ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
17.07.2020Справа № 910/9921/20
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (Закарпатська обл., с. Оноківці)
до 1) Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" (м. Ужгород);
2) Міністерства освіти і науки України (м. Київ)
про витребування майна, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису, припинення права власності
Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - ПрАТ «Закарпаттяобленерго», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" (далі - ДВНЗ «УНУ», відповідач-1) та Міністерства освіти і науки України (далі - МОНУ, відповідач-2), у якому просить:
- витребувати на користь ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з незаконного володіння МОНУ в особі ДВНЗ «УНУ» будівлю «трансформаторна В», що перебуває у складі об'єкта нерухомого майна: «Будівлі навчального корпусу хімічного факультету», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 53;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 06.06.2006 р. про право власності МОНУ в особі ДВНЗ «УНУ» на будівлю «трансформаторна В», розташовану за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 53;
- скасувати запис про право власності МОНУ в особі ДВНЗ «УНУ» на будівлю «трансформаторна В», розташовану за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 53;
- припинити право власності МОНУ в особі ДВНЗ «УНУ» на будівлю «трансформаторна В», розташовану за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 53.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Так, зміст позовної заяви не містить викладу обставин та належного обґрунтування вимог позивача про:
- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності;
- скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав;
- припинення права власності,
оскільки вони не містять обгрунтувань, у чому полягає протиправність таких записів і рішень державного реєстратора, із посиланням на норми діючого законодавства, які є правовою підставою для вчинення таких дій.
Також із позову вбачається, що однією з вимог ПрАТ «Закарпаттяобленерго» є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, а також скасування самого запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак, позивачем не визначено, до кого із відповідачів (ДВНЗ «УНУ» чи МОНУ) пред'явлена дана вимога. При цьому, з поданих матеріалів вбачається, що спірне рішення було прийняте державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області Муруговою А. С., а підставою запису про право власності на майно було свідоцтво від 05.06.2006 р., видане виконавчим комітетом Ужгородської міської ради.
Отже, при поданні позову ПрАТ «Закарпаттяобленерго» не додержано вимог ст. 162 ГПК України щодо належного обгрунтування позовних вимог та визначення відповідного кола осіб, яких стосується предмет позову, та їх статусу.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У даному випадку однією із вимог позивача є витребування з володіння МОНУ в особі ДВНЗ «УНУ» будівлі «трансформаторної В», розташованої за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 53.
Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним).
Судовий збір згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Отже, позивач мав визначити судовий збір з тієї вартості майна, яку він просить витребувати, та сплатити цей судовий збір, як за вимогу майнового характеру.
Щодо інших трьох немайнових вимог - 1) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності; 2) про скасування запису про право власності; 3) про припинення права власності, то у якості доказу сплати судового збору за такі вимоги позивач надав платіжне доручення № 5090 від 23.06.2020 р. на суму 4 204,00 грн.
У той же час, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6 306,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб * 3 немайнові вимоги), однак, такі вимоги закону не виконав.
Згідно з п. 2.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9).
Здійснивши такі дії, суд встановив, що інформація про зарахування судового збору за платіжним дорученням № 5090 від 23.06.2020 р. на суму 4 204,00 грн. у Господарського суду міста Києва відсутня, що вбачається з бази "Діловодство спеціалізованого суду".
Отже, з огляду на вказане надане позивачем платіжне доручення № 5090 від 23.06.2020 р. на суму 4 204,00 грн. не є належним доказом часткової сплати судового збору у вказаному розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" та Міністерства освіти і науки України про витребування майна, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису, припинення права власності залишити без руху.
Надати Приватному акціонерному товариству «Закарпаттяобленерго» строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.