проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"15" липня 2020 р. Справа № 913/409/19
Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю:
апелянта - Богуцька В.В., наказ №340к від 27.12.2019 року;
позивача - адвокат Андрійко Є.Л., довіреність від 13.05.2019 року; свідоцтво серії ПТ №1843 від 10.10.2017 року;
відповідача - заступник директора Дядько Г.П., наказ №10-к від 23.08.2018 року;
Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі, уповноваженої діяти від імені Міністерства юстиції України та його посадових осіб Іванової Т.О. (вх. № 1463Л/1-18)
на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі №913/409/19, постановлену в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Тацій О.В.), повний текст якої складено 26.05.2020 року
за скаргою Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа", Луганська область, м. Лисичанськ
за участю органу виконання судового рішення, дії якого оскаржуються - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Рубель І.В.
про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій в розмірі 100 480 550,49 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі №913/409/19 скаргу Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця №693 від 23.04.2020 року (вх. № 615-13/20 від 28.04.2020 року) у справі №913/409/19 задоволено повністю; скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. від 24.03.2020 року у виконавчому провадженні №61286359 про арешт коштів боржника Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку зі спеціальним режимом використання №UA243003460000026004028894001, відкритим в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (МФО 300346).
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі, уповноваженої діяти від імені Міністерства юстиції України та його посадових осіб ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі №913/409/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" відмовити.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує таке.
Господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що через рахунок UA243003460000026004028894001 відкритий в АТ "Альфа-Банк" (на який накладено арешт), крім іншого, здійснювалась виплата заробітної плати працівникам КП "Лисичанськтепломережа", сплачувались податки та збори та, що вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, а тому накладення арешту не допускається.
Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі №916/73/19, від 10.10.2019 року у справі №916/1572/19, від 17.01.2020 року у справі №340/1018/19 де зазначено, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України є рахунками зі спеціальним режимом використання, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Рахунок UA 243003460000026004028894001, відкритий в АТ "Альфа-Банк", на який накладено арешт, є поточним рахунком, з якого боржник здійснює різні платежі та не має спеціального режиму використання.
Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №344/8982/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19, де вказано, що сам факт використання банківського рахунку для виплати заробітної плати та сплати обов'язкових податків та зборів не є безумовною підставою для заборони звернення стягнення грошових коштів та/або накладення арешту на такий рахунок.
Щодо повноважень діяти від імені Міністерства юстиції України та його посадових осіб, посилається на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 18.12.2019 року №390-ІХ щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", що набрав чинності з 29.12.2019 року, яким внесено зміни до ст. 56 ГПК України, відповідно до якої - юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
До апеляційної скарги додано в копіях: Положення про відділ судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), затверджене наказом Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) від 27.12.2019 року №148/В, за змістом п. 3.2. якого, головні та провідні спеціалісти відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління юстиції мають право, зокрема, на оскарження судових рішень та сплати судових витрат; наказ Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) від 27.12.2019 року №305/к "Про призначення ОСОБА_2 " з 28.12.2019 року на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.06.2020 року, згідно з яким Іванова Т.О. - підписант (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 22.06.2020 року.
Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами.
Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі, уповноваженої діяти від імені Міністерства юстиції України та його посадових осіб ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі; позивачу та відповідачу встановлено строк до 26.06.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX; Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Рубель І.В. встановлено строк до 26.06.2020 року на протязі якого він має право подати документальне та нормативне обґрунтування своєї правової позиції, з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX; призначено справу до розгляду на "01" липня 2020 року; явка сторін обов'язковою не визнавалась.
26.06.2020 року на адресу суду від апелянта надійшли пояснення (вх.№6194), в яких останній просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" відмовити, які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує про таке.
Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"; сам факт використання банківського рахунку для виплати заробітної плати та сплати обов'язкових податків та зборів не є безумовною підставою для заборони звернення стягнення грошових коштів та/або накладення арешту на такий рахунок.
30.06.2020 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6237), в якому останній просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця відмовити, що долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на таке.
Постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 24.03.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, крім коштів, що необхідні та призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників та належать боржнику у межах суми звернення стягнення; саме на банківську установу, а не на державного виконавця, відповідно до положень ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" покладено обов'язок визначити статус рахунку та можливість накладення на нього арешту.
30.06.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6238), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує про таке.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1074 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" дає підстави для висновку, що рахунки, з яких здійснюються виплати заробітної плати нормативно не визначені як рахунки зі спеціальним режимом використання, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та чинне законодавство не містить визначення такого виду рахунків як рахунки, призначені для виплати заробітної плати, а тому питання щодо визначення таких рахунків, як рахунків зі спеціальним режимом використання має з'ясовуватися у кожному випадку окремо з урахуванням конкретних обставин справи.
В судове засідання 01.07.2020 року представник позивача не з'явився, на підтвердження направлення йому копії ухвали суду від 15.06.2020 року у справі, додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення УДППЗ "Укрпошта" від 30.06.2020 року №6102252352600, згідно з яким позивач отримав копію ухвали від 15.06.2020 року - 22.06.2020 року.
В судове засідання 01.07.2020 року представник органу виконання судового рішення, дії якого оскаржуються - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Рубель І.В. не з'явився, на підтвердження направлення йому копії ухвали суду від 15.06.2020 року у справі, додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення УДППЗ "Укрпошта" від 30.06.2020 року №6102252352618, згідно з яким Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримав копію ухвали від 15.06.2020 року - 22.06.2020 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 року, для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оголошено перерву у розгляді справи до "15" липня 2020 року.
У судовому засіданні 15.07.2020 року представники апелянта та позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2020 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судове засідання 15.07.2020 року представник органу виконання судового рішення, дії якого оскаржуються - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Рубель І.В. не з'явився, на підтвердження направлення йому копії ухвали суду від 01.07.2020 року у справі, додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення УДППЗ "Укрпошта" від 13.07.2020 року №6102252548776, згідно з яким Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримав копію ухвали від 01.07.2020 року - 06.07.2020 року.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвалу суду від 01.07.2020 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №500 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якою дію карантину продовжено до 31.07.2020 року; наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 року №12-а суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.
Також, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта, позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.10.2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 року у справі №913/409/19, позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання в розмірі 100 480 550,49 грн. - задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за основним боргом за поставлений природний газ у розмірі 87 588 202,11 грн., суми заборгованості з трьох відсотків річних у розмірі 3 268 466,76 грн. та з інфляційних втрат у розмірі 2 391 502,37 грн., що разом складає 93 248 171,24 грн., і витрати зі сплати судового збору в сумі 623 955,66 грн.
24.01.2020 року на виконання рішення суду господарського суду Луганської області видано відповідний наказ.
14.02.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61286359 з виконання наказу №913/409/19, виданого 24.01.2020 року.
24.03.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №61286359, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника КП "Лисичанськтепломережа", у тому числі на рахунку: № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 173 408 098,34 грн.; у постанові про арешт коштів боржника є застереження про те, що арешт не накладається на кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також коштів, що необхідні та призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників.
За інформацією отриманою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" з розділу "Трекінг відправлень", направлене боржнику поштове відправлення з трекінгом відправлення (індикатором) №0100179001947 було вручене йому 16.04.2020 року.
За довідкою АТ "Альфа-Банк" від 07.06.2019 року за вих. №152-27/53028, 07.06.2019 року КП "Лисичанськтепломережа" відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 , на підставі поданої КП "Лисичанськтепломережа" заяви-договору про відкриття поточного рахунку до договору на комплексне банківське обслуговування у АТ "Альфа-Банк" №13401321.
28.04.2020 року Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії державного виконавця №693 від 23.04.2020 року про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.03.2020 року у №61286359 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку МФО 300346 в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві №UA243003460000026004028894001.
В обґрунтування скарги заявник вказував на те, що оскаржуваною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві №UA243003460000026004028894001, через який, поміж іншого, здійснюється виплата заробітної плати працівникам підприємства та сплачуються податки і збори; виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості перед іншими кредиторами підприємства, а накладення арешту на рахунок боржника, який призначений і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам, унеможливлює їх здійснення та невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян на оплату праці.
26.05.2020 року господарським судом Луганської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Задовольняючи скаргу Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця, місцевий господарський суд виходив з того, що відкритий КП "Лисичанськтепломережа" у АТ "Альфа-Банк" банківський рахунок номер №26004028894001, призначений у тому числі для виплати заробітної плати працівникам, є рахунком зі спеціальним режимом використання; на рахунки зі спеціальним режимом використання, зокрема, призначені для виплати заробітної плати працівникам та здійснення страхових виплат, накладення арешту не допускається.
Колегія суддів вважає передчасними вказані висновки місцевого господарського суду, з огляду на таке.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у ЗУ "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічним за змістом є п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
У відповідності до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Оскаржуваною постановою державного виконавця від 24.03.2020 року було накладено арешт на кошти боржника, розміщені на його банківському рахунку.
Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
У відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно з п. 1 ч.4 ст. 59 Закону України України "Про виконавче провадження", підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.
При цьому, ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Також, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Разом з тим, за матеріалами справи, з довідки АТ "Альфа-Банк" від 07.06.2019 року за вих. №152-27/53028 слідує, що 07.06.2019 року КП "Лисичанськтепломережа" було відкрито поточний банківський рахунок №26004028894001 (т.2, а.с.76).
Використання боржником вказаного рахунку для виплати заробітної плати, сплати єдиного внеску, та інших обов'язкових платежів також підтверджується виписками за рахунком АТ "Альфа-Банк" (т.2, а.с.78-99).
Окрім того, листом АТ "Альфа-Банк" від 08.04.2020 року за вих.№09075/БТ, надісланим Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України, АТ "Альфа-Банк" надано інформацію щодо переліку всіх відкритих рахунків, про залишок грошових коштів на всіх рахунках, про наявність постанов про арешт коштів, про рух грошових коштів та операцій з коштами у період з 01.01.2020 року по 24.03.2020 року по рахунках боржника - КП "Лисичанськтепломережа", а саме КП "Лисичанськтепломережа" має відкритий рахунок № НОМЕР_2 , залишок коштів по якому станом на 08.04.2020 року складає 73143,42 грн. та на обліку оприбутковані постанови про арешт коштів боржника ВП №60909145 від 21.12.2019 року та ВП №61286359 від 24.03.2020 року (т.2, а.с. 223).
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі №916/73/19, від 10.10.2019 року у справі № №916/1572/19, від 17.01.2020 року у справі №340/1018/19, про те, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України є рахунками зі спеціальним режимом використання, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається та, що виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Згідно з п. 1 ч.4 "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №344/8982/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19 де вказано на те, що рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу; рахунок 2600 не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати.
Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
Так, за матеріалами справи, рахунок боржника №26004028894001, на який виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати.
На вказаному рахунку знаходяться грошові кошти боржника, призначені не лише для виплати заробітної плати та він не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Також, АТ "Альфа-Банк", на яке положеннями ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" покладений обов'язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку №26004028894001 виконало, що свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Окрім того, згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17.06.2004 року № 280, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання».
Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.
За таких обставин, сам факт використання банківського рахунку для виплати заробітної плати та сплати обов'язкових податків та зборів не є безумовною підставою для заборони звернення стягнення грошових коштів та/або накладення арешту на такий рахунок.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний виокремлювати рахунки, які використовуються виключно для виплати заробітної плати та податків і зборів до Державного бюджету України та не допускати звернення стягнення та/або накладення арешту на такі рахунки.
Вище зазначено, що рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Альфа-Банк" є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати.
А тому, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Альфа-Банк" є рахунком зі спеціальним режимом використання, відсутні правові підстави для задоволення скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця.
Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.
Отже, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі слід скасувати повністю та в задоволенні скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, п. 2 ч.1 ст. 275, п. 1 ч.1 статті 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі, уповноваженої діяти від імені Міністерства юстиції України та його посадових осіб ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 26.05.2020 року у справі №913/409/19 скасувати повністю.
В задоволенні скарги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на дії державного виконавця №693 від 23.04.2020 року (вх. № 615-13/20 від 28.04.2020 року) у справі №913/409/19 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.07.2020 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя В.І. Сіверін
Суддя М.М. Слободін