печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15380/20-к
21 квітня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
13.04.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 14.04.2020, на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Особа, що звернулася зі скаргою оскільки, дані за заявою ОСОБА_3 не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
Особа, що звернулася зі скаргою в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином, в прохальній частині скарги заявник просив розглядати скаргу за його відсутності.
Представник Державного бюро розслідувань у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Згідно наявних в матеріалах справи даних, вбачається, що 07.04.2020 на електронну адресу Державного бюро розслідувань було направлено заяву від 06.04.2020 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України.
Разом з тим, обставини чи відомості, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України, яке підлягає внесенню до ЄРДР в заяві не зазначені.
Посилання особи, яка подала скаргу на наявність відомостей та даних про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України в доданих до заяви документах необґрунтовані.
У зв'язку з чим, вважаю, що підстави для прийняття та внесення відомостей по даній заяві до ЄРДР та відповідно зобов'язання слідчого вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні.
Відтак, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1