ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 липня 2020 року м. Київ № 826/6825/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 04.01.2001 з ДП НАК "Надра України "Західукргеологія", про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі,
установив:
У квітні 2018 року Головне управління ДФС у Львівській області (ГУ ДФС у Львівській області) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» (ПрАТ «Інтернафтогазбуд»), відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 04.01.2001 з ДП НАК "Надра України "Західукргеологія", про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 13 572 560,81 грн. Вказаний податковий борг є узгодженим, адже виник у зв'язку із несплатою ПрАТ «Інтернафтогазбуд» самостійно визначених сум грошового зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, що нарахована до 01.01.2018. Позивач направив ПрАТ «Інтернафтогазбуд» податкову вимогу форми "Ю" від 31.12.2013 №49-15, яку відповідач отримав 03.01.2014 та залишив без виконання.
28.03.2017 ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. На виконання даного рішення, 14.08.2018 виставлені інкасові доручення №60/1333 та №61/1333 на вказану суму боргу, які були повернуті банками без виконання у зв'язку із відсутністю коштів.
Згідно актів опису майна від 10.11.2015 №3/10/2300 та №4/10/2300 описано майно ПрАТ «Інтернафтогазбуд» на суми 1 666 500 грн та 2 863 088,83 грн відповідно. На майно ПрАТ «Інтернафтогазбуд» описане згідно вказаних актів зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави.
Оскільки, ПрАТ «Інтернафтогазбуд» вказаний податковий борг добровільно не погашає, вжиті позивачем заходи для стягнення податкового боргу з банківських рахунків ПрАТ «Інтернафтогазбуд» не призвели до фактичної сплати боргу, а у податкову заставу описано майно ПрАТ «Інтернафтогазбуд» в межах суми боргу, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «Інтернафтогазбуд» за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов у якому вказав на необґрунтованість та передчасність позовних вимог.
Зауважив, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/8565/18 за позовом ГУ ДФС у Львівській області до ПрАТ «Інтернафтогазбуд» про накладення арешту на кошти ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що знаходяться у банках.
Також позивач зазначає, що на розгляді у Верховному Суді перебуває адміністративна справа №813/4912/17 ПрАТ «Інтернафтогазбуд» до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Львівській області 28.03.2017 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Тому, позивач вважає, що сума заборгованості не є узгодженою, що унеможливлює задоволення даного позову.
У свою чергу позивачем подано відповідь на відзив.
Отже суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
ПрАТ «Інтернафтогазбуд» (код ЄДРПОУ 31031086), відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД від 04.01.2001 з ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» (код 580310462) перебуває на податковому обліку в Яворівському відділенні Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області як платник за неосновним місцем обліку з 11.01.2013.
Станом на час подання позову за ПрАТ «Інтернафтогазбуд» рахується податковий борг у загальному розмірі 13 572 560,81 грн.
31.12.2013 позивач сформував та направив на адресу ПрАТ «Інтернафтогазбуд» податкову вимогу форми "Ю" №49-15 про сплату боргу у сумі 1 192 522,59 грн.
Згідно матеріалів справи, 03.01.2014 відповідач отримав вказану вимогу від 31.12.2013 №49-15. Водночас, матеріали справи не містять доказів погашення вказаного податкового боргу.
З метою виконання вказаних судових рішень, на підставі абзацу другого пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) позивачем прийнято рішення від 28.03.2017 №1 про стягнення коштів платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На виконання рішення від 28.03.2017 №1, позивачем 14.08.2018 виставлені інкасові доручення №60/1333 та №61/1333 на вказану суму боргу, які були повернуті банками без виконання у зв'язку із відсутністю коштів.
Згідно актів опису майна від 10.11.2015 №3/10/2300 та №4/10/2300 описано майно ПрАТ «Інтернафтогазбуд» на суми 1 666 500 грн та 2 863 088,83 грн відповідно. На майно ПрАТ «Інтернафтогазбуд», описане згідно вказаних актів, зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень.
Враховуючи, що заходи, які вживалися для стягнення з ПрАТ «Інтернафтогазбуд» коштів у рахунок погашення податкового боргу не дали очікуваного результату, а заборгованість перед бюджетом залишається не погашеною, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.5. статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2019 у справі №826/8565/18, яке набрало законної сили 02.10.2019, встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до ПрАТ «Інтернафтогазбуд» про накладення арешту на кошти ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що знаходяться у банках, з метою погашення податкового боргу ПрАТ «Інтернафтогазбуд», який станом на 25.04.2018 становив 13 572 560,81 грн.
Вказана податкова заборгованість ПрАТ «Інтернафтогазбуд» складається з несплачених самостійно задекларованих сум, зазначених у поданих ПрАТ «Інтернафтогазбуд» податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та податкових деклараціях з рентної плати. Окрім вказаного, зазначену заборгованість становлять також нараховані контролюючим органом суми коштів за вчинені відповідачем порушення, встановлені в ході перевірок.
Зважаючи, що з позовом у даній справі позивач звернувся до суду 24.04.2018, суд враховує викладені у рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2019 у справі №826/8565/18 обставини щодо складу податкового боргу ПрАТ «Інтернафтогазбуд».
Суд вважає, що вказана заборгованість у сумі 13 572 560,81 грн є узгодженою, адже складається із сум грошового зобов'язання, самостійно визначеного ПрАТ «Інтернафтогазбуд», а також щодо сум нарахованих згідно рішень контролюючих органів, доказів оскарження яких матеріали справи не містять.
Стверджуючи про неузгодженість вказаної заборгованості ПрАТ «Інтернафтогазбуд» зазначає про те, що на даний час у Верховному Суді триває розгляд справи №813/4912/17 за позовом ПрАТ «Інтернафтогазбуд» до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Львівській області 28.03.2017 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
Вказані доводи позивач суд вважає безпідставними.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016 (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 95.5 статті 95 ПК України доповнено абзац другий, третій та четвертий такого змісту у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відтак, починаючи з 01.01.2017 контролюючі органи отримали можливість стягувати податковий борг без необхідності отримання рішення суду, а лише на підставі рішення керівника відповідного податкового органу.
Суд зауважує, що згідно рішення ГУ ДФС у Львівській області 28.03.2017 №1 контролюючим органом не здійснено жодних донарахувань грошових зобов'язань ПрАТ «Інтернафтогазбуд». Отже, оскарження рішення ГУ ДФС у Львівській області 28.03.2017 №1 не впливає на узгодження будь-яких грошових зобов'язань ПрАТ «Інтернафтогазбуд», у тому числі й тих, про стягнення яких з банківських рахунків ПрАТ «Інтернафтогазбуд» прийнято це рішення.
Крім того, у справі №813/4912/17 Львівським окружним адміністративним судом 26.09.2019 прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, яке набрало законної сили 18.12.2019. На даний час справа №813/4912/17 дійсно перебуває на розгляді у Верховному Суді, який, однак, не зупиняв виконання вказаного рішення від 26.09.2019. До того ж, за змістом судових рішень у справі №813/4912/17 заборгованість ПрАТ «Інтернафтогазбуд» у сумі 13 572 560,81 грн є узгодженою.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами статті 89 вказаного Кодексу, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За приписами пункту 95.3 цієї ж статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Щодо посилань відповідача на те, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/8565/18 за позовом ГУ ДФС у Львівській області до ПрАТ «Інтернафтогазбуд» про накладення арешту на кошти ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що знаходяться у банках, то суд зазначає наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2019 у справі №826/8565/18, яке набрало законної сили 02.10.2019, відмовлено у задоволенні вказаного адміністративного позову ГУ ДФС у Львівській області.
За змістом пункту 95.5 статті 95 ПК України, у редакції з 01.01.2017, стягнення податкового боргу, який рахується за ПрАТ «Інтернафтогазбуд», має здійснюватись за рішенням податкового органу про стягнення з банківських рахунків платника податку коштів у рахунок погашення боргу. Відповідне рішення від 28.03.2017 №1 прийняте ГУ ДФС у Львівській області.
Разом з цим, вжиття ГУ ДФС у Львівській області будь яких інших заходів для погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться на банківських рахунках ПрАТ «Інтернафтогазбуд», у тому числі подання позову про накладення арешту на такі кошти, за умови наявності чинного та вже фактично реалізованого рішення від 28.03.2017 №1, не може свідчити про необґрунтованість позиції позивача у даній справі.
Суд зазначає, що у контексті спірних правовідносин, позивач вжив достатніх заходів для стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться на банківських рахунках ПрАТ «Інтернафтогазбуд», однак не досяг необхідного результату у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках ПрАТ «Інтернафтогазбуд» у банках, обслуговуючих такого платника податків.
З аналізу зазначених норм ПК України вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.
При цьому, обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом є:
- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів);
- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;
- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;
- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Вказана позиція неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.
Суд зазначає, що у ході судового розгляду даної справи підтверджено:
- наявність у ПрАТ «Інтернафтогазбуд» узгодженої заборгованості у загальному розмірі 13 572 560,81 грн, яка вважається податковим боргом;
- відсутність коштів на банківських рахунках ПрАТ «Інтернафтогазбуд»;
- наявність у ПрАТ «Інтернафтогазбуд» майна у податковій заставі.
Відтак, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову шляхом надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «Інтернафтогазбуд» за рахунок майна ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що перебуває у податковій заставі.
Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п'ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб'єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити повністю.
Надати дозвіл на погашення суми усієї суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 04.01.2001 з ДП НАК "Надра України "Західукргеологія", за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд», що перебуває у податковій заставі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 79003, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43143039).
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Інтернафтогазбуд», відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 04.01.2001 з ДП НАК "Надра України "Західукргеологія" (місцезнаходження юридичної особи: 01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 25/2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 31031086).
Суддя О.М. Чудак