ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 липня 2020 року м. Київ № 640/8879/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомпоненти "Автек" Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,
установив:
22.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомпоненти "Автек" (ТОВ "Автокомпоненти "Автек" ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №125000/2019/000158/2.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивачем під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 подано всі передбачені Митним кодексом України від 13.03.2020 №4495-VІ (МК України), документи, що підтверджують правомірність формування митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Такі документи не містять неточностей, розбіжностей чи ознак підробки та у повній мірі, підтверджують числові значення складових декларованої позивачем митної вартості товару.
Крім того позивач вважає, що у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не зазначив конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності, відповідач прийняв рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. При цьому, контролюючим органом всупереч вимог МК України не доведено неможливості визначення митної вартості на підставі наданих позивачем документів, що є обов'язковою передумовою для застосування другорядного методу, в даному випадку, за ціною договору щодо ідентичних товарів. Також у спірному рішенні не обґрунтовано числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Щодо відсутності замовлень, оформлених згідно контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614, позивач вказав, що Замовлення є одностороннім документом, яке виражає волю Покупця щодо придбання товару, натомість Специфікація - документ двосторонній та обов'язковий до виконання після її підписання Сторонами. Отже, належним первісним документом, що визначає всі узгоджені сторонами характеристики товару, його ціну, умови поставки та інші умови є саме Специфікація.
Позивач вважає помилковими посилання відповідача на те, що декларантом до митного оформлення не надано чисельні значення складових митної вартості щодо доставки до порту та навантаження на транспортний засіб, або інформації щодо включення зазначених витрат до ціни товару. Так, вказані доводи повністю спростовуються тим, що у контракті від 14.06.2018 №GKAT20180614 передбачено умови поставки FOB згідно «Інкотермс-2010» QINGDAO, CHINA, а тому позивачем оплачено виключно транспортні послуги з перевезення вантажу з морського порту QINGDAO, CHINA до морського порту місто Одеса, Україна.
Відмінності у назві перевізника у рахунках на оплату транспортних послуг та коносаменті позивач пояснив тим, що у відповідності із пунктом 2.2.4 договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.12.2018 №031218, укладеного між позивачем та ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ", останнім для виконання перевезень залучено перевізника UNI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD, який і був фактичним перевізником товару про що зазначено у коносаменті.
Зазначення у графі «Призначення платежу» платіжних доручень в іноземній валюті від 22.01.2019 №000217037 та від 20.11.2018 №00213599 контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614, тоді як відповідно пункту 3.1 цього Контракту передбачено, що оплата здійснюється згідно інвойсу, позивач пояснив необхідністю уникнення помилок, що могли б призвести до розбіжностей в наданих для розмитнення документах. При цьому, в підпунктах 3.2.1 та 3.2.2 Контракту, що конкретизують умови та строки платежів за контрактом, платежі здійснюються у визначеному процентному розмірі від загальної суми специфікації. Розрахунки за поставлений Товар, здійснюються Покупцем відповідно до умов, що визначені Контрактом, тому Сторони в контракті не обмежили Покупця в складенні тексту призначення платежів за контрактом.
Відсутність перекладу на українську мову копії митної декларації країни відправлення та калькуляції від 05.11.2018 позивач пояснив тим, що дані які містяться у цих документах не мають визначального значення для визначення митної вартості.
Також позивач вважає необґрунтованим відхилення відповідачем висновку експертного дослідження за результатами проведення товарознавцем дослідження Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз №3666-3680/19-54 від 12.02.2019, у якому застосовано порівняльний метод за ціною договорів щодо ідентичних товарів згідно посилань з мережі Інтернет.
Крім того, позивач зауважив, що на умовах контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 ввозив на територію України та здійснював митне декларування аналогічного товару
Також зауважив, що в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 позовну заяву ТОВ "Автокомпоненти "Автек" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Автокомпоненти "Автек".
Зауважив, що одночасно з митною декларацією від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 декларантом документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- пунктом 2.1. контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 зазначено, що товар придбається відповідно до Замовлення та у відповідності до специфікації, проте замовлення до митного оформлення декларантом не надано;
- транспортно-експедиційна фірма на рахунку відрізняється від фірми, якою виписано коносамент;
- відповідно до пункту 3.1 Контракту встановлено, що товар постачається покупцю на умовах поставки FOB - Qingdao. Разом із тим, відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець за власний рахунок повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Однак, чисельні значення складових митної вартості щодо доставки до порту та навантаження на транспортний засіб, або інформації щодо включення зазначених витрат до ціни товару, декларантом до митного оформлення не надано;
- надані платіжні доручення в іноземній валюті від 22.01.2019 №000217037 та від 20.11.2018 №00213599, у яких в графі «призначення платежу» зазначений контракт від 14.06.2018 №GKAT20180614, тоді як відповідно пунктом 3.1 Контракту передбачено, що оплата здійснюється згідно інвойсу.
Декларанту надано право та можливість усунути розбіжності, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів. Однак, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. Разом з тим, частково надані декларантом документи не підтвердили заявлену митну вартість, оскільки не містили відомостей про всі складові митної вартості, розмір яких підлягає документальному підтвердженню, зокрема:
- декларантом надано копії декларацій країни відправлення (Китай) та калькуляція від 05.11.20418 надані без перекладу на українську мову;
- висновок експертного дослідження КНДІСЕ від 12.02.2019 №3666-3680/19-54 не може братись до уваги, адже експертом не досліджено кон'юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини ніж продавцем (виробником) та покупцем.
Зважаючи на те, що подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, митниця не мала можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Також відповідач зазначає про неможливість застосування у даному випадку методів визначення митної вартості товару за ціною контракту, за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів, віднімання та додавання вартостей. При цьому, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування резервного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару згідно джерела інформації: № 1, 2, 3, 4 - 3,18 USD/кг (МД від 15.01.2019 №UА125110/2019/400533).
У свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив.
Суд, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.
14.06.2018 між ТОВ "Автокомпоненти "Автек" та GUANGRAO КАІСНІ TRADING CO., LTD (Сhina) укладено Контракт №GKAT20180614, за умовами якого GUANGRAO КАІСНІ TRADING CO, LTD (Сhina) (Постачальник) зобов'язався передати у власність ТОВ "Автокомпоненти "Автек" (Покупець), а Покупець - прийняти у власність та оплатити Автомобільні шини (Товар), на підставі заказу і у відповідності до Специфікацій Контракту.
Пунктами 1.2. та 1.3. Контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 визначено, що Покупець направляє замовлення з вказанням Товару, який він бажає придбати, при цьому замовлення вважається погодженим після підписання Сторонами Специфікації.
У пункті 4.5 Контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 обумовлено умови поставки, а саме FOB - Qingdao (порт Ціндао) або CIF порт Одеса згідно Інкотермс-2010.
05.11.2018 сторонами Контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 підписано доповнення до вказаного Контракту №1.11, а також Специфікації №1, №2 та №3 на поставку партії Товару загальною вартістю 98 238 USD на умовах FOB - Qingdao.
03.12.2018 між ТОВ "Автокомпоненти "Автек" (Замовник) та ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" (Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №031218 на умовах якого та згідно заявки на експедирування від 05.02.2019 №65, ТОВ "Автокомпоненти "Автек" та ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" погоджено зокрема доставку вказаного Товару із Qingdao (порт Ціндао, Китай) до порту Одеса (Україна).
Після прибуття вказаного товару на митну територію України, позивачем для митного оформлення товару подано митну декларацію від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 у якій митну вартість Товару визначено за ціною договору у загальному розмірі 2 787 671,16 грн, у тому числі, ціна товару за договором - 98 238 USD (2 694 048 грн), вартість доставки товару - 93 622,5 грн.
Одночасно із МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 позивачем подано наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості:
- рахунок-фактура (інвойс) від 05.11.2018 №17НSАТ011;
- коносамент від 19.12.2018 №ТА05191;
- автотранспортні накладні від 02.02.2019 №428344, №428345, №428346;
- сертифікат про походження товару від 05.11.2018 №19С3705В0801/00029R;
- специфікації від 05.11.2018 №1, №2, №3;
- платіжні документи від 20.11.2018 №00213599 та від 22.01.2019 №00217037;
- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.02.2019 №LS-4177805 та №LS-4177808;
- документи, що підтверджують вартість перевезення від 04.02.2019 №0402-2019/№4 та №0402-2019/№5;
- прайс-лист виробника товару від 05.11.2018;
- контракт від 14.06.2018 №GKAT20180614;
- доповнення до контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 від 05.11.2018 №1.11;
- договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.12.2018 №031218.
При проведенні контролю правильності визначення митної вартості імпортованих товарів, відповідачем встановлено, що одночасно з митною декларацією від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 декларантом подано документи, які містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- пунктом 2.1. контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 зазначено, що товар придбається відповідно до Замовлення та у відповідності до специфікації, проте замовлення до митного оформлення декларантом не надано;
- транспортно-експедиційна фірма на рахунку відрізняється від фірми, якою виписано коносамент;
- відповідно до пункту 3.1 Контракту встановлено, що товар постачається покупцю на умовах поставки FOB - Qingdao. Разом із тим, відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець за власний рахунок повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Однак, чисельні значення складових митної вартості щодо доставки до порту та навантаження на транспортний засіб, або інформації щодо включення зазначених витрат до ціни товару, декларантом до митного оформлення не надано;
- надані платіжні доручення в іноземній валюті від 22.01.2019 №000217037 та від 20.11.2018 №00213599, у яких в графі «призначення платежу» зазначений контракт від 14.06.2018 №GKAT20180614, тоді як відповідно пунктом 3.1 Контракту передбачено, що оплата здійснюється згідно інвойсу.
З огляду на викладене та вважаючи подані позивачем документи недостатніми для підтвердження визначеної ним за основним методом митної вартості таких товарів, митний орган пропонував позивачу (у тому числі, шляхом надіслання електронних повідомлень) надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме:
1) рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
3) документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (договір на перевезення, заявки до договору перевезення, що містять відомості стосовно вартості перевезення та є невід'ємною частиною договору);
4) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові та податкові накладні);
5) каталоги, прайс-листи виробника товару;
6) зовнішньоекономічний договір;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Представником позивача для підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570, додатково подано відповідачу:
- розрахунок ціни (калькуляція) від 05.11.2018;
- копія декларації країни відправлення від 18.12.2018 №425820180001177123;
- висновок експертного дослідження КНДІСЕ від 12.02.2019 №3666-3680/19-54.
Розглянувши вказані документи відповідач дійшов висновку, що частково надані декларантом документи не підтверджують заявлену митну вартість, оскільки не містять відомостей про всі складові митної вартості, розмір яких підлягає документальному підтвердженню, зокрема:
- декларантом надано копії декларацій країни відправлення (Китай) та калькуляція від 05.11.20418 надані без перекладу на українську мову;
- висновок експертного дослідження КНДІСЕ від 12.02.2019 №3666-3680/19-54 не може братись до уваги, адже експертом не досліджено кон'юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини ніж продавцем (виробником) та покупцем.
На підставі вказаних висновків, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.02.2019 №UA125000/2019/000158/2 за другорядним методом визначення митної вартості (резервним). В обґрунтування цього рішення зазначено, що зважаючи на те, що подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, митниця не мала можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Також відповідач зазначає про неможливість застосування у даному випадку методів визначення митної вартості товару за ціною контракту, за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів, віднімання та додавання вартостей. При цьому, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування резервного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару згідно джерела інформації: № 1, 2, 3, 4 - 3,18 USD/кг (МД від 15.01.2019 №UА125110/2019/400533).
З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам, позивачем подано до митного органу нову митну декларацію від 15.02.2019 №UA 125130/2019/515824, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії. За вказаною декларацією загальна вартість товару склала 2 761 762,75 грн (101 684,93 USD за курсом НБУ на дату складання ВМД).
Встановлено, що вказане коригування призвело до збільшення митної вартості товарів та відповідно до збільшення митних платежів, на загальну суму 310 394,65 грн, з них мита - 76505,73 грн та ПДВ на суму 233 888,92 грн.
26.03.2019 ТОВ «Автокомпоненти «Автек» на адресу митниці надіслано заперечення на рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125000/2019/000158/2, до якого додав листа ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" від 06.02.2019 №06-02-2019/3.
Однак, за результатом розгляду вказаного заперечення, митницею надано відповідь листом від 01.04.2019 №3979/6/10-70-19-47 у якому повідомлено про відсутність підстав для визнання заявленої позивачем митної вартості товару у зв'язку із відсутністю доказів фактичного проведення розрахунків за наданими платіжними документами, доказів оплати за транспортування товару, відсутність у наданій калькуляції вартості доставки товару до порту та навантаження на транспортний засіб.
Позивач не погодився із рішенням про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125000/2019/000158/2, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає МК України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:
1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;
2) витрати на транспортування після ввезення;
3) податки, які справляються в Україні.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Встановлено, що підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару слугувало наступне:
- пунктом 2.1. контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 зазначено, що товар придбається відповідно до Замовлення та у відповідності до специфікації, проте замовлення до митного оформлення декларантом не надано;
- транспортно-експедиційна фірма на рахунку відрізняється від фірми, якою виписано коносамент;
- відповідно до пункту 3.1 Контракту встановлено, що товар постачається покупцю на умовах поставки FOB - Qingdao. Разом із тим, відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець за власний рахунок повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Однак, чисельні значення складових митної вартості щодо доставки до порту та навантаження на транспортний засіб, або інформації щодо включення зазначених витрат до ціни товару, декларантом до митного оформлення не надано;
- надані платіжні доручення в іноземній валюті від 22.01.2019 №000217037 та від 20.11.2018 №00213599, у яких в графі «призначення платежу» зазначений контракт від 14.06.2018 №GKAT20180614, тоді як відповідно пунктом 3.1 Контракту передбачено, що оплата здійснюється згідно інвойсу.
Надаючи правову оцінку вказаним підставам для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.1 контракт від 14.06.2018 №GKAT20180614 загальна сума Контракту складається із суми всіх специфікацій підписаних Сторонами у період дії Контракту.
Пунктами 1.2. та 1.3. Контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 визначено, що Покупець направляє замовлення з вказанням Товару, який він бажає придбати, при цьому замовлення вважається погодженим після підписання Сторонами специфікації.
Необхідно зважати на те, що замовлення є одностороннім документом, яке виражає волю покупця щодо придбання повару, натомість специфікація - документ двосторонній, який відображає згоду сторін договору щодо умов поставки та обов'язковий до виконання після підписання сторонами.
Відтак, належним первісним документом, що визначає всі узгоджені сторонами умови поставки, характеристики товару, у тому числі його ціну, є саме специфікація.
Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які складові митної вартості та у якому розмірі не підтверджені, та які розбіжності чи неточності може усунути подання позивачем відповідних замовлень
Тому, відсутність замовлень у даному випадку не може свідчити про недостатність документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до пункту 3.1 Контракту товар постачається покупцю на умовах поставки FOB - Qingdao.
Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати на умовах поставки FOB згідно Інкотермс-2010 зобов'язують продавця товару здійснити митне очищення товару для експорту та завантаження товару на борт судна, а також понести витрати всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. У свою чергу, покупець товару зобов'язаний понести витрати на перевезення товару від названого порту відвантаження.
Відтак, до митної вартості товару у даному випадку включаються витрати позивача на транспортування товару з порту Qingdao до порту Одеса, у той час як вартість доставки та супутні витрати на транспортування та навантаження товару не є безпосередньою та виокремленою складовою митної вартості товару та може включатись продавцем до загальної ціни товару.
Згідно пункту 3.1 Контракту платежі здійснюються банківським переказом на підставі інвойсу. Платіж вважається здійсненим в момент зарахування коштів на рахунок Продавця.
У підпунктах 3.2.1 та 3.2.2 Контракту передбачено, що платежі здійснюються у визначеному процентному розмірі від загальної суми специфікації.
Проаналізувавши вказані положення Контракту, а також наявні документи, суд дійшов висновку, що формально у платіжних дорученнях в іноземній валюті від 22.01.2019 №000217037 та від 20.11.2018 №00213599 дійсно не зовсім коректно заповнено графу «призначення платежу».
Разом з цим, суд зазначає, що у відповідно до умов, що визначені Контрактом, Сторони не обмежили Покупця у формулюванні тексту призначення платежів за контрактом. До того ж, аналіз наведених документів у сукупності дає можливість чітко простежити відповідність підстав проведення вказаних платежів із виконанням умов контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614.
Посилання відповідача у відповіді на заперечення від 01.04.2019 №3979/6/10-70-19-47 на відсутність доказів фактичного проведення розрахунків за наданими платіжними документами, суд не враховує як доказ правомірності оскаржуваного рішення.
Необхідно зауважити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати та її фактичне здійснення безпосередньо ціни товару не стосуються.
Крім того, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналіз змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №125000/2019/000158/2 свідчить про те, що вказані доводи відповідача не ввійшли до складу підстав для прийняття такого рішення, а тому не враховуються судом в якості доказу правомірності спірного рішення.
Аналогічним чином суд розцінює також і посилання відповідача у відповіді на заперечення від 01.04.2019 №3979/6/10-70-19-47 на відсутність у наданій калькуляції вартості доставки товару до порту та навантаження на транспортний засіб, доказів оплати за транспортування товару.
За змістом статті 53 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Встановлено, що одночасно із МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 позивачем подано договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.12.2018 №031218, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.02.2019 №LS-4177805 та №LS-4177808, коносамент від 19.12.2018 №ТА05191, довідки ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" про вартість перевезення від 04.02.2019 №0402-2019/№4 та №0402-2019/№5.
Разом з цим, довідка про транспортні витрати від 04.02.2019 №0402-2019/№4 та №0402-2019/№5 складені ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ", у той час як перевізником товару у коносаменті від 19.12.2018 №ТА05191 зазначено UNI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD.
Суд вважає, що вказана розбіжність викликала обґрунтований сумнів у відповідача щодо правильності заявлення позивачем витрат на транспортування товару, які включені до його митної вартості.
Відтак, відповідач обґрунтовано витребував у позивача додаткові документи для підтвердження задекларованої вартості транспортування товару.
При цьому, суд враховує, що відповідач витребував у позивача повністю усі документи за переліком згідно статті 53 МК України, а не тільки ті, які підтверджують розмір транспортних витрат, що не відповідає зазначеним приписам МК України.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стаття 57 МК України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно зі статтею 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин 5-8 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини першої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Системний аналіз наведених вище норм МК України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Визначаючись щодо обґрунтованості доводів Митниці щодо неможливості підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товару заявленої у МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570, суд зважає на таке.
Встановлено, що до митної вартості товару ввезеного за МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 включено витрати на транспортування у сумі 93 622,5 грн.
Вказана вартість транспортування складається із зазначених у довідках ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" від 04.02.2019 №0402-2019/№4 та №0402-2019/№5 вартості перевезення морським транспортом із порту Qingdao до порту Одеса контейнерів HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718.
При цьому, суд зазначає, що за змістом наявних у матеріалах справи документів, у тому числі специфікацій від 05.11.2018 до Контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614, продавець GUANGRAO КАІСНІ TRADING CO, LTD (Сhina) завантажив Товар для ТОВ "Автокомпоненти "Автек" саме у контейнери HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718.
03.12.2018 між ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" (Експедитор) та ТОВ "Автокомпоненти "Автек" (Замовник) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №031218, згідно якого Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення його вантажів, для чого йому надається право від свого імені укладати договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями.
Відповідно до пункту 2.2.4. вказаного договору, Експедитор має право доручити виконання цього договору третім особам.
За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», до виконання зобов'язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
05.02.2019 ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" погоджено, подану ТОВ "Автокомпоненти "Автек" згідно умов договору від 03.12.2018 №031218, заявку на експедування №65 за змістом якої Сторони вказаного договору погодили надання ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" послуг по експедуванні вантажу ТОВ "Автокомпоненти "Автек" у контейнерах HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718.
Згідно рахунків-фактур про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.02.2019 №LS-4177805 та №LS-4177808 перевезення вантажу здійснювалось у контейнерах HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718.
У листі ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" від 06.02.2019 №06.02.2019/3 повідомлено, що між ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" та UNI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD укладено договір від 01.08.2016 №С-1/2016 на підставі якого ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" від свого імені та за рахунок ТОВ "Автокомпоненти "Автек" замовила перевезення у UNI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD на підставі чого оформлено коносамент від 19.12.2018 №ТА05191 на перевезення контейнерів HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718.
Судом досліджено коносамент від 19.12.2018 №ТА05191 та встановлено, що цей документ складено перевізником UNI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD стосовно перевезення морським транспортом на замовлення агента ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" вантажу від GUANGRAO КАІСНІ TRADING CO, LTD для ТОВ "Автокомпоненти "Автек", з порту Qingdao до порту Одеса у контейнерах HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують здійснення ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" організації перевезення з порту Qingdao до порту Одеса у контейнерах HLBU1603338, SKSU8033001, TCLU5442718 товару придбаного ТОВ "Автокомпоненти "Автек" на умовах Контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614, а також фактичне здійснення вказаного перевезення компанією UNI-LAMAN CONTAINER LINE, LTD.
При цьому, суд зазначає, що вказані розбіжності не могли слугувати безумовним свідченням заниження позивачем митної вартості товару та були усунені позивачем шляхом надання відповідних пояснень та листа ТОВ "ЛАМАН ШИППИНГ" від 06.02.2019 №06.02.2019/3.
Верховний Суд у постанові від 23.03.2020 у справі №826/15796/16 зауважив, що відсутність фактичної оплати позивачем за надані йому експедитором транспортні послуги під час подання митної декларації, що зумовило ненадання митному органу відповідного платіжного документа, саме по собі не може свідчити про недоведеність заявленої митної вартості імпортованого товару.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Також суд критично оцінює доводи відповідача про те, що висновок експертного дослідження КНДІСЕ від 12.02.2019 №3666-3680/19-54 не може братись до уваги, адже експертом не досліджено кон'юнктури ринку в цілому, а описано тільки комерційні взаємовідносини ніж продавцем (виробником) та покупцем.
Так, за змістом висновку від 12.02.2019 №3666-3680/19-54 дослідження проводилось не тільки на підставі наданих позивачем документів, а й інформації з мережі Інтернет.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16 зауважив, що висновок спеціалізованих експертних організацій про якісні та вартісні характеристики товарів також не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, відповідно, його неподання декларантом не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
З огляду на вказаний висновок Верховного Суду, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача у цій частині.
З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем для митного оформлення товарів за МД від 05.02.2019 №UA125130/2019/515570 подано відповідачу документи, обсяг та зміст яких є достатнім для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, визначеної за ціною контракту.
Також суд звертає увагу на наступне.
За приписами статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, митна вартість визначається за резервним методом у відповідності до статті 64 МК України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів.
За змістом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, відповідач використав резервний метод.
В обґрунтування неможливості застосування попередніх методів зокрема зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).
При цьому, коригуючи митну вартість товарів, у спірних рішеннях відповідач посилається на вартість товарів за МД від 15.01.2019 №UА125110/2019/400533. Водночас, відповідач без жодних пояснень не врахував дані щодо вартості аналогічного товару, який позивач ввозив по контракту від 14.06.2018 №GKAT20180614 за МД №UA125130/2018/521826, №UA125130/2018/52237, №UA 125130/2018/52214.
Крім того, спірне рішення не відповідає вимогам статті 55 МК України, адже не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Наведене свідчить про суперечливість та необґрунтованість висновків відповідача щодо митної вартості товарів, а також про протиправність та необхідність скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №125000/2019/000158/2.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваного рішення, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення від 17.05.2019 №000224709 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомпоненти "Автек" задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №125000/2019/000158/2.
Стягнути з Київської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомпоненти "Автек" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двацять одна) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомпоненти "Автек" (місцезнаходження юридичної особи: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 13/1, кімната 204; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 36926538).
Відповідач - Київська митниця Держмитслужби (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43337359).
Суддя О.М. Чудак