вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.07.2020м. ДніпроСправа № 904/1788/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас", м. Суми
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 334 220,48 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Найдьонова Я.О.
Представники:
Від позивача: Кисіль А.В., адвокат
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованість у розмірі 334 220,48 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 312 745,72 грн.;
- пеня у розмірі 19 140,72 грн.;
- 3 % річних у розмірі 2 334,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду (ремонт на території підрядника) №8379-ПУ-УМТС-У від 01 серпня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 14.12.2019 по 13.03.2020 у сумі 2 334,04 грн.
На підставі пункту 6.9 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за виконані роботи у розмірі 19 140,72 грн. за загальний період з 14.12.2019 по 13.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання у справі на 05.05.2020.
16.04.2020 електронною поштою від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду надійшло клопотання, яким відповідач просить надати строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня закінчення карантину.
04.05.2020 електронною поштою від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду надійшло клопотання, яким відповідач просить призначити судове засідання після закінчення карантину.
05.05.2020 електронною поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване запровадженням карантину на території України.
Cудове засідання, призначене на 05.05.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 призначено розгляд справи на 15 червня 2020 року.
10.06.2020 електронною поштою від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване продовженням карантинних заходів на території України. Також відповідач просить надати строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня закінчення карантину.
Позивач проти задоволення клопотання заперечував.
15 червня 2020 року до господарського суду надійшло клопотання від позивача про участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції в Господарському суді Сумської області (40011, м. Суми, проспект ім. Т.Шевченка,18/1).
Ухвалою суду від 15.06.2020 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, судове засідання відкладено на 14.07.2020.
Про обізнаність відповідача про слухання справи свідчать заявлені ним 16.04.2020, 04.05.2020 та 10.06.2020 клопотання. Про судові засідання останній сповіщався судом за електронним зв'язком, крім того, ухвали суду своєчасно оприлюднені в Державному реєстрі судових рішень, а також інформацію про дату та час розгляду справи відповідач міг отримати за електронною адресою суду, зазначеною в ухвалі суду про відкриття провадження у цій справі.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Під час розгляду даної справи суд врахував, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22.06.2020.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020 з 11.05.2020 послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами. Постановою Кабінету міністрів від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомCoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", відповідно до якої із 22.05.2020 розпочався другий етап пом'якшення карантинних заходів, зокрема, відновлено пасажирські перевезення.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; явка представників учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, Відповідач мав можливість подати своєчасно заперечення на позов, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Відповідача за наявними у справі доказами.
З підстав нескладності обставин справи і предмету спору, а також необхідності дотримання розумних строків вирішення спору та враховуючи урядові заходи щодо послаблення карантину та відсутність обмежень пересування у Дніпропетровській області, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, а також призначення слухання справи після закінчення карантину.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, у зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 14.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
01 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) укладено договір підряду №8379-ПУ-УМТС-У, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик і по завданню замовника виконати із власних матеріалів ремонт (далі - "Роботи") (код Робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 33.12) обладнання, його вузлів та комплектуючих (далі - "Обладнання"), вказаних у специфікаціях, підписаних обома сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.6-16).
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1. договору).
Безпосередній перелік, об'єм, вартість робіт погоджуються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язується прийняти і сплатити підряднику виконані у відповідності з умовами даного договору роботу.
Згідно п.2.1.2 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі обладнання у ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не погоджено сторонами у додатках до даного договору.
У відповідності до п.2.1.11 договору підрядник зобов'язується здати замовнику виконані роботи з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт.
У межах виконання договору між сторонами укладена специфікація №1 від 07.08.2019, відповідно до п.1 якої Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: капітальний ремонт компресорної установки УКВШ 7,5/7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 446 779, 60 грн. (а.с.19).
Замовник зобов'язується прийняти від підрядника виконані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт (п.2.2.3. Договору).
Позивач виконав роботи на загальну суму 446 779, 60 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №48 від 11.11.2019, підписаним уповноваженими представниками без зауважень до об'єму, якості та строків виконаних робіт (а.с.20).
Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно сплатити за роботи у строки визначені в даному договорі.
Згідно п.3.4. договору замовник здійснює оплату по даному договору у наступному порядку: 30% попередня оплата від вартості ремонту, 70% протягом 5 (п'яти) робочих днів з 25 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Прийняті на себе зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 30% від вартості ремонту відповідач виконав у повному обсязі, сплативши попередню оплату у розмірі 134 033, 88 грн. за роботи передбачені специфікацією №1 від 07.08.2019, що підтверджується платіжним дорученням №167013 від 05.09.2019 (а.с.21).
З урахуванням погодженого сторонами у договорі строку, остаточний розрахунок за виконані роботи згідно акту виконаних робіт №48 від 11.11.2019 відповідач мав здійснити до 13.12.2019.
Однак, прийняті на себе зобов'язання з остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач, як у строки визначені договором, так і станом на дату звернення позивача до суду не виконав. Вказані обставини є підставою стверджувати, що відповідач неналежним чином виконує умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 312 745, 72 грн.
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду (ремонт на території підрядника) №8379-ПУ-УМТС-У від 01 серпня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 14.12.2019 по 13.03.2020 у сумі 2 334,04 грн. та пеня у розмірі 19140,72грн, що і є причиною спору.
За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду, відносини за яким регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За умовами договору (п.2.2.2) відповідач зобов'язаний своєчасно сплатити за роботи у строки визначені в даному договорі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас", як підрядником, виконано умови договору, а саме капітальний ремонт компресорної установки УКВШ 7,5/7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 446 779, 60 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №48 від 11.11.2019, підписаним уповноваженими представниками без зауважень до об'єму, якості та строків виконаних робіт.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що замовник здійснює оплату по даному договору у наступному порядку: 30% попередня оплата від вартості ремонту, 70% протягом 5 (п'яти) робочих днів з 25 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Прийняті на себе зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 30% від вартості ремонту відповідач виконав у повному обсязі, сплативши попередню оплату у розмірі 134 033, 88 грн. за роботи передбачені специфікацією №1 від 07.08.2019, що підтверджується платіжним дорученням №167013 від 05.09.2019.
З урахуванням погодженого сторонами у Договорі строку, остаточний розрахунок за виконані Роботи згідно акту виконаних робіт №48 від 11.11.2019 Відповідач мав здійснити до 13.12.2019.
Однак, прийняті на себе зобов'язання з остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач у строки визначені договором відповідач не надав доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.
За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 312 745,72 грн. (446 779,60грн. - загальна вартість виконаних робіт - 134 033,88грн. - передоплата за ремонт) є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім основного боргу позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 19 140,72 грн. (п.6.9 договору) та 3 % річних у розмірі 2 334,04 грн. з 14.12.2019 по 13.03.2020 на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення .
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6.9. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, на письмову вимогу підрядника, сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Позивач нарахував пеню у розмірі 19140,72грн. за період з 14.12.2019 по 13.03.2020.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено його обґрунтованість та арифметичну вірність.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що нарахування трьох відсотків річних є вірним, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у розмірі 2 334,04грн. з 14.12.2019 по 13.03.2020.
За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 312 745,72грн., пені у розмірі 19 140,72грн., 3% річних у розмірі 2 334,04грн., а всього у сумі 334 220,48грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 10 000,00грн.
В матеріалах справи наявний попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с.39-40), який складається з:
- підготовки проекту позовної заяви та додатків (в тому числі визначення завдання Об'єднання та переговори з позивачем, вивчення нормативно-правових актів та судової практики, збирання доказів, копіювання документів, опитування посадових осіб позивача, обговорення проекту позовної заяви з позивачем, внесення виправлень та доповнень за бажанням позивача) - 5 000,00грн.;
забезпечення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях - 3000,00грн.;
винагорода Об'єднання у разі задоволення позовної заяви - 2000,00грн.
В розрахунку витрат позивач зазначив про свій намір надати суду докази витрат на професійну правничу допомогу, у порядку, визначеному ч.8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача у розмірі 5 013,31грн. (334220,48грн. х 1,5%) відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 334 220,48 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нікмас" (40020, м. Суми, пр-т. Курський, 6, ідентифікаційний код 41453234) заборгованість за договором підряду №8379-ПУ-УМТС-У від 01 серпня 2019 року у розмірі 312 745 (триста дванадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 72 коп., пеню у розмірі 19 140 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 2 334 (дві тисячі триста тридцять чотири) 04 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 013 (п'ять тисяч тринадцять)грн.31коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.07.2020
Суддя Н.М. Євстигнеєва