ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 липня 2020 року м. Київ № 826/12995/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Колесника К.А., представника відповідача Мороза В.П., у відсутність інших учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2а", про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича (Клішин Д.А.) про:
- визнання протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Д.А. (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №4250 від 11.03.2002) про державну реєстрацію прав №38210572 від 18.11.2017 на нежитлове приміщення технічного поверху АДРЕСА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ). Також ухвалою суду від 07.12.2018 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2а".
В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019 провадження в адміністративній справі №826/12995/18 закрито. Роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Представником приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 26500 грн судових витрат, понесених на оплату послуг професійної правничої допомоги в межах адміністративної справи №826/12995/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 для розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник відповідача заяву просив задовольнити, мотивуючи тим, що в межах розгляду даної справи відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 26500 грн, з них вартість професійної правничої допомоги, наданої під час розгляду справи, склала 16500 грн та вартість додатково наданої правничої допомоги, пов'язаної зі зверненням до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення становить 10000 грн.
Представник позивача проти задоволення заяви заперечував.
Інші учасники в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Отже, заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 КАС України визначає види судових витрат, відповідно до частини першої якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Частина десята статті 139 КАС України встановлює, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, необхідною умовою для застосування положень частини десятої статті 139 КАС України у разі закриття провадження у справі, є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.
Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому відповідач, у такому випадку, повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.
На думку представника відповідача, тягар понесених судових витрат приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича виник у зв'язку з недотриманням позивачем правил юрисдикції. Водночас представником відповідача не наведено жодних доводів необґрунтованості дій позивача на момент звернення до суду з позовом.
В свою чергу, доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, для забезпечення розгляду справи у суді належної юрисдикції, а також у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №640/1029/18 дійшла висновку, що оскільки закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб'єктної юрисдикції, то немає підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічні правові позиції викладені також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №464/104/16-ц, в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №810/5133/18.
Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту вчинення з боку позивача дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 139, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2а", про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складеного й проголошено в судовому засіданні 17.07.2020.
Суддя О.М. Чудак