79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" липня 2020 р. Справа № 914/508/17
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача - Горбунов С.О., Горбунова О.Л.
від відповідача (скаржника) - Зошій Ю.Й.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», б/н від 23 лютого 2020 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2020 року (головуючий суддя Березяк Н.Є., судді: Бортник О.Ю., Матвіїв Р.І.)
про залишення без розгляду заяви про поворот виконання рішення
у справі № 914/508/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів, Львівська область
про стягнення заборгованості в сумі 231 704,11 грн.
23 січня 2020 року Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про поворот виконання рішення на підставі ст.333 ГПК України та просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 216 281,18 грн., сплачені останнім на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18 вересня 2017 року у справі №914/508/17, яке в подальшому скасоване постановою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року в частині стягнення пені в сумі 216 281,18 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28 січня 2020 року у справі №914/508/17 заяву прийнято та призначено до розгляду на 13 лютого 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2020 року у справі №914/508/17 заяву ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» за вх.№191/20 від 23.01.2020 про поворот виконання рішення суду у справі №914/508/17 залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником пропущено встановлений ч.10 ст.333 ГПК України строк, протягом якого може бути подана заява про поворот виконання рішення, що в силу ч.2 ст.118 ГПК України є підставою для залишення заяви без розгляду. Суд встановив, що рішення суду при новому розгляді справи прийнято 12 грудня 2018 року, а з заявою про поворот виконання рішення заявник звернувся 23 січня 2020 року.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2020 року у справі №914/508/17 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про поворот виконання рішення. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції неправильно визначено початок перебігу строку, визначеного у ч.10 ст.333 ГПК України, який на думку скаржника, слід обраховувати з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, прийнятого при новому розгляді справи, тобто з 14 березня 2019 року, а не з 12 грудня 2018 року як визначив в ухвалі суд. На думку апелянта місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали застосував надмірний формалізм, що призвело до відсутності ефективного захисту судом прав заявника на поворот його майна.
У відзиві на апеляційну скаргу (вих.№ 119-07-2821 від 19 травня 2020 року) позивач просить суд ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2020 року у справі №914/508/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема зазначає, що строк, передбачений ч.10 ст.333 ГПК України слід обчислювати саме з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи, з огляду на що, заявником пропущено строк на подання заяви про поворот виконання рішення. Крім цього, позивач зазначив про відсутність процесуальної правоздатності у представника відповідача - Зошій Ю.Й., з огляду на відсутність у матеріалах справи договору про надання правової допомоги. Також повідомив, що звертався до відповідача з запитами щодо підтвердження повноважень адвоката Зошій Ю.Й., у відповідь на що, відповідач послався на довіреність №8 від 03.07.2018 року. У відзиві позивач також зазначив про понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.
Ухвалою суду від 26 травня 2020 року зобов'язано скаржника надати суду належним чином завірену копію договору про надання правової допомоги №36/юр від 01 лютого 2020 року, на підставі якого видано ордер, що міститься у матеріалах справи.
01 червня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення платіжного доручення №9457 від 13.05.2020 року на суму 6 000 грн. - витрат на правничу допомогу.
У відповіді на відзив відповідач наголошує, що початком перебігу строку на подачу заяви про поворот виконання рішення є дата набрання рішенням законної сили, тобто - 14 березня 2019 року. Щодо повноважень представника відповідача, зазначає, що Зошій Ю.Й. представляє інтереси відповідача на підставі ордерів, що знаходяться у матеріалах справи, в яких відсутні будь-які застереження щодо обмежень.
06 липня 2020 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат для відшкодування, в якому останній просить зменшити витрати позивача на правничу допомогу з 6 000 грн. до 1 600 грн.
06 липня 2020 року в судовому засіданні представник відповідача подав суду витяг з договору №36/юр про надання правової допомоги від 01 лютого 2020 року, укладеного між ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» та адвокатом Зошій Юрієм Йосиповичем, який поряд з ордером, що знаходиться у матеріалах справи, суд визнав належним доказом на представництво вказаного адвоката в апеляційному суді.
13 липня від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення судових витрат (вих.№119-07-3798 від 10.07.2020 року).
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2020 року у справі №914/508/17 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про поворот виконання рішення. Поряд з тим, просив зменшити розмір витрат позивача на послуги адвоката до 1 600 грн.
Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Поряд з тим, просили стягнути з відповідача на користь позивача 6 000 грн. - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Поряд з тим, судом встановлено, що позивачем не подано суду детального розрахунку (опису робіт) понесених витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим, представник позивача повідомив, що такий буде подано за наслідками розгляду справи апеляційним судом протягом п'яти днів після ухвалення постанови.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зважаючи на наведене вище, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не розглядалась, у зв'язку із заявою позивача про подання розрахунку (опису робіт) протягом 5 днів після ухвалення рішення апеляційним судом.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 18 вересня 2017 року у справі №914/508/17 позов ПрАТ «Львівобленерго» задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ «ЖЦПК» 216 281, 18 грн. - пені, 168 151,52 грн. - інфляційних втрат, 53 983,04 грн. - 3% річних та 6 576,24 грн. - судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2017 року у справі №914/508/17 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18 вересня 2017 року у справі №914/508/17 ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» сплатило на рахунок Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 216 281,18 грн. - пені, що підтверджується платіжним дорученням №12656 від 30 липня 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасовано в частині стягнення пені в сумі 216 281,18 грн., справу №914/508/17 у цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 12 грудня 2018 року у справі №914/508/17 у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Львівобленерго» про стягнення пені в сумі 216 281, 18 грн. - відмовлено.
Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року.
23 січня 2020 року Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про поворот виконання рішення на підставі ст.333 ГПК України та просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 216 281,18 грн., сплачені останнім на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18 вересня 2017 року у справі №914/508/17.
Відповідно до ч.2 ст.333 ГПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з ч.5 ст.333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем (ч.6 ст.333 ГПК України).
Частиною 9 ст.333 ГПК України передбачено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.10 ст.333 ГПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст.113 ГПК України).
Згідно з ст.115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частинами 1, 2 ст.116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Судом встановлено, що рішення при новому розгляді справи №914/508/17 ухвалено Господарським судом Львівської області - 12 грудня 2018 року, відтак, перебіг строку, передбаченого ч.10 ст.333 ГПК України, почався 13 грудня 2018 року та закінчився 13 грудня 2019 року.
Як вбачається з вхідної печатки місцевого господарського суду на першому аркуші заяви відповідача про поворот виконання рішення у справі №914/508/17 така заява подана до суду - 23 січня 2020 року, тобто після закінчення строку, визначеного у ч.10 ст.333 ГПК України, при цьому, відповідного клопотання про поновлення такого строку з обґрунтуванням причин його пропуску заява не містила.
В силу положень ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем пропущено встановлений ч.10 ст.333 ГПК України строк, що в силу вимог ч.2 ст.118 ГПК України, є підставою для залишення заяви відповідача про поворот виконання рішення без розгляду.
Одночасно колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про те, що строк, передбачений ч.10 ст.333 ГПК України, слід обраховувати з дня набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (в цьому випадку - після перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом - 14 березня 2019 року), оскільки початок перебігу процесуального строку на подання заяви про поворот виконання рішення чітко визначений у ч.10 ст.333 ГПК України - «з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи» та не підлягає довільному тлумаченню.
Частиною 5 ст.240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відтак, перебіг строку, визначеного ч.10 ст.333 ГПК України починається саме з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Аналогічні висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №923/1305/16 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/88149967).
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений права повторно звернутись до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення у цій справі, долучивши до заяви відповідне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви із обґрунтуванням причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про залишення позову (заяви) без розгляду (п.14).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви відповідача про поворот виконання рішення, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.118, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 333 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2020 року у справі №914/508/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» - без задоволення.
Справу №914/508/17 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 16 липня 2020 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Матущак О.І.