вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.07.2020м. ДніпроСправа № 904/6185/19
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення штрафу у розмірі 287 600,00 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Найдьонова Я.О.
Представники:
Від позивача: Бондаренко А.В., адвокат
Від відповідача: Лисенко П.П., адвокат
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" штраф у сумі 287 600,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2019 року зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснило відправлення вагонів №№ 63663157, 61077350, 68027531, 67838672 згідно накладних №№ 46847729, 46832119, 47068648, 47068630 на станцію Чорноморська Одеської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Трансінвестсервіс".
По прибуттю вагонів на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:
- у вагоні № 63663157 маса брутто - 87 100 кг., тара - 23 450 кг., нетто - 63 650 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 840 кг.;
- у вагоні № 61077350 маса брутто - 88 300 кг., тара - 22 600 кг., нетто - 65 700 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 025 кг.;
- у вагоні № 68027531 маса брутто - 85 400 кг., тара - 20 600 кг., нетто - 64 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 920 кг.;
- у вагоні № 67838672 маса брутто - 87 850кг., тара - 21 850 кг., нетто - 66 000 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 050 кг.
Встановлено розбіжність даних маси вантажу зазначеної в перевізних документах відповідача від фактичної, про що складені комерційні акти №401100/68, № 401100/69, №401100/70, № 401100/71 від 20.06.2019.
Згідно із накладними №№ 46847729, 46832119, 47068648, 47068630 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №63663157 - 14 281,00 грн., за вагон № 61077350 - 14 479,00 грн., за вагон № 68027531 - 14 281,00 грн., за вагон № 67838672 - 14 479,00 грн.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 287 600,00 грн. (14 281,00грн.*5 + 14 479,00грн.*5 + 14 281,00 грн.*5 + 14 479,00грн.*5).
11.01.2020 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.66-68), яким відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, зважування вантажів на вагонних вагах проводиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Так як позивачем за накладними перевозився прокат чорних металів, то зважування мало відбуватись з зупинкою та розчепленням. При цьому, у комерційних актах не зазначено, що зважування відбувалося з розчепленням вагонів, що, в свою чергу, виключає можливість встановити дотримання встановленої процедури зважування, відповідно дані отримані у результаті такого зважування не можна вважати достовірними. Зважування вагона без розчеплення є порушенням вимог п.10 Правил приймання вантажів до перевезення. Крім того, у справі відсутні відомості про проходження повірки ваг, якими здійснювалось переважування вантажу, не надано технічний паспорт на самі ваги.
Разом з тим, відзив на позовну заяву містить клопотання про зменшення розміру штрафу на 50% у порядку ст.551 ЦК України, ст. 233 Господарcького кодексу України.
Клопотання про зменшення штрафу мотивоване тим, що при переважуванні та складенні комерційних актів було виявлено, що у кожному з чотирьох вагонів наявна менша кількість вантажу ніж та, що вказана у залізничних накладних. На думку відповідача, позивач вже отримав більшу плату за перевезення ніж мав отримати, тому стягнення штрафу у розмірі 500% розміру провізної плати є несправедливим, та таким, що не забезпечує баланс інтересів учасників господарських відносин і такий штраф підлягає зменшенню судом.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 30.01.2020 (а.с.87-89), позивач вказує на встановлений Правилами оформлення перевізних документів обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в тому числі масу вантажу. На станції призначення Чорноморська було двічі здійснено зважування вагонів №№ 63663157, 61077350, 68027531, 67838672 на справних повірених вагах. Зважування здійснювалось із зупинкою та розчепленням вагонів. До позовної заяви додано копію витягу з технічного паспорту вагонних ваг тип 5001ВВ-100 зав.№18.
У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.101-102) відповідач зазначає, що надання місцевої інструкції ТОВ "Трансінвестсервіс" від 12.09.2016 не свідчить про те, що зважування відбувалось з розчепленням вагонів. У наданій інструкції питання розчеплення вагонів чи переважування вагонів з металами не відображено взагалі. Представники вантажовідправника не були залучені до переважування вагону, а тому не можливо погодитись з доводами позивача про дотримання вимог Правил приймання вантажів до перевезення. Комерційні акти додані до позовної заяви не відповідають вимогам Правил складання актів та не можуть вважатися належними доказами, оскільки мають незаповнені графи з проставлянням рисок, що свідчить про порушення Правил складання актів. Надані комерційні акти не підписано начальником вантажного району та працівником станції, який особисто здійснював перевірку (відомості про таких осіб відсутні в актах). Додатково до доводів викладених у відзиві відповідач зазначає про те, що заявлена до стягнення з вантажовідправника сума штрафу є досить значною, розмір штрафу є непомірно великим у порівнянні із вартістю послуг перевезення, а наслідки допущеного відповідачем порушення не завдали самій залізниці дійсних матеріальних збитків.
У зв'язку з переходом до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ухвала господарського суду від 26.02.2020) та поданням позивачем додаткових доказів, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву у новій редакції (а.с.135-141), в якому зазначає про те, що:
- позивачем не доведено правильності переважування вантажу;
- додані до позовної заяви акти №№401100/68, 401100/69, 401100/70, 401100/71 не відповідають вимогам законодавства, як такі, що складені з порушенням Правил складання актів;
- подання позивачем нових доказів та їх залучення до справи судом є порушенням змагальності та диспозитивності (п.п.4,5 ч.3 ст.2 ГПК України). Відповідач заперечує щодо врахування судом при розгляді справи по суті доказів поданих позивачем клопотанням у судовому засіданні від 26.02.2020 - довідка ДН 1-18/354 від 20.02.2020, так як довідка є документом створеним самим позивачем після порушення провадження у справі, та посадової інструкція ОСОБА_2 - заступника начальника станції Чорноморська від 18.05.2018. Залучивши нові докази, позивач фактично виправляє недоліки позовної заяви, адже зобов'язаний подати всі наявні у нього докази разом з позовом;
- відповідач заявляє про застосування позовної давності у порядку статті 315 Господарського кодексу України - 6-місячного строку до спірних правовідносин. Позивач довідався про порушення його права 18.06.2019, 19.06.2019 розпочав свій перебіг шестимісячний строк позовної давності, 18.12.2019 є останнім днем шестимісячного строку позовної давності, позивач звернувся до суду з позовом 19.12.2019 (поштовий конверт, а.с.57), відтак позовну заяву подано до суду з пропуском строку позовної давності. На думку відповідача, строк позовної давності має обраховуватись з часу настання події яка стала підставою для подання позову, тобто дати складання накладних. Для накладних, які були складені 02.06.2019 строк позовної давності сплив 02.12.2019.
У випадку якщо суд прийде висновку про обгрунтованість позовних вимог, відповідач просить суд про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.
У відповіді на відзив відповідача у новій редакції позивач звертає увагу суду, що зважування вагонів відбувалось на вагонних вагах вантажоодерожувача та у присутності представника вантажоодержувача ОСОБА_1 , який підписав комерційні акти. ОСОБА_2 мав право підписувати комерційні акти згідно посадової інструкції. У зв'язку з тим, що комерційні акти були підписані 20.06.2019, а з позовом позивач звернувся 19.12.2019, позов подано з урахуванням шестимісячного строку позовної давності. Позивач заперечує проти задоволення клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу, оскільки штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 справа №904/6185/19 передана розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою господарського суду від 28.12.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 16.01.2020. Розгляд справи відкладався з 16.01.2020 на 30.01.2020. У судовому засіданні 30.01.2020 оголошена перерва до 26.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 здійснено перехід до розгляду справи №904/6185/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 березня 2020 року.
16 березня 2020 року до господарського суду надійшло клопотання від позивача про участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції в Господарському суді Одеської області (65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29).
Ухвалою суду від 16.03.2020 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, підготовче засідання відкладено на 13.04.2020.
13 квітня 2020 року до господарського суду електронною поштою надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване запровадженням карантину на території України.
Підготовче засідання, призначене на 13.04.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.
Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 повідомлено учасників справи про призначення наступного підготовчого засідання на іншу дату після повернення судді з відпустки.
Ухвалою суду від 07.05.2020 підготовче засідання призначено на 25.05.2020.
25 травня 2020 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване запровадженням карантину на території України.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено, підготовче засідання відкладено на 24.06.2020.
18 червня 2020 року від відповідача до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначено на 24.06.2020 о 10:00год, в режимі відеоконференції. Відповідач просив суд надати можливість його представнику взяти участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 22.06.2020 в задоволенні заяви відповідача відмовлено у зв'язку з тим, що у суду відсутня технічна можливість одночасно провести судове засідання в режимі відеоконференції з іншим судом (за допомогою системи True Conf) та з використанням іншої системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 24.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 13.07.2020.
У судовому засіданні 13.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
У червні 2019 року за накладними №№ 46847729, 46832119, 47068648, 47068630, які у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці, здійснено відправлення вагонів №№ 63663157, 61077350, 68027531, 67838672 (а.с.13, 16, 19, 22).
Вантажоодержувачем за вказаними накладними одержувач вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансінвестсервіс" (далі - вантажоодержувач) за адресою: 67543, с. Визирка, Чапаєва,60.
Вантажовідправником є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".
18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці при контрольному зважуванні вагона №63663157 виявлено: вантаж прокат чорних металів, маркування нанесено фарбою помаранчевого кольору не порушено, відповідає перевізному документу, маса брутто не зазначена, про що складено Акт загальної форми №5891 (а.с.15).
На підставі акта загальної форми №5891 від 18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці складено комерційний акт №401100/68 від 20.06.2019 (а.с.14).
Згідно з розділом Г "Опис пошкодження" комерційного акту зазначено, що при контрольному зважуванні вагона №63663157 виявлено: вантаж прокат чорних металів, навалом, брутто не зазначено, тара 23450 кг., нетто 65490кг.
В дійсності виявилось: вантаж прокат чорних металів, маса брутто - 87 100 кг., тара - 23 450 кг., нетто - 63 650 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 840 кг. Вантаж маркований фарбою помаранчевого кольору і відповідає перевізному документу, маркування не порушене, ув'язки цілі, вантаж навалом, доступу до вантажу немає, вагон в технічному відношенні справний.
18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці при комісійному огляді і контрольному зважуванні вагона №61077350 виявлено: вантаж прокат чорних металів, маркування бежевого кольору не порушено, відповідає перевізному документу, маса брутто не зазначена, доступу до вантажу не має, про що складено Акт загальної форми №5892 (а.с.18).
На підставі акта загальної форми №5892 від 18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці складено комерційний акт №401100/69 від 20.06.2019 (а.с.17).
Згідно з розділом Г "Опис пошкодження" комерційного акту зазначено, що при контрольному зважуванні вагона №61077350 виявлено: по документу значиться вантаж прокат чорних металів, навалом, брутто не зазначено, тара 22650кг, нетто 67725кг.
В дійсності виявилось: вантаж прокат чорних металів, маса брутто - 88 300 кг., тара - 22 600 кг., нетто - 65 700 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 025 кг. Вантаж маркований фарбою бежевого кольору і відповідає перевізному документу, маркування не порушене, ув'язки цілі, вантаж навалом, доступу до вантажу немає, вагон в технічному відношенні справний.
18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці при комісійному огляді і контрольному зважуванні вагона №68027531 виявлено: вантаж прокат чорних металів, маркування не порушено, відповідає перевізному документу, маса брутто не зазначена, доступу до вантажу не має, про що складено Акт загальної форми №5889 (а.с.21).
На підставі акта загальної форми №5889 від 18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці складено комерційний акт №401100/70 від 20.06.2019 (а.с.20).
Згідно з розділом Ґ "Опис пошкодження" комерційного акту зазначено, що при контрольному зважуванні вагона №68027531 виявлено: по документу значиться вантаж прокат чорних металів, навалом, брутто не зазначено, тара 20600кг, нетто 66720кг.
В дійсності виявилось: вантаж прокат чорних металів, маса брутто - 85 400 кг., тара - 20 600 кг., нетто - 64 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 920 кг. Вантаж маркований фарбою жовтого кольору і відповідає перевізному документу, маркування не порушене, ув'язки цілі, вантаж навалом, доступу до вантажу немає, вагон в технічному відношенні справний.
18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці при комісійному огляді і контрольному зважуванні вагона №68027531 виявлено: вантаж прокат чорних металів, маркування жовтого кольору не порушено, відповідає перевізному документу, маса брутто не зазначена, доступу до вантажу не має, про що складено Акт загальної форми №5890 (а.с.24).
На підставі акта загальної форми №5890 від 18.06.2019 на станції Чорноморська Одеської залізниці складено комерційний акт №401100/71 від 20.06.2019 (а.с.23).
Згідно з розділом Ґ "Опис пошкодження" комерційного акту зазначено, що при контрольному зважуванні вагона №67838672 виявлено: вантаж прокат чорних металів, навалом, брутто не зазначено, тара 21750кг, нетто 68050кг.
В дійсності виявилось: вантаж прокат чорних металів, маса брутто - 87 850кг., тара - 21 850 кг., нетто - 66 000 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 050 кг. Вантаж маркований фарбою жовтого кольору і відповідає перевізному документу, маркування не порушене, ув'язки цілі, вантаж навалом, доступу до вантажу немає, вагон в технічному відношенні справний.
Як зазначено в комерційних актах №401100/68, № 401100/69, №401100/70, № 401100/71 від 20.06.2019 зважування проводилось без відчеплення при повній зупинці на справних повірених електромеханічних вагах вантажоотримувача тип 5001ВВ-100Є/2СД №18 (повірка 28.05.2018), в присутності начальника станції Рощупкина В.В., заступника начальника станції по вантажній і комерційній роботі ОСОБА_3 , агента комерційного ОСОБА_7 , представника вантажоотримувача ТОВ "ТИС" ОСОБА_1.
Зважування порожніх вагонів (після вивантаження вантажу) відбулося 20.06.2019 (звіти зважування містяться в матеріалах справи, а.с.25,26).
Таким чином, встановлено розбіжність даних маси вантажу зазначеної в перевізних документах відповідача від фактичної, а саме:
- в накладній №46847729 у вагоні № 63663157 маса брутто - 87 100 кг., тара - 23 450 кг., нетто - 63 650 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 840 кг.;
- в накладній №46832119 у вагоні № 61077350 маса брутто - 88 300 кг., тара - 22 600 кг., нетто - 65 700 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 025 кг.;
- в накладній №47068648 у вагоні № 68027531 маса брутто - 85 400 кг., тара - 20 600 кг., нетто - 64 800 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 920 кг.;
- в накладній №47068630 у вагоні № 67838672 маса брутто - 87 850кг., тара - 21 850 кг., нетто - 66 000 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 050 кг.
16 жовтня 2019 року на адресу відповідача направлена претензія від 08.10.2019, якою Позивач просив перерахувати на його рахунок штраф у розмірі 287 000,00грн. за неправильно зазначену масу вантажу (а.с.30-33).
Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційними актами масою вантажу, позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 287600,00 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 ЦК України).
Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут) передбачено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. ( ст. 37 Статуту).
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно зі ст. 105 Статуту, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Статтею 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Крім того, згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 287 600,00грн. (14281,00грн./14479,00грн. - провізна плата за всю відстань перевезення х 5).
Згідно із накладними №№ 46847729, 46832119, 47068648, 47068630 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №63663157 - 14 281,00 грн., за вагон № 61077350 - 14 479,00 грн., за вагон № 68027531 - 14 281,00 грн., за вагон № 67838672 - 14 479,00 грн.
Оскільки матеріалами справи встановлено неправильне зазначення відповідачем відомостей про масу вантажу в накладній №46847729 у вагоні № 63663157; в накладній №46832119 у вагоні № 61077350; в накладній №47068648 у вагоні № 68027531; в накладній №47068630 у вагоні № 67838672, господарський суд дійшов висновку, що на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу у вагонах правомірно нараховано відповідачу штраф в сумі 287000,00грн., що становить 5-ти кратний розмір провізної плати.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 287000,00грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу є обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами й не спростованими відповідачем.
Відповідач заявляє про застосування до спірних відносин позовної давності у порядку статті 315 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 статті 315 ГК України претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому згідно із статтею 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Комерційні акти №401100/68, № 401100/69, №401100/70, № 401100/71, якими встановлено невідповідність маси вантажу у вагонах масі, вказаній відправником у накладних, складені та підписані 20.06.2019. У даній справі днем настання події (виявлення невідповідності маси вантажу у вагонах масі, вказаній відправником у накладних) є 20.06.2019. Отже, за змістом вищенаведених норм, позовна давність починає перебіг з 21.06.2019 і спливає у відповідне число останнього місяця строку, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події. З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що у цій справі позовна давність спливає 20.12.2019.
Згідно поштової накладної №6501227515059 та відбитку штампу органу поштового зв'язку на конверті, позивач звернувся з позовом 19.12.2019 (а.с.57), тобто в межах позовної давності.
За таких обставин, підстави для застосування позовної давності відсутні.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що позивачем не доведено правильності переважування вантажу, оскільки зважування вагонів відбулося з порушенням п.10. Правил приймання вантажів до перевезення, а саме: без зупинки і розчеплення вагонів та без залучення представників вантажовідправника до переважування вагонів.
На станції призначення Чорноморська Одеської залізниці зважування вагонів №№ 63663157; 61077350; № 68027531; № 67838672 здійснено на справних повірених вагах типу 5001ВВ-100 зав. №18. Так, 18.06.2019 зважування вагонів відбулося з вантажем та 20.06.2019 - зважування порожніх вагонів. Зважування вагонів відбувалось на вагонних вагах вантажоодержувача та у присутності представника вантажоодержувача ОСОБА_1 , який підписав комерційні акти. Як зазначено в п. 9 Правил складання актів особа, яка склала або підписала комерційний акт або акт загальної форми, відповідає за відповідність даних, зазначених в документі. Залучення вантажовідправника до переважування вагонів, при прибутті на станцію призначення вантажу, не передбачено нормативними актами.
Щодо відсутності у ОСОБА_2 права підписувати комерційні акти.
Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002.
Так, пунктом 10 Правил передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, в пункті 10 Правил складання актів передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Згідно п.2.1.2 та п.2.13. посадової інструкції заступника начальника станції Чорноморська (з вантажної та комерційної роботи) (а.с.112-116), затвердженої начальником виробничого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" 18.05.2018 заступник начальника станції приймає участь у розслідуванні випадків приймання до перевезення та пропуску вагонів, завантажених з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажів, контролює якість та своєчасність оформлення матеріалів; здійснює контроль за своєчасним усуненням причетними працівниками комерційних несправностей, якісним та своєчасним оформленням актового матеріалу. Підписує складені комерційні акти.
Згідно довідки від 20.02.2020 №ДН-1-18/354, штатна одиниця начальника району (вантажного) станції Чорноморська вакантна з 26.11.2018, і на час складання комерційних актів не укомплектована.
Таким чином, з урахуванням наведеного, ОСОБА_2 мав право на підписання комерційних актів №№401100/68, 401100/69, 401100/70, 401100/71, як заступник начальника станції Чорноморська (з вантажної та комерційної роботи).
Про можливість залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта зазначено в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
Отже, доводи відповідача щодо невідповідності комерційних актів вимогам законодавства не є обгрунтованими.
Щодо залучення судом доказів, поданих позивачем разом з клопотанням від 21.02.2020.
26.02.2020 представником позивача було подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів судової справи № 904/6185/19, а саме: оригіналу довідки від 20.02.2020 № ДН-1 -18/354; копію посадової інструкції заступника начальника станції Чорноморська (з вантажної та комерційної роботи), затверджену 18.05.2018. Подання нових доказів було зумовлено посиланням відповідача у запереченнях на позовну заяву про підписання комерційних актів неуповноваженими особами.
Ухвалою господарського суду від 26.02.2020 клопотання було задоволено та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Тож, суд не вбачає підстав для відхилення наданих позивачем доказів.
Відповідач просить зменшити розмір штрафу до 50%.
При цьому відповідач посилається на ст. 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в контексті коментованої норми обставин. Відсутність завданих збитків, здійснення відповідачем провізної плати у повному розмірі, стратегічна та соціальна значущість підприємства, яке вносить значний вклад в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, сталого функціонування енергетичної системи України, те, що відповідач є містоутворювачем та бюджетоутворювачем м. Кривий Ріг, інвестує соціальні програми та проекти у Дніпропетровській області, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4 314,00грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення штрафу у розмірі 287 600,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, ідентифікаційний код 40081200 (код підрозділу 899)) штраф в сумі 287600 (двісті вісімдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 4314 (чотири тисячі триста чотирнадцять) грн. 00 коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його оголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.07.2020
Суддя Н.М. Євстигнеєва