 285.815,55 грн пені та 625.221,51 грн штрафу. дана претензія направлена відповідачу 09.12.2019, що підтверджується фіскальним чеком № 0213723 0178624 та описом вкладення у цінний лист від 09.12.2019.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.10 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Умовами п. 7.3 договору сторони не передбачили інший розмір пені та штрафу, що не суперечать вищевказаним нормам Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.
Оскільки прострочення з постачання товару мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 285.815,55 грн пені та 625.221,51 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акфілд» (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, прим. 329, код ЄДРПОУ 39462040) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019755) в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, код ЄДРПОУ 00156392) 285.815 (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п1ятнадцять) грн 55 коп. пені, 625.221 (шістсот двадцять п'ять тисяч двісті двадцять одна) грн 51 коп. штрафу, 13.665 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 56 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 20.07.2020.
СуддяВ.В.Сівакова