Справа № 366/795/20
Провадження № 2/366/330/20
Іменем України
17 липня 2020 року Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді: Тетервак Н.А.,
при секретарі: Німченко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вони з відповідачем уклали шлюб 31 липня 2010 року, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Іванківського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 57.
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею.
Протягом останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Відповідач постійно нехтував сімейними цінностями, з його ініціативи постійно виникали сварки, свідком яких нерідко ставав їхній син , що негативно впливає на його психічний стан та кожен раз спричиняло їй та дитині душевних страждань. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у дитини та у неї, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, та за глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
Позивач вважає, що їх сім'я розпалася остаточно, тому строк для примирення просить не надавати. З початку роздільного проживання, від надання матеріальної допомоги утримання дитини відповідач ухиляється.
Дитина знаходиться на повному її утриманні, оскільки відповідач не надає добровільної матеріальної допомоги на її утримання. На даний час відповідач ніде працює.
Позивач просить розірвати шлюб, укладений між ними, укладений 31 липня 2010 року, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Іванківського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 57; стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; дитину залишити на її вихованні та утриманні; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач звернулася до суду із заявою про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи провести у її відсутність.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та вчасно . Відзиву, а також заяв та клопотань до суду не надіслав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Змістом статті 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей. Що мають істотне значення.
Шлюб сторін зареєстрований 31 липня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Іванківського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 57.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про його народження відповідач записаний його батьком.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягай повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили:
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності,поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обгрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а томушлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. ч. 1-2 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, доньки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, які мають суттєве значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, оскільки утримання дитини є обов'язком батьків, а не правом, та позбавлення батьківських прав відповідача не звільняє його від обов'язку щодо утримання своєї малолітньої дитини, за встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
У відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, суд покладає обов'язок зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України та ст.ст. 12, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 31 липня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Іванківського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №57 - розірвати.
Дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття - залишити на вихованні матері, ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Високе Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 14 квітня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.А. Тетервак