Ухвала від 20.07.2020 по справі 902/681/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"20" липня 2020 р. Cправа №902/681/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління поліції охорони у Вінницькій області, м.Вінниця

до приватного підприємства "Оазис-КА", м.Козятин Вінницької області

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 09.07.2020 надійшла заява Управління поліції охорони у Вінницькій області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з приватного підприємства "Оазис-КА" заборгованості в розмірі 4289,33 грн.

В обґрунтування вказаних вимог заявник зазначає, що між сторонами укладений Договір від 23.08.2017 № 5107 "Про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням наряду поліції охорони".

За твердженням заявника, на виконання умов вказаного Договору ним було здійснено спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об'єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації, що є невід'ємною частиною даного Договору. Водночас відповідач не виконав свого зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг на суму 4289,33 грн, а саме в період з грудня 2019 по березень 2020.

Розглянувши матеріали справи №902/681/20, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу враховуючи наступне.

Згідно зі ст.147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

За приписами ст.148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За приписами п.8 ч.1, ч.2 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права.

Так, на підтвердження викладених в заяві обставин щодо наявності у відповідача заборгованості позивачем надано: договір "Про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням наряду поліції охорони" №5107 від 23.08.2017 з додатками; акти прийому-здачі наданих послуг, які підписані зі сторони виконавця, а саме: №05-0007487 за грудень 2019, №05-0000150 за січень 2020, №05-0000519 за лютий 2020, №05-0000897 за березень 2020, претензії: від 03.01.2020 за №35, від 17.01.2020 за №203, від 28.02.2020 за №511.

Поряд з тим, оглянувши документи, що долучені заявником на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.3 ст.150 ГПК України), суд констатує, що матеріали поданої заяви не містять первинних документів на підтвердження обставини надання Управлінням поліції охорони у Вінницькій області ПП "Оазис-КА" визначених умовами Договору послуг.

Так, відповідно до пункту 2.3 Договору "Про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об'єктах з реагуванням наряду поліції охорони" №5107 від 23.08.2017 підтвердженням надання послуг виконавцем замовнику є підписаний сторонами Акт про надання послуг. Акт надається виконавцем до 3 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Акт про надання послуг складається і підписується сторонами протягом 2 робочих днів з дня отримання акту. В разі відмови замовника підписувати Акт про надання послуг Акт вважається підписаним з моменту вручення його поштою за адресою, вказаною в Договорі.

Поряд з тим, наявні в матеріалах Акти прийому-здачі наданих послуг підписані лише зі сторони виконавця (Управління поліції охорони у Вінницькій області ) та не містять підпису уповноваженої особи зі сторони замовника (ПП "Оазис-КА" ).

Окрім того, в матеріалах заяви також відсутні докази направлення вказаних актів, а так само і претензій на адресу приватного підприємства "Оазис-КА", що позбавляє суд можливості з'ясувати питання щодо їх прийняття останнім, як обумовлено сторонами в пункті 2.3 Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд роз'яснює, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 ГПК України).

Відповідно до ст.151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись п. 8 ч.1 ст.152, ст.ст. 147, 148, 150, 152-155, 175, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у видачі судового наказу за поданою Управлінням поліції охорони у Вінницькій області заявою про стягнення з приватного підприємства "Оазис-КА" заборгованості в розмірі 4289,33 грн.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. Ухвала суду від 20.07.2020 набрала законної сили та підписана суддею 20.07.2020.

4. Дана ухвала суду від 14.07.2020 у справі №902/681/20 підлягає оскарженню в строки і порядку, визначеним ст.256 ГПК України, з урахуванням особливостей Розділу ХІ ГПК України.

5. Ухвалу надіслати учасникам процесу, у тому числі позивачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (пров.Залізничний, 4, м.Вінниця, 21034) - з повідомленням;

3 - відповідачу (вул.Подільська, 159, м.Козятин, Вінницька обл.22100)

Попередній документ
90464220
Наступний документ
90464222
Інформація про рішення:
№ рішення: 90464221
№ справи: 902/681/20
Дата рішення: 20.07.2020
Дата публікації: 21.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг