Справа № 263/9018/19
Провадження № 2/327/85/2020
16.07.2020 року смт. Розівка
Розівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Завіновської А.П.,
при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,
за відсутністю учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
23.07.2019 року до Розівського районного суду Запорізької області з Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, для розгляду за підсудністю, надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала наступне.
29.09.2001 року у Відділі РАГС Розівського районного управління юстиції Запорізької області, під актовим записом № 24, вона - ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.
Від шлюбу вони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час звернення до суду з позовною заявою шлюб між ними не розірвано, але вони проживають окремо. Неповнолітня дитина залишилася проживати з нею.
Вона самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати дитину, а також виконувати всі інші обов'язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини, тоді, як відповідач фактично самоусунувся від виконання свого обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Домовленості з приводу способу виконання відповідачем свого обов'язку утримувати неповнолітню дитину між ними не досягнуто. Крім того, неповнолітня дитина навчається у Маріупольському професійному ліцеї на денній формі навчання, що потребує додаткових витрат на оплату проїзду дитини до навчального закладу, придбання необхідних предметів для навчання.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, а саме 4 000 гривень щомісячно, починаючи стягнення від дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
04.10.2019 року у вказаній справі було ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, і з ОСОБА_2 на користь останньої стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 18.06.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Також з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. (а.с. 61-62).
Ухвалою від 02.06.2020 року заочне рішення суду від 04.10.2019 року скасовано і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13 год. 00 хв. 23.06.2020 року. В подальшому розгляд справи було відкладено на 10 год. 30 хв. 02.07.2020 року та на 14 год. 00 хв. 16.07.2020 року (а.с. 138-139, 145, 153).
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Крім того, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, повідомивши, зокрема про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 149, 156).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму представнику - адвокату Кобцю К.В., водночас останній звернувся до суду із заявою, в якій просив здійснювати розгляд справи у його відсутність, та задовольнити позов частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. (а.с. 96, 97, 168).
Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд справи здійснювати у відсутність учасників справи, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано 29.09.2001 року у Відділі РАГС Розівського районного управління юстиції Запорізької області, під актовим записом № 24. На даний час шлюб між сторонами розірвано (а.с. 9).
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою (а.с. 10, 42).
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Виходячи з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що неповнолітня дитина проживає з позивачкою. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання спільної неповнолітньої дитини не надає, хоча має таку можливість, оскільки знаходиться в працездатному віці.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд враховує матеріальний стан відповідача, який відповідно до відомостей з Державного реєстру осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу по 3 квартал 2019 року, та за 1 квартал 2020 року, доходів не отримував, крім того, має на утриманні ще одну неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 93, 151, 169).
Таким чином, виходячи з принципу справедливості, розумності, та з урахуванням матеріального становища відповідача, суд вважає обґрунтованою суму аліментів в розмірі 2 000 грн.
Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням наведеного, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 18.06.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 273, 274, 430 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.06.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 26.09.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 18.06.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 20.06.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), судовий збір в дохід держави в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення допускається до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.П. Завіновська