14.07.2020 Справа № 908/3385/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.,
при секретарі судового засідання: Пінчук Є.С.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2020 у справі №908/3385/19 (суддя Зінченко Н.Г., повне рішення складено 17.02.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтактні технології", с. Котляри, Харківський район, Харківська область
до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
про стягнення 696 187 грн 13 коп.
- рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.02.2020 у справі №908/3385/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Електроконтактні технології" задоволено частково, з Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь позивача стягнуто 416 000 грн 00 коп. основного боргу, 25 041 грн 60 коп. пені та 5 145 грн 53 коп. трьох процентів річних, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 250 000 грн основного боргу провадження у справі закрито;
- приймаючи рішення про часткове задоволення позову, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №20/2018/3179 від 16.11.2018 в частині своєчасної оплати вартості поставленого обладнання, щодо ненадання відповідачем доказів пред'явлення претензій позивачу внаслідок неотримання супровідних документів на обладнання, а також щодо відсутності підстав для надання відстрочки виконання рішення суду на один рік, оскільки інфляційні процеси в державі негативно впливають і на майнові інтереси позивача, а обставини щодо скрутного матеріального становища та світової кризи у галузі металургійного виробництва не є винятковими та не спростовують наявність вини відповідача у простроченні виконання грошового зобов'язання;
- при закритті провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 250 000,00 грн господарський суд посилався на обставини щодо часткового погашення останнього відповідачем після відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням не незаконність та необґрунтованість рішення господарського суду, недотримання норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне відображення обставин, які мають значення для справи просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі;
- у поданій скарзі йдеться про те, що позивачем порушено умови п. 6.3 договору №20/2018/3179 від 16.11.2018 в частині передачі відповідачу повного пакету товаросупровідних документів, позовна заява не містить будь-яких посилань на конкретні докази своєчасності надання таких документів ані поштовим зв'язком, ані кур'єрською доставкою, про те, що перебіг строку виконання грошового зобов'язання, який виник на підставі договору, повинен починатись з моменту отримання відповідачем вказаних вище документів, про те, що відповідач не мав можливості здійснити оплату за поставлений товар у порядку та строк, встановлений договором, через несвоєчасність надання цих документів, тому нарахування пені та трьох процентів річних є безпідставним, про те, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що строк виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого обладнання настав, а також про те, що судом першої інстанції не досліджено факт виконання позивачем умов п. 6.3 договору щодо передачі відповідачу товаросупровідних документів та відповідні обставини залишено поза увагою;
- 14.07.2020 представник скаржника в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином, на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням рішенням Уряду України від 17.06.2020 загальнонаціонального карантину до 31.07.2020, роботою адвокатів підприємства скаржника у віддаленому режимі та неможливістю взяти участь в даному судовому засіданні;
- позивач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що умовами вказаного вище договору визначено порядок передачі документів - до початку приймання обладнання, на те, що видаткова накладна № 354 від 01.07.2019, згідно з якою здійснена поставка обладнання підписана уповноваженими особами з боку постачальника і покупця, підписи скріплені печатками підприємств, у графі "Отримав" міститься підпис особи, уповноваженої на отримання матеріальних цінностей, який скріплений прямокутним відбитком складського штемпеля підприємства відповідача, в матеріалах справи наявна копія довіреності, виданої даній особі на отримання від ТОВ "Електроконтактні технології" цінностей за цим договором, на те, що факт отримання відповідачем обладнання його представник в судовому засіданні не заперечував, на те, що підпис представника відповідача на видатковій накладній про прийняття обладнання 01.07.2019 підтверджує факт передачі повного пакету документів представнику відповідача до початку приймання обладнання у відповідності до порядку, передбаченого п. 6.3 договору, на те, що відповідачем не заявлялося про відсутність будь-яких товаросупровідних документів, а також на те, що 31.01.2020 та 28.02.2020 відповідач добровільно частково сплатив суму боргу, а тим самим визнав вимоги позивача;
- представник позивача в судове засідання не з'явився, 29.05.2020 позивач подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі його представника, в якій просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення господарського суду залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2018 ТОВ "Електроконтактні технології" (постачальником) та ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупцем) укладено договір №20/2018/3179, на підставі п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 2.1 договору кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 договору поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, визначеними у специфікації, та включає в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою обладнання. Загальна сума договору визначається як сумарна власність обладнання, поставка якого здійснюється згідно зі специфікаціями, доданими до договору.
За умовами п.п. 5.1-5.3 договору оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі. Оплата за поставлене обладнання здійснюється протягом строку, визначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених в п. 6.3 договору. Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
П. 6.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний надати покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів: рахунку на оплату обладнання; транспортних та супровідних документів; пакувальних документів; сертифікату або паспорту якості постачальника чи виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником); сертифікату санітарно-гігієнічного висновку і сертифікату радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках). Постачальник зобов'язаний надати покупцю в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань постачальника в день виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 6.4 договору покупець вправі відмовитись від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних в п. 6.3 договору.
П. 7.2 договору встановлено відповідальність покупця у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання у вигляді сплати пені в розмірі 0,04 процента від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідному періоді.
Сторонами підписана специфікація № 2 від 20.02.2019 до договору, згідно з п.п. 6, 9 якої строк оплати поставленого обладнання - протягом 60 календарних днів з моменту поставки обладнання та надання повного пакету документів згідно п. 6.3 договору. Датою поставки вважається дата поставки на склад ПАТ "Запоріжсталь" з відміткою представника покупця у видатковій накладній постачальника.
Специфікація № 2 від 20.02.2019 до договору підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
Виходячи з умов договору, позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 666 000 грн 00 коп., що підтверджується представленою в матеріалах справи копією видаткової накладної № 354 від 01.07.2019, підписаної з боку відповідача без зауважень.
Обставини щодо отримання обладнання на вказану суму відповідачем не заперечуються.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань оплату обладнання не здійснив, станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складала 666 000 грн 00 коп..
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості отриманого обладнання позивачем нараховані пеня в сумі 25 041 грн 60 коп. та три проценти річних в сумі 5 145 грн 53 коп..
В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач надав докази часткової оплати вартості поставленого обладнання в сумі 250 000 грн 00 коп..
Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 названого Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Ч. 2 ст. 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч.ч. 1, 2 ст. 692 Кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 20/2018/3179 від 16.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого обладнання і ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 416 000 грн 00 коп., пені в сумі 25 041 грн 60 коп., трьох процентів річних в сумі 5 145 грн 53 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем в процесі розгляду справи сплачено заборгованість в сумі 250 000 грн 00 коп. господарським судом правомірно закрито провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмета спору.
З огляду на викладене підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.
Доводи скаржника щодо невиконання позивачем умов п. 6.3 договору визнані колегією суддів безпідставними тому, що відповідач не надав доказів направлення позивачу повідомлення про відсутність будь-яких товаросупровідних документів на обладнання або претензій щодо неотримання цих документів, як не надав і доказів відмови від приймання поставленого обладнання до надання документів за умовами п. 6.4 договору.
Крім того, представлена в матеріалах справи копія листа ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" № 79-219/2068526 від 25.11.2019 (арк.с. 67) про продовження строку здійснення оплати за поставлене обладнання також не містить зауважень відповідача щодо неотримання будь-яких товаросупровідних документів.
При цьому обставини щодо отримання обладнання в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку скаржником не спростовані.
Інші доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
При зверненні з клопотанням про відкладення розгляду справи обставини щодо неможливості розгляду справи за відсутності представника в установленому порядку скаржником не доведені.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що явка представників учасників справи в засідання апеляційного суду обов'язковою не визнавалася, скаржник не повідомив про намір надати будь-які додаткові пояснення по суті апеляційної скарги та не був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або в приміщенні суду.
З огляду на викладене підстави для задоволення клопотання скаржника відсутні.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2020 у справі №908/3385/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
- повна постанова складена 20.07.2020
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Подобєд