ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2020Справа № 910/6721/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 13 268, 49 грн.
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 13 268, 49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезення відповідачем залізничним транспортом вантажу позивач виявив його нестачу, у зв'язку з чим зазнав збитків на суму 13 268, 49 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6721/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 17.06.2020 представник відповідача подав відзив, у якому просив суд продовжити строк для подання відзиву. Суд задовольнив заяву про продовження строку для подання відзиву та прийняв його до розгляду.
Представник позивача 30.06.2020 подав до Господарського суду міста Києва відповідь на відзив, у якій зазначив, що розрахунок вартості втраченого вантажу підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» (вантажовідправник) укладено договір перевезення вантажу, оформлений накладною № 40980757 від 04.01.2020, за яким відповідач зобов'язався доставити позивачу вугілля антрацит на станцію Асланове Донецької залізниці.
Відповідно до частини другої статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
На станції Асланове Донецької залізниці було здійснено комісійне переваження вагону № 63868970 відправленого згідно залізничної накладної № 40980757, за результатами якого було складено комерційні акти, які свідчать про недостачу вантажу, про що в зазначених актах були зроблені відповідні відмітки.
В комерційному акті № 463003/1/7 від 07.01.2020 до вагону № 63868970 вказано, що за документом значиться: вантаж - антрацит. Вага визначена відправником на вагонних вагах: нетто - 67 200 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 87 040 кг., тара - 23 600 кг, нетто - 63 440 кг, що менше від ваги відправлення на 3 760 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 20-25 см. Вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-5 люками є виїмка розміром 900 см. по ширині, 30-40 см. в глибину. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний, течі вантажу немає.
При цьому, доказів наявності у відповідача заперечень щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування відсутні.
Згідно з частиною другою статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Частиною першої статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують розмір дійсної вартості втраченого вантажу.
На підтвердження завданих збитків позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-фактури № 2912-1 від 29.12.2019, № 1601-1 від 16.01.2020, платіжне доручення № 4500007961 від 30.01.2020 та комерційний акт № 463003/1/7 від 07.01.2020.
Отже, в матеріалах справи наявні достатні докази, що підтверджують вартість вантажу, що перевозився у вагоні № 63868970 та факт втрати вантажу у зазначеному вагоні.
Позивачем вірно розраховано, що згідно з рахунком № 2912-1 від 29.12.2019 вартість 1 тонни вантажу становить 4 296, 79 грн. (146,36 євро х 29, 3577 грн. (за курсом НБУ).
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (стаття 114 Статуту залізниць).
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що кількість фактичної недостачі визначена ним з урахуванням норми природної втрати, в зв'язку з чим у відповідності до вартості антрациту, вказаного у рахунку № 2912-1 від 29.12.2019, вартість недостачі вантажу склала 13 268, 49 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків і визнано його арифметично вірним.
За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 13 268, 49 грн.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 709, 18 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, додаткову угоду №26 від 09.12.2019 до зазначеного договору, рішення №2 від 07.03.2018 про прийняття до складу учасників Адвокатського об'єднання Всеукраїнська адвокатська допомога Щербакової Наталії Владиславівни, довіреність №6 від 02.01.2020 та попередній розрахунок суми судових витрат, які поніс та очікує понести позивач у зв'язку із розглядом справи.
Так, відповідно до пункту 5.3 договору про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, оплата послуг здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об'єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг та рахунків, наданих адвокатським об'єднанням.
В той же час, позивачем не надано жодних доказів понесення витрат на правову допомогу, зокрема, позивачем не надано ні актів надання послуг, виконаних адвокатом, ні рахунків, передбачених договором про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, тобто належних та допустимих доказів надання правничої допомоги та понесення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем у встановлений законом строк не подано до суду доказів щодо обсягу наданих йому правничих послуг та обґрунтування їх вартості.
Враховуючи наведене, суд залишає без розгляду заявлену вимогу про відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 709, 18 грн.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) 13 268 (тринадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 49 коп. - збитків та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк