Справа № 487/3882/20
Провадження № 1-кс/487/4575/20
16.07.2020 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 26.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020160000000529, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 з можливістю внесення застави, -
Слідчий Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суму міста Миколаєва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 430 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 903 860 гривень. У разі внесення підозрюваним застави, визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_5 наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України; наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недоцільністю застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, прокурор вважав, що наявні усі підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не досягне своєї мети по забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що Третім слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020160000000529 від 26.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокуратурою Одеської області.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 368 КК України- одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу та згідно ст. 1 цього ж Кодексу перебувають під охороною держави.
ОСОБА_5 відповідно до наказу директора ДП «Балтське лісове господарство» ОСОБА_7 № 50-к від 13.11.2013 призначений на посаду майстра лісу лісового обходу №2 Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство».
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ №976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенствами, входять до складу державної лісової охорони.
Згідно з Приміткою до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Основними завданнями держлісоохорони є здійснення контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобіганням злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин, організація та координація заходів з охорони державного мисливського фонду.
При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.
Разом з цим, згідно посадових обов'язків майстра лісу лісового обходу № 2 Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство» ОСОБА_5 здійснює:
-Здійснення наземної охорони лісів від лісових пожеж, своєчасне їхнє виявлення і боротьбі з ними;
-Охорона лісів від самовільних порубок, насіння худоби, сінокосіння, самовільних захоплень лісових земель і всякого іншого незаконного користування і незаконного полювання в лісі;
-Сигналізація про появу у лісі шкідливих комах і хвороб лісу;
-Спостереження за виконанням правил і термінів полювання;
-Контроль за організацією охорони і захисту лісу і лісовикористанню у відомчих лісах;
-Організація і проведення усіх видів лісогосподарських робіт і побічного користування в обході;
-Дотримання Правил по охороні праці при виконанні лісогосподарських, лісокультурних. протипожежних, лісозахисних робіт і при відході за сільськогосподарськими тваринами.
Також, майстер лісу лісового обходу зобов'язаний:
-Добре знати границі свого обходу, а також місцезнаходження в обході доріг, водойм, станків, колодязів, місць рубань, місцезнаходження найближчого телефону, місце проживання майстрів лісу лісових дільниць, сусідніх майстрів лісу лісових обходів і найближчі населені пункти, контори лісництва і держліегоспу. а також правила пожежної безпеки в лісі і практичні способи гасіння лісових пожеж;
-Перевіряти документи иа право рубання лісу, насіння худоби, сінокосіння та інші види користування і полювання в лісі, відпускати в установленому порядку* деревину на корені, та деревини з лісу, правил сінокосіння, насіння худоби та інших користувань у лісі, а також вживати заходів до припинення і недопущення незаконного (безквиткового) рубання лісу, незаконного насіння худоби, незаконного полювання в лісі;
-Складати протоколи про самовільні порубки лісу та інших лісопорушень. а також про порушення правил і термінів полювання в лісі;
-У випадку виникнення лісової пожежі, приймати всі міри до її ліквідації. « одночасним повідомленням про пожежу майстра лісу майстерської дільниці чи лісничого, залучати відповідно до законодавства України рішеннями місцевих органів влади для гасіння пожежі населення і транспортні засоби підприємства, установ і інших організацій, часткових підприємців, використовуючи при цьому засобу зв'язку в лісі у найближчих населених пунктів;
-Спостерігати за виконанням правил Пожежної безпеки в лісі і негайно доповідати майстру лісу майстерської дільниці про всі порушення цих правил організаціями підприємствами й установами, а у випадку порушення їхніми окремими обличчями безпосередньо складати про це протокол.
Крім обов'язків по охороні лісів на майстра лісу лісового обходу покладається виконання в межах свого обходу наступних робіт:
-Проводити роботи по посадці, посіву лісу, догляду за лісопосадками, збір лісового насіння і керівництво рубками догляду за лісом та ін. при проведенні лісовпорядження вказівка в натурі лісовпорядних партіям границь, межових знаків, квартальних просік, візирів, участь у відводі лісосік, а також лісових площ під сінокісні, пасовище угіддя га інші побічні користування;
-Виконання майстром лісу лісового обходу робіт, зазначених у п. 3.10 робиться тільки по нарядам установленої форми, видаваною у кожнім окремому випадку лісничим чи його помічником;
-Зобов'язаний виконувати норми і правила охорони праці на роботах проведених в обхід.
-Затримувати осіб, винних у виникненні лісових пожеж і доставляти їх відповідним органам влади.
-Стежити у своєму обході за схоронністю мостів, телефонної мережі, доріг, кордонів, будівель і споруджень.
-Негайно повідомляти майстру лісу майстерської дільниці чи в лісництво про виявлені п обході шкідливих лісових комах, хворобах лісу, вітровали, буреломі, усиханні деревостану і інших явищах, що можуть завдати шкоди лісовому господарству.
-Майстер лісу лісового обходу зобов'язаний затримати в лісі чи по шляху з лісу незаконно добутий лісопорушників матеріал, а також накладати ареол на вивезений і лісу незаконно добутий матеріал у тих випадках, коли вивезеним його лісопорушників безпосередньо простсжсне майстер лісу лісового обходу до місця споживання і наявність матеріалу установлена при участі представника чи сільради працівника міліції. Арештований у такому випадку матеріал здається під розписку на збереження представнику місцевої влади чи порушнику.
Права:
-Майстер лісу лісового обходу за посадою входить до складу державної лісової охорони і мас право носити форму встановленого зразка й одночасно з державним інспектором по контролю за станом, використання, відтворення, охороною і захистом лісів у районі обходу і несе за це відповідальність;
-Має право зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби і зброю в порядку, передбаченому законодавством;
-Вилучати у осіб, то порушують лісове законодавство, незаконно добуту продукцію лісового користування, інструменти, устаткування, транспортні та інші засоби, що були зброєю правопорушення а також відповідні документи згідно постанови КМУ від 16,09,2009р за № 976;
-Відвідувати безперешкодно підприємства, організації, установи для виконання контрольних функцій по забезпеченню належної охорони і захисту лісу, доставляти осіб, що порушують лісове законодавство в органи внутрішніх справ, місцеві органи влади.
Майстер лісу лісового обходу несе відповідальність:
-За всі порушення лісового законодавства, якщо вони допущені по його провині;
-За допущення виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку;
-Неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією в межах законодавства України.
-Спричинення матеріальної шкоди - в межах, трудового і цивільного законодавства України;
-За всі допущені порушення по п. 5.1; 5.2; 5.3; 5.4; застосовується дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова чи кримінальна відповідальність відповідно до законодавства У країни.
ОСОБА_5 ,перебуваючи на посаді майстра лісу Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство», спонукаємий жадобою до наживи та незаконного збагачення, вирішив умисно, використати свої службові повноваження з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої влади та службового становища, при наступних обставинах.
Так, 21.05.2020 ОСОБА_8 звернувся до майстра лісу лісового обходу №2 Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство» ОСОБА_5 , щодо придбання 40 м. куб. лісоматеріалів твердої породи деревини. Після чого, ОСОБА_9 , переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди для себе, з використанням наданого йому службового становища, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_8 , оголосив останньому, що на ДП «Балтське лісове господарство» встановлено вартість лісоматеріалівза 1 м. куб. у розмірі 510 грн., при цьому виказав вимогу щодо надання йому - ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 1500 грн. з урахуванням офіційної проплати до ДП «Балтське лісове господарство» за відпуск кожного 1 м. куб.лісоматеріалів, мотивуючи тим, що без надання йому обумовленої суми неправомірної вигоди отримати лісоматеріали твердої породи деревини на ДП «Балтське лісове господарство» буде неможливо.
Розуміючи незаконність вимог майстра лісу Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство» ОСОБА_5 , ОСОБА_8 при першій можливості 29.05.2020, з метою викриття та припинення злочинної діяльності останнього, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. Після чого дії, які ОСОБА_8 вчиняв за вказаним фактом, здійснювалися під контролем правоохоронних органів.
Так, 05.07.2020 близько 16 год. 15 хв., ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи злочинний умисел направлений на одержання раніше обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , одержав від останнього раніше обумовлену суму заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у розмір 20 000 грн., з яких 13 708,8 грн. для здійснення офіційної частини проплати за деревину не промислового використання «Дуб»та 6291,2 грн. - частина неправомірної вигоди за безперешкодний відпуск лісоматеріалів (ділова деревина породи «дуб») та не створення штучних перешкод у можливості їх придбання.
В подальшому, 07.07.2020, близько 12 год. 10 хв. на території Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство» майстер лісу ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел направлений на одержання раніше обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , самостійно видав три товарно-транспортні накладні № 017248, 017249, 017250 при перевезенні деревини автомобільним транспортним засобом від 07.07.2020, виписану на водія автомобіля марки «РЕНО» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , причіп з державним номерним знаком НОМЕР_2 , зазначивши, що відпускається 22,4 м. куб. деревини не промислового використання «Дуб» загальною вартістю з урахуванням ПДВ 13 708, 8 грн.
Цього ж дня, близько 13 год. 40 хв. після завантаження вищевказаних лісоматеріалів, ОСОБА_5 , одержав другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 25000 грн. заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, від ОСОБА_8 , за безперешкодний відпуск 30 м. куб. лісоматеріалів (ділова деревина породи «дуб») та не створення штучних перешкод у можливості їх придбання.
В подальшому, 14.07.2020 близько о 13 год. 10 хв., на території Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство» майстра лісу лісового обходу №2 Лісничівського лісництва ДП «Балтське лісове господарство» ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на одержання раніше обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , самостійно видав товарно-транспортну накладну датовану 14.07.2020 №01776, 017277 при перевезенні деревини автомобільним транспортним засобом, виписану на водія автомобіля марки «РЕНО» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , причіп з державним номерним знаком НОМЕР_2 , зазначивши, що відпускається 22,4 м. куб. деревини не промислового використання «Дуб» загальною вартістю з урахуванням ПДВ 13 708, 8 грн.
Крім того, цього ж дня, близько 13 год. 10 хв., ОСОБА_5 після завантаження вищевказаних лісоматеріалів, одержав раніше обумовлену суму заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у розмірі 48 000 грн., з яких 13 708,8 грн. для здійснення офіційної частини проплати за деревину не промислового використання «Дуб» та 34 291,2 грн. - неправомірна вигода за безперешкодний відпуск лісоматеріалів (ділова деревина породи «дуб») та не створення штучних перешкод у можливості їх придбання.
Відразу після одержання зазначених грошових коштів ОСОБА_5 було викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано 14.07.2020 року в порядку ст. 208 КПК України за вимагання та одержання від ОСОБА_8 за вищевказаних обставин неправомірної вигоди у загальному розмірі 65582,4 грн.
15.07.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 , це, зокрема, дані: рапорту ст. о/у в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеський області ОСОБА_10 від 25.05.2020 року; протоколів допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколу освідування особи від 14.07.2020 року; протоколу огляду транспортного засобу 14.07.2020 року; наказу Державного агентства лісових ресурсів Обласного управління лісового та мисливського господарства Державного підприємства «Балтське лісове господарство» №50-к від 13.11.2013 року про призначення ОСОБА_5 на роботу на посаді майстра лісу лісового обходу №2 в Лісничівському лісництву; попередження про встановлені Законом України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 від 20.05.2015 року; посадової інструкції майстра лісу лісового обходу Лісничівського лісництва; договору про повну матеріальну відповідальність від 13.11.2013 року; протоколу вручення коштів від 13.07.2020 року; копій оглянутих грошових коштів.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
Згідно ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Отже, з урахуванням даних про особу підозрваного, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, слідчий суддя вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, наявні ризики, передбачені п. 2-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення. ОСОБА_5 достовірно знаючи про місцеперебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, ОСОБА_5 може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу не викриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності. Отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 , володітиме інформацією щодо свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим без встановлення відповідних обмежень, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Крім того, прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях йому загрожує покарання до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, в тому числі неповнолітньої дитини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; майновий стан підозрюваного, розмір доходу якого за період з січня по червень 2020 року склав 21464 гривні 96 копійок; позитивну характеристику ОСОБА_5 ; відсутність у підозрюваного судимостей та відсутність на даному етапі повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати затримання ОСОБА_5 (14.07.2020 року) та повідомлення про підозру (15.07.2020 року), оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Доводи, наведені стороною захисту, зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомуч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про визначення застави у розмірі вісімдемяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: не відлучатися із міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 12 вересня 2020 року включно.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.
У разі звільнення під заставу, зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити та попередити ОСОБА_5 , що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
За невиконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 17.07.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1