Справа №760/18111/17
Провадження №1-кс/760/13069/17
13 вересня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного 12.07.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090010341,
Слідчий СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12017100090010341 від 12.07.2017 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, 30.09.2016 матеріали кримінального провадження направлені з обвинувальним актом до Шевченківського районного суду м. Києва, де на даний час розглядається та вчинив новий умисний, корисливий злочин за наступних обставин. Так, ОСОБА_5 , 12.09.2017 приблизно о 05:20 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , побачив деформовану задню стінку торгівельного кіоску ФОП « ОСОБА_7 », після чого по раптово виниклому злочинному умислу, направленому на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням до приміщення торгівельного кіоску та переконавшись в тому, що поруч із сторонніх осіб не має, ОСОБА_5 12.09.2017 о 05:30 через отвір, сформований при невстановлених обставинах, деформації задньої стінки кіоску, проник до приміщення торгівельного кіоску, звідки таємно викрав майно, що належить ФОП « ОСОБА_7 », а саме: 36 пачок морозива «Белая Бяроза 77 г», вартістю 13,00 грн за шт. на загальну суму 468 грн; 3 пачки «Белая Бяроза 155 г», вартістю 24,00 грн за шт. на загальну суму 72 грн; 4 пачки «Белая Бяроза 70 г», вартістю 10,00 грн за шт. на загальну суму 40 грн; 4 пачки «Englisg №1», вартістю 50,00 грн за шт. на загальну суму 200 грн; 4 пачки кави «Master Cofee», вартістю 210, 00 грн за шт. на загальну суму 840,00 грн; 1 пакет кави «Lavazza», вартістю 110,00 грн за шт.; 3 пакети чаю марки «Єрл Грей», вартістю 282,00 грн за шт. на загальну суму 846,00 грн; 2 пляшки сиропу ємкістю 0,07 л., вартістю 75,00 грн за шт. на загальну суму 150 грн; молочний міксер, вартістю 3000,00 грн; кавомолка, вартістю. 3600,00 грн.
Вищевказані речі ОСОБА_5 складав із зовнішньої сторони біля отвору у стінці з метою подальшої реалізації, але не довівши свій злочинний умисел до кінця, був затриманий на місці скоєння кримінального правопорушення працівниками поліції.
Такими діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 9326 грн.
Отже, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднані з проникненням до приміщення (крадіжка), які не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, хоча виконав усі дії, які вважав необхідними для проведення злочину до кінця, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
12.09.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 фактично було затримано 12.09.2017 року о 12 год. 40 хв.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме - запобіжний захід у виді домашнього арешту, вважають що прокурор не довів наявність ризиків, зазначених у п.1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
12.09.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090010341 внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
12.09.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років, офіційно не працює, ці обставини свідчать про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні будь-яких підстав для застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не встановлено, зокрема, не було надано відповідних доказів щодо наявності у підозрюваного ряду хронічних системних захворювань, які виключають і унеможливлюють його перебування під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: - прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 05 год. 16 хв. 12.09.2017 року.
Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходу у виді тримання під вартою 10.11.2017 року включно.
Розмір застави визначити у межах 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32000 грн. (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва:Банк Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною їхньою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1